Ухвала

від 18.12.2023 по справі 916/5369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"18" грудня 2023 р. м. Одеса № 916/5369/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№5951/23 від 13.12.2023)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452)

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний кардіологічний центр» Херсонської обласної ради (73025, м. Херсон, вул. Суворова, буд 35, код ЄДРПОУ 04594479)

про стягнення 864 707,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний кардіологічний центр» Херсонської обласної ради про стягнення 864707,96 грн, у тому числі: основний борг у сумі 707103,49 грн, пені в сумі 133324,67 грн, 3% річних у сумі 8027,38 грн, інфляційних втрат у сумі 16252,42 грн, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 10376,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений природний газ у січні-лютому 2023 року.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України зазначає про відсутність у нього обов`язку надсилати відповідачу копії матеріалів позовної заяви з додатками в силу відсутності в останнього зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд», обов`язок наявності якого в свою чергу визначено частиною 6 статті 6 вказаного кодексу.

Однак, суд не може погодитися із такою позицією особи, що може набути статус позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до Господарського суду, а із зазначених вимог випливає обов`язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

При цьому, положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відповідно до вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком позивача.

При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з позовною заявою до суду порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України залишає поза увагою положення абзацу 1 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якою також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності в такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в такого учасника справи електронного кабінету.

Суд погоджується з доводами позивача в частині покладення частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України на відповідача обов`язку зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в підсистемі «Електронний Суд».

Водночас, судом враховано, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України останній визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. (ст. 2 ГПК України)

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Враховуючи специфіку господарських правовідносин, з метою дотримання прав та інтересів обох сторін, судом не може виключатися ймовірність відсутності у відповідача судових спорів, що відповідно виключає можливість наявності в нього електронного кабінету, обов`язок реєстрації якого виникає саме на підставі положень частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, як для учасника справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 грудня 2020 року по справі №911/4670/13, чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки зокрема стосуються виключно позовної заяви.

Згідно частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, у тому числі щодо направлення позовної заяви з доданими до неї документами іншій стороні, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов`язувати позивача усувати вказані недоліки.

Проте позивачем відповідні вимоги Господарського процесуального кодексу були проігноровані, чим порушено положення пункту 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу, щодо виконання процесуальних обов`язків щодо надання до суду належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

При цьому суд наголошує, що національним законодавством України (стаття 172 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов`язку позивача, особи яка звертається з позовом в інтересах іншої особи надіслати учасникам справи відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до відкриття провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06 вересня 2005 року).

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Самі лише посилання позивача у наданій до суду позовній заяві, на те, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, у зв`язку із чим, позивач на підставі абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи, без урахуванням позивачем вимог положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України які мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету, не може бути підставою для невиконання вимог процесуального законодавства щодо надання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів (із описом вкладення у цінний лист).

Крім того, суд приймає до уваги, що не повідомлення відповідача про звернення із позовною заявою до суду порушує процесуальні права останнього, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, адже не надсилання позивачем копії позовної заяви відповідачу, позбавляє останнього, за відсутності її тексту, можливості надати свої заперечення, відзив, пояснення тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху в силу недотримання позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України та не звільнення позивача від обов`язку надіслати першу заяву по суті спору відповідачу навіть за наслідками набрання чинності та введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023.

Таким чином, до позовної заяви не додано належних доказів надіслання на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вх. № 5951/23 від 13.12.2023) без руху.

Керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вх. № 5951/23 від 13.12.2023) залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання належних доказів надіслання на юридичну адресу відповідача позовної заяви та доданих до неї документів протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 13.12.2023 за вх.№5951/23.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 18.12.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський