Постанова

від 19.12.2023 по справі 320/11247/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11247/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Губської Л.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАУДАУ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАУДАУ" (далі - позивач, ТОВ "МАУДАУ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) за №0004922/0706 від 18.01.2023р., яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту за вересень 2022р. на 920 807, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2022р. За результатами вказаної перевірки відповідачем встановлено, що Товариством було завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 920 807,00 грн., в т. ч. за вересень 2022 р. на суму 920 807,00 грн. за операціями, які здійснювалися позивачем у серпні-вересні 2022р. за договором, укладеним з ТОВ «НОВА ПОШТА». Позивач не погоджуючись з вказаними твердженнями відповідача зазначив, що всі операції, які здійснювалися між позивачем та ТОВ «НОВА ПОШТА» підтверджуються первинними документами, що складені по результатам здійснення господарських операцій та містять інформацію щодо виду, об`єму, вартості послуг, учасників господарської операції та інші дані. Вказані первинні документи відповідають вимогам ч. ч. 1 та 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та вимогам Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995р. №88. Також позивач зазначив, що на підтвердження обсягу та кількості наданих послуг позивач та ТОВ «НОВА ПОШТА» підписували специфікації до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за серпень та вересень 2022р., які містять додаткову інформацію по кожній експрес накладній, за якою надавалися послуги, а саме: номер експрес накладної, її дата, маршрут, відправник та отримувач, опис вантажу, вагу, кількість місць, вартість вантажу. Наявність первинних документів та вказаної в них інформації не заперечувалася відповідачем. Позивач зазначає, що первинні документи, складені по результатам здійснення господарських операцій з ТОВ «НОВА ПОШТА», містять інформацію щодо виду, об`єму, вартості послуг, а також додаткову інформацію, яка не є обов`язковою згідно чинного законодавства України. При цьому, відповідач на власний розсуд під час перевірки встановив додаткові вимоги щодо первинних документів та інформації, яка в них повинна бути вказана, всупереч вимогам законодавства, а саме зазначив про відсутність в первинних документах дати доставки та дати одержання, дати відмови від одержання, періоду зберігання, обсягу пакування, дати повернення, дати переадресування. Також позивач зазначив, що на підставі належних первинних документів (актів здачі-приймання робіт (надання послуг), ТОВ «НОВА ПОШТА» складало та реєструвало податкові накладні в ЄРПН. Позивачем були належним чином сплачені надані послуги. При цьому, на думку позивача контролюючий орган безпідставно стверджує, що первинні документи, які складалися за результатами господарських операцій з ТОВ «НОВА ПОШТА» не відповідають вимогам законодавства. Разом з тим, позивач вказує на недоречність посилання відповідача в обґрунтування своїх висновків на данні інформаційно-пошукових систем (сайт novaposhta.ua), адже такі дані не є системою бухгалтерського обліку позивача та не містять інформації щодо господарських операцій позивача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року даний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначив, що первинні документи (акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та специфікації до актів) не містять деталізації послуг, їх фактичного розміру та період надання послуг (факт надання), при цьому не вказана дата доставки та дата одержання вантажу, дата відмови від одержання, період зберігання, обсяг пакування, дата повернення, дата переадресування та інше. Таким чином, за твердженням апелянта, надані до перевірки первинні документи складені таким чином, що не можливо визначити обсяг господарських операцій та період їх здійснення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, наполягав на її безпідставності та законності оскаржуваного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.11.2022р. №5393-п, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МАУДАУ» (код ЄДРПОУ 44021873) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2022р.

Перевірка була проведена у період з 30.11.2022р. по 08.12.2022р. (з урахуванням подовження строку перевірки згідно наказу №5477-п від 06.12.2022р.).

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт за №47932/Ж5/26-15-07-06-01-19/44021873 від 15.12.2022р.

В Акті перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що позивачем порушено:

- вимоги п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. п. 198.1 та 198.2 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), ч.1 та ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», п. 2.2 та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995р. №88, в результаті чого ТОВ «МАУДАУ» було завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 930 507,00 грн.

- положення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 ПК України у зв`язку з чим посадовим особам контролюючого органу не надано документи під час перевірки.

Позивач не погодився з висновками, зазначеними в акті перевірки, та направив заперечення №591 від 28.12.2022р. на зазначений Акт перевірки до ГУ ДПС у м. Києві.

За результатами розгляду заперечень, відповідачем було направлено лист про розгляд заперечень №1388/І/26-15-07-06-01-09 від 13.01.2023р., в якому зазначено, що контролюючим органом було прийнято рішення про зміну висновку, викладеного в Акті перевірки, у зв`язку із чим висновок викладено у наступній редакції:

«Перевіркою встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. п. 198.1 та 198.2 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», п. 2.2 та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 920 807, 00 грн., в т. ч. за вересень 2022р. на суму 920 807,00 грн.»

На підставі акту перевірки та з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення за №0004922/0706 від 18.01.2023р., яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту на 920 807,00 грн.

27.01.2023р. позивач подав до ДПС України скаргу на вказане ППР.

Рішенням ДПС України за №7281/6/99-00-06-01-05-06 від 24.03.2023р. скаргу Товариства залишено без задоволення, а спірне ППР без змін.

Не погоджуючись із законністю висновків, що були викладені у наведеному Акті, а також прийнятого на підставі таких висновків ППР, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.1,2 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Відповідно до п.201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів\послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201. 8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 15.03.2021р. між позивачем та ТОВ «НОВА ПОШТА» було укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень за №698634.

Згідно умов зазначеного договору ТОВ «НОВА ПОШТА» надає послуги з організації перевезення відправлень та надає комплекс інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлень.

У п. 2.2 договору зазначено, що ТОВ «НОВА ПОШТА» надає позивачу послуги на умовах договору та згідно з Умовами надання послуг, затвердженими ТОВ «НОВА ПОШТА» та розміщеними на офіційному сайті novaposhta.ua.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що прийняття ТОВ «НОВА ПОШТА» відправлення для надання послуг, визначених договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг.

Відповідно до п. 5.3 договору ТОВ «НОВА ПОШТА» до 15-го та останнього числа кожного місяця складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає позивачу.

Після завершення кожного звітного періоду, встановленого в договорі, ТОВ «НОВА ПОШТА» та позивач на підтвердження факту та об`єму наданих послуг підписували акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (за період з першого по п`ятнадцяте число звітного місяця та з 16 по останнє число звітного місяця), а також специфікації до вказаних актів з деталізацією та зазначенням кожної експрес накладної по якій були надані послуги.

Позивачем були надані копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг):

- за серпень 2022р.: №НП-007908198 від 15.08.2022р. (вартість послуг за актом 1 311 579,12 грн., в т. ч. ПДВ 218 596,52 грн.) та №НП-007955462 від 31.08.2022р. (вартість послуг за актом 1 468 337,84 грн., в т. ч. ПДВ 244 722,97 грн.), а також специфікації до них;

- за вересень 2022р. №НП-008053780 від 15.09.2022р. (вартість послуг за актом 1 343 440,89 грн., в т. ч. ПДВ 223 906,82 грн.) та №НП-008102129 від 30.09.2022р. (вартість послуг за актом 1 401 482,87 грн., в т. ч. ПДВ 233 580,48 грн.), а також специфікації до них.

Судом встановлено, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) містять назву документа, дату його складання; назви підприємств, які здійснюють господарську операцію; в них зазначено послуги, які були надані ТОВ «НОВА ПОШТА», їх обсяг. Акти підписані уповноваженими особами ТОВ «НОВА ПОШТА» та позивача.

Крім того ТОВ «НОВА ПОШТА» та позивач підписували специфікації до вказаних актів, в яких зазначена наступна інформація по кожній експрес накладній, за якою надавалися послуги, а саме: номер експрес накладної, її дата, маршрут, відправник та отримувач, опис вантажу, вагу, кількість місць, вартість вантажу.

Також під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що надані ТОВ «НОВА ПОШТА» послуги були оплачені позивачем згідно умов договору, що підтверджується платіжними інструкціями: №301665 від 29.08.2022р.; №204639 від 26.08.2022р.; №204535 від 24.08.2022р.; №204536 від 24.08.2022р.; №204538 від 24.08.2022р.; №302370 від 23.09.2022р.; №301999 від 09.09.2022р.; №302678 від 07.10.2022р.

На підставі первинних документів (актів здачі-приймання робіт (надання послуг)) ТОВ «НОВА ПОШТА» були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: №56571 від 15.08.2022р. (сума ПДВ - 218 596,52 грн.); №153471 від 31.08.2022р. (сума ПДВ - 244 722,97 грн.); №55209 від 15.09.2022р. (сума ПДВ - 233 906,81 грн.); №145280 від 30.09.2022р. (сума ПДВ - 233 580,48 грн.).

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що за результатами господарських операцій, що здійснювалися позивачем та ТОВ «НОВА ПОШТА» на підставі договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, сторони складали та підписували первинні документи (акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та специфікації до них), що містять реквізити та дані, передбачені ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», а також містять додаткову інформацію, що у сукупності дозволяють встановити обсяг, характер та суть відповідних господарських операцій.

На підставі вказаних актів (перша подія) ТОВ «НОВА ПОШТА» складало податкові накладні та реєструвало їх в ЄРПН, а позивач сплатив надані послуги щодо організації доставки вантажів згідно умов договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів вважає, що сукупність вказаних фактів підтверджує зміну в складі активів позивача та зміну у стані його зобов`язань.

Щодо твердження відповідача відносно того, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять деталізації послуг, їх фактичного розміру та періоду надання послуг (факт надання), а також того, що в них не вказана дата доставки та дата одержання вантажу, дата відмови від одержання, період зберігання, обсяг пакування, дата повернення, дата переадресування, слід зазначити, що в актах зазначена вичерпна інформація, що передбачена законодавством та є обов`язковою при складанні первинних документів.

Так, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Аналогічні вимоги до первинних документів встановлені пунктами 2.3 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Крім того, позивач та ТОВ «НОВА ПОШТА» підписували специфікації до актів здачі-приймання робіт (надання послуг), в яких зазначена детальна інформація щодо кожної експрес накладної щодо якої надавалися послуги, а саме вказано маршрут, відправник та отримувач, опис вантажу, вагу, кількість місць, вартість вантажу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані первинні документи містять достатню інформацію та дані, які дозволяють визначати вид та обсяг господарських операцій.

При цьому, за результатом здійснення господарських операцій відбувався рух активів позивача (грошових коштів), що спричиняло зміну зобов`язань позивача.

Водночас, вимоги відповідача, які стосуються необхідності зазначати додаткову інформацію, є порушенням приписів пп. 21.1.1 п. 21 ст. 21 ПК України, згідно яких відповідач зобов`язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПК України та іншими законами України, іншими нормативними актами. В порушення вказаних приписів, відповідач фактично встановлює власні суб`єктивні вимоги до змісту первинних документів, тим самим протирічить вимогам законодавства України.

Крім того, судом першої інстанції враховано копію листа ТОВ «НОВА ПОШТА» за №179 від 25.01.2023р., яким останнім надано пояснення щодо порядку надання послуг позивачу.

Так, послуги як з доставки відправлень, так і інші супутні послуги, що стосуються такого відправлення, зазначаються в експрес накладних, а факт доставки чи повернення відправлення - не є завершенням господарської операції та завершенням надання послуг. Послуги щодо доставки відправлення за відповідною експрес накладною вважаються наданими з моменту завершення всіх операцій по такій експрес накладній. Тому датою надання послуг не завжди є дата доставки відправлення.

Таким чином, після того як, згідно даних обліку ТОВ «НОВА ПОШТА», послуги по організації доставки та всі супутні послуги були надані, така операція вважається завершеною та відображається у відповідному періоді, коли остання дія по експрес накладній була завершена. Після цього, ТОВ «НОВА ПОШТА» складає первинні документи (акти здачі-приймання робіт та специфікації до них).

Окремо судом встановлено, що згідно інформації, що міститься в листі ТОВ «НОВА ПОШТА» №179 від 25.01.2023р., відображення спірних експрес накладних в актах за серпень 2022р. обумовлено наступним:

- по експрес-накладній №20450557073259 від 02.07.2022р. відмова від отримання відбулася 04.07.2022р., після чого розпочався процес зворотної логістики відправлення. Фактичне завершення виконання всіх зобов`язань Експедитора та повернення відправнику відбулось 16.08.2022р., а тому дана експрес-накладна була включена до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) та специфікації до акту 31.08.2022р.;

- по експрес-накладній №20450563946543 від 19.07.2022р. посилку отримано та сплачено вартість відправлення 27.07.2022р., контроль оплати відбувся 01.08.2022р., дата складання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) та специфікації до акту 15.08.2022р.;

- по експрес-накладній №20450544858537 від 01.06.2022р. відмова від отримання відбулась 10.06.2022р., зворотна логістика відправлення завершилась 19.08.2022р., дата складання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) та специфікації до акту 31.08.2022р.;

- по експрес-накладній №20450563211536 від 17.07.2022р. відмова від отримання відбулася 31.07.2022р., зворотна логістика відправлення тривала до 01.08.2022р., дата складання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) та специфікації до акту 31.08.2022р.;

- по експрес-накладній №20450520980606 від 21.0.2022р. відмова від отримання відбулася 20.03.2022р., зворотна логістика відправлення завершилась 05.08.2022р., дата складання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) та специфікації до акту 31.08.2022р.;

- по експрес-накладній №20450521459486 від 21.02.2022р. відмова від отримання відбулася 20.03.2022р., зворотна логістика відправлення тривала до 05.08.2022р., дата складання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) та специфікації до акту 15.08.2022р.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним факт того, що послуги, які вказані у зазначених ескпрес накладних, були правомірно включені до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за серпень 2022р., адже фактично послуги була надані в серпні 2022р.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що висновок відносно того, що послуги не були надані у періоді, в якому вони відображенні в первинних документах, відповідач сформував, шляхом дослідження шести експрес накладних, при тому, що тільки за період з 01 по 15.08.2022р. у специфікації до акту здачі-приймання наданих послуг зазначено більше 16 000 експрес накладних, які жодним чином не досліджувалися відповідачем.

Також, з аналізу доказів, наявних в матеріалах справи, а саме копії податкової накладної №56571 від 15.08.2022р. та копії акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №НП-007908198 від 15.08.2022р., вбачається, що твердження відповідача відносно того, що у податковій накладній №56571 від 15.08.2022р. (у графі 2 Розділу Б) некоректно зазначені номенклатура послуг, а також твердження, що показники у первинних документах та вказаній податковій накладній не ідентичні, не підтверджується наявними доказами.

В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №НП-007908198 від 15.08.2022р., на підставі якого складено спірну податкову накладну, зазначено, що були надані послуги з організації перевезень відправлень, така ж послуга була зазначена у спірній податковій накладній.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується реальність надання послуг, що надавалися позивачу ТОВ «НОВА ПОШТА» у серпні-вересні 2022р.

Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладеного між позивачем та його контрагентом правочину, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 19 грудня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Л.В. Губська

Є.І. Мєзєнцев