Постанова

від 04.04.2024 по справі 140/16686/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуСправа № 140/16686/23 пров. № А/857/1335/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Горсталь» до Волинської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року (суддя Димарчук Т.М., м.Луцьк),

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Горсталь» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі - Митниця) в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.12.2022 №UA205100/2022/000032/2 (далі Рішення).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та у наявні розбіжності. Також зазначає, що заявлені позивачем та задоволені судом витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтованою.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Стягнути з Митниці на користь ТОВ понесені судові витрати, а саме на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 23.08.2022 між ТОВ (покупець) та компанією «Fabryka Armatur «JAFAR» S.A. (Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №0803 (далі Контракт; а.с.20-24), згідно з яким продавець продає, а покупець купує та оплачує вживане обладнання, зазначене в Специфікації №1, що становить Додаток №3 до Контракту, на умовах викладених у контракті.

Під час доставки обладнання продавець надає покупцеві наступні документи: інвойс, рахунок-проформу, пакувальний лис, сертифікат (за наявності), CMR, експортну декларацію.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.2. Контракту ціна обладнання виражена в польських злотих і вказана в Специфікації. Ціна обладнання, виражена в Специфікації, є ціною нетто.

Оплата обладнання здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця згідно з виставленим рахунком або рахунком-проформою. Умови оплати: згідно Специфікації. Оплата ціни буде вважатися здійсненою в день зарахування коштів на рахунок продавця.

На виконання умов вказаного Контракту сторонами погоджено Специфікацію №1 від 23.08.2022 на товар «дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт.». Загальна вартість Специфікації №1 становить 300000 PLN. Умови оплати: 50% предоплата, 50% - оплата перед відвантаженням. Строк поставки: покупець зобов`язаний вивезти обладнання протягом 90 днів з дня предоплати (а.с.25).

Компанія «Fabryka Armatur «JAFAR» S.A. для проведення передоплати в розмірі 50% за обладнання виставила позивачу рахунок-проформу №30/8/proforma/2022 від 30.08.2022 на суму 150000 PLN та для проведення оплати перед відвантаженням в розмірі 50% виставила позивачу рахунок-проформу №15/12/proforma/2022 від 15.12.2022 на суму 150000 PLN (а.с.26-27, 30-31).

Замовлене обладнання було оплачено позивачем згідно платіжних доручень в іноземній валюті від 31.08.2022 №б/н на суму 150000 PLN та від 15.12.2022 №б/н на суму 150000 PLN (а.с.28-29,32-33).

27.12.2022 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Митниці митну декларацію №22UA205100010637U6 (далі МД_) з описом товару: «механічні метальні пристрої: дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт., призначений для видалення окалини та очищення виробів з металу у ливарному виробництві шляхом впливу струменями високого тиску, що містить металевий абразив. Наявні сліди корозії, подряпини, значного зношення. Поставляється в розібраному стані на двох автомобілях для зручності транспортування», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 300000 PLN. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 10555,85 PLN) в сумі 2598762,38 грн (еквівалентно 310555,85 PLN), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.84 зворот-86, а.с.16-17).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: Контракт; доповнення до Контракту №1 та №2 від 23.08.2022; Специфікацію №1 від 23.08.2022; рахунок-проформу №30/8/proforma/2022 від 30.08.2022; рахунок-проформу №15/12/proforma/2022 від 15.12.2022; рахунок-проформу №1/12/proforma/2022 від 22.12.2022; рахунок-проформу №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022; автотранспортні накладні (CMR) №1/12/proforma/2022 від 22.12.2022; автотранспортну накладну (CMR) №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022; декларацію про походження товару№1/12/proforma/2022 від 22.12.2022; декларацію про походження товару№2/12/proforma/2022 від 22.12.2022; платіжні доручення в іноземній валюті від 31.08.2022 №б/н та від 15.12.2022 №б/н; рахунок про надання транспортного-експедиційних послуг від 26.12.2022 №543/3422/22; довідку про транспортні витрати на перевезення №47 від 26.12.2022; копію митної декларації країни відправлення 22PL402010E2154395 від 23.12.2022; копію митної декларації країни відправлення 22PL402010E2154427від 23.12.2022 (а.с.20-47).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 Митного кодексу України (далі МК) у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листом від 28.12.2022 №б/н декларантом повідомлено, що поданий до МД перелік документів є вичерпним та про відсутність інших додаткових документів (а.с.98).

28.12.2022 Митниця прийняла Рішення (а.с.14-15).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:

у платіжних дорученнях №б/н від 31.08.2022 та №б/н від 15.12.2022 зазначені рахунки-проформи відмінні від тих, що подані до митного оформлення;

суми платежів, зазначених у платіжних дорученнях №б/н від 31.08.2022 та №б/н від 15.12.2022 не відповідають сумам, зазначеним у рахунках-проформах №l/12/proforma/2022 та №2/12/proforma/2022;

в товарно-транспортній накладній №l/12/proforma/2022 від 22.12.2022 відсутній відбиток печатки перевізника;

відбиток печатки у рахунку на оплату транспортних послуг відмінний від відбитку печатки в товарно-транспортній накладній №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022;

у рахунку-проформі №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022 відсутній відбиток печатки продавця.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.12.2022 №UA205100/2022/000360 (далі Картка відмови; а.с.12-13).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №22UA2050100010692U8 від 29.12.2022 грудня 2022 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК (а.с.18-19).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 257 МК передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК).

Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З огляду на викладені норми, слід вказати, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК).

Згідно з частиною першою статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне Рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК .

Разом з тим, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунках-проформах №1/12/proforma/2022 від 22.12.2022 та №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022, наданих позивачем для підтвердження митної вартості товару та становить 300000 PLN.

Вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару (обладнання), щодо якого здійснено коригування митної вартості становить 300000 PLN. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Щодо посилання митного органу в Рішенні на те, що у наданих декларантом платіжних дорученнях №б/н від 31.08.2022 та 15.12.2022 зазначені рахунки-проформи відмінні від тих, що подані до митного оформлення, а суми платежів, зазначених у платіжних дорученнях №б/н від 31.08.2022 та 15.12.2022 не відповідають сумам, зазначеним у рахунках-проформах №l/12/proforma/2022 та №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.2. Контракту ціна обладнання виражена в польських злотих і вказана в Специфікації. Відповідно до Специфікації №1 від 23.08.2022 на товар «дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт.» умови оплати: 50% предоплата, 50% - оплата перед відвантаженням.

Проформа-інвойс (proforma-invoice) є попереднім рахунком, виставленим за оплату товару постачальником (експортером, продавцем, відправником). Після того, як суми оплати повністю узгоджені і затверджені, виставляється рахунок-інвойс. У даному випадку у зв`язку із тим, що Специфікацією №1 від 23.08.2022 передбачено передоплату, продавцем було сформовано рахунки-проформи №30/8/proforma/2022 від 30.08.2022 на суму 150000 PLN, №15/12/proforma/2022 від 15.12.2022 на суму 150000 PLN (для проведення передоплати) (на загальну суму 300000,00 PLN). Відтак, на підставі виставлених рахунків-проформ, посилання на які міститься у платіжних дорученнях в іноземній валюті, була проведена передоплата за товари, що відповідає умовам оплати, вказаним в Специфікації №1 від 23.08.2022.

Натомість, в подальшому продавцем було виставлено рахунки-проформи №1/12/proforma/2022 від 22.12.2022 на суму 128571,43 PLN та №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022 на суму 171428,57 PLN, на загальну суму 300000 PLN, які були надані позивачем до МД для підтвердження митної вартості товару, суми у яких відрізняються від сум зазначених платіжних дорученнях в іноземній валюті від 31.08.2022 та від 15.12.2022. Оскільки обладнання поставлялося в розібраному стані на двох автомобілях з зазначенням у рахунках-проформах №1/12/proforma/2022 від 22.12.2022 та №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022 різної кількісті найменувань деталей, це призвело до різниці сум вартості товару у вказаних рахунках-проформах.

Згідно пунктом 6 частини десятої статті 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір-заявку на перевезення вантажу від 21.12.2022 №1.23.12, укладений між фізичною особою-підприємцем (далі ФОП) ОСОБА_1 (експедитор) та ТОВ; рахунок про надання транспортного-експедиційних послуг від 26.12.2022 №543/3422/22, відповідно до якої витрати по доставці товару згідно CМR №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022 за маршрутом: Jaslo (Польща) - м/п Ягодин (Україна) - становлять 78002,38 грн; м/п Ягодин - м. Горохів - становлять 9900 грн; експедиційна винагорода 1500 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 79502,38 грн (78002,38 грн + 1500 грн) (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.46,147).

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару згідно CMR №1/12/proforma/2022 від 22.12.2022 митному органу було надано довідку про транспортні витрати на перевезення від 26.12.2022 №47, відповідно до якої витрати по доставці товару за маршрутом: Jaslo (Польща) - м/п Рава-Руська (Україна) - становлять 8830,00 грн та здійснювались ТОВ власним транспортом. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 8830 грн (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.47).

З вищенаведеного слідує, що визначена у МД митна вартість товару у розмірі 2598762,38 грн (еквівалентно 310555,85 PLN), включає вартість товару (300000 PLN) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України 88332,38 грн (еквівалентно 10555,85 PLN), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надавались Митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у МД.

Щодо посилання в оскаржуваному Рішенні на те, що у CMR №1/12/proforma/2022 від 22.12.2022 відсутній відбиток печатки перевізника, суд зазначає, що товар, вказаний у даній CMR, доставлявся власними транспортними засобами ТОВ без залучення будь-якого перевізника, а саме спеціалізованим вантажним сідловим тягачем DAF XF480FT д.н.з НОМЕР_1 та спеціалізованим напівпричепом платформою.

Безпідставним є також посилання відповідача на те, що, що відбиток печатки у рахунку про надання транспортного-експедиційних послуг від 26.12.2022 №543/3422/22 відмінний від відбитку печатки в CMR №2/12/proforma/2022 від 22.12.2022, оскільки вказані транспортно-експедиційні послуги були надані ФОП ОСОБА_1 із залученням перевізника ФОП ОСОБА_2 згідно договору транспортно-експедиційних послуг №2112/22 від 21.12.2022, а тому в CMR №2/12/proforma/2022 стоїть відбиток печатки ФОП ОСОБА_2 з яким ТОВ жодних договірних відносин не укладало.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару «дробомет Konrad RUMP, що був у використанні - 1 шт.», визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

При цьому, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач-апелянт не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Крім того, при прийнятті спірного Рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак, сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Зважаючи на заперечення відповідача щодо заявленої суми витрат понесених в суді першої інстанції, враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послугу), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених витрат до 3000 грн, і відповідачем в апеляційній скарзі не наведено достатньо доводів, які б давали підстави відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 грн, то слід звернути увагу на таке.

Звертаючись до суду із вимогою про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, позивач в додаток до неї подав: акт виконаних робіт №2 від 06.02.2024, згідно якого адвокатом Таргоній П.В. у справі №140/16686/23 надані послуги: вивчення апеляційної скарги, судової практики на яку міститься посилання в апеляційній сказі, підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу всього 9 год, що вартувало 8000 грн.

Митниця подала заперечення на вимогу про стягнення відповідних судових витрат в суді апеляційної інстанції. Вказала, що такі витрати є надмірними та необґрунтованими належним чином.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Враховуючи наведене вище, зважаючи на письмові заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу за результатами судового розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 грн є надмірною у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг, виходить за розумні межі визначення розміру гонорару та не є співмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню з 8000 грн до 2000 грн.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (ЄДРПОУ: 43958385) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Горсталь» (ЄДРПОУ: 37490495) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний