Рішення

від 19.12.2023 по справі 300/6887/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. справа № 300/6887/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2023 №006215/0707 у частині нарахування штрафних санкцій за розрахунками по експортному контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020 з нерезидентом «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан) у сумі 271 630 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.11.2022 по 30.04.2023. За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення 23.06.2023 №006215/0707, згідно із яким до позивача застосовано пеню у сумі 271 630 грн. за порушення строку розрахунку по експортному контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020 з нерезидентом «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан). Також зазначає, що відповідач невірно розрахував граничний термін поставки за ЗЕД контрактом. До перевірки платником податків було надано сертифікат про форс-мажорні обставини, який, на думку позивача, звільняє ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» від фінансової відповідальності за порушення валютного законодавства під час виконання умов експортного контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020. Із урахуванням викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху 18.10.2023 судом отримано від позивача виправлену позовну заяву та копію такої позовної заяви для відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

25.10.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що на виконання умов експортного контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020 позивачем здійснено поставку товару на користь нерезидента «Норм» на загальну суму 153 795 грн. Разом із тим, станом на 30.04.2023 нерезидент «Норм» не здійснив оплату за поставлений товар, у зв`язку із чим за контрактом від 11.06.2020 №2164/033/2020 обліковується дебіторська заборгованості. Також вказує на безпідставність посилань ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» щодо неможливості виконання зобов`язань у зв`язку із настанням форм-мажорних обставин, оскільки позивачем не надано доказів повернення митного товару на митну територію України. Із урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 15.11.2023, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Згідно із розрахунком-фактурою від 17.02.20222 №КО-0000048, на виконання контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020 позивач здійснив відвантаження та відправку вантажу для нерезидента «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан), а саме: мішок паперовий, двохшаровий + HDPE, 48 х 57 х 10 см, white SE х HDPE x SKS 39 225 шт., мішок паперовий, двохшаровий + HDPE, 48 х 57 х 10 см, white SE х HDPE x SKS 105 300 шт. (а.с. 79).

У подальшому транспортний засіб позивача з товаром «мішки паперові» за митною декларацією від 17.02.2022 №UA206060/2022/900074 фактично виїхав за межі митної території України 24.02.2022 о 03:01, що підтверджується відмітками Харківської митниці на товаросупровідних документах (а.с. 77-79).

Відповідно до пояснень водія, який здійснював перевезення товару, паспортний та митний контроль на території російської федерації пройти не вдалося, оскільки з території російської федерації почався обстріл території України, у зв`язку із чим водій разом із вантажем повернулися на територію України (а.с. 75).

Позивач у свою чергу неодноразово звертався до митних органів із проханням скасувати відмітку про перетин кордону про переміщення товару (а.с. 86-88, 96-99), водночас у скасуванні таких відміток йому було відмовлено (а.с. 90-91, 93-94, 101-102).

Водночас, 20.04.2022 з 12:55 до 13:45 посадовими особами митного органу проводився переогляд товару «мішки паперові», за результатом якого встановлено відповідність оглянутих товарів даним, зазначеним у митній декларації за ознаками опис, кількість, всього місць, маркування (а.с. 85).

У свою чергу, Головним управління ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову перевірку ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.11.2022 по 30.04.2023, за результатами якої складено акт від 19.05.2023 №5785/09-19-07-07/30721394.

Відповідно до вказаного акту, у ході проведення перевірки встановлено, що на рахунки підприємства не поступила валютна виручка від нерезидента «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан) на виконання умов контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020, у зв`язку із чим допущено порушення ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (а.с. 14-32).

На підставі висновків вказаного акту перевірки Головним управління ДПС в Івано-Франківській області прийнято-податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023 №006215/0707, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 571 546 грн. (а.с. 48-49).

Детально розрахунок пені наведено у Додатку №4 до акту перевірки від 19.05.2023 №5785/09-19-07-07/30721394. Відповідно до вказаного розрахунку, пеню, у тому числі, нараховано за 73 дні прострочення граничного строку розрахунків з 17.02.2023 по експортному контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020 з нерезидентом «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан) на суму 271 630,01 грн. (а.с. 33).

Не погоджуючись із нарахуванням пені за порушення строків розрахунку по експортному контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020 з нерезидентом «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан), позивач звернувся до відповідача із скаргою від 04.07.2023 №64 (а.с. 51-60).

Рішенням від 31.08.2023 №25360/6/99-00-06-01-02-06 у задоволенні скарги було відмолено, а податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023 №006215/0707 залишено без змін (а.с. 70-73).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023 №006215/0707 у частині нарахування штрафних санкцій за розрахунками по експортному контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020 з нерезидентом «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан) у сумі 271 630 грн., позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» (надалі - Закон №2473-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної ч. 5-6 ст. 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (абз. 2 п. 8 ст. 16 Прикінцеві та перехідні положення Закону №2473-VIII).

За приписами ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Як вказано в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 19.05.2023 №5785/09-19-07-07/30721394, перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01.11.2022 по 30.04.2023 встановлено, що по балансовому рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» обліковується дебіторська заборгованість у сумі 153795,90 євро з нерезидентом ВАТ «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан), яка виникла, у тому числі, згідно митної декларації від 17.02.2022 №UA206060/2022/900074 на суму 31718,10 євро (дата перевищена граничного терміну розрахунків 17.02.2023) (а.с. 16).

У відзиві відповідачем додатково пояснено, що граничний термін надходження грошових коштів прострочено на 73 дні (з 17.02.2023 до 30.04.2023).

Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно із розрахунком нарахування пені за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями, ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» нараховано пеню в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за період з 17.02.2023 до 30.04.2023 у розмірі 271630,01 грн. (а.с. 158).

Однак, згідно із п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

На всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651.

Тобто пеня платникам податків не нараховувалась з 01.03.2020 по 30.06.2023 включно, а нарахована за вказаний період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX, в редакції від 01.01.2021, пп. 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

З наведеного слідує, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст. 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, суд вважає, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів пп. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX Перехідні положення ПК України.

Повертаючись до суті виявленого правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до фінансової відповідальності, суд вказує, що згідно із п.п. 6, 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 №7, банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у пп. 3 п. 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Вимоги пп. 1 п. 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно із ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно із ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд в постановах 23.02.2022 у справі №922/2897/21, від 04.06.2022 усправі №922/2394/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на своєму сайті (https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf) офіційно розмістила лист №2024/02.0-7.1, яким на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відтак судом враховано, що ТПП підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, із сертифікату від 30.08.2023 №262-08/23 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) слідує, що Івано-Франківською торгово-промисловою палатою підтверджено факт настання форс-мажорних обставин щодо обов`язку вчасно завершити експертну операцію за договором поставки від 11.06.2020 №2164/033/2020, укладеного між ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» та «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан) після здійснення відправлення товару за межі митної території за митною декларацією від 17.02.2022 №UA206060/2022/900074 у термін до 18.02.2023 (а.с. 00).

Даним сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини через широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, та закриття (простій) у роботі пунктів пропуску через митний кордон України, що призвело до неможливості перевезення вантажу через територію російської федерації, та у подальшому неможливості повернення валютної виручки за товар, який повернуто на митну територію України.

Оцінюючи вказаний доказ суд зазначає, що ТПП підтверджено що зазначені обставини для ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єкта господарської діяльності по контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020.

Водночас, на переконання відповідача, позивачем не надано доказів повернення товару на митну територію України, однак суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, з таких підстав.

По-перше, ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» зверталась до Івано-Франківської митниці із проханням скасувати митну декларацію від 17.02.2022 №UA206060/2022/900074, однак у скасуванні позивач було відмовлено, у зв`язку із тим, що скасувати відмітку про фактичне вивезення товару може лише митний орган, який її накладав (а.с. 00).

При цьому, у Харківської митниці, яка накладала відмітку про вивезення товару, інформація про зворотне ввезення на митну територію України товарів «мішки паперові» (а.с. 00), у зв`язку із встановленням простою у роботі Харківської митниці (а.с. 00).

По-друге, 20.04.2022 з 12:55 до 13:45 посадовими особами митного органу проводився переогляд товару «мішки паперові», за результатом якого встановлено відповідність оглянутих товарів даним, зазначеним у митній декларації за ознаками опис, кількість, всього місць, маркування, що підтверджується відповідними актом (а.с. 85)

Таким чином, нарахування пені позивачу у сумі 271 630 грн. за порушення строку розрахунку по експортному контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020 з нерезидентом «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан) є безпідставним та необґрунтованим.

Окрім зазначеного, слід звернути увагу, що згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 ПК України встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до п. 112.1 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 ст. 112 Податкового кодексу України визначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

З огляду на викладене, події, що відбулись з форс-мажорних обставин та призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків виключають юридичну відповідальність ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» за ст. 112 ПК України.

Такий підхід відповідає принципу індивідуальної податкової відповідальності, на якому неодноразово наголошували Верховний Суд та Європейський суд з прав людини, зокрема у рішеннях у справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України» та ін.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що документально підтверджені обставини за своєю сукупністю дають підстави вважати об`єктивно неможливим виконання зобов`язань з постачання товару за зовнішньоекономічним контрактом від 11.06.2020 №2164/033/2020, а порушення граничних строків виконання зобов`язань за операціями з експорту товарів мало місце з незалежних від сторін договору обставин.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд приходить до висновку, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із чч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальній сумі 4 074,45 грн., що документально підтверджується копією платіжної інструкції від 29.09.2023 №572 (а.с. 1).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 4 074,45 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» (код 30721394, вул. Заводська, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області від 23.06.2023 №006215/0707 у частині нарахування ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» штрафних санкцій за розрахунками по експортному контракту від 11.06.2020 №2164/033/2020 з нерезидентом «Норм» (Гарадах, м. Баку, Азербайджан) у сумі 271630,01 (двісті сімдесят одна тисяча шістсот тридцять) гривень 01 копійка.

Стягнути на користь ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» (код 30721394, вул. Заводська, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) судовий збір у розмірі 4074 (чотири тисячі сімдесят чотири) гривнi 45 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Сторонам рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 19 грудня 2023 р.