Постанова

від 19.12.2023 по справі 340/1269/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 340/1269/19

адміністративне провадження № К/9901/2795/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги Управління поліції охорони в Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 (головуючий суддя Бондар Я.Г.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (головуючий суддя Шлай А.В., судді Прокопчук Т.С., Круговий О.О.)

у справі №340/1269/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління поліції охорони в Кіровоградській області,

Міністерства внутрішніх справ України,

Національної поліції України,

Департаменту поліції охорони

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

1.1. визнати неправомірною відмову Управління поліції охорони в Кіровоградській області щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

1.2. зобов`язати Управління поліції охорони в Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу;

1.3. встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.07.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, позов задоволено.

2.1. Визнано неправомірною відмову Управління поліції охорони в Кіровоградській області щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

2.2. Зобов`язано Управління поліції охорони в Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.

2.3. Зобов`язано Управління поліції охорони в Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/1269/19.

2.4. Водночас, судом апеляційної інстанції стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони в Кіровоградській області судові витрати на суму 5000 грн.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

3.1. Позивач з 02.09.1985 до 06.11.2015 проходив службу в ОВС.

3.2. Наказом МВС України від 06.11.2015 №2380 позивач звільнений з ОВС за п. 65 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у відставку.

3.3. Позивачем отримано довідку МСЕК серії 12 ААА №171359 від 10.02.2016, на підставі якої встановлено, що ступінь втрати позивачем професійної працездатності становить 40%. Згідно із зазначеною довідкою ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

3.4. 17.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії Управління МВС України в Кіровоградській області з письмовою заявою про проведення виплати одноразової грошової допомоги та надав документи, згідно з переліком визначеним п.7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

3.5. 31.03.2016 за заявою ОСОБА_1 Управління МВС України в Кіровоградській області сформовано відповідний висновок, який направлено до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України для затвердження. Однак, листом від 18.04.2016 №15/2-1347 Департамент фінансово-облікової політики МВС України комплект документів повернув як помилково надісланий із зазначенням, що вирішення даного питання належить до компетенції Національної поліції України.

3.6. Комплект документів щодо призначення одноразової допомоги Управлінням МВС України в Кіровоградській області 27.04.2016 було направлено до Національної поліції України. Листом від 11.05.2016 №1820/43/3/02-2016 Національна поліція України повернула на адресу Управління матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

3.7. Встановлено, що 23.05.2016 Управлінням МВС України в Кіровоградській області повторно направило до Національної поліції України матеріали для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

3.8. 02.06.2016 Національна поліції України повернула матеріали та вказала, що витрати для виплати одноразової грошової допомоги колишнім працівникам ДСО у Державному бюджеті України не передбачені, у зв`язку з чим, повинні здійснюватися поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування.

3.9. У листі від 21.06.2016 №2455/43/3/02-2016 Національною поліцією України вказано, що пунктами 9, 10 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, передбачено, що рішення про призначення грошової допомоги приймає винятково МВС України, а виплачується грошова допомога за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

3.10. Листом від 02.07.2016 №1042/43/31/9/01-2016 начальником Управління поліції охорони в Кіровоградській області ОСОБА_1 повідомлено, що Департаментом поліції охорони на адресу Управління поліції охорони Кіровоградської області без резолюції та затвердження щодо виконання повернуто заяву від 17.03.2016 та доповнення до неї від 20.05.2016 разом з необхідним пакетом документів для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

3.11. Разом з тим, не погоджуючись з діями Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, ОСОБА_1 дії стосовно непризначена йому одноразової грошової допомоги оскаржено у судовому у порядку.

3.12. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 у справі №П/811/978/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, третіх осіб: Національної поліції України, Управління поліції охорони у Кіровоградській області, - визнано протиправною бездіяльність Міністерство внутрішніх справ України щодо розгляду заяви від 17.03.2016 та доданих до неї матеріалів про нарахування одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та встановлення III групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2016 та додані до неї матеріали щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги.

3.13. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 залишена без змін.

3.14. Так, на виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 Міністерством внутрішніх справ України розглянута заява ОСОБА_1 щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та встановлення ІІІ групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

3.15. За результатами розгляду заяви сформовано висновок, затверджений державним секретарем МВС України ОСОБА_2 18.12.2017, відповідно до якого, виплату одноразової грошової допомоги повинен здійснювати Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України. За результатом розгляду матеріалів, прийнято рішення, заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами надіслати до Управління поліції охорони в Кіровоградській області Департаменту поліції охорони для здійснення виплати одноразової грошової допомоги йому, як колишньому працівнику міліції охорони, - за рахунок коштів, що надходять від виконання договорів.

3.16. Не погоджуючись з рішенням прийнятим за результатами розгляду заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд визнати протиправним рішення, викладене у висновку про результати розгляду заяви від 17.03.2016 щодо призначення одноразової грошової допомоги; зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів № 850 від 21.10.2015 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», тобто 206700 грн.

3.17. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.08.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №811/1666/18 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення мотивовано тим, що профільним порядком передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби документи, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. Оскільки ОСОБА_1 є колишнім працівником Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, саме керівником цього органу має бути підготовлений висновок про призначення одноразової грошової допомоги. Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ. На переконання судів у висновку, підготовленому МВС України та який є предметом розгляду цієї справи, вірно вказано на те, що виплату одноразової грошової допомоги повинен здійснювати Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

3.18. 09.02.2019 позивач на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.08.2018, яке набрало законної сили повторно звернувся з заявою до Управління поліції охорони в Кіровоградській області щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю пов`язаною з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

3.19. Листом від 09.04.2019 №1-С Управління поліції охорони в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 , що 05.04.2019 МВС України повернуло пакет документів для отримання одноразової грошової допомоги зазначивши, що вказана виплата має здійснюватися за рахунок асигнувань, передбачених у державному бюджеті для Національної поліції України.

3.20. Крім того, Управління зазначило, що Національною поліцією України та МВС України вживаються заходи стосовно визначення порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Тому, після вирішення зазначених організаційних заходів виплата одноразової грошової допомоги буде здійснена за рахунок коштів Національної поліції України.

3.21. Позивач, вважаючи зазначену відмову протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

4. Задовольняючи позовні вимоги по суті, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що належним відповідачем є Управління поліції охорони в Кіровоградській області і його відмова у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, викладена в листі від 09.04.2019 №1-С, є протиправною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач - Управління поліції охорони в Кіровоградській області, подав касаційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, просив їх скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що позивач вже подавав позов із тими самими сторонами, предметом і з тих самих підстав - №П/811/978/16. Вважає, що Висновок Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2017 щодо призначення одноразової грошової допомоги слід вважати неправомірним, оскільки суперечить вимогами Порядку №850. Зазначає, що висновки оскаржуваних судових рішень суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, від 13.02.2018 у справі №808/1866/16, від 13.02.2018 у справі №806/845/16, від 18.10.2018 у справі №369/13187/17, від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 31.10.2019 у справі №826/1383/18, від 24.12.2019 у справі №822/2590/17.

6. У поясненнях на касаційну скаргу МВС просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

7. Департамент поліції охорони Національної поліції України у відзиві на касаційну скаргу просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

8. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін. Також просить стягнути зі скаржника на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

8.1. Позивачем заявлено клопотання про закриття касаційного провадження з огляду на відсутність обґрунтованих підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як особи, якій встановлено III групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, учасниками справи не заперечується. Натомість, спір пов`язаний із виплатою такої грошової допомоги.

11. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач неодноразово звертався до суду за захистом своїх прав та інтересів з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як особи, якій встановлено III групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

12. Позивач звертався з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив, в якому оскаржував рішення, викладене у висновку про результати розгляду заяви від 17.03.2016 щодо призначення одноразової грошової допомоги. Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 22.11.2018 у справі № 811/1666/18 вказав на те, що призначення та виплату одноразової допомоги повинен здійснювати той орган у структурі МВС України, в якому колишній працівник міліції проходив службу, перебував у трудових відносинах. Оскільки позивач був звільнений з посади, яку обіймав у системі органів Державної служби охорони, саме Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України повинен відповідати за питання призначення йому грошової допомоги.

13. Рішення по справі № 811/1666/18 набрало законної сили та до суду касаційної інстанції не оскаржувалось.

14. Як було встановлено судами та не оспорюється учасниками справи, позивач є колишнім працівником Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

15. Згідно з п. 1, п. 9 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1993 № 615 (чинного на виникнення спірних правовідносин), державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м. Севастополі та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських, районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів, стройових підрозділів міліції охорони, спеціальних підрозділів «Титан», інкасації та груп затримання, пунктів централізованого спостереження, у тому числі на окремих об`єктах, а також установ та навчальних закладів професійної підготовки працівників охорони. Державна служба охорони провадить свою діяльність на засадах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних її підрозділами охорони, підприємствами та установами за організацію і надання послуг з охорони та безпеки за договорами, та інших надходжень, передбачених законодавством.

16. Водночас, п. 27 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1993 № 615 (чинного на виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Державна служба охорони за рахунок коштів, що надходять від виконання договорів, здійснює в установленому законодавством порядку виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або настання інвалідності працівника міліції охорони, страхування належного їй майна, цивільної відповідальності, пов`язаної з експлуатацією службових транспортних засобів, з віднесенням сум на валові витрати, а також може здійснювати особисте страхування спеціалістів, управлінського та обслуговуючого персоналу від нещасних випадків, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, та своєї цивільної відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за укладеними цивільно-правовими договорами.

17. Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» установлено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку.

18. З огляду на зазначене, а також те, що позивач звертався до Міністерства внутрішніх справи України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та отримав висновок про результати розгляду заяви від 17.03.2016 щодо призначення одноразової грошової допомоги, згідно якого заява повинна розглядатись Управлінням поліції охорони в Кіровоградській області Департаменту поліції охорони і такий висновок в судовому порядку визнано правомірним (рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 у справі № 811/1666/18, яке має преюдиційний характер до спірних правовідносин), його звернення до правонаступника роботодавця - Управління поліції охорони в Кіровоградській області, є правомірним.

19. Колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання принципу "пропорційності", який передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Отже, втручання держави, в даному випадку, у право власності позивача на отримання соціальної виплати не свідчить про наявність "справедливої рівноваги" між інтересами держави, пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

20. Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову, зважаючи на згадані вище обставини невирішення питання про нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, строк вирішення якого не може вважатись розумним відповідно статті 2 КАС України.

21. Доводи скаржника про необхідність закриття провадження у справі, оскільки вирішено спору між тими самими сторонами з тих самих підстав у справі № П/811/978/16, є безпідставними, тому що у справі № П/811/978/16 було зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2016 та додані до неї матеріали щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги. У справі №340/1269/19 предметом позову є зобов`язання призначити та виплатити таку допомогу, що свідчить про відсутність тотожності спорів.

22. Суд не бере до уваги доводи скаржника з приводу невідповідності висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, від 13.02.2018 у справі №808/1866/16, від 13.02.2018 у справі №806/845/16, від 18.10.2018 у справі №369/13187/17, від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 31.10.2019 у справі №826/1383/18, від 24.12.2019 у справі №822/2590/17, оскільки фактичні обставини зазначених справ є відмінними від цієї справи. Зокрема, у справі №340/1269/19 позивач звернувся до Управління поліції охорони в Кіровоградській області за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги фактично на виконання висновку Міністерства внутрішніх справ України, який в судовому порядку визнано законним.

23. Подане позивачем клопотання про закриття касаційного провадження є безпідставним та не підлягає задоволенню, оскільки жодних підстав для закриття касаційного провадження, передбачених статтею 339 КАС України, позивачем не наведено.

24. За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій рішень і погоджується з їх висновками у справі.

25. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив суд про відшкодування йому витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 3000 грн.

27. Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

28. До відзиву на касаційну скаргу позивач додав договір про надання професійної правничої допомоги від 14.09.2018, ордер, виписаний на адвоката Усатенко В.Ю., додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 14.09.2018 датовану 22.02.2020, розрахунок до договору про надання професійної правничої допомоги від 14.09.2018 датований 22.02.2020, акт приймання-передачі від 22.02.2020, квитанцію до прибуткового касового ордера №22 від 22.02.2020.

29. Згідно з розрахунком до договору про надання професійної правничої допомоги Усатенко В.Ю. витратив три години на опрацювання касаційної скарги УПО в Кіровоградській області по справі №340/1269/19 та складення відзиву на касаційну скаргу від імені ОСОБА_1 , вартість яких складає 3000 грн, що відповідає умовам п. 1 додаткової угоди від 22.02.2020.

30. Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

31. У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті134 КАС України).

32. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

33. У частині 7 статті 134 КАС України вказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

34. Колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

35. Інші учасники у цій справі не надали жодних заперечень щодо відшкодування позивачеві судових витрат на правову допомогу в означеному розмірі, своєю чергою Суд не вбачає недотримання частини 5 статті 134 КАС України при розрахунку суми витрат на правничу допомогу.

36. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

37. З урахуванням викладеного, позивачу необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, надану у суді касаційної інстанції у розмірі 3000 грн.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління поліції охорони в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40109000, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Габдрахманова, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 3000 грн. (три тисячі) гривень 00 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін