Постанова

від 07.12.2023 по справі 440/2582/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 р.Справа № 440/2582/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Яковини В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2023, суддя С.С. Сич, повний текст складено 17.07.23 по справі № 440/2582/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНЕМ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2023 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю "ПАНЕМ" (надалі - позивач; ТОВ "ПАНЕМ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2022 року №00037540405.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від позовні вимоги ТОВ «ПАНЕМ» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від03 листопада 2022 року №00037540405.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНЕМ"витрати зі сплати судового збору в сумі 4500грн. (чотири тисячі п`ятсотгривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що за результатами камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-квітень 2022 року по ТОВ "ПАНЕМ", оформлених актом від 20.09.2022 №3900/16-31-04-05-03/41452665, встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 69.1, п. 69.1-1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит за березень 2022 року на 150000 грн. та за квітень 2022 року на 150000 грн, що призвело до заниження суми податкового (грошового) зобов`язанняпо податку на додану вартість, яке підлягає сплаті до бюджету за березень 2022 року на 150000 грн та за квітень 2022 року на 150000 грн. Керівником ТОВ ПАНЕМ не надано до ГУ ДПС у Полтавській області листа про неможливість виконання визначених законодавством вимог щодо нарахування і сплати податків по ТОВ "ПАНЕМ", що і зазначено в акті камеральної перевірки від 20.09.2022 №3900/16-31-04-05-03/41452665. При цьому, ТОВ "ПАНЕМ" в листі (вх.№28437/6/16-31 ЕКПП від 22.09.2022) повідомляє щодо неможливості виконання вимог законодавства в частині реєстрації податкових накладних контрагентом ТОВ "Ю ТРІ" (п.н.40794830), але не надано підтверджень щодо звернення даного СГ до контролюючого органу з заявою відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та переліків документів на підтвердження".

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ПАНЕМ", код ЄДРПОУ 41452665, зареєстроване як юридична особа 11.07.2017, основним видом економічної діяльності позивача є 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт».

Позивач взятий на облік як платник податків 11.07.2017 у Головному управлінні ДПС у Полтавській області, Державна податкова інспекція у місті Полтава, що підтверджується витягомз Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 50-52/.

Позивачзареєстрованийплатником податку на додану вартість.

ТОВ "ПАНЕМ" поданодо контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2022 року, уякій позивачем самостійно зазначеноусьогоподаткових зобов`язань в розмірі 1739383 грн.,усього податкового кредиту в сумі 1738721 грн., визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 662 грн. /а.с. 119-120/.

У розділі ІІ"Податковий кредит" додатку 1 доподатковоїдекларації з податку на додану вартість заберезень 2022 рокуплатником податку відображенообсяг постачання (без ПДВ) 1000000 грн., суму податку на додану вартість 200000 грн. на підставі податкових накладних за березень 2022 року по постачальнику з індивідуальним податковим номером 407948320237, тобто включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 200000 грн. по господарським операціям з ТОВ "ЮТРІ" (ідентифікаційний код 40794830) /а.с. 121-122/.

ТОВ "ПАНЕМ" поданодо контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень2022 року, уякій самостійно зазначеноусьогоподаткових зобов`язань в розмірі 2399017 грн.,усього податкового кредиту в сумі 2142782 грн., визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 256235грн. /а.с. 123-124/.

У розділі ІІ"Податковий кредит" додатку 1 доподатковоїдекларації з податку на додану вартість заквітень2022 рокуплатником податку відображенообсяг постачання (без ПДВ) 1000000 грн., суму податку на додану вартість 200000 грн. на підставі податкових накладних за квітень2022 року по постачальнику з індивідуальним податковим номером 407948320237, тобто включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 200000 грн. по господарським операціям з ТОВ "ЮТРІ" (ідентифікаційний код 40794830) /а.с. 125-126/.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ЮТРІ" (ідентифікаційний код 40794830) зареєстроване як юридична особа 31.08.2016, основним видом економічної діяльності ТОВ "ЮТРІ"є 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, ТОВ "ЮТРІ" має право здійснювати такий вид діяльності як78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами /а.с. 168-171/.

Посадовою особою ГУ ДПС у Полтавській областіпроведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-квітень 2022 року по ТОВ "ПАНЕМ", за результатами якої складеноактвід 20.09.2022 №3900/16-31-04-05-03/41452665 /а.с. 44-49/.

У акті камеральної перевіркивід 20.09.2022 №3900/16-31-04-05-03/41452665зроблено висновок пропорушення позивачемп. 198.6 ст. 198, п. 69.1, п. 69.1-1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, а саме завищенняподаткового кредиту за березень 2022 року на 150000 грн. та за квітень 2022 року на 150000 грн., що призвело до заниження суми податкового (грошового) зобов`язанняпо податку на додану вартість, яке підлягає сплаті до бюджету за березень 2022 року на 150000 грн. та за квітень 2022 року на 150000 грн.

Зокрема, у акті камеральної перевірки зазначено, що ТОВ "ПАНЕМ" до складу податкового кредиту за березень 2022 року включено суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ЮТРІ" 200000 грн. тадо складу податкового кредиту за квітень2022 року включено суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ЮТРІ" 200000 грн. При цьому, згідно ЄРПН за березень-квітень 2022 року контрагентом ТОВ "ЮТРІ" по взаємовідносинам з ТОВ "ПАНЕМ"зареєстровано 30.06.2022 податкові накладні №1 від 31.03.2022 на суму ПДВ 50000 грн. та №4 від 30.04.2022 на суму ПДВ 50000 грн. /а.с. 45/.

03.11.2022ГУ ДПС у Полтавській області на підставі акту перевірки від 20.09.2022 №3900/16-31-04-05-03/41452665прийнято податкове повідомлення-рішення №00037540405, яким ТОВ "ПАНЕМ"збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 375000 грн., у тому числі: за податковимизобов`язаннями -на суму 300000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 75000 грн./а.с. 37-38/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 03.11.2022 №00037540405 та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами камеральної перевірки відповідачем не доведено фактпорушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 розділу V, п. 69.1, п. 69-1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідних положень ПК Українита,як наслідок, недоведенозаниження позивачем податкового зобов`язанняз податку на додану вартість за березень-квітень 2022рокуна загальну суму 300000грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України(далі по текстуПК Україниу редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Законом України від 15.03.2022 №2120 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" доПК Українивнесено зміни, зокрема, підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" доповнено пунктом 32-2 наступного змісту:

"32-1. Тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари:

-придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану;

-придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Не є постачанням товарів та послуг передача/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

До наведених у цьому пункті операцій норми пункту198.5 статті 198цьогоКодексуне застосовуються."

Законом України № 2260-IX від 12.05.2022внесено зміни до підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: доповненопідпунктом 69.1-1 такого змісту:

"69.1-1. Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних".

При цьому відповідно допункту 69.1. підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України вредакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Тим жеЗаконом України№ 2260-IX від 12.05.2022пункт 32-2 підрозділу 2розділу XX "Перехідні положення" ПК Українивикладено в такій редакції:

"32-2. Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

-включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

-отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, платник податківмав право включати до складу податкового кредитуза березень 2022 року та квітень 2022 року суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послугза операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За приписами статті1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповіднодо частин 1, 2статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, в силуЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"факт здійснення господарських операцій повиненпідтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містятьвідомості про такі господарські операції.

З огляду на матеріали справи, позивачем надано до суду копіюдоговору № 6 про надання послуг від 01.11.2019, укладеного між ТОВ "ПАНЕМ" та ТОВ "ЮТРІ" /а.с. 134/, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених на виконання договору №6 від 01.11.2019:№21251 від 31.03.2022 на послуги з надання працівників у березні 2022 року на загальну суму 300000 грн., в тому числіПДВ 50000грн. /а.с. 137/; №23158 від 31.03.2022 на послуги з надання працівників у березні 2022 року на загальну суму 900000 грн., в тому числіПДВ 150000грн. /а.с. 15/; №23159 від 30.04.2022 на послуги з надання працівників у квітні2022 року на загальну суму 900000 грн., в тому числіПДВ 150000грн. /а.с. 14/; №21253 від 30.04.2022на послуги з надання працівників у квітні2022 року на загальну суму 300000 грн., в тому числіПДВ 50000грн. /а.с. 138/.

Таким чином, позивач надав документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, а тому доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-IX, враховуючи те, що його контрагент, який не зареєстрував податкову накладу знаходиться на території, яка розташована в зоні ведення бойових дій.

Колегія суддів зазначає, що у період з лютого по травень 2022 року спеціальна норма ПК України дозволяла формувати податковий кредит на підставі первинних документів без обов`язкової реєстрації податкової накладної. Позивач використав такий дозвіл та до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за березень-квітень 2022 року включив суми ПДВ, сплачені у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі первинних документів.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що керівником ТОВ ПАНЕМ не надано до ГУ ДПС у Полтавській області листа про неможливість виконання визначених законодавством вимог щодо нарахування і сплати податків по ТОВ "ПАНЕМ", та ще раз наголошує на таке.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до п.69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Абзацом 12 п. 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Відповідно до п. 69.1.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до п.32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки. Норми п. п.32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події.

Позивач виконував зобов`язання з декларування сум податку на додану вартість згідно первинних документів та не може впливати на своїх контрагентів або нести відповідальність за реєстрацію своїми контрагентами податкових накладних з незалежних від нього підстав.

Судом апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем в акті перевірки не досліджувалось питання наявності можливості в контрагентів позивача провести реєстрацію податкових накладних по господарських операціях, за якими позивачем сформований податковий кредит, тобто, відповідачем не встановлено граничних строків виконання контрагентами позивача обов`язку по реєстрації податкових накладних, не встановлено причини не реєстрації або нсевоєчасної реєстрації податкових накладних. Акт перевірки не містить відомостей про притягнення контрагентів позивача до відповідальності за нереєстрацію чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за наявності такої можливості.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів звернення ТОВ "ЮТРІ" до контролюючого органу з заявою відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та переліків документів на підтвердження", колегія суддів зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами - контрагентами позивача. У випадку невиконання контрагентом платника податків свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, правомірність декларування наслідків вчинених правочинів, відповідальність та негативні наслідки мають наставати саме щодо цієї особи. Дії чи бездіяльність останнього, наслідки ведення ним господарської діяльності - не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Також, законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання, так само, як і на платника податків не покладається обов`язок перевіряти своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства.

Отже, враховуючи положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-ІХ, колегія суддів уважає, що позивач правомірно сформовано податковий кредит на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, колегія суддів акцентує на недотриманні відповідачем процедури прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Так, відповідно до пункту75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК Українивизначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок складання податкової накладної, порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних регламентованостаттею 201 ПК України.

Відповідно до положень пункту201.10 статті 201 ПК Українивиявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З акту камеральної перевіркивід 20.09.2022 №3900/16-31-04-05-03/41452665вбачається, що підставою для висновку про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 69.1, п. 69.1-1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 300000 грн., стала розбіжністьданих податкової декларації позивачаза березень 2022 року та за квітень 2022 року/а.с. 119-126/ та даних Єдиного реєстру податкових накладних за березень-квітень 2022 року/а.с. 127/ на суму ПДВ300000 грн., щоє підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пункту201.10 статті 201 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку Товариства. Достовірність, повнота нарахування та сплати, зокрема, податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладеніВерховним Судом у постановах від 22.12.2020 у справі №640/15334/19, від 15.05.2018 у справі №804/6286/17,від 01.10.2018 у справі №821/1648/17.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що призбільшенні спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, оскільки таке рішення винесено за результатами проведення камеральної перевірки, в той час як документальна позапланова виїзна перевірка не була призначена та проведена.

Колегія суддів зазначає, що під час камеральної перевіркиконтролюючий орган не має повноважень перевіряти первинні документи бухгалтерського обліку та у даному випадку не здійснював перевірку первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"по господарським операціям з ТОВ "ЮТРІ", зокрема первинних документів,а отже, у даному випадкувиявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків за березень 2022 року, квітень 2022 рокута даних Єдиного реєстру податкових накладнихне доводять склад податкового правопорушення,яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку Товариства.

Оцінкареальності господарських операцій контролюючим органом під час проведення камеральноїперевірки не здійснювалася, а тому прийняте за результатами камеральної перевірки податкове повідомлення рішення є таким, що прийнято передчасно.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено фактпорушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 розділу V, п. 69.1, п. 69-1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідних положень ПК Українита,як наслідок, недоведенозаниження позивачем податкового зобов`язанняз податку на додану вартість за березень-квітень 2022рокуна загальну суму 300000грн.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позову є правомірним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції та висновками суду апеляційної інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 по справі № 440/2582/23 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 18.12.2023.