Рішення

від 19.12.2023 по справі 320/3929/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року № 320/3929/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №2600-0504-8/84700 від 20.07.2022 "Про встановлення переплати пенсії за період з 05.07.2021 по 31.12.2021 в розмірі 109 647,74 грн. та стягнення з пенсії 20% для погашення переплати".

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним жодних зловживань допущено не було, адже він не отримував заробітної плати та договір носив формальний характер, тому, підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера у суб`єкта владних повноважень не було.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

03.06.2015 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 виданого 03.06.2015.

05.07.2021 між позивачем та ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» було підписано договір №02-07/2-25-31-2021, однак будь-яких трудових стосунків у позивача з вказаним товариством не виникло.

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору, договір укладено на термін з 05.07.2021 по 31.12.2021 включно.

Позивач отримав лист з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.07.2022 року, в якому зазначається те, на думку пенсійного фонду, що у зв?язку з працевлаштуванням по спеціальності у позивача виникла переплата пенсії за період з 05.07.2021 по 31.12.2021 в розмірі 109 647, 74 грн.

15.08.2022 позивач надіслав лист відповідь до Головного управління пенсійного фонду в м. Києві, в якому повідомив, що трудові відносини у мене із ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» не виникли, будь-яких робіт позивач не виконував та кошти, за роботу або послуги не отримував.

Вказана обставина підтверджується листом ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» №01-11-11 від 01.08.2022.

У відповідь, позивач отримав лист з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №27118/8 від 19.08.2022, в якому зазначається, що пояснення та обгрунтування до уваги не беруться.

Відповідно до листа ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» від 03.11.2022 №01-13-25, будь-яких трудових або інших правовідносин між сторонами договору з моменту підписання вказаного договору не виникали, з огляду на те, що такий договір носить декларативний характер. Через незалежні від товариства обставини, була відсутня потреба в послугах та роботі ОСОБА_1 в якості пілота згідно умов договору. У зв?язку із чим, трудових відносин не виникало, будь-яких робіт та послуг ОСОБА_1 не виконував та не надавав відповідно. Зокрема, йому не нараховувались та не виплачувались заробітна плата або будь-які інші грошові виплати, компенсації.

Таким чином, позивач важає, що він не був прийнятий на посаду пілота або прирівняних до неї, не виконував робіт та функцій пілота, зокрема другого пілота, не надавав буль-яких послуг та не отримував заробітну плату або будь-які інші фінансові виплати.

Станом на дату подання даного позову, з вказаної пенсії сумарно було стягнуто 12 162 грн., за вересень 2022 року - 4 054 грн., за жовтень 2022 року - 4 054 грн., за листопад 2022 року - 4 054 грн. Таким чином, загальна сума стягнутих коштів із пенсії відповідачем складає 12 162 грн.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статей 1, 14, 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно із статтею 15 - платниками страхових внесків.

Статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

VI. Оцінка суду

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до наданих позивачем документів до матеріалів пенсійної справи були внесені дані про роботу на посаді другого пілота повітряного судна з 05.07.2021 по 31.12.2021.

Пенсіонер зобов?язаний своєчасно повідомити органи Пенсійного фонду про влаштування на роботу, у тому числі за сумісництвом, зміни у складі сім?ї та інші обставини, які відповідно до законодавства визначають право на пенсію та її розмір.

Оскільки згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, виплата ОСОБА_1 пенсії повинна бути припинена в період працевлаштування на посаду другого пілота.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" пенсія за вислугу років призначається при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. У разі влаштування на роботу за посадою, яка дає право на пенсію за вислугу років, виплата пенсії припиняється на весь період роботи на цій посаді, у тому числі у випадках, коли робота на цих посадах має місце після досягнення пенсійного віку.

Іншого чинним законодавством не передбачено.

У зв?язку з працевлаштуванням по спеціальності у позивача виникла переплата пенсії за період з 05.07.2021 по 31.12.2021 в розмірі 109647,74 грн.

Суд вважає, що в такому разі, відповідач правомірно надіслав лист позивачу щодо врегулювання питання повернення надміру виплачених коштів.

Статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

З аналізу наведеної статті випливає, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе за наявності однієї з двох умов: зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вищевказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Суд бере до уваги, що наведеними нормами передбачено, що управління Пенсійного фонду мають беззаперечне право утримати зайво сплачені суми пенсії у випадку зловживань з боку пенсіонера.

При цьому, пенсіонери повинні відшкодувати дійсну шкоду, яку заподіяли у зв`язку з одержанням зайвих сум пенсії.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.11.2014 №25-3), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 р. за №374/7695 (далі - Порядок №6-4), переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону №1058.

Відповідно до частини 1-3 статті 326 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі України. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб?єктами.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим неймановим правам фізичної або юридичної особи, також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в, повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипенді, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного суду України від 02.07.2014 №6-91цс14, згідно з яким за змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно.

Відтак, позовні вимоги є необгрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 19.12.2023