Рішення

від 14.12.2023 по справі 953/22692/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/22692/21

н/п 2-а/953/36/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про скасування постанову про накладання адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021 року до суду надійшов адміністративний позов за, в якому позивач просить визнати дії лісничого Первомайського лісництва ДП «Зміївський лісгосп ХОУЛМГ» Яковлева Віталія Вікторовича, щодо складання протоколу №000032 від 16 листопада 2021 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) за ст.65 КУпАП протиправними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №000032 від 16 листопада 2021 року винесену лісничим Первомайського лісництва ДП «Зміївський лісгосп ХОУЛМГ» Яковлевим Віталієм Вікторовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 238,00 грн.; та стягнути судові витрати в розмірі 479,00 грн., та поновити строк на оскарження вказаної постанови.

В обгрунтування позовних вимог посилається на наступне. 16.11.2021 лісничим Первомайського лісництва Яковлевим В.В. винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 64 КУпАП. З вказаною постановою позивач не згодний, та вважає, що вона підлягає скасуванню, а дії лісничого ОСОБА_2 протиправними відносно позивача з наступних причин. Відповідно до пртоколу №000032 від 16.11.2021 приблизно о 15.30 год. в 38 кварталі вд. 1 Первомайського лісництва позивач був затриманий лісником Первомайського лісництва ОСОБА_2 за складання в автомобіль валежника та гілок хмизу, в наслідок чого на позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що позивач здійснив самовільну заготівлю вітровально-буреломної деревини. Цього ж дні була складена оскаржувана постанова. Однак, при її складанні лісничим не були з`ясовані всі обставини справи, а саме не вірно зазначено по-батькові позивача, та останній не міг скористатися правової допомогою, при розгляді справи позивач був відсутнім, та в даному випадку відсутній об`єкт правопорушення.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні вказаного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 16.11.2021 лісничим був затриманий позивач, в наслідок чого був викликаний наряд поліції, яким складено протокол огляду місця події від 16.11.2021, яким зафіксовано наступне: оглядом причепу встановлено, що в його кузові маються стволи дерев з рівними пиляними краями в кількості 27 одиниць різного діаметру та довжини. В салоні автомобіля виявлена бензопила. Також проведено огляд від автомобіля до лісу, де виявлено 23 відрізки стволів дерев різного діаметру та довжини, та виявлено декілька пнів. Вказані пні мають рівні (пиляні) краї. На підставі вказаного протоколу огляду місця події був складений протокол про адміністративне правопорушення, від підпису в якому позивач відмовився, та отримання його копії.

Як наслідок розгляду адміністративної справи 16.11.2021 була складена оскаржена постанова відносно позивача, від отримання копії якої позивач також відмовився, тому її спрямовано на адресу позивача, копію якої він отримав. Фактично порушником було здійснено самовільну заготівлю та правлення деревини з числа буреломних і вітровальних дерев та поваленого сухостою шляхом відокремлювання бензопилою окремих частин стовбурів від гілок та кореня, на що були потрібні дозвільні документи, та помилкові в по-батькові позивача відбулась у зв`язку з не вірним зазначенням в протоколі огляду.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, повідомлені у встановленому порядку, причину неявки суду не повідомили.

Статтею 268 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

30.11.2021 до суду надійшла вказана позовна заява, та розподілена судді Зубу Г.А.

13.12.2021 здійснено електронний запит з Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування позивача.

Ухвалою судді від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.10.2023 по вказаній справі замінено неналежного відповідача - лісничого Первомайського лісництва ДП «Зміївський лісгосп ХОУЛМГ» Яковлева Віталія Вікторовича на належного відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ДП «Ліси України»).

За змістом статей 10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

16.11.2021 лісничим Первомайського лісництва Яковлєвим В.В. складено протокол №000032 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що о 15 год. 30 хв. 16.11.2021 в кв. 38 вд. 1 Первомайського лісництва І категорії лісів Природно-заповідний фонд, останній здійснив самовільну заготівлю вітровально-буреломної деревини, що є порушенням ст. 105 ЛК України. Внаслідок порушення вимог лісового законодавства державі заподіяна шкода 2857 грн.

16.11.2021 лісничим Первомайського лісництва Яковлєвим В.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення №000032 від 16.11.2021, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 64 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 238 грн.

Не погодившись з постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказану постанову позивач отримав поштою 22.11.2021, а позов спрямовано до суду 30.11.2021, а тому строк на подачу позову пропущений не був.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Диспозиція статті 64 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці , що тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від шести до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція статті 64 КУпАПє бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статтіКУпАПі в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ст. 64 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, як того вимагає стаття 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 64 КУпАП, є здійснення винною особою діянь, які прямо заборонені статтею 105Лісового кодексуУкраїни та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року.

Вимоги до форми і змісту постанови зазначено встатті 283 КУпАП, яка передбачає, що постанова повинна містити зазначення нормативного акта, яким передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення.

Згідно статті 13Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до статті 7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

У відповідності до вимог статті 105Лісового кодексуУкраїни законодавцем встановлено що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно де закону.

Згідно статті 107Лісового кодексуУкраїни визначено, ще підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах порядку, визначених законодавством України.

Разом з тим постанова про адміністративне правопорушення від 16.11.2021 винесена з порушенням ст.283КУпАП та п. 4 Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 липня 2004 року за № 264, згідно з якими постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, які зазначаються із застосуванням термінології відповідних статейКУпАПта законодавчих, нормативно-правових актів, вимоги яких порушені, а також має містити зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що відповідач, приймаючи рішення про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 64 КУпАП, у оскаржуваній постанові зазначив нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність

за таке адміністративне правопорушення, а саме лише статтю 105 ЛК України, так як уст. 105 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року, № 3852-ХІІ(зі змінами та доповненнями), на яку посилається відповідач, не передбачено відповідальність за самовільну заготівлю вітровильно- буреломної деревини, що зазначено в постанові. Натомість диспозиціяст. 64 КУпАПпередбачає відповідальність за порушення порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці, що за своєю кваліфікацією не відповідає об`єктивній стороні правопорушення, описаної в оскаржуваній постанові.

Водночасстаття 105 Лісового кодексу Українимістить 20 пунктів, тобто 20 різних складів правопорушень. Проте зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити, яке саме із цих правопорушень вчинив позивач.

Відсутність в оскаржуваній постанові зазначення конкретного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюється відповідальність, є грубим порушенням права на захист в частині роз`яснення особі, яка притягається до відповідальності, суті інкримінованого правопорушення, підстав притягнення до відповідальності та норми закону, що передбачає відповідальність.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.11.2021 та довідки складеної старшим ДОП відділення поліції №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Котляренка Р., з якою ознайомлений т.в.о. нач. Відділення поліції №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції Уманець В., під час проведення первинного огляду місця події було виявлено пиляні сухостійні валежні фрагменти дерева дуба, що також не охоплюється приписами ст. 105 ЛК України, оскільки заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах (ст. 70 ЛК України).

Заст. 62 Конституції Українипритягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засадКодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення» від 24 червня 1988 року за № 6 встановлено, що розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Приписами ч. 1ст. 9 КАС Українипередбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя,

що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява № 16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява № 36673/04).

Згідно з ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 72 КАС Українивстановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зст. 76 КАС Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень, покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Судом установлено, і відповідачем не спростовано, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, зокрема п. 4.4 Інструкції № 264, оскільки в ній не зазначено відповідно до закону яку саму заборону нормативно-правового акту було порушено позивачем, а відтак об`єктивну сторону адміністративного правопорушення не розкрито у точній відповідності до закону. Крім того, уповноваженою особою відповідача при складенні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення не встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме не вірно зазначено по-батькові позивача.

ДП «Ліси України», як суб`єкт владних повноважень та відповідач у справі, усупереч вимогам частини другоїстатті 77 КАС Українине довів правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, у зв`язку із чим

підлягає скасуванню, а провадження закриттю, а тому позовні вимоги задоволенню частково, а в частині вимог про визнання дій протиправними, то в даній частині суд вважає за доцільне відмовити, оскільки ч.3 ст. 286 КАС України визначено які саме рішення приймає суд за наслідками розгляду даної справи, та підстав для задоволення вказаних вимог не існує, оскільки ОСОБА_2 як уповноважена особа відповідача має право складати постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення передбаченого ст. 64 КУпАП на місці вчинення правопорушення.

В порядку ч. ч. 1,3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДП «Ліси України» судові витрати за подання до суду позовної заяви в розмірі 227 грн. 00 коп. судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державногоспеціалізованого господарськогопідприємства «ЛісиУкраїни» про скасуванняпостанову пронакладання адміністративногостягнення задовольнити частково.

Постанову пронакладення адміністративногостягнення від16листопада 2021року №000032складену лісничимПервомайського лісництваЯковлєвим ВіталіємВікторовичем заст.64КУпАП у відношенні ОСОБА_1 - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДП «Ліси України», код ЄДРПОУ 45111941, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 227 (двісті двадцять сім) гривень 00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2023 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ