Постанова

від 05.12.2023 по справі 908/1979/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1979/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради

на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2023р. (суддя Горохов І.С.) у справі № 908/1979/22

за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Громадської організації "Культурний центр "Місто майбутнього", м. Запоріжжя

про розірвання договору № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Громадської організації "Культурний центр "Місто Майбутнього" про розірвання договору № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.07.2023 по справі № 908/1979/22 у позові відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, в якій просить:

-скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2023 у справі № 908/1979/22;

-ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Громадської організації "Культурний центр "Місто майбутнього" про розірвання договору № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021;

-здійснити розподіл судового збору;

-розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представника Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає, що єдиною підставою укладення (існування) і нотаріального посвідчення договору № 03/19 від 31.05.2021 стало судове рішення у справі № 908/1115/20, у резолютивній частині якого судом визначено текст цього договору, в тому числі його суттєві умови.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № 908/1115/20 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у справі № 908/1115/520 в частині зобов`язання Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 961386523101) шляхом укладення з Громадською організацією "Культурний центр "Місто Майбутнього" договору купівлі-продажу.

Апелянт вважає, що скасування рішень судових інстанцій, які стали підставою для укладення спірного договору, є істотною зміною обставин та підставою для дострокового розірвання договору № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021 згідно з ст. 652 ЦК України.

В обґрунтування вказаного твердження апелянт наводить наступні доводи:

1) при укладенні оскаржуваного договору сторони виходили з того, що така зміна обстави не настане, оскільки сторони договору не могли знати чи буде розглядатися Касаційним господарським судом у складі Верховного суду справа № 908/1115/20, та, навіть, якщо такий розгляд відбудеться, чи будуть скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, оскільки Касаційним господарським судом у складі Верховного суду були частково скасовані рішення судів попередніх інстанцій у справі № 908/1115/20, а ч. 3 ст. 317 ГПК України визначено, що постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає;

3) виконання договору порушило співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило заінтересовану сторону (Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради) того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки висновок про вартість об`єкта приватизації зберігав свою чинність до 29.02.2020 (включно), а спірний договір було укладено 31.05.2021. Посилаючись на різницю в 1,6 % показників індексу інфляції, апелянт стверджує, що вартість об`єкта приватизації зросла на момент укладення спірного договору;

4) із суті спірного договору не випливає (не визначено), що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2023р. у справі № 908/1979/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.12.2023р.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку свого представника, про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В апеляційній скарзі заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 05.08.2015 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Громадською організацією "Культурний центр "Місто Майбутнього" укладено договір оренди № 214/13 нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) площею 87,6 кв. м за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230.

29.08.2018 рішенням Запорізької міської ради № 45 "Про включення об`єкта права комунальної власності нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) площею 87,6 кв. м по пр. Соборному, буд. 230 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу" вказане нежитлове приміщення включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу.

31.08.2018 наказом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 230р "Про підготовку до продажу об`єкта права комунальної власності нежитлового приміщення по пр. Соборному, 230" затверджено здійснити підготовку до продажу шляхом викупу Громадською організацією "Культурний центр "Місто Майбутнього" об`єкта нерухомості.

31.10.2018 наказом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 282р "Про затвердження висновку про вартість майна, ціну продажу та укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) по пр. Соборному, буд. 230" було затверджено висновок про вартість об`єкта нерухомості в розмірі 640 951,00 грн без ПДВ, затверджена ціна продажу об`єкта нерухомості в розмірі 769 141,20 грн з ПДВ.

29.05.2019 наказом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 179р було продовжено строк дії висновків про вартість об`єкта приватизації до 29.02.2020.

Наказом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 103р від 28.02.2020 "Про втрату чинності наказів департаменту від 31.10.2018 № 282р, від 29.05.2019 № 179р та висновку про вартість майна", відповідно до вимог п. 22 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (в редакції від 20.02.2019) та у зв`язку з закінченням строку дії висновку про вартість об`єкта приватизації нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) площею 87,6 кв. м по пр. Соборному, 230 наказано вважати такими, що втратили чинність:

-висновок про вартість майна об`єкта приватизації нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) площею 87,6 кв. м за адресою: 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 230 станом на 31.08.2018, затверджений наказом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 31.10.2018 № 282р "Про затвердження висновку про вартість майна, ціни продажу та укладання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації нежитлового приміщення по пр. Соборному 230";

-наказ Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 31.10.2018 № 282р "Про затвердження висновку про вартість майна, ціни продажу та укладання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації нежитлового приміщення по пр. Соборному 230";

-наказ Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 29.05.2019 № 179р "Про продовження строку дії висновку про вартість об`єкта приватизації нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) площею 87,6 кв. м по пр. Соборному 230".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 року у справі № 908/1115/20 позов ГО "Культурний центр "Місто Майбутнього" було задоволено:

-визнано незаконним та скасовано наказ Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 28.02.2020 № 103р "Про втрату чинності наказів департаменту від 31.10.2018 № 282р, від 29.05.2019 № 179р та висновку про вартість";

-зобов`язано Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230 (реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 961386523101) шляхом укладення з Громадською організацією "Культурний центр "Місто Майбутнього" договору купівлі-продажу в наступній (певній) редакції.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 року по справі № 908/1115/20 апеляційна скарга Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

31.05.2021 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, в якості продавця, та ГО "Культурний центр "Місто Майбутнього", в якості покупця, було укладено договір № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності, в редакції зазначеної у рішенні Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 року по справі № 908/1115/20.

ГО "Культурний центр "Місто Майбутнього" було перераховано на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради повну вартість придбаного за договором купівлі-продажу майна 769 141,20 грн.

03.06.2021 між ГО "Культурний центр "Місто Майбутнього" та Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради було підписано акт № 09 передачі комунального майна, за яким було передано придбане нерухоме майно.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № 908/1115/20 касаційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради задоволено частково:

-постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у справі № 908/1115/520 в частині визнання незаконним та скасування наказу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 28.02.2020 № 103р "Про втрату чинності наказів департаменту від 31.10.2018 № 282р, від 29.05.2019 № 179р та висновку про вартість" залишено без змін; у іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у справі № 908/1115/20 скасовано. Справу № 908/1115/20 направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Підставою для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 року по справі № 908/1115/20 було те, що висновок про вартість об`єкта приватизації нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) на пр. Соборному, 230 зберігав свою дійсність до 29.02.2020 (включно), а відтак, з огляду на положення п. 22 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, до цієї дати зазначений об`єкт приватизації міг бути відчужений шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу за ціною, визначеною у вказаному висновку. Станом на момент укладання договору № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності, а саме 31.05.2021 строк дії висновку про вартість майна нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) па пр. Соборному 230 в розмірі 769 141,20 грн з ПДВ, втратив свою чинність, а договір № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021 укладено за вказаною ціною (п. 1.5 договору).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.06.2022 по справі № 908/1115/20, яка набрала законної сили, закрито провадження у справі № 908/1115/20 в частині зобов`язання Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 961386523101) шляхом укладення з Громадською організацією Культурний центр "Місто Майбутнього" договору купівлі-продажу в редакції, яка є додатком № 1 до цього позову.

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Громадської організації "Культурний центр "Місто Майбутнього" про розірвання договору № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021, посилаючись на зміну обставин, яку позивач вважає істотною, і обґрунтовуючи свої вимоги ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обставина, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не відносяться до обставин, визначених ст. 652 ЦК України, оскільки не відповідає критеріям п.п. 1-4 ч. 2 цієї статті та їх одночасного існування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Частинами 1, 2, 5 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом положень ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до приписів ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 188, 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021, вимогу про розірвання якого заявляє позивач, укладений сторонами в процедурі приватизації комунального майна.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна, є Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна", статтею 26 якого передбачений порядок оформлення угод приватизації.

Так, під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є:

1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов;

2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк;

3) подання органу приватизації неправдивих відомостей;

4) сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

5) невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу;

6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу (частина 3 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (частина 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

Позивач, обґрунтовуючи підстави для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності посилається на скасування рішення суду, яке було підставою для укладення спірного договору. Відтак, вважає, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, та наявні всі умови передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України для розірвання договору у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставленої ним мети. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Наведена правова позиції викладена у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/13557/21.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 зазначено, що істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 зазначила, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору. Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, направлене на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у ст. 652 ЦК України. За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абз. 1 ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (п. 3 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 627 ЦК України), є винятковим заходом.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Обґрунтовуючи наявність одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, позивач, зокрема зазначає, що при укладенні оскаржуваного договору сторони виходили з того, що така зміна обстави не настане, оскільки сторони договору не могли знати чи буде розглядатися Касаційним господарським судом у складі Верховного суду справа № 908/1115/20, та, навіть, якщо такий розгляд відбудеться, чи будуть скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі.

Однак з постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № 908/1115/20 вбачається, що саме Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради була подана касаційна скарга у цій справі.

Зазвичай сторони у судових справах звертаються із заявами до суду відповідної інстанції з наміром отримання певного результату своїх процесуальних дій та усвідомлюючи наслідки цих дій.

Звертаючись до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради мав підстави вважати, що справа буде розглядатися касаційною інстанцією, і усвідомлював, що рішення попередніх інстанцій можуть бути скасовані.

Отже доводи апелянта про те, що при укладенні оскаржуваного договору останній виходив з того, що така зміна обстави не настане, не відповідає дійсності.

Доводи позивача про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, також не заслуговують на увагу, оскільки апелянтом не зазначено, які дії мали вчинити сторони для усунення обставин, що виникли у зв`язку з частковим скасуванням Касаційним господарським судом у складі Верховного суду рішення судів попередніх інстанцій у справі № 908/1115/20.

Судова колегія вважає, що не доведено апелянтом і того, що виконання договору порушило співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило заінтересовану сторону (Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради) того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Посилання позивача на зміну показників індексу інфляції і, як наслідок збільшення вартості об`єкта приватизації, є оціночним судженням самого апелянта, не підтвердженого належними доказами. При цьому апелянтом не надано суду належних доказів того, що вартість об`єкта приватизації дійсно збільшилася на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, а також, що таке збільшення було настільки істотним, що порушило баланс інтересів сторін та суттєво знизило очікуваний результат договору для позивача.

Отже наведене твердження апелянта також не заслуговує на увагу суду та може бути підставою для розірвання спірного договору.

За таких обставин судова колегія вважає, що часткове скасування касаційною інстанцією судового рішення у справі № 908/1115/22 не відноситься до обставин, визначених ст. 652 ЦК України, оскільки не відповідає критеріям п.п. 1-4 ч. 2 цієї статті та їх одночасного існування.

Крім цього, судом першої інстанції слушно зауважено, що при укладанні договору сторони були зобов`язані дотримуватись законодавства України, зокрема щодо порядку приватизації об`єктів державної або комунальної власності, якого вони не дотримались у спірних правовідносинах.

Враховуючи же те, що істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними, то порушення законодавства з боку сторін договору також не є суттєвою зміною обставин у розумінні ст. 652 ЦК України.

Заслуговує на увагу також передбачена ч. 2 ст. 652 ЦК України умова, за якої договір може бути розірваний за рішенням суду, а саме: якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання.

Судом першої інстанції з цього приводу правильно зауважено, що позивачем не надано доказів проведення переговорів щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання.

Також судова колегія має зазначити, що зауваження апелянта про те, що при винесенні Господарським судом Запорізької області рішення від 22.09.2020 у справі № 908/1115/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021, було порушено принцип свободи договору, не можуть бути взяті до уваги, оскільки розглядаючи апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2023р. у справі № 908/1979/22 судова колегія не має повноважень надавати оцінку рішенням судів в іншій справі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем не доведено наявності одночасно усіх умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, з якими закон пов`язує можливість розірвання договору при істотній зміні обставин, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021 з мотивів, зазначених позивачем у позовній заяві.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2023 р. у даній справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2023 р. у справі № 908/1979/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2023 р. у справі № 908/1979/22 залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 18.12.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя І.М. Кощеєв