Постанова

від 19.12.2023 по справі 320/7153/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7153/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області №З-2911/1/2911/3-вих від 29.11.2019 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Позов обґрунтовано тим, що позивач не має відношення до будівництва об`єкта містобудування, що був предметом перевірки, а лише використовував його у свої діяльності, а тому не є суб`єктом містобудування, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Одночасно з цим позивач вказує на відсутність безпосередньо складу правопорушення, оскільки об`єкт нерухомого майна пройшов державну реєстрацію прав на нього, тоді як положення пункту 4 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачають, що під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості, зокрема, Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Відтак, на переконання позивача, наявність зареєстрованого права власності на об`єкт нежитлової нерухомості виключає підстави стверджувати, що даний об`єкт експлуатується без введення його в експлуатацію, тобто з порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З огляду на викладене, на думку позивача висновки, викладені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 в наведеній частині є необґрунтованими, що вказує на протиправність прийнятої на підставі таких висновків постанови.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року вказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенні суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що дійсно ФОП ОСОБА_1 будівельні роботи не виконувала. В результаті чого, під час розгляду справи Управлінням інспекції та контролю винесено постанови про закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2019: № 3- 2911/7/2911/9-вих., № 3-2911/6/2911/8-вих., № 3-2911/5/2911/7-вих., № 3- 2911/4/2911/6-вих., № 3-2911/3/2911/5-вих., № 3-2911/2/2911/4-вих.

Але звертає увагу суду на той факт, що позивачем, відповідно до Договору суборенди об`єкта нерухомості від 18.07.2019 № 24 орендувалось приміщення загальною площею 76,9 кв.м, а саме: приміщення № 120 площею 46,6 кв.м., приміщення № 126 площею 12,1 кв.м., приміщення № 128 18,2 кв.м., що розташовані на першому поверсі будівлі заводоуправління (літера В-1) за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт суборенди). Крім того вказує, що позивач в своїх поясненнях зазначає, що під час укладання Договору суборенди № 24 їй вже було відомо, що до приміщення, яке нею орендується, загальною площею 76,9 кв.м, виконано прибудову розміром в плані 9,6x4,0 м. Вважає, що вказану прибудову розміром в плані 9,6x4,О м. (не введену в експлуатацію) позивачем свідомо використовувалось у якості гостьової зали для відвідувачів кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується фотофіксацією закладу.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил фізичною особою-підприємцем на об`єкті «Об`єкт реконструкції нежитлового приміщення під кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 », за результатом якої складено акт від 15.11.2019 №Т-1511/2 (далі - акт перевірки).

Результатами акту перевірки зафіксовано, що відповідно до договору суборенди об`єкта нерухомості від 18.07.2019 №24 нежитлові приміщення загальною площею 76,9 кв.м. (приміщення №120, площею 46,6 кв.м., приміщення №126, площею 12,1 кв.м., що розташовані на першому поверсі будівлі заводоуправління (літера В-1) за адресою: АДРЕСА_1 перебувають у користуванні фізичної особи-підприємці ОСОБА_1 .

Так, контролюючим органом, під час перевірки виявлені наступні порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 :

- статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466: ФОП ОСОБА_1 на землях загального користування (без документу, що надає право власності чи користування земельною ділянкою до нежитлового приміщення загальною площею 76,9 кв по АДРЕСА_1 виконала будівництво прибудови, розміром в плані 9,6х4,0 м. Будівельні роботи виконані без документу, що надає право на їх виконання;

- статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» : будівництво прибудови, розміром в плані 9,6х4,0 м до нежитлового приміщення загальною площею 76,9 кв по АДРЕСА_1 виконано без затвердженої у встановленому порядку проектної документації;

- пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»: будівництво прибудови, розміром в плані 9,6х4,0 м до нежитлового приміщення загальною площею 76,9 кв по АДРЕСА_1 виконано без оформлення виконавчої документації - актів про закриття прихованих робіт, журналів робіт, виконавчих схем тощо;

- пункту 5.3.3 ДБН А.3.1.5:2016 «Організація будівельного виробництва»: будівництво прибудови, розміром в плані 9,6х4,0 м до нежитлового приміщення загальною площею 76,9 кв по АДРЕСА_1 виконано без розробки проекту виконання робіт (ПВР);

- статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та пункту 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом»: ФОП ОСОБА_1 під час перевірки не надано документів, що підтверджують забезпечення ведення авторського нагляду на об`єкті будівництва прибудови, розміром в плані 9,6х4,0 м до нежитлового приміщення загальною площею 76,9 кв по АДРЕСА_1 - ФОП ОСОБА_1 не забезпечила здійснення авторського нагляду під час будівництва прибудови, розміром в плані 9,6х4,0 м до нежитлового приміщення загальною площею 76,9 кв по АДРЕСА_1 ;

- статті 6 Закону України «Про архітектурну діяльність» та пункту 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903: ФОП ОСОБА_1 під час перевірки не надала документів, що підтверджують забезпечення ведення технічного нагляду на об`єкті будівництва прибудови, розміром в плані 9,6х4,0 м до нежитлового приміщення загальною площею 76,9 кв по АДРЕСА_1 - ФОП ОСОБА_1 не забезпечила здійснення технічного нагляду під час будівництва прибудови, розміром в плані 9,6х4,0 м до нежитлового приміщення загальною площею 76,9 кв по АДРЕСА_1 ;

- частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів».

За результатом позапланової перевірки відповідачем винесено припис від 15.11.2019 №С-1511/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано позивача усунути встановлені в ході перевірки порушення у встановлений термін (а.с.129-132).

Крім того, відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 №Л-З-1511/2, №Л-З-1511/3, №Л-З-1511/4, №Л-З-1511/5, №Л-З-1511/6, №Л-З-1511/7, №Л-З-1511/8 (а.с.112-128).

За результатом розгляду протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 № Л-З-1511/8 відповідачем прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2019 №З-2911/1/2911/3-вих, якою за порушення вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 72 252,00 грн. (а.с.133-134).

Позивач, вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу, звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію (частина четверта статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553), який згідно з пунктом 1, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до пункту 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з положеннями підпункту 2 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною другою названої норми закріплено, що виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

За змістом частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

У частині першій статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з абзацом 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції на час спірних правовідносин) суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, спеціальним суб`єктом правопорушень у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачено частиною другою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» виступають суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Таким чином, набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Як зазначалось вище, за результатами позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2911/1/2911/3-вих від 29.11.2019, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугували висновки відповідача щодо протиправної експлуатації позивачем нежитлового приміщення під кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 без його прийняття в експлуатацію.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус Інвест» (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір суборенди об`єкта нерухомості №24 (а.с.29-39), відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 76,9 кв. м, а саме: приміщення № 120, площею 46,6 кв. м, приміщення № 126, площею 12,1 кв. м, приміщення № 128, площею 18,2 кв. м, що розташовані на першому поверсі будівлі управління (літера В-1) за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об`єкт суборенди).

Для визначення меж об`єкту суборенди, сторони можуть додавати план розміщення нежитлового приміщення з позначенням на ньому контурів об`єкту суборенди, що є невід`ємною частиною даного договору у разі підписання його сторонами.

Пунктом 1.2 даного договору обумовлено, що об`єкт суборенди використовується cуборендарем для розміщення кафе (цільове призначення).

Згідно з пунктом 1.3 даного договору право користування об`єктом суборенди належить орендарю на підставі договору оренди об`єкта нерухомості, укладеного між орендодавцем та орендарем.

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар передає суборендарю об`єкт суборенди за актом приймання-передачі. В акті приймання-передачі сторони зазначають склад об`єкту суборенди, його стан на момент передачі у користування та інше.

Пунктом 4.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з 01 серпня 2019 року та діє до 31 січня 2020 року (включно).

В матеріалах справи наявна копія акта приймання-передачі до договору суборенди об`єкта нерухомості №24 від 18.07.2019, за яким на виконання умов договору №24 від 18.07.2019 орендар передав, а суборендар прийняв 01.08.2019 в строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 76,9 кв.м., а саме: приміщення № 120 площею 46,6 кв.м., приміщення № 126, площею 12,1 кв.м, приміщення №128, площею 18,2 кв.м., що розташовані на першому поверсі будівлі задовоуправління (літера В-1) за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт суборенди) (а.с.40).

Позивач, заперечуючи проти правомірності прийнятої постанови про накладення штрафу, посилався на те, що ним будь-яких будівельних робіт з приводу реконструкції нежитлового приміщення під кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 не проводилось.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем при здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю не встановлено, коли саме було здійснено будівництво зазначеної прибудови (реконструкції нежитлового приміщення під кафе), чи є позивач замовником вказаного будівництва (реконструкції), та чи вчинено правопорушення саме позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам лише факт наявності у позивача права користування нежитловим приміщенням, з урахуванням існування договору суборенди об`єкта нерухомості від 18.07.2019 № 24, не свідчить про те, що ФОП ОСОБА_1 є замовником будівництва, та у зв`язку із порушенням вимог містобудівного законодавства в частині експлуатації закінченого будівництвом об`єкта після прийняття його в експлуатацію, має нести відповідальність, установлену Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №159250992 від 12.03.2019, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Набокою О.В. зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Феймос ЛТД» (код ЄДРПОУ 42739347) на заводоуправління, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 1877,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 173).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на час проведення реєстраційної дії) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Отже, зі змісту пункту 4 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково повинен використовувати відомості Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

При цьому, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що вказана обставина не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) прийняття зазначеного вище об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, проте наявність таких обставин в сукупності свідчить на користь висновку про те, що притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідальності за абзацом 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є безпідставним.

Доказів на спростування таких висновків суду першої інстанції до апеляційної скарги не додано.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є замовником об`єкта реконструкції нежитлового приміщення під кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як наданими позивачем доказами та твердженнями, викладеними в апеляційній скарзі, навпаки спростовується той факт, що позивач є замовником будівництва.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідальності за порушення абзацу 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» як замовника будівництва є протиправним.

Відтак суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови начальника Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області №З-2911/1/2911/3-вих від 29.11.2019 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 72 252,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч.ч.1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також норми процесуального права.

Решта доводів сторін не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Отже при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 19 грудня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків