Постанова

від 18.12.2023 по справі 620/10901/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/10901/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року, суддя Житняк Л.О., у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "імені Дімітрова" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "імені Дімітрова" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.03.2023 №15/25-01-04-05 про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи та зобов`язати відповідача підтвердити позивачу статус платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році, починаючи з 01.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що враховуючи той факт, що рішенням Чернігівської обласної ради № 2-13/VIII від 10.02.2023 «Про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин» до відповідача було доведено перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи, позивачем до 20.02.2023 не було подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, оскільки його право залишитися платником єдиного податку не залежить від фактичного розміру частки сільськогосподарського товаровиробництва. Проте, товариство отримало від відповідача лист від 02.03.2023 № /6/25-01-04-05-10, у якому зазначалося, що позивач втратив статус платника єдиного податку четвертої групи через не подачу розрахунку частки сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.03.2023 №15/25-01-04-05 про анулювання реєстрації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «імені Дімітрова» платником єдиного податку четвертої групи. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «імені Дімітрова» судові витрати у розмірі 1074,00 грн (одна тисяча сімдесят чотири гривні) судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "імені Дімітрова" є сільськогосподарським виробником та перебував на спрощеній системі оподаткування, являвся платником єдиного податку четвертої групи.

Місцезнаходження позивача - c. Карповичі, Семенівського району, Чернігівської області, також, земельні ділянки, що знаходяться у користуванні позивача знаходяться в межах територіальної громади с. Карповичі.

У відповідності до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 Семенівський район Чернігівської області входить до переліку територій можливих бойових дій з 22.06.2022.

Також, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022№ 309, встановлено, що уся Чернігівська область була територією активних бойових дій до 03.04.2022 та постраждала значною мірою.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 № 2-13/VIII позивача було включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи.

Проте, відповідач провівши 21.03.2023 камеральну перевірку позивача та встановивши, що позивач порушив на 15 днів строк подачі розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, Головне управління ДПС у Чернігвській області винесло рішення № 15/25-01-04-05 від 21.03.2023 про анулювання реєстрації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "імені Дімітрова" платником єдиного податку четвертої групи.

Не погоджуючись із зазначеним рішення контролюючого органу, вважаючи його таким, що не відповідає приписам законодавства України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (набрав чинності з 01.01.2015) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Отже, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків та також сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не перевищує 75 відсотків через обставини непереборної сили.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 №2-13/VIII «Про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин» було визнано обставини, що виникли на території Чернігівської області у зв`язку із військовою агресією російської федерації, обставинами непереборної сили з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення та включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи згідно з додатком, в тому числі і позивача.

Дане рішення направлено Головному управлінню ДПС у Чернігівській області для використання в роботі.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, не залежно від розміру частки сільськогосподарського товаровиробництва позивач має право у 2023 році оподатковуватися за спрощеною системою оподаткування.

Так, відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Отже, для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем засобами електронного зв`язку 20.02.2023 направлено до Головного управління ДПС у Чернігівській області загальну звітну та звітну податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік з відповідними додатками 1 - відомості про наявність земельних ділянок та додатками 3 - розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання, що підтверджується відповідними квитанціями №2 про прийняття пакетів (реєстраційний номера документів: 9028817214 та 9028815175).

Разом з тим, позивач у відповідності до абзацу 2 підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Оскільки рішенням Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 №2-13/VIII «Про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин» до відповідача було доведено перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи, позивачем правомірно до 20.02.2023 не було подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, так як його право залишитися платником єдиного податку не залежить від фактичного розміру частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 08.03.2023 було подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, що підтверджується відповідною квитанцією № 2 (Реєстраційний номер документа: 9043444006) та також через електронний кабінет платника податків 09.03.2023 надіслано пояснювальний лист та копію рішення Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 №2-13/VIII «Про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин» з додатком.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція).

Вказана Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 7.3, 7.4 Інструкції після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Згідно з пунктами 7.5, 7.6 Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані позивачем квитанції № 2 підтверджують подання ним та прийняття відповідачем усієї звітності, передбаченої підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 та підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

Проте, відповідач провівши 21.03.2023 камеральну перевірку позивача та встановивши, що позивач порушив на 15 днів строк подачі розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, виніс рішення № 15/25-01-04-05 від 21.03.2023 про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, незважаючи на те, що товариством було виконано вимоги щодо подання звітності для підтвердження свого статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Окрім того, контролюючим органом не було врахувано, що позивач увійшло до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи згідно рішення Чернігівської обласної ради № 2-13/VIII від 10.02.2023 «Про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин».

Так, за змістом, внесених з 01.01.2015 у Податковий кодекс України змін, окрему четверту групу єдиного податку створено замість фіксованого сільськогосподарського податку, і основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів.

Згідно з пунктом 299.1, пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому знаходиться інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу), але відсутня норма, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №580/2725/19.

Разом з тим, наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 Податкового кодексу України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.6 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Водночас, повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

Так, матеріали справи свідчать, що податковим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).

При цьому, відповідно до абзацу 2 підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що дії відповідача є протиправними, оскільки фактично позбавляють позивача права на реєстрацію платником єдиного податку 4 групи як сільськогосподарського товаровиробника, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.03.2023 №15/25-01-04-05 про анулювання реєстрації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «імені Дімітрова» платником єдиного податку четвертої групи.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає, що рішення суду в цій частині позивачем не оскаржується, а відповідач в апеляційній скарзі не наводить доводів та міркувань незаконності рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.