Ухвала

від 20.12.2023 по справі 462/3289/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 462/3289/20

провадження № 61-17977ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-2000 Львів» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний Банк» (далі - АТ «Міжнародний інвестиційний Банк»), товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-2000 Львів» (далі - ТОВ «Явір-2000 Львів»), в якому просив суд стягнути на свою користь: понесені збитки у сумі 555 387,00 грн; збитки, що понесені у вигляді упущеної вигоди за період з грудня 2019 року по січень 2019 року в сумі 559 785,00 грн; моральну шкоду у розмірі 6 000,00 грн.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 19 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Міжнародний інвестиційний Банк», ТОВ «Явір-2000 Львів» про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з АТ «Міжнародний акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 1 121 172,00 грн, з яких: 555 387,00 грн - збитки, що реально понесені позивачем та 559 785,00 грн - збитки, що понесені позивачем у вигляді упущеної вигоди за період з грудня 2019 по січень 2021 року.

У частині стягнення моральної шкоди відмовлено.

У позові ОСОБА_1 до ТОВ «Явір-2000 Львів» про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено в повному обсязі.

Додатковим рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 29 вересня

2022 року стягнуто з АТ «Міжнародний акціонерний банк» на користь

ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 161,55 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ «Міжнародний інвестиційний Банк» задоволено.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19 вересня 2022 року скасовано в частині задоволення позову та постановлено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Міжнародний інвестиційний Банк».

У решті рішення суду залишено без змін.

Додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 вересня 2022 року скасовано.

12 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року (надійшла до суду 18 грудня 2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У касаційній скарзі заявник посилається, як на підставу касаційного провадження на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України.

Зокрема, заявник не вказує, щодо питання застосування якої саме норми права та у яких саме подібних правовідносинах, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 8 323,10 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звернувся до суду позовом у 2020 році та заявляв позовну вимогу майнового характеру.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840,80 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 10 510,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 12 696,90 грн:

1) ціна позову - 1 121 172,00 грн;

2) 1% від ціни позову - 11 211,72 грн (1 121 172,00*1%=11 211,72), однак судовий збір за позовну вимогу майнового характеру не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - тобто 10 510,00 грн ;

3) судовий збір за подачу касаційної скарги - 21 020,00 грн (10 510,00*200%=21 020,00);

4) сплачено судового збору - 8 323,10 грн;

5) доплата судового збору - 12 696,90 грн (21 020,00-8 323,10=12 696,90).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць