Постанова

від 03.07.2024 по справі 320/3929/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3929/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2600-0504-8/84700 від 20.07.2022 "Про встановлення переплати пенсії за період з 05.07.2021 по 31.12.2021 в розмірі 109647,74 грн. та стягнення з пенсії 20% для погашення переплати";

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 12162 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним жодних зловживань допущено не було, адже він не отримував заробітної плати та договір носив формальний характер, тому, підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера у суб`єкта владних повноважень не було.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, тому, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в письмовому провадженні на 29.05.2024.

Розгляд апеляційної скарги 29.05.2024 відкладено на 03.07.2024.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає таке.

За матеріалами справи, 03.06.2015 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 виданого 03.06.2015.

05.07.2021 між позивачем та ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» було підписано договір № 02-07/2-25-31-2021, однак будь-яких трудових стосунків у позивача з вказаним товариством не виникло.

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору, договір укладено на термін з 05.07.2021 по 31.12.2021 включно.

Позивач отримав лист з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.07.2022, в якому зазначається те, на думку пенсійного фонду, що у зв?язку з працевлаштуванням по спеціальності, у позивача виникла переплата пенсії за період з 05.07.2021 по 31.12.2021 в розмірі 109647,74 грн.

15.08.2022 позивач надіслав лист відповідь до Головного управління пенсійного фонду в м. Києві, в якому повідомив, що трудові відносини у мене із ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» не виникли, будь-яких робіт позивач не виконував та кошти, за роботу або послуги не отримував.

Вказана обставина підтверджується листом ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» № 01-11-11 від 01.08.2022.

У відповідь, позивач отримав лист з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №27118/8 від 19.08.2022, в якому зазначається, що пояснення та обгрунтування до уваги не беруться.

Відповідно до листа ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» від 03.11.2022 №01-13-25, будь-яких трудових або інших правовідносин між сторонами договору з моменту підписання вказаного договору не виникали, з огляду на те, що такий договір носить декларативний характер. Через незалежні від товариства обставини, була відсутня потреба в послугах та роботі ОСОБА_1 в якості пілота згідно умов договору. У зв?язку із чим, трудових відносин не виникало, будь-яких робіт та послуг ОСОБА_1 не виконував та не надавав відповідно. Зокрема, йому не нараховувались та не виплачувались заробітна плата або будь-які інші грошові виплати, компенсації.

Таким чином, позивач важає, що він не був прийнятий на посаду пілота або прирівняних до неї, не виконував робіт та функцій пілота, зокрема другого пілота, не надавав буль-яких послуг та не отримував заробітну плату або будь-які інші фінансові виплати.

Станом на дату подання даного позову, з вказаної пенсії сумарно було стягнуто 12162 грн, за вересень 2022 року - 4054 грн., за жовтень 2022 року - 4054 грн., за листопад 2022 року - 4054 грн. Таким чином, загальна сума стягнутих коштів із пенсії відповідачем складає 12162 грн.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що, оскільки згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, виплата ОСОБА_1 пенсії повинна бути припинена в період працевлаштування на посаду другого пілота. У зв?язку з працевлаштуванням по спеціальності, у позивача виникла переплата пенсії за період з 05.07.2021 по 31.12.2021 в розмірі 109647,74 грн.

Доводи апеляційної скарги позивача: Суд першої інстанції не досліджував жодних доказів, не встановлював дійсних обставин справи та не давав їм належної правової оцінки. Судом першої інстанції проігнорована та обставина, що між позивачем та ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» не виникли та не могли виникнути трудові правовідносини в розумінні діючого трудового законодавства України. Зокрема, позивачу не надано робочого місця, не проведено жодних інструктажів, не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата або інші виплати, за нього не було сплачено податків на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Судом не наведено жодної обставини із посиланням на належні та допустимі докази на підтвердження факту виникнення трудових відносин, що дало б можливість застосувати норми матеріального права на обґрунтування оскаржуваного рішення суду. У свою чергу, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження

виникнення трудових відносин між позивачем та ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА», а судом першої інстанції вказана обставина не встановлена.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Пунктом 3 частини 2 статті 16 Закону № 1058-IV, передбачено, що застрахована особа зобов`язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Приписами статей 1, 14, 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно із статтею 15 - платниками страхових внесків.

Відповідно до положень ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).

Згідно з пунктом 2.21 Порядку № 22-1, у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.

Статтею 50 Закону №1058-IV, встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

Згідно норм ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених сум пенсій, є допущення зловживань з боку пенсіонера (зокрема, неповідомлення про працевлаштування, реєстрацію як фізична особа-підприємець) або подання страхувальником недостовірних даних, що призвело до виплати сум пенсії в більшому розмірі, ніж потрібно було.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 03.06.2015 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 виданого 03.06.2015.

05.07.2021 між позивачем та ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» було підписано договір № 02-07/2-25-31-2021, однак будь-яких трудових стосунків у позивача з вказаним товариством не виникло.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, договір укладено на термін з 05.07.2021 по 31.12.2021 включно.

Згідно п. 1.2 Договору, на підставі договору не виникають трудові відносини між сторонами. Виконавець надає послуги особисто без права покладання виконання цього договору на інших осіб. Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування оплачується відповідно до чинного законодавства.

За змістом п. 1.3 договору, виконавець не входить в штат авіакомпанії, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку авіакомпанії і норми трудового законодавства. Трудова книжка на виконавця не ведеться.

Відповідно до листа ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» від 03.11.2022 № 01-13-25, будь-яких трудових або інших правовідносин між сторонами договору з моменту підписання вказаного договору не виникали, з огляду на те, що такий договір носить декларативний характер. Через незалежні від товариства обставини, була відсутня потреба в послугах та роботі ОСОБА_1 в якості пілота згідно умов договору.

У зв?язку із чим, трудових відносин не виникало, будь-яких робіт та послуг ОСОБА_1 не виконував та не надавав відповідно. Зокрема, йому не нараховувались та не виплачувались заробітна плата або будь-які інші грошові виплати, компенсації.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що цивільно-правові угоди регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові договори регулюються Кодексом законів про працю України.

Цивільно-правові договори укладаються про виконання певної роботи, яку працівник виконує самостійно і вичерпуються виконаною роботою (послугою, продукцією), тож цивільно-правовий договір розрахований на однократне застосування.

Основними ознаками цивільно-правового договору (угоди) є: - суб`єктами правовідносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи; - предмет договору - результат виконання робіт; - правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються на виконавця робіт за договором; - відносини між сторонами наказами не регулюються; - учасник угоди сам регулює процес виконання робіт; - оплата праці здійснюється на підставі акта виконаних робіт; - правові відносини регулюються нормами цивільного права.

За зобов`язаннями, які виникають із цивільно-правових угод не сплачуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та не заноситься запис до трудової книжки про прийняття на роботу.

Таким чином, враховуючи, що позивач уклав договір № 02-07/2-25-31-2021 від 05.07.2021, який є саме цивільно-правовим договором з надання послуг з управління повітряним судном в якості другого пілота, адже за його умовами, до складу трудового колективу працівників не входив, не підпадав під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства, тому Головне управління дійшло помилкового висновку про його працевлаштування, як підставу повернення раніше виплачених сум пенсії.

До того ж, зловживання пенсіонера може проявлятися у поданні ним органу Пенсійного фонду завідомо недостовірних відомостей із метою отримання пенсійних виплат у розмірі більшому від того, що передбачений Законом. При розгляді цієї справи таких обставин не встановлено.

Колегія суддів наголошує на тому, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності, суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи та витребуваних необхідних документів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З урахування наведеного, Шостий апеляційний адміністративний суд надіслав до ГУ ПФУ в м. Києві та ГУ ДПС у м. Києві запит від 27 травня 2024 року № 320/3929/23/2745/2024, в якому просив Головне управління ПФУ в м. Києві та ГУ ДПС у м. Києві надати інформацію про те, чи наявна в інформаційних базах інформація про сплату у період з 05.07.2021 по 31.12.2021 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) єдиного соціального внеску/виплата доходу від ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» (ЄДРПОУ 40217935).

У відповідь на запит, ГУ ПФУ в м. Києві надіслало лист від 19.06.2024 № 2600-07-04-7/1/23261, у якому, зокрема повідомлено суд про те, що в Реєстрі застрахованих осіб відсутні дані щодо сплати страхувальником ТОВ "АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА" (ЄДРПОУ 40217935) єдиного соціального внеску за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за період з 05.07.2021 по 31.12.2021.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доказів того, що позивач був прийнятий на посаду пілота або прирівняних до неї, виконував роботи та функцій пілота, зокрема другого пілота, надавав будь-які послуги та отримував заробітну плату або будь-які інші фінансові виплати, матеріали справи не містять, а відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було перевірено цих та не доведено наявності підстав для прийняття рішення, що позбавляє особу на гарантоване пенсійне забезпечення.

Лише укладення договору цивільно-правового характеру без доказів його реалізації/виконання та головне, виплати доходу на користь особи, не може створювати наслідків, передбачених ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Слід зазначити, що підставою для застосування положень закону пов`язаного із нарахуванням, виплатами та перерахунку пенсії за вислугою років, є документарне підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. У визначеному переліку відсутній документ, як договір, що підтверджує стаж (роботу) на який посилається відповідач, як підставу для стягнення з пенсії коштів для погашення переплати, оскільки для підтвердження роботи працівника льотного складу, є години нальоту на літаках або сплата внесків на загальнообов`язкове державне страхування.

Таким чином, договір від 05.07.2021, підписаний між позивачем та ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКІ КРИЛА» № 02-07/2-25-31-2021, не є документом/доказом, який підтверджує трудовий стаж пілота та не може бути підставою для зарахування до стажу для призначення пенсії за вислугою років, оскільки не підтверджує факт працевлаштування згідно вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2600-0504-8/84700 від 20.07.2022 "Про встановлення переплати пенсії за період з 05.07.2021 по 31.12.2021 в розмірі 109647,74 грн. та стягнення з пенсії 20% для погашення переплати" не відповідає критеріям, обґрунтованості та законності, з огляду на що, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 12162 грн, колегія суддів зазначає таке.

Так, не є спірним те, що станом на дату подання даного позову, з вказаної пенсії сумарно було стягнуто 12 162 грн., за вересень 2022 року - 4 054 грн., за жовтень 2022 року - 4 054 грн., за листопад 2022 року - 4 054 грн. Таким чином, загальна сума стягнутих коштів із пенсії відповідачем складає 12162 грн.

Проте, в даному випадку, відповідачем у встановленому законом порядку не доведено факт зловживань з боку позивача, його вини чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії, а тому, підстави для стягнення з пенсіонера надміру виплачених сум пенсії були відсутні.

Таким чином, враховуючи, що на підставі оскаржуваного рішення про утримання з позивача суми пенсії, неправомірно відраховано частину суми призначеної пенсії, задля повного захисту прав позивача, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов`язання відповідача розглянути питання про повернення позивачу незаконно утримані суми пенсії. Позовні вимоги в частині стягнення суми стягнутої з позивача переплати, не підлягають задоволенню, оскільки лише після визнання протиправним та скасування рішення про встановлення переплати, у відповідача виникнуть відповідні підстави для застосування механізму повернення утриманих коштів, тобто, позовні вимоги в заявленій позивачем частині, є передчасними.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції не було належно перевірено обставини та посилання на докази, які покладені в основу позовних вимог, при цьому, наявність лише договору про надання послуг, не є тотожним з його виконанням та поняттям працевлаштування позивача/подання недостовірних відомостей. При цьому, відповідачем не було доведено законності та обґрунтованості прийнятого рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з неповним з`ясуванням всіх обставин справи та порушенням норм матеріального права. Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2600-0504-8/84700 від 20.07.2022 "Про встановлення переплати пенсії за період з 05.07.2021 по 31.12.2021 в розмірі 109647,74 грн. та стягнення з пенсії 20% для погашення переплати".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути питання про повернення на користь ОСОБА_1 суми 12162 грн безпідставно утриманої з пенсії ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 4962 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко