Рішення

від 15.12.2023 по справі 140/16686/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/16686/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Горсталь" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Горсталь" (далі ТОВ "Завод "Горсталь", позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2022/000032/2 від 28 грудня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 серпня 2022 року між ТОВ "Завод "Горсталь" (покупець) та Fabryka Armatur JAFAR S.A. (Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №0803, відповідно до якого компанія продавець зобов`язувалась поставити на адресу ТОВ "Завод "Горсталь" вживане обладнання на підставі Специфікації №1, а покупець прийняти та оплатити товар згідно з виставленим рахунком або рахунком-проформою.

На виконання умов вказаного контракту сторонами погоджено Специфікацію №1 від 23 серпня 2022 року на товар "дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт.", вартістю 300000,00 PLN. Умови оплати: 50% предоплата, 50% - оплата перед відвантаженням.

Компанією Fabryka Armatur JAFAR S.A. виписано рахунок-проформу №30/8/proforma/2022 від 30 серпня 2022 року на суму 150000,00 PLN та рахунок-проформу №15/12/proforma/2022 від 15 грудня 2022 року на суму 150000,00 PLN на вищевказане вживане обладнання, оплата за якими була проведена 31 серпня 2022 року та 15 грудня 2022 року, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті.|

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 27 грудня 2022 року декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №22UA205100010637U6 з описом товару "дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт.", де в графі 42 вказано ціну товару у розмірі 300000,00 PLN та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту. Митна вартість (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 10555,85 PLN) становить 2598762,38 грн (еквівалентно 310555,85 PLN - графа 45 МД).

Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та 28 грудня 2022 року видав картку відмови №UA205100/2022/000360 в прийнятті митної декларації та прийняв рішення №UA205100/2022/000032/2 від 28 грудня 2022 року про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 646254,00 PLN. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та наявні розбіжності.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2022/000032/2 від 28 грудня 2022 року неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №22UA205100010637U6 від 27 грудня 2022 року митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

Вказуючи у повідомленні декларанту на відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним ним методом, відповідач при цьому не конкретизував, яких саме даних йому недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб.

Вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що «у платіжних дорученнях №б/н від 31 серпня 2022 року та №б/н від 15 грудня 2022 року зазначені рахунки-проформи відмінні від тих, що подані до митного оформлення; суми платежів, зазначених у платіжних дорученнях №б/н від 31 серпня 2022 року та №б/н від 15 грудня 2022 року не відповідають сумам, зазначеним у рахунках-проформах №l/12/proforma/2022 та №2/12/proforma/2022; в товарно-транспортній накладній №l/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року відсутній відбиток печатки перевізника; відбиток печатки у рахунку на оплату транспортних послуг відмінний від відбитку печатки в товарно-транспортній накладній №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року; у рахунку-проформі №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року відсутній відбиток печатки продавця».

Так, ТОВ "Завод "Горсталь" відповідно до умов контракту №0803 від 23 серпня 2022 року здійснило передоплату в розмірі 50% на суму 150000,00 PLN, за придбаний товар, на підставі рахунку-проформи №30/8/proforma/2022 від 30 серпня 2022 року, які зазначені в платіжному дорученні №б/н від 31 серпня 2022 року та оплату в розмірі 50% на суму 150000,00 PLN на підставі рахунку-проформи №15/12/proforma/2022 від 15 грудня 2022 року, які зазначені в платіжному дорученні №б/н від 15 грудня 2022 року, та які подавалися до митного оформлення до МД №22UA205100010637U6 від 27 грудня 2022 року.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн та витрати на переклад документів у розмірі 4000,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 12 липня 2023 року відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №22UA205100010637U6 від 27 грудня 2022 року, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та наявні розбіжності:

- у платіжних дорученнях №б/н від 31 серпня 2022 року та №б/н від 15 грудня 2022 року зазначені рахунки-проформи відмінні від тих, що подані до митного оформлення;

- суми платежів, зазначених у платіжних дорученнях №б/н від 31 серпня 2022 року та №б/н від 15 грудня 2022 року не відповідають сумам, зазначеним у рахунках-проформах №l/12/proforma/2022 та №2/12/proforma/2022;

- в товарно-транспортній накладній №l/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року відсутній відбиток печатки перевізника;

- відбиток печатки у рахунку на оплату транспортних послуг відмінний від відбитку печатки в товарно-транспортній накладній №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року;

- у рахунку-проформі №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року відсутній відбиток печатки продавця.

Встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листом від 28 грудня 2022 року №б/н декларантом повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205100/2022/000032/2 від 28 грудня 2022 року, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС наявної у митного органу: товару №1 за МД №UA204020/2022/4482 від 16 лютого 2022 року на рівні 4,45 Євро/кг, що згідно курсу НБУ станом на 28 грудня 2022 року 20,07 PLN/кг.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2022/000032/2 від 28 грудня 2022 року є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Окрім того, заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. Вважає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтованою. При цьому, документами не визначено, які саме послуги надавалися чи будуть надаватися клієнту в рамках надання правничої допомоги, оскільки в договорі зазначено лише послуги, які можуть надаватися, водночас акта виконаних робіт з детальним описом наданих послуг до позовної заяви додано не було.

У відповіді на відзив від 08 серпня 2022 року позивач вказав, що заперечуючи проти позову, відповідач не наводить обґрунтованих доводів щодо неможливості визначити митну вартість товару за ціною договору (основним методом) при тому, що подані декларантом документи в своїй сукупності чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, в тому числі умови поставки і оплати.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

23 серпня 2022 року між ТОВ "Завод "Горсталь" (покупець) та компанією Fabryka Armatur JAFAR S.A. (Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №0803 (а.с.20-24), згідно з яким продавець продає, а покупець купує та оплачує вживане обладнання, зазначене в Специфікації №1, що становить Додаток №3 до контракту, на умовах викладених у контракті (п. 1.1. контракту).

Під час доставки обладнання продавець надає покупцеві наступні документи: інвойс, рахунок-проформу, пакувальний лис, сертифікат (за наявності), CMR, експортну декларацію (п. 2.2. контракту).

Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. контракту ціна обладнання виражена в польських злотих і вказана в Специфікації. Ціна обладнання, виражена в Специфікації, є ціною нетто.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.2, 4.4. контракту оплата обладнання здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця згідно з виставленим рахунком або рахунком-проформою. Умови оплати: згідно Специфікації. Оплата ціни буде вважатися здійсненою в день зарахування коштів на рахунок продавця.

На виконання умов вказаного контракту сторонами погоджено Специфікацію №1 від 23 серпня 2022 року на товар "дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт.". Загальна вартість Специфікації №1 становить 300000,00 PLN. Умови оплати: 50% предоплата, 50% - оплата перед відвантаженням. Строк поставки: покупець зобов`язаний вивезти обладнання протягом 90 днів з дня предоплати (а.с.25).

Компанія Fabryka Armatur JAFAR S.A. для проведення передоплати в розмірі 50% за обладнання виставила позивачу рахунок-проформу №30/8/proforma/2022 від 30 серпня 2022 року на суму 150000,00 PLN та для проведення оплати перед відвантаженням в розмірі 50% виставила позивачу рахунок-проформу №15/12/proforma/2022 від 15 грудня 2022 року на суму 150000,00 PLN (а.с.26-27,30-31).

Замовлене обладнання було оплачено позивачем згідно платіжних доручень в іноземній валюті від 31 серпня 2022 року №б/н на суму 150000,00 PLN та від 15 грудня 2022 року №б/н на суму 150000,00 PLN (а.с.28-29,32-33).

27 грудня 2022 року декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №22UA205100010637U6 з описом товару: "механічні метальні пристрої: дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт., призначений для видалення окалини та очищення виробів з металу у ливарному виробництві шляхом впливу струменями високого тиску, що містить металевий абразив. Наявні сліди корозії, подряпини, значного зношення. Поставляється в розібраному стані на двох автомобілях для зручності транспортування", де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 300000,00 PLN. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 10555,85 PLN) в сумі 2598762,38 грн (еквівалентно 310555,85 PLN), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.84 зворот-86) (а.с.16-17).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 23 серпня 2022 року №0803; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 та №2 від 23 серпня 2022 року; Специфікацію №1 від 23 серпня 2022 року; рахунок-проформу №30/8/proforma/2022 від 30 серпня 2022 року; рахунок-проформу №15/12/proforma/2022 від 15 грудня 2022 року; рахунок-проформу №1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року; рахунок-проформу №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року; автотранспортні накладні (CMR) №1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року; автотранспортну накладну (CMR) №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року; декларацію про походження товару№1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року; декларацію про походження товару№2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року; платіжні доручення в іноземній валюті від 31 серпня 2022 року №б/н та від 15 грудня 2022 року №б/н; рахунок про надання транспортного-експедиційних послуг від 26 грудня 2022 року №543/3422/22; довідку про транспортні витрати на перевезення №47 від 26 грудня 2022 року; копію митної декларації країни відправлення 22PL402010E2154395 від 23 грудня 2022 року; копію митної декларації країни відправлення 22PL402010E2154427від 23 грудня 2022 року (а.с.20-47).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листом від 28 грудня 2022 року №б/н декларантом повідомлено, що поданий до МД №22UA205100010637U6 від 27 грудня 2022 року перелік документів є вичерпним та про відсутність інших додаткових документів (а.с.98).

28 грудня 2022 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2022/000032/2 (а.с.14-15).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:

- у платіжних дорученнях №б/н від 31 серпня 2022 року та №б/н від 15 грудня 2022 року зазначені рахунки-проформи відмінні від тих, що подані до митного оформлення;

- суми платежів, зазначених у платіжних дорученнях №б/н від 31 серпня 2022 року та №б/н від 15 грудня 2022 року не відповідають сумам, зазначеним у рахунках-проформах №l/12/proforma/2022 та №2/12/proforma/2022;

- в товарно-транспортній накладній №l/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року відсутній відбиток печатки перевізника;

- відбиток печатки у рахунку на оплату транспортних послуг відмінний від відбитку печатки в товарно-транспортній накладній №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року;

- у рахунку-проформі №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року відсутній відбиток печатки продавця.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС наявної у митного органу: товару №1 за МД №UA204020/2022/4482 від 16 лютого 2022 року на рівні 4,45 Євро/кг, що згідно курсу НБУ станом на 28 грудня 2022 року 20,07 PLN/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2022/000360 від 28 грудня 2022 року (а.с.12-13).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №22UA2050100010692U8 від 29 грудня 2022 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.18-19).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару "дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт." за МД №22UA205100010637U6 від 27 грудня 2022 року, щодо якого проведено коригування митної вартості) за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ "Завод "Горсталь" подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); проформу-інвойс; рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт від 23 серпня 2022 року №0803, укладений між ТОВ "Завод "Горсталь" (покупець) та Fabryka Armatur JAFAR S.A. (Польща), містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; Специфікація №1 від 23 серпня 2022 року визначає ціну обладнання 300000,00 PLN, умови оплати, строк поставки; рахунки-проформи №30/8/proforma/2022 від 30 серпня 2022 року, №15/12/proforma/2022 від 15 грудня 2022 року, на підставі яких була проведена попередня оплата товару та рахунки-проформи №1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року, №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року, надані для підтвердження митної вартості товару, визначають вартість обладнання 300000,00 PLN.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжні доручення в іноземній валюті від 31 серпня 2022 року №б/н на суму 150000,00 PLN та від 15 грудня 2022 року №б/н на суму 150000,00 PLN, всього на загальну суму 300000,00 PLN, за якими можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться на підставі контракту від 23 серпня 2022 року №0803 і рахунків-проформ №30/8/proforma/2022 від 30 серпня 2022 року та №15/12/proforma/2022 від 15 грудня 2022 року (а.с.41-49).

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №22UA205100010637U6 від 27 грудня 2022 року ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунках-проформах №1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 рок та №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року, наданих позивачем для підтвердження митної вартості товару та становить 300000,00 PLN.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару (обладнання), щодо якого здійснено коригування митної вартості становить 300000,00 PLN. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Щодо посилання митного органу в рішенні на те, що у наданих декларантом платіжних дорученнях №б/н від 31 серпня 2022 року та №б/н від 15 грудня 2022 року зазначені рахунки-проформи відмінні від тих, що подані до митного оформлення, а суми платежів, зазначених у платіжних дорученнях №б/н від 31 серпня 2022 року та №б/н від 15 грудня 2022 року не відповідають сумам, зазначеним у рахунках-проформах №l/12/proforma/2022 та №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. контракту від 23 серпня 2022 року №0803 ціна обладнання виражена в польських злотих і вказана в Специфікації. Відповідно до Специфікації №1 від 23 серпня 2022 року на товар "дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт." умови оплати: 50% предоплата, 50% - оплата перед відвантаженням.

Проформа-інвойс (proforma-invoice) є попереднім рахунком, виставленим за оплату товару постачальником (експортером, продавцем, відправником). Після того, як суми оплати повністю узгоджені і затверджені, виставляється рахунок-інвойс. У даному випадку у зв`язку із тим, що Специфікацією №1 від 23 серпня 2022 року передбачено передоплату, продавцем було сформовано рахунки-проформи №30/8/proforma/2022 від 30 серпня 2022 року на суму 150000,00 PLN, №15/12/proforma/2022 від 15 грудня 2022 року на суму 150000,00 PLN (для проведення передоплати) (на загальну суму 300000,00 PLN). Відтак, на підставі виставлених рахунків-проформ, посилання на які міститься у платіжних дорученнях в іноземній валюті, була проведена передоплата за товари, що відповідає умовам оплати, вказаним в Специфікації №1 від 23 серпня 2022 року.

Натомість, в подальшому продавцем було виставлено рахунки-проформи №1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року на суму 128571,43 PLN та №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року на суму 171428,57 PLN, на загальну суму 300000,00 PLN, які були надані позивачем до МД для підтвердження митної вартості товару, суми у яких відрізняються від сум зазначених платіжних дорученнях в іноземній валюті від 31 серпня 2022 року та від 15 грудня 2022 року. Оскільки обладнання поставлялося в розібраному стані на двох автомобілях з зазначенням у рахунках-проформах №1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року та №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року різної кількісті найменувань деталей, це призвело до різниці сум вартості товару у вказаних рахунках-проформах.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір-заявку на перевезення вантажу від 21 грудня 2022 року №1.23.12, укладений між ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ТОВ "Завод "Горсталь" (замовник); рахунок про надання транспортного-експедиційних послуг від 26 грудня 2022 року №543/3422/22, відповідно до якої витрати по доставці товару згідно CМR №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року за маршрутом: Jaslo (Польща) - м/п Ягодин (Україна) - становлять 78002,38 грн; м/п Ягодин - м. Горохів - становлять 9900,00 грн; експедиційна винагорода 1500,00 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 79502,38 грн (78002,38 грн + 1500,00 грн) (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.46,147).

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару згідно CMR №1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року митному органу було надано довідку про транспортні витрати на перевезення від 26 грудня 2022 року №47, відповідно до якої витрати по доставці товару за маршрутом: Jaslo (Польща) - м/п Рава-Руська (Україна) - становлять 8830,00 грн та здійснювались ТОВ "Завод "Горсталь" власним транспортом. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 8830,00 грн (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.47).

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №22UA205100010637U6 від 27 грудня 2022 року митна вартість товару у розмірі 2598762,38 грн (еквівалентно 310555,85 PLN), включає вартість товару (300000,00 PLN) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України 88332,38 грн (еквівалентно 10555,85 PLN), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №22UA205100010637U6 від 27 грудня 2022 року.

Щодо посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що у CMR №1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року відсутній відбиток печатки перевізника, суд зазначає, що товар, вказаний у даній CMR, доставлявся власиними транспортними засобами ТОВ Завод Горсталь без залучення будь-якого перевізника, а саме спеціалізованим вантажним сідловим тягачем DAF XF480FT д.н.з НОМЕР_1 та спеціалізованим напівпричепом платформою.

Безпідставним є також посилання відповідача на те, що, що відбиток печатки у рахунку про надання транспортного-експедиційних послуг від 26 грудня 2022 року №543/3422/22 відмінний від відбитку печатки в CMR №2/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року, оскільки вказані транспортно-експедиційні послуги були надані ФОП ОСОБА_1 із залученням перевізника ФОП ОСОБА_2 згідно договору транспортно-експедиційних послуг №2112/22 від 21 грудня 2022 року, а тому в CMR №2/12/proforma/2022 стоїть відбиток печатки ФОП ОСОБА_2 з яким ТОВ Завод Горсталь жодних договірних відносин не укладало.

З приводу відсутності відбитку печатки продавця у рахунку-проформі №1/12/proforma/2022 від 22 грудня 2022 року, слід зазначити, що відсутність печатки, ніяким чином не впливає на митну вартість товару, оскільки подані до митого оформлення документи підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару "дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт.", визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару "дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт.".

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205100/2022/000032/2 від 28 грудня 2022 року про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 9343,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14 червня 2023 року №5426 (а.с.11).

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати в сумі 9343,00 грн.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів договору про надання правничої допомоги №29/23 від 01 червня 2023 року, акта виконаних робіт №1 від 08 серпня 2023 року, адвокатом Таргонієм Павлом Валерійовичем надано для ТОВ "Завод "Горсталь" послуги з надання правової допомоги на суму 8000,00 грн, яка відповідно до акта виконаних робіт складається із: з`ясування фактичних обставин справи (3 год.) 1500,00 грн; підготовка позовної заяви та додатків до неї (5год.) - 2500,00 грн; вивчення відзиву, законодавства та судової практики (3 год) 1500,00 грн; підготовка та подача відповіді на відзив (5 год.) 2500,00 горн. При цьому, вартість однієї години роботи 500,00 грн (а.с.141-144).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

При цьому, суд зазначає, що з`ясування фактичних обставин справи, вивчення відзиву, законодавства та судової практики включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 9343,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із перекладом на українську мову документів, поданих до митного оформлення іноземною мовою, суд керується приписами частини п`ятої статті 137 КАС України, за змістом якої розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Отже, такі витрати також підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на переклад документів позивачем надано рахунок-акт виконаних робіт від 13 червня 2023 року №13/06/23 (а.с.43). Однак, надані позивачем документи не підтверджують, що понесені ним витрати з перекладу документів пов`язані з розглядом даної справи, оскільки в рахунку не зазначено перелік документів, переклад яких здійснено, що не дає можливості суду ідентифікувати, які саме документи підлягали перекладу та чи відносяться вони до справи, що розглядається судом. Відтак, витрати на переклад документів не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів понесення таких витрат саме у справі, що розглядається.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Горсталь" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2022/000032/2 від 28 грудня 2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Горсталь" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 9343,00 грн (дев`ять тисяч триста сорок три гривні 00 копійок) та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Горсталь" (45700, місто Горохів, вулиця Берестецька, будинок 10, код ЄДРПОУ 37490495).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385)

Суддя Т.М. Димарчук