Рішення

від 29.11.2023 по справі 362/2797/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2797/21

Провадження № 2/362/281/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретарів Берковської Д.С., Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних розваг» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації прав обтяжень на земельну ділянку, визнання переходу права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних розваг» (далі ТОВ «Агенція спортивних розваг») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило: припинити право власності та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, (із закриттям розділу), індексний номер: 56979920 від 09.03.2021 ОСОБА_1 на земельну ділянку, реєстраційний номер: 2307353732214, площею 1,4079 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0056, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Гвоздів; визнати за ТОВ «Агенція спортивних розваг» перехід права власності на земельну ділянку, реєстраційний номер: 2307353732214, площею 1,4079 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0056, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовані господарські будівлі та споруди, реєстраційний номер: 922201032214, права та їх обтяження на які 12.05.2016 в Державному реєстрі прав зареєстровано за ТОВ «Агенція спортивних розваг»; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агенція спортивних розваг» понесені судові витрати.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що за ТОВ «Агенція спортивних розваг» 12.05.2016 року зареєстровано право власності на господарські будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці площею 3,5825 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення (землі під господарськими будівлями і дворами) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП) «Агрофірма «Данко» (майновий сертифікат), Серія КИ-VII №615181 від 18.12.2007, Акту №1 приймання-передавання майна від 15.03.2016.

Вказував, що зазначені господарські будівлі та споруди були предметом судового розгляду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2020 у справі №911/3546/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021, за ТОВ «Агенція спортивних розваг» визнано право власності на господарські будівлі та споруди, реєстраційний номер: 922201032214, які розташовані на земельних ділянках: площею 3,5825 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013; площею 0,3046 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0050, за адресою: АДРЕСА_1 ; господарські будівлі та споруди, реєстраційний номер: 922276032214, які розташовані на земельній ділянці площею 22,5856 га, кадастровий номер: 3221481501:01:039:0001 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 і рішення Господарського судуКиївської областівід 07.10.2020 у справі № 911/3546/16.

Крім того, розташування господарських будівель та споруд, реєстраційний номер: 922201032214 належних на праві власності позивачу на земельних ділянках: площею 3,5825 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013; площею 0,3046 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0050, за вказаною адресою встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.2019 у справі №911/3086/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 та постановою Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №911/3086/17.

Так, постановою Верховного Суду від 13.12.2018 у справі 826/13158/16 встановлено, що Господарський суд Київської області постановою від 20.12.2005 у справі №291/16-2005, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006, рішенням від 13.02.2013 у справі №17/154-11/12-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013 встановив, що на земельних ділянках площею 3,5825 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013 за адресою: АДРЕСА_1 та на земельній ділянці площею 22,5856 га, кадастровий номер: 3221481501:01:039:0001 за адресою: АДРЕСА_2 , розташовані об`єкти нерухомого майна, що до 15.03.2016 входили до складу майнових паїв членів КСП «Агрофірма «Данко», власником 100% яких до 15.03.2016 було ТОВ «Агенція спортивних розваг».

Зазначав, що вказані судові рішення у справах: №10/467-07, №А6/567-07, №17/154-11/12-12, №826/13158/16, №826/15973/16, №911/3086/17, №911/3546/16 набрали законної сили та мають преюдиційне значення при розгляді даної справи.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянки переходить до власника набутого нерухомого майна.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка набула у власність жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України та частині першій статті 377 ЦК України, особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено умовами набуття права власності на об`єкти нерухомості.

У той же час, 05.11.2020 рішенням Гвоздівської сільської ради від 05.11.2020 №41-48-VII затверджено технічну документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Гвоздів, Васильківського району Київської області, розроблену ТОВ«ІНВЕНТ-КОМПАНІ» згідно з якою земельну ділянку площею 3,5825 га, поділено на дві земельні ділянки площею 1,4079 га та 2,1746 га.

Встановлено, що земельній ділянці площею 2,1746 га присвоєно кадастровий номер: 3221481501:01:046:0055, а земельній ділянці площею 1,4079 га присвоєно кадастровий номер: 3221481501:01:046:0056.

У той же день, 05.11.2020 рішенням Гвоздівської сільської ради №5-48-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , площею 1,4079 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Гвоздів, Васильківського району Київської області, розроблений ТОВ «ІНВЕНТ-КОМПАНІ» та передано ОСОБА_1 у власність зазначену земельну ділянку, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0056.

Згідно Інформацією з Державного реєстру прав №255582802 від 06.05.2021 04.03.2021 зареєстровано права та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 56979920 від 09.03.2021 за ОСОБА_1 на земельну ділянку, реєстраційний номер: 2307353732214, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0056, площею 1,4079 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Гвоздів на підставі рішення Гвоздівської сільської ради від 05.11.2020 №5-48-VII про відведення земельної ділянки у власність.

Виходячи з викладеного, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0056, площею 1,4079 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , яка створена за наслідками поділу земельної ділянки, площею 3,5825 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013 по АДРЕСА_1 , на підставі рішення Гвоздівської сільської ради від 05.11.2020 №41-48-VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» (додаток №20), на якій розташовані господарські будівлі та споруди, право власності на які позивач набув у встановленому законом порядку 12.05.2016.

За таких обставин, позивач вважав, що вбачається наявність факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 сільськогосподарського призначення, площею 1,4079 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0056, оскільки на ній розташовані належні позивачу господарські будівлі та споруди, які він набув у власність 12.05.2016 року.

З огляду на те, що до позивача, як до особи, яка 12.05.2016 набула право власності на господарські будівлі та споруди, які розміщені на земельній ділянці площею 1,4079 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0056, за адресою: АДРЕСА_1 , що з 04.03.2021 перебуває у власності ОСОБА_1 , позивач вважав, що до нього переходить право власності на земельну ділянку площею 1,4079 га, кадастровий номер:3221481501:01:046:0056, за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни її цільового призначення.

Посилаючись наположення ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України та на правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду Українивід 13 квітня2016 року у справі №6-253цс16 та в постановах Верховного Судувід 07 березня 2018 року у справі №923/410/16, від 25 липня 2018 року у справі №556/1919/15-ц, від 25 січня 2018 року у справі №495/6898/13-ц, від 07 лютого 2018 року у справі №310/6554/15-ц,від 14 лютого 2018 року у справі №642/2060/14-ц, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с.239-240).

Від відповідача ОСОБА_1 до суду відзив не надходив.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено дану справ для розгляду по суті (т.2 а.с.81-82).

11.09.2023 року від ТОВ «Агенція спортивних розваг» надійшла до суду заява, в якій позивач зазначав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд даної справи проводити без участі представника за наявними в матеріалах справи документів, вступного слова позивача від 01.09.2023 (т.2 а.с 129- 135).

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, подав до суду викладену в письмовому вигляді правову позицію дебати та вступне слово (т.2 а.с. 139-150).

У правовій позиції та вступному слові позивач, посилаючись на викладені обставини, надані суду докази, положення ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України та правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України та Верховного Суду, викладені в постановах у справах щодо застосування норм матеріального права в спірних відносинах, просив позов задовольнити

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила. При цьому, своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалася.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи всі наявні в матеріалах справи правові позиції подані суду у вигляді вступне слово та дебати, межі заявлених позовних вимог тавідповідно донорм матеріальногоправа,дотримуючись нормпроцесуального права,дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимогЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що згідно Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 06.05.2021 року №255582471та № 255583866 ТОВ «Агенція спортивних розваг» є власником господарських будівель та споруд, згідно з описом, адреса: АДРЕСА_1 .Адреса місця розташування - земельна ділянка кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013, землі сільськогосподарського призначення (господарські будівлі і двори). Земельна ділянка кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013, площею 3,5825 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є комунальною власністю, власником якої є Гвоздівська сільська рада. Право власності зазначені будівлі та споруди зареєстровано за ТОВ «Агенція спортивних розваг»12.05.2016 року, на підставісвідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства(майновий сертифікат), Серія КИ-VII №615181 від 18.12.2007, виданого Гвоздівською сільською радою Васильківського р-н Київської області, акту приймання-передавання майна від 15.03.2016 (т.1 а.с.6-9).

Доказів того, що позивач звертався з відповідною заявою до органу місцевого самоврядування щодо оформлення земельної ділянки згідно із вимогами законодавства в зв?язку з переходом права власності на господарські будівлі та споруди матеріали справи не містять.

16 березня 2020 року Гвоздівська сільська рада Васильківського району Київської області прийняла рішення №54-43-VII, згідно з яким вирішила замовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж та поділу земельної ділянки площею 3,5825 га, кадастровий номер:3221481501:01:046:0013, яка перебуває в комунальній власності Гвоздівської сільської ради на дві земельні ділянки площами 1,4079 га та 2,1746 га, технічну документацію затвердити на сесії Гвоздівської сільської ради, що підтверджується копією зазначеного рішення (т.1 а.с.171).

05 листопада 2020 року Гвоздівська сільська рада Васильківського району Київської області прийняла рішення № 5-48-VII згідно з яким, вирішила: затвердити гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,4070 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Гвоздів, Васильківського району, Київської області, розроблений ТОВ «ІНВЕСТ-КОМПАНІ»; передати у власність ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку; встановлено, що даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3221481501:01:046:0056; ОСОБА_1 приступити до використання земельної ділянки за цільовим призначенням після реєстрації речового права та отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку, що підтверджується копією зазначеного рішення (т.1, а.с.172).

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.03.2021 року та Інформації з Державного реєстру прав,на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 02.08.2021 №268653629, власником земельної ділянки, кадастровий номер 3221481501:01:046:0056, площею 1,4079 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Гвоздів, є ОСОБА_1 . Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 04.03.2021, на підставі рішення Гвоздівської сільської ради від 05.11.2020 №5-48-VII про відведення земельної ділянки у власність (т.1 а.с.174, т.2 а.с.5).

Відповідно до копії судових рішень Господарського суду Київської області Північного апеляційного господарського суду та Верховного Суду з яких вбачається, що господарські будівлі та споруди, право власності на які зареєстровано за ТОВ «Агенція спортивних розваг» 12.05.2016 року, були предметом судового розгляду (т.1 а.с. 10-170, 190-238, т.2 а.с. 64-70, 114-121).

Останнім рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2020 у справі №911/3546/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021, право власності на господарські будівлі та споруди, розташовані на земельних ділянках: площею 3,5825 га, кадастровий номер:3221481501:01:046:0013; площею 0,3046 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0050, за адресою: АДРЕСА_1 ; господарські будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці площею 22,5856 га, кадастровий номер: 3221481501:01:039:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , визнано за ТОВ «Агенція спортивних розваг» (т. 1 а.с.190-205).

Відповідно до копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2022 року в справі 911/3546/16 вбачається, що ОСОБА_1 , вважаючи, що рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2020 в справі 911/3546/16 порушуються її права на земельну ділянку площею 1,4079 га, кадастровий номер 3221481501:01:046:0056, оскаржила його до апеляційного суду (т.2 а.с.64-70).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2020 в справі 911/3546/16 закрито.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що апеляційний господарський суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з огляду на те, оскільки питання про права і обов?язки ОСОБА_1 судом першої інстанції при прийнятті Господарським судом Київської області від 07.10.2020 рішення у даній справі не вирішувалось. При цьому, апеляційний господарський суд також зазначив, що в даній справі 911/3546/16 предметом спору було визнання за позивачем ТОВ «Агенція спортивних розваг» права власності на об?єкти нерухомості (господарські будівлі та споруди), а не земельні ділянки, на яких розташовані такі об?єкти, питання щодо права власності на земельні ділянки не входило до предмету спору в даній справі. Крім того, рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області №5-48-VII від 05.11.2020, яким передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею1,4079 га, кадастровий номер 3221481501:01:046:0056, як і рішення про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 були прийняті вже після прийняття Господарським судом Київської області рішення від 07.10.2020 у даній справі, а тому жодним чином не могли бути порушені права ОСОБА_1 , набуті вже після його прийняття.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного,невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).

Відповідно до частин першої, п`ятоїстатті 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно до частини першої статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час набуття права власності позивачем права власності на господарські будівлі та споруди)у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 378 ЦК України,в редакції, чинній на час набуття права власності позивачем права власності на господарські будівлі та споруди).

За змістом частини 6 статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час набуття права власності позивачем права власності на господарські будівлі та споруди) істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Устатті 377 ЦК України(в редакції, чинній на час набуття права власності позивачем права власності на господарські будівлі та споруди) передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Отже, земельне та цивільне законодавство передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який знаходить свій вияв у правилах, зокрема статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18) вказано, що «чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилахстатті 120 ЗК України,статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (провадження № 14-458цс18) зазначила, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (провадження № 12-37гс21) вказано, що «у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосуваннястатті 120 ЗК Українивисловлений у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, визначивши, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується. За приписами частини дев`ятоїстатті 79-1 ЗК Україниземельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає й право одержати земельну ділянку, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов`язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Схожа правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 924/1152/17.

Як зазначає позивач у позовній заяві, і встановлено судом 12.05.2016 року позивач набув право власності на господарські будівлі та споруди.

Зазначені будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці площею 3,5825 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221481501:01:046:0013.

Земельна ділянка кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013, площею 3,5825 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,є комунальною власністю, власником якої є Гвоздівська сільська рада.

Належність вказаної земельної ділянки до комунальної власності, власником якої є Гвоздівська сільська рада станом на 06.05.2021 року підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1 а.с.6-9).

У зв?язку з набуттям права власності на господарські будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці площею 3,5825 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013, що належить до комунальної власності, власником якої є Гвоздівська сільська рада, в силу положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, позивач мав би вчинити необхідні дії щодо юридичного оформлення земельної ділянки згідно із вимогами законодавства внаслідок переходу права власності на господарські будівлі та споруди.

Проте, доказів того, що позивач звертався з відповідною заявою до органу місцевого самоврядування щодо оформлення земельної ділянки згідно із вимогами законодавства в зв?язку з переходом права власності на господарські будівлі та споруди матеріали справи не містять, і судом не встановлено.

Суд також встановив, що в матеріалах справи наявні належні докази того, що Гвоздівська сільська рада Васильківського району Київської області шляхом прийняття своїх рішень16 березня 2020 року та 05 листопада 2020 року, будучи власником земельної ділянки площею 3,5825 га, кадастровий номер:3221481501:01:046:0013, на якій розташовані належні позивачу на праві власності господарські будівлі та споруди, попередньо здійснивши поділ даної земельної ділянки на дві площами 1,4079 га та 2,1746 га, одну з яких площею 1,4079 га передалау власність відповідачу ОСОБА_1 , присвоївши даній земельній ділянці кадастровий номер 3221481501:01:046:0056 (т.1 а.с.171-172).

На підставі рішення Гвоздівської сільської ради від 05.11.2020 №5-48-VII за ОСОБА_1 04.03.2021 року зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,4079 га, кадастровий номер 3221481501:01:046:0056 (т.1 а.с.174, т.2 а.с.5).

За таких обставин та виходячи з вищенаведених норм матеріального права, суд вважає, що прийняті Гвоздівською сільською радою вказані рішення суперечать чинному законодавству та порушують право позивача на землю, яке виникло з переходом права власності на будівлі та споруди на підставі статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, що є підставою для визнання таких рішень недійсними.

Однак, вимог про визнання недійсним рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області від 05.11.2020 року №5-48-VII, на підставі якого за відповідачем зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, позивач не заявляв, як і клопотання про залучення до участі в справі Гвоздівської сільської ради.

У постанові від 22 лютого 2023 року в справі № 450/4001/19 Верховний Суд зазначив, що при розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений закономабо договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений закономабо договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу,за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судому спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспореннята спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладеніу постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 рокуу справі № 338/180/17; від 11 вересня 2018 рокуу справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 рокуу справі № 569/17272/15-ц; від 11 вересня2019 року у справі № 487/10132/14-ц; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 та інших.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішенняпро відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19).

Так, у спірних правовідносинах позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за відповідачем.

У той час, як саме прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто саме рішення органу місцевого самоврядування є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, вимога щодо скасування державної реєстрації права відповідача на спірну земельну ділянку є лише похідною від вирішення питання щодо рішення, на підставі якого зареєстровано таке право на земельну ділянку за відповідачем.

Відповідно до статей 152, 155 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб.

Крім того, суд звертає увагу на те, щозгідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинностіз 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції, згідно з якою відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

При цьому, у статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладеної у новій редакції, наведені випадки за яких державним реєстраторомчи посадовою особою Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводиться державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав - у разі скасування рішення державного реєстраторапро державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Встановивши, що відновленням становища, яке існувало до порушення прав позивача, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування -Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем, і позивач у даній справі такої вимоги не заявляв, рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської областіне оскаржував і клопотань про залучення до участі в справі останньоїсуду не подавав, а вимога про скасуваннядержавної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачемяк окремий спосіб захисту поновлення порушених прав позивача не може бути предметом розглядусудом, отже суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права на спірну земельну ділянку за відповідачем, оскільки позивачем неправильно обраний спосіб захисту.

Посилання позивача на правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду Українивід 13 квітня2016 року у справі №6-253цс16 та в постановах Верховного Судувід 07 березня 2018 року у справі №923/410/16, від 25 липня 2018 року у справі №556/1919/15-ц, від 25 січня 2018 року у справі №495/6898/13-ц, від 07 лютого 2018 року у справі №310/6554/15-ц,від 14 лютого 2018 року у справі №642/2060/14-ц, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 16 червня 2020 року та від 16 лютого 2021 року в обгрунтування своїх вимог і як на підставу для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем не заслуговує на увагу, оскільки в справах, які розглядались Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду, за результатами розгляду яких були прийняті постанови, на висновки яких посилається позивач, разом з заявленими вимогами про скасування державної реєстрації права на земельну ділянку позивачами також були заявлені вимоги про визнання недійсними (незаконними) рішень органів місцевого самоврядування та/або інших правовстановлюючих документів (договорів купівлі-продажу, тощо) на підставі яких було зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки.

Що стосується позовної вимоги про визнання за позивачем переходу права власності на земельну ділянку площею 1,4079 га, кадастровий номер 3221481501:01:046:0056, на якій розташовані господарські будівлі та споруди, право власності на які 12.05.2016 року зареєстровано за позивачем, то вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як зазначалось судом перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомостіпередбачаютьземельне та цивільне законодавство,який знаходить свій вияв у правилах, зокрема статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України, оформлення якого здійснюється у визначеному законом порядку.

У зв?язку з чим, визнання переходу права власності на земельну ділянку в зв?язку з набуттям права власності на господарські будівлі та споруди, що розташовані на цій земельній ділянці як позовна вимогане може бути предметом розглядусудом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат (ст. 264 ЦПК України).

Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача та стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючисьстаттями 16, 377, 378 ЦК України, статтями 120, 152, 155 ЗК України, статтями 12, 13, 76-79, 81, 82, 44, 133, 137, 141, 247, 258, 263-265, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенніпозову Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агенціяспортивних розваг»до ОСОБА_1 про скасуваннядержавної реєстраціїправ обтяженьна земельнуділянку,визнання переходуправа власностіна земельнуділянку відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко