Ухвала

від 19.12.2023 по справі 440/17039/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/17039/23

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/17039/23,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " УКРБУДТЕПЛО " звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці про скасування рішення та картки відмови про визначення коду товару від 11.10.2023 №КТ- UA209000-0259-2023 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209230/2023/002633.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

04.12.2023 до суду від представника позивача надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

В обґрунтування заперечень зазначено, що справа не відноситься до випадків, які зазначені в частині 6 статті 12 КАС України. Крім того, зазначено, що справа має велике значення як для позивача, так і суспільний інтерес, оскільки товар у розмитненні якого було відмовлено відповідачем, імпортувався для ремонту об`єкту критичної інфраструктури ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5». Також зазначено, що до позову надано знану кількість доказів, в тому числі висновки експертів. Під час розгляду справи може виникнути необхідність у допиті експерта та наданні пояснень сторонами. Тому позивач вважає за необхідне прийняти участь у судових засіданнях та особисто надавати пояснення до суду щодо обставин справи, щодо наданих суду доказів та доводити суду свої аргументи.

Вирішуючи заяву представника позивача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/17039/23, суд дійшов таких висновків.

Частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Частинами першою - четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами частини 5 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Предметом оскарження у цій справі є скасування рішення та картки відмови про визначення коду товару від 11.10.2023 №КТ- UA209000-0259-2023 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209230/2023/002633.

Таким чином, дана справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та відноситься до окремої категорії термінових адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у цій справі судом зазначено, що враховуючи обставини, визначені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, відноситься до окремої категорії термінових адміністративних справ, а тому відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частинами 1, 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.

Частинами 2, 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Отже, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не перешкоджає учасникам справи подавати суду докази.

Представник позивача у поданому запереченні не просить про вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того в порядку якого провадження здійснюється розгляд справи (в порядку спрощеного позовного провадження чи в порядку загального позовного провадження).

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Отже, наведеною вище нормою встановлено право відповідача, а не позивача, в установлений судом строк подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/17039/23 необґрунтована, а тому підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 229, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення заяву представника позивача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/17039/23.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя Л.М. Петрова