Постанова

від 13.12.2023 по справі 401/818/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2023 року м. Кропивницький

справа № 401/818/22

провадження № 22-ц/4809/1218/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А.М., Письменний О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрійський Агропродукт»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський Агропродукт» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2023 року (суддя Макарова Ю.І.),-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов

У березні 2022 року представник позивача звернувся до Світловодського міськрайонного суду із позовною заявою, якою просить:

- стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Олександрійський Агропродукт» на користь ОСОБА_2 21 030, 39 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 02.01.2019;

- достроково розірвати договір оренди землі від 02.01.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.01.2019 сторони уклали договір оренди земельної ділянки площею 3, 8201 га, розташованої на території Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525285800:02:000:0185.

Земельна ділянка належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР № 079497 від 20.04.2007. Державна реєстрація права оренди відповідачу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 07.08.2019 номер запису 32752383.

Договір укладено строком на 10 років (п. 3.1 договору), розмір орендної плати становить 7010, 13 грн, яку орендар зобов`язаний сплачувати один раз на рік не пізніше 31 грудня кожного року.

Орендарем не сплачується орендна плата, у зв`язку з чим заборгованість за 2019 2021 роки складає 21 030, 39 грн (7010, 13 грн х 3). Враховуючи, що відповідач систематично не виконує істотні умови договору, наявна підстава для розірвання договору оренди землі.

У відзиві напозовну заявувідповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає про належність виконання договору оренди землі.

Так, 24 грудня 2019 року позивачу сплачено орендну плату за договором за 2019 2020 роки в сумі 13 000 грн, що підтверджується відповідною відомістю, на якій стоїть особистий підпис позивача про отримання грошових коштів.

Орендна плата сплачується за вирахуванням утриманих податків, яка з суми орендної плати за два роки 14 020, 26 грн складає 2 733,95 грн. Таким чином, сума 1 713, 69 грн надмірно сплачена позивачу за користування земельною ділянкою за 2019-2020 роки.

29 жовтня 2021 року відповідачем на користь позивача сплачено 15 000 грн орендної плати та 21.04.2022 сплачено завчасно за 2022 рік 10 000 грн. З огляду на викладене, заборгованості з орендної плати немає ( а.с. 37-44).

Зміст судового рішення

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський Агропродукт» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, залишені без задоволення.

Суд першоїінстанції дійшоввисновку,що відповідачем повністю виконані умови договору щодо сплати орендної плати за період 2019-2021, за таких обставин доводи позивача про систематичну несплату орендної плати орендодавцем, не знайшли свого підтвердження.

Доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу

Не погоджуючись з судовим рішенням, адвокат Гармаш А.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2923 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування скарги вказує, що судом неправильно оцінені докази у справі, відтак висновок не відповідає вимогам закону.

Відповідач вказав у відзиві, що за усною домовленістю позивачеві сплачена орендна плата за 2019/2020 роки у розмірі 13000 грн, що підтверджується відомістю, на якій стоїть особистий підпис, проте такої відомості не долучено.

Не обґрунтовано відповідачем, а відтак і суд не визначився, яким чином замість юридичної особи орендну плату здійснює фізична особа та яким чином це буде відображено у бухгалтерських документах.

Орендар в період 2019/2020 роки не сплачував податки та військовий збір, що також доводить невиплату орендної плати.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Рух справи в апеляційному суді

Ухвалою суду від 29 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі; встановлено строк для подачі відзиву.

06 листопада 2023 року справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 13 грудня 2023 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

Учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с.216-218).

Ухвалою суду від 04 грудня 2023 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Гармаша Андрія Віталійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Узагальнені доводи учасників справи

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи (а.с.218).

У судовому засіданні 04 грудня 2023 року в режимі відеоконференції представник позивача адвокат Гармаш А.В. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню не підлягає, за наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3, 8201 га, яка розташована на території Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КР № 079497 від 20.04.2007 (а.с. 21)

02 січня 2019 року між ТОВ «Олександрійський Агропродукт» в особі директора ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони укладено договір оренди землі, згідно з яким позивач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку № 0185 загальною площею 3,8201 гектарів ріллі, кадастровий номер 3525285800:02:000:0185, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить йому на праві приватної власності та знаходиться на території Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Строк дії договору становить 10 років.

Пунктом 4.1 розділу "Орендна плата" вищевказаного договору оренди передбачено, що орендна плата погоджена сторонами у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 7010, 13 грн в рік.

4.3 Орендна плата вноситься орендарем один раз в рік, не пізніше 31 грудня кожного року.

4.4 Орендна плата здійснюється орендарем у грошовій, натуральній формі, або у формі надання послуг.

4.5 У разі здійснення орендної плати у грошовій формі, орендар сплачує суму, зазначену в п. 4.1 даного договору в національній валюті, в безготівковій формі, шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок орендодавця, або готівкою через касу орендаря.

4.9 У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, орендарем справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.(а.с.13-16)

З наданих відповідачем доказів виходить, що 24 грудня 2019 року директором ТОВ «Олександрійський Агропродукт» ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_2 перераховано 13 000 грн з призначенням платежу: «Орендна плата за землю за 2019 рік згідно договору №3525285800:02:000:0185 від 02.01» (а.с. 46)

Згідно відомості розподілу виплат ТОВ «Олександрійський Агропродукт» від 29.10.2021, ОСОБА_1 перераховано орендну плату за землю згідно договору оренди землі №3525285800:02:000:0185 від 02.01.2019 в сумі 15000 грн (а.с. 47)

Платіжним дорученням від 21.04.2022 підтверджено сплату ТОВ «Олександрійський Агропродукт» на рахунок позивача 10 000 грн з призначенням платежу: «орендна плата за землю згідно договору оренди землі №3525285800:02:000:0185 від 02.01.2019 за 2022 рік». (а.с. 48)

Згідно інформації ГУ ДПС у Кіровоградській області від 02.02.2023, ТОВ «Олександрійський Агропродукт» у період з 01.01.2019 по 31.12.2021 відображено нарахування (виплату) доходу ОСОБА_4 по 106 ознаці: IV квартал 2021 року (жовтень місяць) 15 000 грн ( а.с. 146-147)

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги та оскаржуваного рішення суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно до ст. 376 ЦПК підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення в разі наведення в апеляційній скарзі доводів, які не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели та вплинули на неправильність висновків суду.

Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та вправі звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 13 вказаного Кодексу суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За статтею 81 зазначеного Кодексу, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У межах доводів апеляційної скарги зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції повністю відповідає. Вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Мотиви апеляційного суду

Позивач порушив спір про розірвання договору оренди землі та стягнення невиплаченої орендної плати, з підстав систематичного невиконання умов договору.

Згідно з ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

В порядку ст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2ст. 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У контексті ч. 2ст. 792 ЦК Українинорми, які регулюють відносини оренди землі, розміщені не лише у цьому Кодексі, а й в інших актах законодавства, зокрема, вЗемельному кодексі України(ЗК України),Законі України «Про оренду землі»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі) інших нормативно-правовими актах, прийнятих відповідно до них, а також у конкретних договорах оренди землі.

Так, дост. 1 Закону «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1ст. 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зіст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно дост. 15 Закону України «Про оренду землі»однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1 - 3ст. 21 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями ст.24, ст.25 Закону України «Про оренду землі»визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар, своєю чергою, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі»передбачає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України (ч. 1ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).

Пункт «д»ст. 141 ЗК України обумовлює таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата орендної плати.

Стаття 611 ЦК України визначає різні правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, розірвання договору (п. 1 ч. 1 вказаної статті Кодексу).

Згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судуу постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК Україниналежать справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінка доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції

Так, суд першої інстанції встановив, що орендна плата за договором між сторонами погоджена у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 7010, 13 грн в рік; вноситься орендарем один раз в рік, не пізніше 31 грудня кожного року; здійснюється орендарем у грошовій, натуральній формі, або у формі надання послуг.

Позивач визначив спірний період з 2019- 2021 роки.

Відповідно до положень ч. 3ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

Докази у справі мають відповідати вимогам їх належності (ст. 77 ЦПК України), допустимості (ст.78ЦПК України), достовірності (ст. 79 ЦПК України), достатності (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

За ч. 1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою статтею 129 Конституції України.

У процесуальному та матеріальному законодавстві врегульований обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання до суду доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

Своєю чергою процесуальні обов`язки відповідача, якщо він не визнає позову, полягають у наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов`язанні.

Таким чином, позивач має довести наявність обов`язку боржника, а відповідач має довести належне та своєчасне виконання ним свого обов`язку,

Встановлений обов`язок відповідача сплачувати позивачеві щорічно орендну плату.

З наданих відповідачем доказів виходить:

- 24 грудня 2019 року директором ТОВ «Олександрійський Агропродукт» ОСОБА_3 , на рахунок ОСОБА_2 перераховано 13 000 грн з призначенням платежу: «Орендна плата за землю за 2019 рік згідно договору №3525285800:02:000:0185 від 02.01» (а.с. 46)

- згідно відомості розподілу виплат ТОВ «Олександрійський Агропродукт» від 29.10.2021, ОСОБА_1 перераховано орендну плату за землю згідно договору оренди землі №3525285800:02:000:0185 від 02.01.2019 в сумі 15 000 грн (а.с. 47)

- платіжним дорученням від 21.04.2022 підтверджено сплату ТОВ «Олександрійський Агропродукт» на рахунок позивача 10 000 грн з призначенням платежу: «орендна плата за землю згідно договору оренди землі №3525285800:02:000:0185 від 02.01.2019 за 2022 рік» (а.с. 48).

За три роки спірного періоду 2019 2021, орендна плата становить 21 030, 39 грн ( 7010, 13 грн. х 3). З наданих виплат виходить 24.12.2019 року 13 000 грн 2019 /2020 роки; 29.10.2021 року - 15000 грн за 2020/2021 роки.

Тобто, платіж за 2019/2020 роки складає 14 020, 26 грн за вирахуванням податків в сумі 2 733,95 грн.

Тому, загальна сума 2019/2020 років мала становити 11 286,31, виплачено 13000 грн.

Таким чином, сума 1 713, 69 грн є надмірно сплачена позивачу за користування земельною ділянкою, враховуючи обов`язкові податки/платежі.

Суд першої інстанції виснував, що обставини систематичної несплати два і більше разів за договором оренди між сторонами, не встановлено, відтак відсутні умови для розірвання договору.

Позиція позивача в судах та в апеляційній скарзі наступна: у 2019 році від ОСОБА_3 в якості матеріальної допомоги отримано 13000 грн, що не є орендною платою.

Разом з тим, згідно квитанції від 24.12.2019 вказано призначення переказу, як орендна плата за землю за 2019 рік, саме на такому призначенні наполягає відповідач і підтверджує належним доказом.

Доводи сторони, що перерахування коштів здійснив ОСОБА_3 , а не товариство, не приймається до уваги, оскільки ОСОБА_3 являється директором ТОВ «Олександрійський Агропродукт», виступав представником товариства при укладенні договору оренди землі.

Питання щодо несплати відповідачем податків з виплаченої у 2019 році суми оренди, не спростовує факт виплати цієї суми відповідачем, не доводить невиконання умов зобов`язання, обов`язок здійснювати відрахування податків є особистою зоною відповідальності орендаря.

Більш того позивач не вказав, а відтак не довів, що сплачені 13000 грн у 2019 році, є матеріальна допомога, а не орендна плата, чим така допомога передбачена і має бути підтверджена.

Не заслуговує на увагу і наполегливе посилання сторони позивача, що у відзиві товариства зазначено про підпис у відомості отримання орендодавцем 13000 грн у 2019 році, на суть спору впливає сам факт виплати та відсутності систематичної заборгованості, а не порядок оформлення такого платежу орендарем. Жодної виплати позивач не спростовував, лише не погоджувався з цільовим призначенням.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Про судові витрати

Частинами 1, 3ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Принцип розподілу судового збору закріплений у ч. 1ст. 141 ЦПК України, а саме: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд першої інстанції здійснив розподіл судових витрат по справі відповідно до ухваленого ним рішення, а суд апеляційної інстанції не змінює і не скасовує рішення суду першої інстанції, то підстав для перерозподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А.М. Головань

О.А. Письменний