Справа № 214/2861/22
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 листопада 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді Попова В.В.,
при секретарі Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку, пов`язаного із виробництвом, -
ВСТАНОВИВ:
Так, у поданій позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом суму грошових коштів у розмірі 65000 грн. 00 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 13.07.2005 року по 01.08.2012 року працювала на різних посадах у ПАТ «Кривбасзалізрудком» та була звільнена на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України. Під час роботи позивача на підприємстві відповідача із нею стався нещасний випадок та за вказаним фактом було складено Акт №1 форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 04.05.2006 року, а також Акт форми Н-5 від 05.05.2006 року розслідування нещасного випадку, що стався 29.04.2006 року. Внаслідок нещасного випадку, що пов`язаний із виробництвом позивач отримала травми фаланг другого та третього пальців правої кінцівки руки. Висновком комісії за результатами нещасного випадку встановлено, що такий стався на території підприємства в робочий час, під час виконання службових обов`язків, тому вважається пов`язаним із виробництвом. Первинний огляд позивача було проведено 29.08.2006 року та встановлено 10% ступеню втрати професійної працездатності первинно до 01.09.2007 року. Згідно довідки Саксаганської міжрайонної медико-санітарної експертної комісії від 17.09.2013 року позивачу було встановлено 10% втрати працездатності з 01.09.2013 року безстроково. Так, у зв`язку із отриманим розладом здоров`я було порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, вона позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання, позбавлена можливості вести повноцінний спосіб життя. Окрім того, внаслідок отриманих ушкоджень позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Позивач вважає, що за вказаних обставин їй має бути відшкодована моральна шкода, яку вона оцінила у 65000 грн. 00 коп.
Позивач до судового засідання не з`явилась, її представник надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила розглянути справу без участі у судовому засіданні сторони позивача.
Представник відповідача у судове засідання також надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, врахувати наданий раніше відзив та відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Так, у відзиві представник відповідача зазначила, що оскільки у нещасному випадку, що стався із позивачем наявна й її вина, відтак ступінь вини позивача слід враховувати для визначення розміру моральної шкоди. Також зазначила, що у даному випадку встановлені винні особи у настанні нещасного випадку, вина АТ «Кривбасзалізрудком», як роботодавця, за незабезпечення безпечних умов праці, у даній справі відсутня, і відповідно, АТ «Кривбасзалізрудком» не може нести відповідальність у вигляді моральної шкоди. Вважає, що позивачем не надано доказів та не доведено розміру моральної шкоди, яку остання просить стягнути, що на думку представника відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Так, з копії трудової книжки позивача вбачається, що остання в період часу з 13.07.2005 року по 01.08.2012 року працювала у ПАТ «Кривбасзалізрудком» на різних посадах та була звільнена на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням (а.с.11-13).
11.09.2009 року Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області за №422 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.10).
29.04.2006 року, о 18 год. 45 хв., на підприємстві ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» стався нещасний випадок, про що було складено Акт №1 від 04.05.2006 року, яким зафіксовано обставини за яких стався нещасний випадок, відомості про потерпілого та осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці (а.с.19-22).
Актом від 05.05.2006 року за формою Н-5 розслідування нещасного випадку, що стався 29.04.2006 року, встановлені обставини нещасного випадку, який стався на ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» 29.04.2006 року, о 18 год. 45 хв., за наслідками якого були травмовані фаланги другого і третього пальців правої кінцівки руки ОСОБА_6 . Причинами нещасного випадку стали: незадовільна організація робіт, проявлена у порушенні порядку прийому поїзда на станцію ОСОБА_7 . За висновками комісії: нещасний випадок з черговою стрілочного поста залізничного цеху ОСОБА_6 вважається страховим, пов`язаним з виробництвом і на нього складається акт форми Н-1. Встановлено осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку (а.с.14-18).
Відповідно до відповіді КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради №1077/1 від 16.06.2022 року, ОСОБА_8 первинно встановлено 10% втрати працездатності 29.08.2006 року по наслідкам виробничої травми від 29.04.2006 року (акт ФН 1 №1) з терміном з 29.08.2006 року до 01.09.2007 року (а.с.49). Інформація, зазначена у відповіді підтверджується довідкою серії ДНА-02 №010077 від 29.08.2006 року та випискою з Акту огляду МСЕК від 29.08.2006 року (а.с.50,52).
Згідно довідки серії АБ №0004637 від 17.09.2023 року, ОСОБА_1 за результатами повторного огляду встановлено 10% ступеню втрати професійної працездатності повторно з 01.09.2013 року безстроково (а.с.23).
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Частина 4 ст.43, ч. 1 ст.46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно дост.153КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Згідно ч.ч. 1, 3ст. 3 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до ст. 12 Закону України«Про охорону праці»відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідност. 173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Так, відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 2371КЗпП Українипередбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року по справі №1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15.06.2020 року у справі №212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
На підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що у зв`язку із нещасним випадком на виробництві позивачу встановлено стійку втрату працездатності безстроково у розмірі 10%, чим заподіяно моральної шкоди.
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, викладені у відзиві, щодо відсутності вини відповідача у нещасному випадку, який стався із позивачем, оскільки на момент отримання травм позивач перебувала у трудових відносинах із відповідачем, нещасний випадок стався під час виконання нею трудових обов`язків та згідно висновків комісії, викладених у Акті за формою Н-5, нещасний випадок визнаний таким, що пов`язаний із виробництвом. Також, суд не знаходить підстав для врахування ступеню вини позивача під час визначення розміру моральної шкоди, який підлягає стягненню, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується встановлення вини позивача у нещасному випадку, що стався 29.04.2006 року.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує заявлений позивачем розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди, яку вона оцінила у 65000 грн. 00 коп., враховує період роботи позивача на підприємстві відповідача, який становить 7 років 20 днів, відсоток втрати працездатності позивача після повторного огляду МСЕК, що складає 10% безстроково, відсутність встановленої групи інвалідності. Також суд враховує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження тяжкості вимушених змін в її життєвих і виробничих стосунках, глибини фізичних та душевних страждань пов`язаних із розладом здоров`я, необхідністю вимушених змін для впорядкування звичного образу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для підтримання здоров`я, зниження життєвої активності та неможливості реалізовувати свої звички та бажання, тощо. При цьому, на думку суду, відсутність подібних доказів не спростовує факту отримання позивачем ушкодження здоров`я, які призвели до втрати нею працездатності. Отже, виходячи з вищевикладеного та встановлених під час розгляду справи обставин, дотримуючись вимог розумності і справедливості, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 30000 грн. 00 коп. без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 23, 268 ЦК України, ст.ст. 153, 173, 237? КЗпП, Законом України «Про охорону праці», ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (ЄДРПОУ 00191307, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у зв`язку з отриманим ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку пов`язаного з виробництвом у розмірі 30000 грн. 00 коп. без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (ЄДРПОУ 00191307, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А) в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Попов.
Суд | Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2023 |
Оприлюднено | 21.12.2023 |
Номер документу | 115771732 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
Попов В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні