Ухвала

від 19.12.2023 по справі 910/21840/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/21840/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.

розглянувши заяву Національного банку України

про відвід колегії суддів у складі: Васьковського О.В.- головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я. у справі № 910/21840/14

за касаційною скаргою ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 (колегія суддів у складі: Полякова Б.М., Остапенка О.М., Отрюха Б.В.)

у справі № 910/21840/14

за заявою Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 ліквідатор Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" Гусар Іван Олексійович повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі №910/21840/14.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/21840/14 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.12.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2023 поновлено ліквідатору Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" Гусару Івану Олексійовичу строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі № №910/21840/14, відкрито касаційне провадження у справі №910/21840/14 за касаційною скаргою ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

15.12.2023 через систему "Електронний суд" від Національного банку України надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Васьковського О.В.- головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я. від розгляду справи №910/21840/14.

Заявлений відвід мотивовано пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.

Заяву, з посиланням на Бангалорські принципи поведінки суддів, правозастосовчу практику Європейського суду з прав людини, обґрунтовано незгодою заявника із процесуальними діями суду під час постановлення ухвали суду від 06.12.2023 про поновлення ліквідатору Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" Гусару Івану Олексійовичу строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі № №910/21840/14 та відкриття касаційного провадження у справі, а отже, на думку заявника, упередженістю колегії суддів та її спроможності ухвалити законне та обґрунтоване рішення, з огляду на те, що:

- колегією суддів безпідставно поновлено строки на касаційне оскарження;

- позбавлено заявника права на подання заперечень проти відкриття касаційного провадження;

- колегією суддів відкрито касаційне провадження всупереч правової позиції щодо неможливості касаційного оскарження судових рішень про результати розгляду скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

Перевіривши доводи, наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід колегії суддів доводи, Верховний Суд зазначає про таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин 2 та 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Верховний Суд зазначає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

В заяві про відвід колегії суддів заявник посилається на постановлення цією колегією ухвали від 06.12.2023 про відкриття касаційного провадження та мотиви визнання поважними наведених скаржником підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд в ухвалі від 06.12.2023 встановив, що клопотання про поновлення процесуального строку мотивоване тим, що скаржник вперше з касаційною скаргою звернувся в межах процесуального строку на касаційне оскарження, однак, ухвалою Верховного Суду від 29.11.2023 його касаційна скарга була повернена; усунувши недоліки у максимально стислий строк скаржник повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою 04.12.2023.

Колегія суддів аргументувала, що підстави пропуску строку, на які посилається скаржник, є обґрунтованими, а відтак строк був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню. З огляду на відповідність касаційної скарги ліквідатора Гусара І.О. вимогам статей 290, 291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/21840/14.

Отже, доводи у заяві про відвід колегії суддів про те, що ухвала Верховного Суду від 06.12.2023 містить факт безпідставного поновлення строків, позбавлення права на подання заперечень проти відкриття касаційного провадження ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій суддів при вирішенні питання про поновлення строків та відкриття касаційного провадження.

У контексті зазначеного, Суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням колегії суддів Васьковського О.В., Жукова С.В., Погребняка В.Я., не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте, та не є підставою для відводу відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частин 1- 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки Верховний Суд вважає подану заяву Національного банку України про відвід колегії суддів необґрунтованою, питання про відвід суддів має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись 35, 38, 39, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати доводи, викладені у заяві Національного банку України про відвід колегії суддів у складі Васьковського О.В.- головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я. у справі № 910/21840/14 необґрунтованими.

2. Передати справу № 910/21840/14 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів у складі: Васьковського О.В.- головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк