Ухвала

від 19.12.2023 по справі 520/36639/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 грудня 2023 р. справа № 520/36639/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СЦБ-ГРУП" (далі за текстом - позивач, заявник) до Київської митниці Державної митної служби про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000077/2 від 17.10.2023; 2) визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2023/000802 від 17.10.2023р.,

встановив:

В оформленні матеріалів адміністративного позову виявлено недолік у вигляді відсутності доказів повної оплати судового збору, що не відповідає положенням ч. 3 ст. 161 КАС України.

У межах поданого одного позову заявником поєднано одночасно декілька різних та самостійних основних вимог майнового та немайнового характеру, а саме: 1) визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100060/2023/000077/2 від 17.10.2023р.; 2) визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2023/000802 від 17.10.2023р.

Підпунктом 4 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру (скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2023/000802 від 17.10.2023р.), за яку судовий збір відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" складає 2147,20 грн, проте заявником було сплачено 2684,00 грн.

Позивач також оскаржує рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000077/2 від 17.10.2023р..

Ціною позову є сума, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, з якої і має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 1.380.2019.001962 від 16.03.2020 року.

Верховний Суд вказує на те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Судовий збір варто вираховувати виходячи із різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. До такого судового збору варто додати суму, що підлягала сплаті у частині немайнової вимоги не майнового характеру як оплата у частині оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі № 520/9086/19 вказував, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка існувала станом на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій (постанови від 12 червня 2018 року у справі №810/88/16, від 14 травня 2019 року у справі №826/8432/18 тощо), ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що в справах такої категорії являється різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом внаслідок коригування. При оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Підтримано таку правову позицію й Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС в постанові від 16 березня 2020 року (справа №1.380.2019.001962). Також при визначенні кількості вимог та їх характеру, суд керується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2021 року у справі №826/21860/15.

Така різниця, відповідно до даних, визначених в митній декларації та оскаржуваному рішенні, позивачем у позовній заяві не розрахована.

При цьому, обсяг доказів, приєднаних заявником до позову, унеможливлює проведення суом власних розрахунків суми несплаченого за цим епізодом судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Станом на час звернення до суду заявником сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Проте, позивач не надав до суду доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості) у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Отже, з огляду на зміст заявлених вимог та положення Закону України "Про судовий збір" для усунення недоліку позову заявнику належить подати до суду докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру з розрахунком з урахуванням того, що судовий збір вираховується виходячи з митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях, з зазначенням різниці у митних вартостях, визначних декларантом та митним органом (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101 (з урахуванням сплаченої суми 536,80 грн).

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

Позов - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 2 дні з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.

Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру з розрахунком з урахуванням того, що судовий збір вираховується виходячи з митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях, з зазначенням різниці у митних вартостях, визначних декларантом та митним органом (з урахуванням сплаченої суми 536,80 грн).

Роз`яснити, що невиправлення недоліків зумовлює повернення позову.

Копію даної ухвали направити заявникові.

Роз`яснити, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко