Рішення

від 18.12.2023 по справі 140/240/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/240/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СТВ-Луцьк» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «СТВ-Луцьк» (далі ПП «СТВ-Луцьк») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (далі ППР).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області провело перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних (далі ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) за період грудень 2021, лютий, березень, квітень, червень 2022 року, за результатами якої складено акт № 5911/03-2004-08/358677917 від 14.10.2022.

На підставі вказаного акту перевірки винесено ППР від 14.11.2022 №0052950408 про застосування штрафу в сумі 188212,60 грн за несвоєчасну реєстрацію ПН.

Позивач не погоджується із вказаним ППР з тих підстав, що Законом України «Про внесення змін доПодаткового кодексу Українита інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XXПерехідні положенняПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану па території України установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до цьогоЗаконуплатники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2статті 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинностіЗаконом № 2260-ІХза умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Крім того, в даному випадку діють одночасно дві норми ПК України: пункт 52-1 розділу ХХ ПК України та абзац 17 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які припускають неоднозначне трактування, що має вирішуватись на користь платника.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати ППР від 14.11.2022 №0052950408.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 58).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 60-65) представник відповідача Михалко Н.О. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності винесеного ППР.

В поданих по суду додаткових поясненнях (а. с. 69) представник відповідача МихалкоН.О також повідомила, що ППР від 14.11.2022 № 0052950408 згідно протоколу ГУ ДПС у Волинській області від 21.03.2023 № 51/03-20 є частково скасованим на суму 58408,20грн.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ПП «СТВ-Луцьк» з питань своєчасності реєстрації ПН в ЄРПН за періоди грудень 2021, лютий, березень, квітень, червень 2022 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних від 14.10.2022 № 5911/03-20-04-08/35867917 (а. с. 44-46).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість (далі ПДВ)1536550,00 грн, а саме: №4 від 03.06.2022 зареєстрована 01.07.2022, граничний термін реєстрації30.06.2022; №6 від 07.06.2022 зареєстрована 01.07.2022, граничний термін реєстрації30.06.2022; №8 від 13.06.2022 зареєстрована 01.07.2022, граничний термін реєстрації30.06.2022; №9 від 13.06.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації30.06.2022; №11 від 15.06.2022 зареєстрована 01.07.2022, граничний термін реєстрації30.06.2022; №14 від 17.06.2022 зареєстрована 21.07.2022, граничний термін реєстрації15.07.2022; №13 від 18.03.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації14.07.2022; №3 від 04.04.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації14.07.2022; №1 від 01.04.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації14.07.2022; №2 від 01.04.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації14.07.2022; №1 від 01.03.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації14.07.2022; №18 від 16.02.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації14.07.2022; №17 від 15.02.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації14.07.2022; №3 від 01.03.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації14.07.2022; №10 від 15.06.2022 зареєстрована 21.07.2022, граничний термін реєстрації30.06.2022; №15 від 16.12.2021 зареєстрована 23.06.2022, граничний термін реєстрації27.05.2022; №9 від 10.12.2021 зареєстрована 23.06.2022, граничний термін реєстрації27.05.2022; №16 від 17.12.2021 зареєстрована 23.06.2022, граничний термін реєстрації27.05.2022.

На підставі акту перевірки від 14.10.2022 № 5911/03-20-04-08/35867917 ГУ ДПС у Волинській області винесено ППР від 14.11.2022 №0052950408, яким до позивача на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстраціюПН застосовано штраф у сумі 188212,60 грн (а. с. 48-50).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

За приписами пункту201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абзацу 4 цього ж пункту201.10 статті 201 ПК Україниподаткові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом чотирнадцятим 14 пункту 201.10 статті 201 ПК Україниреєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198та пунктом199.1 статті 199цьогоКодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно з пунктом 120-1.1статті120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно достатті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту201.4 статті 201цьогоКодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей192і201цьогоКодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає в себе випадки застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Виходячи з наведених норм у взаємозв`язку з обставинами справи судом встановлено, що позивач дійсно порушив передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України граничні терміни реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК Україниправове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми ПК України у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК Українимістить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних, починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20.

Однак, Законом України «Про внесення змін доПодаткового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділуХХ Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК Україниплатники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112цьогоКодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК Українискасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Податкові накладні від 18.03.2022 №13, від 04.04.2022 №3, від 01.04.2022 №1, від 01.04.2022 №2, від 01.03.2022 №1, від 16.02.2022 №18, від 15.02.2022 №17, від 01.03.2022 №3 позивачем зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022, що підтверджується відповідними квитанціями та не заперечується учасниками справи, при тому, що граничним терміном реєстрації вказаних податкових накладних відповідачем під час проведення камеральної перевірки визначено 14.07.2022 та в результаті винесено ППР від 14.11.2022 №0052950408, яким в цій частині застосовано штраф на суму 58408,20 грн.

Однак, в подальшому на засіданні комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів камеральних перевірок скасовано штрафну санкцію на суму 58408,20 грн по ППР від 14.11.2022 №0052950408, про що вказано у протоколі від 21.03.2023 № 51/03-20 (а. с. 70-73)

Суд погоджується із вказаною позицією контролюючого органу та зазначає, що ППР в цій частині підлягає скасуванню. При цьому, суд звертає увагу, що оскаржуване у цій справі ППР не вважається відкликаним у зв`язку із його частковим скасуванням на засіданні комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів камеральних перевірок (протокол від 21.03.2023 № 51/03-20).

Окрім цього, судом у цій справі, на основі дослідження акту перевірки та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ПП «СТВ-Луцьк» до ППР від 14.11.2022 №0052950408, встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ПП «СТВ-Луцьк» пункту201.10 статті 201 ПКв частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

При цьому, як правильно визначено податковим органом граничними термінами реєстрації податкових накладних в ЄРПН були:

- за податковою накладноювід 03.06.2022 №4, від 07.06.2022 №6, від 13.06.2022 №8 та №9, від 15.06.2022 №11, від 15.06.2022 №10, від 17.06.2022 №14 30.06.2022;

- за податковими накладними від 16.12.2021 №15, від 10.12.2021 №9, від 17.12.2021 №16 27.05.2022;

- за податковою накладною від 17.06.2022 №14 15.07.2022.

Суд наголошує, що податкові накладні від 16.12.2021 №15, від 10.12.2021 №9, від 17.12.2021 №16були складені у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, реєстрація таких була здійснена вже у період діїЗакону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 року по 27.05.2022 року (наявне інше нормативне обґрунтування).

Податкові накладні від 16.12.2021 №15, від 10.12.2021 №9, від 17.12.2021 №16 були подані позивачем для реєстрації в ЄРПН 23.06.2022, тобто з порушенням граничного строку її реєстрації (27.05.2022), відтак відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції, починаючи з 27.05.2022.

Відповідно до внесених змін обов`язок щодо реєстрації податкових накладних виписаних до 15 червня 2022 року включно для підприємств, які мають можливості для відновлення податкових обов`язків, повинні бути зареєстровані до 30.06.2022, у іншому випадку до 15.07.2022.

Так, позивачем порушено строк реєстрації податкових накладних від 13.06.2022 №9 (граничний строк реєстрації 30.06.2022, зареєстровані 15.07.2022) на 15 календарних днів, від 17.06.2022 №14 (граничний строк реєстрації 15.07.2022, зареєстровані 21.07.2022) на 6 календарних днів, та від 15.06.2022 №10 (граничний строк реєстрації 30.06.2022, зареєстровані 21.07.2022) на 21 календарний день.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ПП «СТВ-Луцьк» порушено на 1 календарний день строк реєстрації ряду податкових накладних, складених з 01.06.2022 по 15.06.2022 включно(граничний строк реєстрації 30.06.2022, зареєстровані 01.07.2022).

Отже, у межах строку для реєстрації, податкові накладні, складені позивачем в червні 2022 року, не були подані для їх реєстрації у ЄРПН.

Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальності платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.

ПП «СТВ-Луцьк» порушило терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що починаючи з 27.05.2022 підлягало притягненню до відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

У даному випадку, відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції починаючи з 27.05.2022, з 30.06.2022та з 15.07.2022 по день реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих судустаттею 245 КАС Україниповноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення частково у спосіб прийняття рішення про визнання протиправним та скасування ППР від 14.11.2022 №0052950408 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 58408,20 грн та про відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із частиною першоюстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання позову сплатив судовий збір в сумі 2823,18 грн згідно з платіжною інструкцією від 05.01.2023 №5105 (а. с. 7, 57).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на суму 58408,20 грн із загальної суми 188212,60 грн (що становить 31,03 %), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 876,03грн.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу суд враховує таке.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Позивач, на підтвердження витрат на правничу допомогу, подав копію договору про надання правничої допомоги від 21.02.2022 з додатком (а. с. 53-54), копію детального опису наданих послуг та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правової допомоги (а. с. 52), та з вказаних документів вбачається надання позивачу адвокатом адвокатським об`єднанням «АФК» у цій справі правової допомоги в суді першої інстанції в сумі 12150,00грн.

Як вбачається із детального опису наданих послуг та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правової допомоги (а. с. 52) адвокатське об`єднання «АФК» надало наступні послуги: ознайомлення з актом перевірки, з документами наданими клієнтом, роз`яснення клієнту його прав та обов`язків, підготовка та подання до Волинського окружного адміністративного суду позовної заяви з додатками (9500,00 грн), підготовка та подання відповіді на відзив (2700,00 грн).

Водночас, матеріалами справи не підтверджено надання такої послуги, як підготовка та подання відповіді на відзив, а тому її вартість (2700,00 грн) відшкодуванню не підлягає.

Представник відповідачів Михалко Н.О. у відзиві на позовну заяву вказала, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, при її вирішенні враховані висновки щодо застосування норм права, які викладені у наведених вище постановах Верховного Суду), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на подане заперечення представника відповідача та часткове задоволення позову (позовні вимоги задоволені на 31,03%), дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 2500,00грн.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 3376,03 грн (з них: судовий збір в сумі 876,03 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 14 листопада 2022 року №0052950408 в частині застосування штрафу в розмірі 58408 гривень 20 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код ВП 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «СТВ-Луцьк» (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Будівельників, 11/9, ідентифікаційний код 35867917) судові витрати в загальному розмірі 3376 гривень 03 копійки (три тисячі триста сімдесят шість гривень три копійки).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх