Рішення

від 18.12.2023 по справі 160/11211/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року Справа № 160/11211/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЯ ЛЮКС» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЯ ЛЮКС» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110130/2023/000089/1, прийняте 16.05.23 Дніпровською митницею.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.05.2023 для митного оформлення в режимі імпорту товару «текстильне покриття для підлоги», що надійшов з Турецької Республіки за прямим контрактом із виробником «DINARSU IMALAT VE TICARET TURK ANONIM SIRKETI», відповідачу подано митну декларацію №22UA110130009431U1 із заявленою митною вартістю товару на рівні 2,6775 долари США/м2 за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), відповідно до ст.ст. 57-58 Митного кодексу України (далі - МК України). Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 МК України відповідачу подано: зовнішньоекономічний контракт від 20.09.2022 №1; специфікацію від 08.05.2023 №7; рахунок-проформу від 24.03.2023; банківське платіжне доручення від 28.03.2023; банківське платіжне доручення від 03.05.2023, банківське платіжне доручення від 10.05.2023, CMR № 561798 від 09.05.2023; рахунок-фактуру (інвойс) від 08.05.2023 №IN02023000001007; митну декларацію країни відправлення від 09.05.2023 №23590400EX00015617; рахунок перевізника від 10.05.2023 №33; лист від 15.05.2023 №15/05-1.

Відповідачем 16.05.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110130/2023/000089/1 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості резервного, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення до 4,2789 долари США/м2. В оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товарів, як зазначає позивач, відсутнє обґрунтоване посилання на те, що виявлена хоча б одна із обставин, за яких посадова особа митниці мала право вимагати подання додаткових документів із застосуванням ч. 3 та ч. 4 ст. 53 МК України. Позивач вказує, що за проформою від 24.03.2023 сторонами були узгоджені кількість та ціна товару на рівні 36 491,00 доларів США в кількості 14 035 кв.м. Позивачем 28.03.2023 сплачено частину вартості в розмірі 18 246,00 доларів США. У зв`язку з тим, що продавцем було відвантажено товару у меншій кількості утворилась переплата у розмірі 8918,65 доларів США. В подальшому позивачем та продавцем було узгоджено поставку товару в кількості 18516,15кв.м. вартістю 48141,99 доларів США., за результатом чого продавцем було виставлено рахунок-фактуру (інвойс) від 08.05.2023 №IN02023000001007. Розрахунки в частині різниці між сумою поставки та переплатою були проведені двома платежами: 03.05.2023 - 18245,00 доларів США та 10.05.2023 2732,34 доларів США. Позивач наголошує на тому, що пояснення щодо вказаних обставин були надані відповідачу під час митного оформлення, однак, не були враховані останнім без жодного належного обґрунтування. Разом з тим, зазначає, що відповідачу надавались митна декларація Турецької Республіки від 09.05.2023 №23590400EX00015617, у якій містяться відомості про вартість товару в розмірі 48 141,99 долари США, а також документи перевізника ФОП ОСОБА_1 із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товару до митного кордону України на рівні 52 500,,00 грн, які залишені поза увагою митного органу. У зв`язку з незгодою із рішенням про коригування митної вартості товарів у порядку ч. 7 ст. 55 МК України позивачем 16.05.2023 подано нову митну декларацію №23UA110130009577U1, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 320 952,64 грн (мито - 86 743,96 грн, ПДВ - 234 208,68 грн), відомості про що містяться у графі 47 «Нарахування платежів» та графі «В» «Подробиці розрахунків». З огляду на викладені обставини, позивач вважає рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110130/2023/000089/1 від 16.05.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що й стало підставою для звернення останнього до суду із цією позовною заявою.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування власної правової позиції зазначено, що за митною декларацією, наданою позивачем до митного оформлення, товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 20.09.2022 №1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дія Люкс» та компанією DINARSU IMALAT VE TICARET TURK ANONIM SIRKETI (Туреччина). Згідно з ч. 1 якого, предметом контракту є постачання тафтингового покриття в асортименті, номенклатурі та кількості, зазначених у додатках до контракту. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод), відповідно до ст. 58 МК України. Умовами поставки сторони визначили FCAIstanbul. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за митною декларацією згенеровано наступні форми контролю: 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Посадовою особою Дніпровської митниці відповідно до п. 4.1. ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять наступні розбіжності. Пунктом 4 контракту від 20.09.2022 № 1 встановлено, що постачання товару здійснюється на підставі заявок (замовлень) покупця. Відповідно до рахунку-фактуру (інвойс) від 08.05.2023 №IN02023000001007 та рахунку-проформи від 24.03.2023 поставка здійснюється на підставі замовлення від 24.03.2023 №5. Проте, вказаного замовлення позивачем надано не було. Пунктом 6.2 контракт визначає інвойс як підставу прийняття та оплати товару за кількістю та асортиментом. Проте, у наданих до митного контролю платіжних документах зазначено лише посилання на контракт від 20.09.2022 №1 та не зазначено посилання на інвойс або специфікацію, на підставі яких здійснюється платіж. З наданих платіжних доручень неможливо встановити, до якої саме поставки вони відносяться. Таким чином, відповідач наголошує на тому, що числові значення сплаченої суми вартості товару не відповідають заявленим даним ні окремо за кожним платіжним документом, ні в їхній сумі. Враховуючи відсутність посилання на відповідні документи, на підставі яких було здійснено платіж (у т.ч. інвойс як зазначено у контракті) та відсутність загальної суми за контрактом неможливо здійснити ідентифікацію платежів за оцінювану партію товару. Зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар. Таким чином, відповідач наголошує, що платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару. Відповідач також зазначає, що наданий до митного контролю документ: митна декларація країни відправлення від 09.05.2023 №23590400EX00015617 в переліку документів містить інший номер інвойсу (TPS E-Fatura 23243160110886029071000/1 від 08.05.2023 відмінного від задекларованого IN02023000001007). Відповідач зазначив, що прайс-лист від 15.02.2023 не відповідає вимогам документа, передбаченого частиною 3 статті 55 МК України, оскільки не надано документи про виробника товару. Крім того, адреса завантаження товару згідно заявки відрізняється від заявленої адреси підприємства з яким укладено так званий «прямий контракт» від виробника: Organize SANAY Bolgesi Yildirim Beyazit Mah.7 CADDE №73 Cerkezkoy/Tekirdag (адреса згідно контракту: Yenibosna Merkez Mah.29 Ekim Cad.№:21/MBahcelievler - Istambul /Turkey), що свідчить про можливі додаткові витрати, пов`язані з переміщенням товару та/або із додатковими витратами що несе покупець, наприклад навантажувально-розвантажувальні роботи та інші витрати. Документи на оплату вищевказаних послуг та послуг на страхування до митного контролю не надано. Таким чином, наданий документ не може бути використаний митницею при визначенні митної вартості оцінюваної партії товару.

Таким чином, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст.337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до ч.3 ст.337 МК України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. Відповідно до статті 33 МК України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Митниця також зазначає, що в даному спірному випадку мало місце відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а тому надання митної декларації країни відправлення надало б можливість митниці порівняти зазначену в ній вартість товару з вартістю товару за інвойсом та специфікацією. До товару № 1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод та прийнято відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості: товару №2- за ЕМД від 20.01.2023 № UA408020/2023/003989 4,2789 доларів США/кг (вартість за кілограм основна одиниця виміру). Позивач в позовній заяві зазначає про те, що прийняте рішення про коригування митної вартості не відповідає вимогам закону за формою і змістом. Посадовою особою Дніпровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Митного кодексу та здійснено відповідний розрахунок. Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства. Під час дії гарантійних зобов`язань позивачем додаткових документів, які б підтвердили заявлений ним рівень митної вартості до митниці не надано. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній наголошує на тому, що відповідачем невірно розраховано митну вартість товару. Також наголошує, що причини неможливості застосування відповідачем інших, окрім резервного методів не обґрунтовано останнім.

До суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено що при здійсненні коригування митної вартості товару контроль співставлення митницею здійснено у найбільш наближений час до часу митного оформлення товарів позивача, а також за такими самими умовами поставки, що відповідає вимогам МК України. Крім того, відзначає, що підставами прийняття спірного рішення є розбіжності в наданих позивачем до митного контролю документах, а не інформація, наявна в базі даних, на якій акцентує увагу суду представник позивача.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дія Люкс» (покупець) та «DINARSU IMALAT VE TICARET TURK ANONIM SIRKETI», Бахчелиевлер, Стамбул, Туреччина (продавець) укладено Договір купівлі продажу №1 від 20.09.2022 (далі- Договір).

Згідно пункту 1 Договору продавець продає, а покупець купує тафтингове покриття машинного виготовлення на повстяній основі виробництва «DINARSU IMALAT VE TICARET TURK ANONIM SIRKETI», якість, ціни, найменування, комплектність яких вказуватиметься у відповідних Додатках до цього Договору та будуть його невід`ємними частинами.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна сума цього договору складає 10000000,00 доларів США.

Пунктом 4 Договору зазначено, що постачання товарів, купівля-продаж яких є предметом цього Договору, будуть здійснюватися окремими партіями, на підставі заявок (замовлень) покупця не пізніше 30 днів з моменту оплати 50% передплати покупцем. Умова поставкиСА-Стамбул. Можливі зміни умов постачання можуть бути відображені у додатках до цього Договору.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата товару покупцем за цим Договором здійснюється у доларах США.

Згідно пункту 6.2 Договору покупець здійснює оплату за кожну партію постачаємої продукції на умові 100% передплати, а саме: 50% вартості замовлення перед виготовленням товару, 50% вартості після виготовлення товару протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунка. Оплата за цим Договором здійснюється у доларах США на розрахунковий рахунок продавця.

Сторонами також складено проформою від 24.03.2023 сторонами були узгоджені кількість та ціна товару на рівні 36 491,00 доларів США в кількості 14 035 кв.м. 28.03.2023 року позивачем було сплачено частину вартості в розмірі 18 246,00 доларів США. У зв`язку з тим, що продавцем було відвантажено товару у меншій кількості утворилась переплата у розмірі 8918,65 доларів США.

Специфікацію до Договору, яка згідно умов Договору, є його невід`ємною частиною, № 7 від 08.05.2023 року погоджено поставку товару - тафтингового покриття машинного виготовлення на повстяній основі (100% PA tufting machine made made felt back runner) торгової марки «PRINT» у кількості 18 516,15 м2 на суму 48 141,99 долари США., за результатом чого продавцем було виставлено рахунок-фактуру (інвойс) від 08.05.2023 №IN02023000001007. Розрахунки в частині різниці між сумою поставки та переплатою були проведені двома платежами: 03.05.2023 року - 18 245,00 доларів США та 10.05.2023 року 2 732,34 доларів США.

Таким чином, на підставі Договору купівлі-продажу №1 від 20.09.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Дія Люкс» було ввезено на митну територію України придбаний товар, а саме: тафтингове покриття машинного виготовлення на повстяній основі (100% PA tufting machine made made felt back runner) торгової марки «PRINT» на загальну суму 48 141,99 долари США.

З метою митного оформлення придбаного у Турецькій Республіці та ввезеного на територію України товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Дія Люкс» до Дніпровської митниці було подано до митного оформлення електронну митну декларацію форми МД-2 №23UA110130009431U1 на придбаний товар, який зазначений у графі 31 зазначеної декларації: текстильні покриття для підлоги тафтингові, вибивні, у яких ворс, що становить лицьову поверхню, виготовлений з поліаміду; машинного виготовлення на повстяній основі; в рулонах різного розміру. Всього: 18516,15 кв. м. (516 рулонів). Виробник: DINARSU IMALAT VE TICARET T.A.S., Туреччина. У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Зазначені в електронній митній декларації форми МД-2 №23UA110130009431U1 відомості повністю співпадають із зазначеними у митній декларації країни відправлення на товар від 09.05.2023 №23590400EX00015617, копія якої міститься у матеріалах справи.

Перевезення вантажу від пункту навантаження товару до м. Дніпро зафіксовано у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 561798.

Згідно рахунку-фактури № 33 від 10.05.2023 року, виставленого перевізником ФОП ОСОБА_1 вартість транспортування вантажу для ТОВ «Дія Люкс» автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м.Черкезкой (Туреччина) м/п Порубне (кордон з Україною) становить 52500,00 грн.. Від кордону м/п Порубне до митниці м. Дніпро - 52500,00 грн.

Під час здійснення митного контролю за митною декларацією МД-2 №23UA110130009431U1 Дніпровською митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності в наданих позивачем до митного контролю документах.

У зв`язку з означеним декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів подати наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА110130/2023/000089/1 від 16.05.2023, яким визначив вартість імпортованого товару за резервним методом визначення митної вартості товарів на рівні 4,2789 доларів США за кв. м., загальна сума 79 228,75 доларів США.

Підстави прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів мотивовано у повідомленні Дніпровської митниці декларанту наступним:

1) позивачем не було надано замовлення на партію товару;

2) у наданих до митного контролю платіжних документах зазначено лише посилання на контракт від 20.09.2022 №1 та не зазначено посилання на інвойс або специфікацію, на підставі яких здійснюється платіж;

3) митна декларація країни відправлення від 09.05.2023 №23590400EX00015617 в переліку документів містить інший номер інвойсу (TPS E-Fatura 23243160110886029071000/1 від 08.05.2023 року відмінного від задекларованого IN02023000001007);

4) прайс-лист від 15.02.2023 не відповідає вимогам документа, передбаченого частиною 3 статті 55 МК України, оскільки не надано документи про виробника товару;

5) адреса завантаження товару згідно заявки відрізняється від заявленої адреси підприємства з яким укладено так званий «прямий контракт» від виробника: Organize SANAY Bolgesi Yildirim Beyazit Mah.7 CADDE №73 Cerkezkoy/Tekirdag (адреса згідно контракту: Yenibosna Merkez Mah.29 Ekim Cad.№:21/MBahcelievler - Istambul /Turkey).

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Суд враховує, що відповідач має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів лише у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, таким повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, суд доходить висновку, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, проте не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Приписи Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З аналізу наданих для митного оформлення документів слід зазначити, що останні містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари: тафтингове покриття машинного виготовлення на повстяній основі (100% PA tufting machine made made felt back runner) торгової марки «PRINT», код УКТЗЕД 5703201800, а рішення про коригування митної вартості не містить посилання на конкретні розбіжності щодо митної вартості товару.

Суд відхиляє твердження відповідача стосовно того, що відсутність замовлення свідчить про неправильне визначення митної вартості, оскільки відповідно ч.2 статті 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, які надаються для підтвердження митної вартості. Замовлення не входить у цей перелік документів, а тому зауваження митниці щодо відсутності замовлення, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необґрунтоване і протирічить положенням митного законодавства.

Стосовно твердження відповідача, що поданий до митного оформлення прайс-лист не відповідає вимогам документа, передбаченого частиною 3 статті 55 МК України, оскільки не надано документи про виробника товару. Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено. Прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Необхідно зазначити, що такі документи не впливають на числові показники митної вартості товару та відповідно не формують задекларовану ціну.

Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача про те, що надані платіжні доручення в іноземній валюті не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару, а тому зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар, таким чином, дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару, оскільки, по-перше, наведене не впливає на розрахунок митної вартості задекларованого товару, так як позивачем до митного оформлення була надана Специфікація № 7 від 08.05.2023, в якій вказано вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови поставки, а також і надано відповідний інвойс (рахунок-фактура), та наведені документи не містять розбіжностей у числових значеннях; по-друге, пунктом 6.2 договору від 20.09.2022р. передбачено, що покупець здійснює оплату за кожну партію постачаємої продукції на умові 100% передплати.

Верховний Суд у постанові від 22.10.2020 у справі № 320/2455/19 зазначив, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару немає.

Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що адреса завантаження товару згідно заявки відрізняється від заявленої адреси підприємства з яким укладено так званий «прямий контракт» від виробника: Organize SANAY Bolgesi Yildirim Beyazit Mah.7 CADDE №73 Cerkezkoy/Tekirdag (адреса згідно контракту: Yenibosna Merkez Mah.29 Ekim Cad.№:21/MBahcelievler - Istambul /Turkey), що свідчить про можливі додаткові витрати, пов`язані з переміщенням товару та/або із додатковими витратами що несе покупець, наприклад навантажувально-розвантажувальні роботи та інші витрати. Наданий до митного контролю рахунок щодо вартості послуг з перевезення товару є належним доказом, що підтверджує вартість транспортних послуг. Приписи статей 53-55 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності та саме ж по собі твердження про можливі додаткові витрати, пов`язані з переміщенням товару та/або із додатковими витратами що несе покупець, наприклад навантажувально-розвантажувальні роботи та інші витрати, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Також, судом відхиляються посилання відповідача на те, що наданий до митного контролю документ митна декларація країни відправлення від 09.05.2023 №23590400EX00015617 в переліку документів містить інший номер інвойсу (TPS E-Fatura 23243160110886029071000/1 від 08.05.2023 відмінного від задекларованого IN02023000001007), оскільки декларація країни відправлення не є джерелом інформації про митну вартість товару та цей документ не передбачений переліком документів, визначених статтю 53 МК України, що підтверджують митну вартість товару. Крім цього, копія митної декларації країни відправлення (турецької експортної декларації) від 21.11.2022 №22590400EX00037763 є додатковим документом, що подавався декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і ця митна декларація була належним чином оформлена, відповідно до чинного законодавства Турецької Республіки.

Зважаючи на наведені фактичні обставини, у відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортувалися та відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Вказане свідчить про необґрунтованість сумнівів у достовірності проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Дія Люкс» розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої товариством митної вартості товару оскаржені рішення не містять, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

В той час, відповідачем під час розгляду даної справи не надано жодних доказів недостовірності заявленої ТОВ «ДІЯ ЛЮКС» вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі №810/1175/16.

Відповідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

Судом також враховано, що в спірних рішеннях митним органом не було підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; не спростована правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом; не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем.

Також, суд звертає увагу відповідача, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказано, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 у справі №826/4827/16.

Таким чином, митний орган не довів належними та допустимими доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4814,29 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77, 241, 243-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЯ ЛЮКС» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110130/2023/000089/1 від 16.05.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЯ ЛЮКС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4814,29 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська