Постанова

від 14.05.2024 по справі 140/240/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/240/23 пров. № А/857/2537/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства СТВ-Луцьк на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року (ухвалене головуючим-суддею Валюхом В.М. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства СТВ-Луцьк до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року Приватне підприємство СТВ-Луцьк (далі - ПП СТВ-Луцьк, Підприємство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління у Волинській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) ГУ ДПС №0052950408 від 14.11.2022, яким за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (далі - ПН) до Підприємства було застосовано штраф у сумі 188212,60 грн на підставі п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано оспорюване ППР в частині застосування штрафу в розмірі 58408,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПП СТВ-Луцьк подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на момент складання акту перевірки та формування оспорюваного ППР тривав запроваджений постановою Уряду карантин, що в контексті норм п.п.521 п.52 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України не допускало застосування до Підприємства штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН. Разом з тим, Законом України Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану №2260-ІХ від 12.05.2022 (далі Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022, були внесені зміни до п.п.691 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, відповідно до якого, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України установлено особливості для справляння податків і зборів. За змістом норм цього Закону, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах ПН, розрахунків коригування (далі - РК), звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом №2260 за умови реєстрації такими платниками ПН та РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр) до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022. Вказує, що в даному випадку діють одночасно дві норми ПК України, а саме : п.п.521 п.52 розділу ХХ Перехідні положення ПК України та абз.17 п.п.692 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, які припускають неоднозначне трактування, що має вирішуватись на користь платника. При цьому, суд першої інстанції, надаючи перевагу у застосуванні норм п.69 над п.п.521 п.52 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, залишив поза увагою положення п.56.21 ст.56 цього Кодексу. Також скаржник звертає увагу на відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що Законом №2260 було поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, п.п.692 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України було скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах ПН, РК, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом №2260) за умови реєстрації такими платниками ПН та РК в ЄРПН до 15.07.2022 року. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ГУ ДПС було проведено камеральну перевірку ПП СТВ-Луцьк з питань своєчасності реєстрації ПН в ЄРПН за періоди грудень 2021, лютий, березень, квітень, червень 2022 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних №5911/03-20-04-08/35867917 від 14.10.2022 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Підприємством вимог п.201.10 ст.201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість (далі ПДВ) 1536550,00 грн, а саме : №4 від 03.06.2022 зареєстрована 01.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022; №6 від 07.06.2022 зареєстрована 01.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022; №8 від 13.06.2022 зареєстрована 01.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022; №9 від 13.06.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022; №11 від 15.06.2022 зареєстрована 01.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022; №14 від 17.06.2022 зареєстрована 21.07.2022, граничний термін реєстрації 15.07.2022; №13 від 18.03.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації 14.07.2022; №3 від 04.04.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації 14.07.2022; №1 від 01.04.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації 14.07.2022; №2 від 01.04.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації 14.07.2022; №1 від 01.03.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації 14.07.2022; №18 від 16.02.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації 14.07.2022; №17 від 15.02.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації 14.07.2022; №3 від 01.03.2022 зареєстрована 15.07.2022, граничний термін реєстрації 14.07.2022; №10 від 15.06.2022 зареєстрована 21.07.2022, граничний термін реєстрації 30.06.2022; №15 від 16.12.2021 зареєстрована 23.06.2022, граничний термін реєстрації 27.05.2022; №9 від 10.12.2021 зареєстрована 23.06.2022, граничний термін реєстрації 27.05.2022; №16 від 17.12.2021 зареєстрована 23.06.2022, граничний термін реєстрації 27.05.2022.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС було сформовано оспорюване ППР, яким за несвоєчасну реєстрацію ПН до Підприємства було застосовано штраф у сумі 188212,60 грн на підставі п.1201.1 ст.1201 ПК України.

Вважаючи оспорюване ППР протиправними, ПП СТВ-Луцьк звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах ПН, РК, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом №2260) за умови реєстрації такими платниками ПН та РК в Реєстрі до 15.07.2022. Суд вказав, що ПН №13 від 18.03.2022, №3 від 04.04.2022, №1 від 01.04.2022, №2 від 01.04.2022, №1 від 01.03.2022, №18 від 16.02.2022, №17 від 15.02.2022, №3 від 01.03.2022 позивачем зареєстровані в ЄРПН 15.07.2022, що підтверджується відповідними квитанціями та не заперечується учасниками справи, при тому, що граничним терміном реєстрації вказаних ПН відповідачем під час проведення камеральної перевірки визначено 14.07.2022 та в результаті винесено оспорюване ППР, яким в цій частині застосовано штраф на суму 58408,20 грн. Однак, суд врахував, що в подальшому на засіданні комісії ГУ ДПС з питань розгляду заперечень та пояснень до актів камеральних перевірок було скасовано штрафну санкцію на суму 58408,20 грн по ППР №0052950408 від 14.11.2022, а тому оспорюване рішення в цій частині підлягає скасуванню. Стосовно ПН №15 від 16.12.2021, №9 від 10.12.2021, №16 від 17.12.2021 суд вказав, що такі були складені у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Однак, реєстрація таких була здійснена вже у період чинності норм Закону №2260, який набрав чинності 27.05.2022, і яким було поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації ПН, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (наявне інше нормативне обґрунтування). Суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції починаючи з 27.05.2022, з 30.06.2022 та з 15.07.2022 по день реєстрації ПН в ЄРПН.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині та не вбачає підстав для застосування положень частини другої цієї статті.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

За змістом п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абз.4 п.201.10 ст.201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Згідно абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків :

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати ПН в ЄРПН, які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

По своїй правовій природі норма абз.4 п.201.10 ст.201 ПК України є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації ПН.

Статтею 1201 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів ПН. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п.201.10 ст.201 ПК України.

Так, згідно п.1201.1 ст.1201 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі :

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації ПН в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для ПН складених із 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації ПН свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено п.1201.1 ст.1201 ПК України.

Разом з тим, згідно п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду із 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за : порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду із 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Системно проаналізувавши приведені вище норми в контексті встановлених судом обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення Підприємством передбачених п.201.1 ст.201 ПК України граничних термінів реєстрації ПН.

При цьому, в контексті застосування норм п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації ПН в Реєстрі.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації ПН, а припиняється таке порушення в день її фактичної реєстрації.

Таким чином, обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми ПК України у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Водночас, п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування із 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Однак, Законом №2260 були внесені зміни до п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні №2102-IX від 24.02.2022, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, п.п.691 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом №2260 за умови реєстрації такими платниками ПН та РК в ЄРПН до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Згідно п.п.691 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, платники ПДВ зобов`язані забезпечити у строки, встановлені п.п.691 цього пункту, реєстрацію ПН та РК в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 691 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 692 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, п.п.692 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах ПН, РК, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом №2260) за умови реєстрації такими платниками ПН та РК в ЄРПН до 15.07.2022.

Отже, на момент реєстрації ПН поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень податкового законодавства.

За результатами проведеної контролюючим органом перевірки встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України в частині граничного терміну реєстрації ПН в ЄРПН.

Колегія суддів зазначає, що спірні ПН були складені у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації ПН на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Проте, реєстрація таких ПН була здійснена вже у період дії Закону №2260, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації ПН, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 і за умови реєстрації такими платниками ПН та РК (за період з 24.02.2022 по 27.05.2022) в ЄРПН до 15.07.2022.

Тобто, з 27.05.2022 усі платники, які не зареєстрували ПН, граничний строк реєстрації яких припав до 23.02.2023, автоматично підлягали відповідальності.

Як видно з матеріалів справи, ПН №15 від 16.12.2021, №9 від 10.12.2021, №16 від 17.12.2021 були подані позивачем для реєстрації в ЄРПН 23.06.2022, тобто з порушенням граничного строку їх реєстрації (27.05.2022), відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючий орган правомірно нарахував позивачу штрафні санкції, починаючи з 27.05.2022.

При цьому, Закон №2260 був опублікований 26.05.2022 в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.

Отже законодавець не створив умов, за яких платник податків мав можливість у розумні строки зареєструвати ПН, складені до введення воєнного стану, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.

Системний аналіз норм ПК України вказує на те, що фактично з 27.05.2022 платники податків, які не зареєстрували ПН в ЄРПН, складені з 01.02.2022 до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15.07.2022, тобто близько 1,5 місяці.

Відтак, необхідний перехідний період для ПН, складених по 31.01.2022 не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії. Наведене також є проявом порушення принципу рівності податкового законодавства.

При цьому, колегія суддів враховує, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати ПН, є за своєю суттю ідентичними як щодо ПН, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.

Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися випадковими чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх ПН, на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію - як ковідного, так і воєнного.

Отже, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН після скасування з 27.05.2022 дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

На думку колегії суддів, всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації ПН у відповідний перехідний період - до 15.07.2022.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Підприємство направляло для реєстрації ПН в ЄРПН після спливу граничних строків на їх реєстрацію.

Так, позивачем порушено строк реєстрації ПН №9 від 13.06.2022 (граничний строк реєстрації 30.06.2022, зареєстровані 15.07.2022) на 15 календарних днів, №14 від 17.06.2022 (граничний строк реєстрації 15.07.2022, зареєстровані 21.07.2022) на 6 календарних днів та №10 від 15.06.2022 (граничний строк реєстрації 30.06.2022, зареєстровані 21.07.2022) на 21 календарний день.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, ПП СТВ-Луцьк порушено на 1 календарний день строк реєстрації ряду ПН, складених з 01.06.2022 по 15.06.2022 включно (граничний строк реєстрації 30.06.2022, зареєстровані 01.07.2022).

Отже, у межах строку для реєстрації, ПН, складені позивачем в червні 2022 року, не були подані для їх реєстрації у ЄРПН.

Відтак, позивач допустив порушення граничних строків реєстрації ПН в Реєстрі, за що, починаючи з 27.05.2022, підлягає притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень п.1201.1 ст.1201 ПК України.

Безпідставними є доводи скаржника про відсутність правової визначеності щодо можливостей позивача у таких правовідносинах. Пункт 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачав накладення мораторію на застосування штрафних санкції за порушення граничних строків реєстрації ПН, тобто звільняв від відповідальності за вчинення такого порушення, однак, вказаною нормою не було звільнено позивача від обов`язку реєструвати ПН, який передбачений п.201.10 ст.201 ПК України та не скасовано відповідальність за порушення строків реєстрації ПН, яка визначена ст.1201 цього Кодексу, що передбачало відновлення дії вказаних норм. Саме таке відновлення відбулося шляхом прийняття 12.05.2022Закону №2260.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства СТВ-Луцьк залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року по справі №140/240/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук