Постанова

від 19.12.2023 по справі 520/4348/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2023 року

Київ

справа №520/4348/22

адміністративне провадження №К/990/32462/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №520/4348/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА-ЕНЕРДЖІ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року (головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Подобайло З.Г., Присяжнюк О.В.),-

ВСТАНОВИВ:

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 22 лютого 2023 року, прийнятим у відкритому судовому засіданні, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2022 року №00041470728, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА-ЕНЕРДЖІ» було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 7377495 грн. Повний текст складено 03 березня 2023 року (том 7 а.с.249-249(к)).

Копія вказаного рішення була доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС), 04 березня 2023 року о 01:23 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 7 а.с.251).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС 21 березня 2023 року через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу (том 8 а.с.1-20).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 29772 грн у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали (том 8 а.с.30-31).

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 18 квітня 2023 року о 23:35 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 8 а.с.33).

27 квітня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС до суду надійшла заява, відповідно до якої апелянт просив відстрочити (відтермінувати) йому сплату судового збору на строк не менше, ніж на 30 днів. Такі вимоги мотивував тим, що в Україні введено воєнний стан, що впливає на можливість виконання процесуального обов`язку із сплати відповідних коштів. Апелянт зазначив, що звертався до Державної податкової служби України із проханням збільшити кошторисні призначення за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Зауважував, що у період з 17 січня 2023 року по 09 березня 2023 року на рахунку ГУ ДПС були відсутні кошти для сплати судового збору, що підтверджується довідками від 28 березня 2023 року №283, від 11 квітня 2023 року №317, від 19 квітня 2023 року №342 (том 8 а.с.34-43).

Ухвалою від 04 травня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив клопотання ГУ ДПС і продовжив строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду. Таке рішення суду вмотивоване тим, що апелянт має намір усунути недоліки апеляційної скарги та вживає відповідні заходи (том 8 а.с.44-45).

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 04 травня 2023 року о 15:28 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 8 а.с.47).

12 травня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС подало заяву (з урахуванням її редакційного уточнення), в якій повторно просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги не менш, ніж на 30 календарних днів. Апелянт зазначав, що станом на час подання вказаної заяви кошти на сплату судового збору відсутні. При цьому існує низка справ, за якими здійснюється безспірне списання грошових коштів з ГУ ДПС. Додатково апелянт також долучив до вказаної заяви довідки про залишок коштів на рахунку від 27 квітня 2023 року №371, від 04 травня 2023 року №392 (том 8 а.с.48-73).

Ухвалою від 17 травня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків та повернув апеляційну скаргу скаржнику (том 8 а.с.74-75).

Такий висновок апеляційного суду вмотивований тим, що ГУ ДПС вже подавало аналогічне клопотання, якому вже надавалась судом оцінка і останнє було частково задоволене. Водночас, у цьому клопотанні апелянт не наводить інших підстав поважності несплати судового збору.

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 17 травня 2023 року о 16:37 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 8 а.с.77).

28 червня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС повторно подало до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, до якої долучило платіжну інструкцію №00003487 від 22 червня 2023 року про сплату судового збору у розмірі 37215 грн. За змістом апеляційної скарги ГУ ДПС також просило поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказував, що під час звернення до суду з апеляційною скаргою вперше у нього були відсутні кошти на сплату судового збору. Водночас повторно апеляційна скарга була подана без суттєвих затримок (том 8 а.с.81-104).

Ухвалою від 02 серпня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження (том 8 а.с.112-115).

Оцінюючи наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі у будь-який необмежений час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на звернення до суду апеляційної інстанції. Суд також зазначив, що посилаючись на обставини відсутності коштів на сплату судового збору як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не надає належних обґрунтувань і доказів на підтвердження таких обставин.

Ухвалою від 02 серпня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС та надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для направлення до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів в їх обґрунтування поважності причин такого пропуску (том 8 а.с.116-117).

Копії вказаних ухвал були доставлені в Електронний кабінет ГУ ДПС 02 серпня 2023 року о 18:46 годин та о 18:05 годин відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (том 8 а.с.119, 120).

11 серпня 2023 року ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» подало до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків, в якій апелянт просив продовжити йому строк на усунення недоліків не менш, ніж на 10 календарних днів. Вказана заява вмотивована доводами, ідентичними тим, що наводились апелянтом при поданні попередніх заяв від 27 квітня 2023 року та від 12 травня 2023 року (том 8 а.с.121-131).

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 серпня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року (том 8 а.с.135-136).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, оскільки ГУ ДПС у поданій заяві про усунення недоліків апеляційної скарги посилається на неможливість сплати судового збору. Разом з тим, підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувало те, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження були визнані неповажними, з огляду на що суд запропонував ГУ ДПС подати клопотання із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку та подання доказів на їх підтвердження. Водночас вимоги ухвали від 11 серпня 2023 року в цій частині виконані не були.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

Скаржник доводить, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строків, передбачених КАС України. Повторно ж апеляційна скарга подана відповідачем з усуненням недоліку, що слугував підставою для повернення вперше поданої скарги, а також у найкоротші строки, а саме на наступний день після сплати судового збору. ГУ ДПС вважає, що такі обставини у сукупності є свідченням того, що апелянт намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження. Скаржник наголошував, що на час подання апеляційної скарги вперше в апелянта були відсутні кошти на сплату судового збору, про що повідомлявся суд апеляційної інстанції з наданням доказів, а саме довідок про відсутність коштів та відповідних запитів. ГУ ДПС також просило врахувати, що повторно звернулось до суду із дотриманням строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України.

Ухвалою від 28 листопада 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не є перешкодою для здійснення касаційного перегляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ГУ ДПС подало 21 березня 2023 року, тобто, у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив, про причини, які зумовили невиконання пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України не повідомив, що обґрунтовано слугувало підставою для залишення без руху первинної апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали від 18 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав клопотання про відстрочення (відтермінування) сплати судового збору, яке мотивував відсутністю коштів на рахунках для здійснення відповідної оплати. Суд апеляційної інстанції частково задовольнив указане клопотання і продовжив ГУ ДПС строк на усунення недоліків ухвалою від 04 травня 2023 року. Водночас на виконання вимог зазначеної ухвали ГУ ДПС знову подало клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. З огляду на те, що повторно наведеним відповідачем обставинам неможливості сплати судового збору вже надавалась оцінка судом, а також те, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги (з урахуванням додаткових десяти днів, наданих ухвалою від 04 травня 2023 року) був достатнім, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернув її скаржнику. В касаційній скарзі відсутнє обґрунтування того, в чому полягає помилковість такого висновку суду апеляційної інстанції.

В подальшому, отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги 17 травня 2023 року о 16:37 годин, скаржник лише 28 червня 2023 року, тобто через 42 календарних дні, звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно. Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

Як уже зазначалось, самого лише усунення недоліків, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження. Лише у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки таке звернення свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що хоча повернення апеляційної скарги і не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, це не свідчить про наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Суд касаційної інстанції зазначає, що питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.

У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Так, при поданні клопотань про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги ГУ ДПС долучало довідки про відсутність коштів на рахунку для сплати судового збору, остання з яких датована 04 травня 2023 року. Водночас до повторної апеляційної скарги ГУ ДПС не долучило жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з 04 травня 2023 року по 28 червня 2023 року апелянт дійсно не мав можливості сплатити судовий збір. Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору. Крім того, необхідним є і доведення того, що протягом усього строку з дати подання первинної апеляційної скарги і до сплати судового збору апелянт вживав залежних від нього заходів для його сплати.

В подальшому скаржник взагалі поверхнево дослідив зміст ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року і замість подання суду заяви із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, втретє подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору, хоча останній вже було сплачено.

Враховуючи викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції правильно керувався приписами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки у спірному випадку скаржник фактично не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У касаційній скарзі ГУ ДПС не наводить доводів в обґрунтування того, чому ним не було усунуто недоліки повторно апеляційної скарги, на які вказав суд апеляційної інстанції.

За відсутності таких доводів і доказів на їх підтвердження, а також з урахуванням обставин звернення до суду з апеляційною скаргою повторно лише через 42 календарних дні після отримання копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, суд касаційної інстанції не може визнати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження лише ту обставину, що під час звернення до апеляційного суду вдруге судовий збір було сплачено згідно з платіжною інструкцією №00003487 від 22 червня 2023 року. Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження.

Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги не знаходить підстав не погодитись з наданою наведеним вище обставинам оцінкою апеляційного суду та погоджується з його висновком про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ГУ ДПС з поважних причин.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №520/4348/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва