Ухвала

від 11.12.2023 по справі 760/23629/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 760/23629/23

Провадження №2/369/7291/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вивчивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову. Відповідно до якої представник позивача просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно належне на праві приватної власності ОСОБА_2 , а саме:

-земельну ділянку площею 0.1155 га, кадастровий номер 3222485800:02:012:5367, місцезнаходження Київська обл., Бучанський район;

-земельну ділянку площею 0.0015 га, кадастровий номер 3222485800:02:012:5368 місцезнаходження Київська обл., Бучанський район;

-земельну ділянку площею 0.0017 га, кадастровий номер 3222485800:02:012:5369, місцезнаходження Київська обл., Бучанський район;

-земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0.2178 га, кадастровий номер 3222485800:02:012:5095, місцезнаходження АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0.15 га, кадастровий номер 3222485800:02:010:5010, місцезнаходження Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрівське (село Святопетрівське; село Святопетрівське);

-двокімнатну квартира АДРЕСА_2 Хмельницького Б.), будинок 9-В;

-нежиле приміщення № НОМЕР_2 ,загальною площею 2,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно належне на праві приватної власності ОСОБА_3 , а саме:

-земельну ділянка № НОМЕР_3 , площею 0.1032 га, кадастровий номер 3222485800:02:010:5518, місцезнаходження АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку № НОМЕР_4 , площею 0.0745, га, кадастровий номер 3222485800:02:010:5166, місцезнаходження АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянка № НОМЕР_4 , площею 0.0174 га, кадастровий номер 3222485800:02:010:5164, місцезнаходження АДРЕСА_1 ;

-чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_3 ;

-однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 ;

-нежиле приміщення № НОМЕР_5 , загальною площею 2,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .

Свою заяву мотивувала тим, що предметом позову є стягнення з відповідачів грошових коштів за кредитним договором. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно стане стимулюванням щодо виконання боргових зобов`язань перед банком та гарантією можливого виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Враховуючи викладені обставини в заяві про забезпечення позову просила суд задовольнити заяву.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що представник позивача просить забезпечити позов у визначений нею спосіб без надання доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.

Заявником не надано доказів на підтвердження того, що відповідачі на час звернення до суду з даною заявою вчиняють дії, щодо відчуження майна на яке позивач просить накласти арешт, а тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до позовною заяви вбачається, що з відповідачів просять стягнути заборгованість у розмірі 1658772,84 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 24881,59 грн.

Заявником до своєї заяви не надано доказів вартості майна на яке представник позивача просить накласти арешт, що позбавляє суд можливості перевірити співмірність вказаних заходів забезпечення позову.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства«Райффайзен Банк»до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягненнязаборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ