Постанова

від 15.11.2023 по справі 373/668/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 року

справа № 373/668/22

провадження № 22-ц/824/10375/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П..

при секретарі: Дьоміній К.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року, постановлене під головуванням судді Залеської А.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна Світлана Миколаївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом

В С Т А Н О В И В :

У травні 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом в якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання судовим рішенням у справі законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи позов вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , яка за життя 08.11.2017 склала заповіт на користь ОСОБА_6 (після шлюбу « ОСОБА_7 »), яким заповіла їй земельну ділянку площею 3,5662 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка належала матері померлій ОСОБА_5 - ОСОБА_8 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯГ №244687 від 21.09.2006. Спадщину після смерті матері ОСОБА_5 прийняла, але право власності на себе не переоформила.

Відповідач ОСОБА_2 є племінницею ОСОБА_5 , та подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця. Позивач пропустила шестимісячний строк для її подання, який сплив 30.09.2019. Оскільки позивач не була близькою зі спадкодавцем, проживала в іншому населеному пункті, тому не знала про існування заповіту, а дізналась про заповіт лише у грудні 2019 року. При зверненні до нотаріуса у м. Києві (за місцем реєстрації спадкодавця) останній відмовив їй у прийнятті такої заяви у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для її подання, що змусило позивачку звернутись за відновленням свого права до суду.

28.01.2020 представник позивачки подав до суду позов з вимогою визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини (справа № 373/118/20). Поважними причинами пропуску відповідного строку представник у позові тоді вказав її вагітність та загрозу переривання вагітності, а також перебування на амбулаторному лікуванні у період строку для прийняття спадщини. У тій справі остаточним рішенням Верховного Суду від 13.04.2022, попередні судові рішення місцевого та апеляційного суду, які були на користь позивачки, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що названі у позові причини не є поважними причинами неможливості прийняти спадщину у встановлений законом строк.

Обставини, які були вказані у позові при першому зверненні до суду існували, однак вони не були вирішальними у пропуску нею шестимісячного строку для прийняття спадщини. Внаслідок цього, позивачка повторно звернулась до суду з даним позовом з тими самими вимогами, але з іншої підстави (незнання про існування заповіту як до смерті спадкодавця так і протягом усього строку для прийняття спадщини), яка існувала на момент першого звернення до суду, однак на цю підставу не було посилання.

Заочним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 рокупозовні вимоги задоволено.

Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_5 .

В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Вказує, що у заявленому позові між тими самими сторонами у справі № 373/118/20 позивач посилалась на необізнаність про наявність заповіту на її ім`я, однак ці підстави були заявлені з порушенням норм процесуального права, а тому не були предметом оцінки Верховного Суду. Вказане свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 186 ЦПК України для закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Посилається на відсутність в матеріалах справи постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у неї об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного прийняття заяви про прийняття спадщини.

У відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що по суті спору апелянт не навела обґрунтованих аргументів і не додала доказів на спростування встановлених судом фактів і підтверджених позовних вимог, на підставі яких суд ухвалив рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов,суд першої інстанції виходив із того, що неподання ОСОБА_1 нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 відбулось з об`єктивних причин - незнання про заповіт на її користь, а отже незнання у неї права на спадкування, що стало перешкодою в реалізації позивачем цього права у строки, передбачені законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Єрківці Переяслав-Хмельницького району Київської області у віці 66 років померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 02.04.2019 Виконавчим комітетом Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району (а.с.16).

ОСОБА_5 (дівоче прізвище « ОСОБА_9 ») народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Мартиновичі Поліського району Київської області. Її батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 . 17.11.1973 внаслідок реєстрації шлюбу відбулась зміна прізвища з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_11 » (а.с.30,31).

Згідно довідки Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-15» №2315 від 23.05.2019 ОСОБА_5 була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_1 з 12.11.1985 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29).

08.11.2017 ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району (реєстр №52), яким земельну ділянку площею 3,5662 га (кадастровий номер 3223383200:03:003:0046) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району заповіла позивачці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка у зв`язку з реєстрацією шлюбу 10.11.2019 змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_7 » (а.с.17,19).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №56270710 від 23.05.2019 заповіт ОСОБА_5 від 08.11.2017, посвідчений секретарем Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, реєстраційний номер №52, є чинним (а.с.40,41).

Включена до заповіту ОСОБА_5 земельна ділянка площею 3,5562 га (кадастровий номер 3223383200:03:003:0046) згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯГ №244687 належала ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Єрковці Переяслав-Хмельницького району, що встановлено з копії державного акта на землю та копії свідоцтва про смерть на ім`я ОСОБА_13 (а.с.20-21).

Витяг зі Спадкового реєстру №59144833 від 24.01.2020 свідчить про те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 спадкова справа не заводилась (а.с.22).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергіною С.М. 23.05.2019 заведено спадкову справу за № 3/2019 (а.с.18).

Спадкова справа № 3/2019 була заведена на підставі заяви ОСОБА_2 від 23.05.2019 про прийняття нею спадщини за законом після смерті тітки ОСОБА_5 , яка була рідною сестрою її батька ОСОБА_14 , 1955 р.н., який помер раніше ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.24).

Згідно листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кочергіної С.М. №10/02-14 від 21.01.2020 позивачці ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за заповітом через пропуск шестимісячного строку для її подання. Рекомендовано звернутися до спадкоємців, які прийняли спадщину, щодо отримання від них письмової згоди на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини або звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.42).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №70316510 від 13.10.2022 підтверджується що будь-які свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 не видавались (а.с.103,104).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31.05.2021 у справі №373/118/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено та визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2021.

Постановою Верховного Суду у складі колегії другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.04.2022 скасовано рішення попередніх судів у справі № №373/118/20 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна С.М. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом судових рішень у справі № 373/118/20 досліджувались викладені у позовній заяві такі обставини як вагітність позивачки на кінець спливу відповідного строку для прийняття спадщини, перебування її на постійному контролі та амбулаторному лікуванні у зв`язку з загрозою зриву вагітності. Вказані обставини визнані Верховним Судом не поважними причинами неприйняття спадщини та з цих підстав відмовлено позивачці у задоволенні позову.

У справі, що переглядається судом апеляційної інстанції за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , заявлена інша підстава для визнання поважною причиною неподання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом у встановлений законом строк - незнання про існування заповіту.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України)

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.

Спадкоємцями за законом є родичі, члени сім`ї спадкодавця, які одержують право на спадкування почергово у відповідності до черг, визначених в статтях 1261-1265 ЦК України.

Складанням заповіту заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом (ч.2 ст. 1235 ЦК).

Статтею 1251 ЦК України передбачено посвідчення заповіту посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо в населеному пункті немає нотаріуса.

За правилами ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вірно встановлено судом спадкодавець ОСОБА_5 за життя склала заповіт, яким призначила позивачку ОСОБА_1 (в дівочості « ОСОБА_1 ») спадкоємцем земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилась їй у спадщину після смерті матері ОСОБА_8 .

Суд встановив, що ОСОБА_1 не була близькою родичкою заповідачу ОСОБА_5 , не спілкувалась з нею багато років, на момент відкриття спадщини і в подальшому проживала в іншому місці, а тому не була проінформована про наявність складеного на її користь заповіту.

Суд першої інстанції надав вірну оцінку показам свідків - родичів, членів сім`ї позивачки, та встановив, що про складання ОСОБА_5 заповіту щодо земельної ділянки на користь ОСОБА_1 здогадувалась колишній працівник сільської ради ОСОБА_15 , яка і повідомила про це батьків позивачки після смерті ОСОБА_5 . Переконавшись за дорученням батька позивачки у чинності такого заповіту, свідок у грудні 2019 року в телефонному режимі повідомила про заповіт безпосередньо ОСОБА_1 , але на той момент сплинув шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Відтак, суд дійшов вірного висновку про те, ОСОБА_1 особисто не знала про існування заповіту до певного часу та з цих причин не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця.

Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді аналогічних правовідносин у постанові від 14.06.2023 у справі № 292/564/22 дійшов висновку про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Колегія судів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що провадження у справі слід закрити, з тих підстав, що є рішення у справі № 373/118/20 між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав, оскільки постановою Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 373/118/20 позивачу відмовлено у позові з мотивів незазначення такої підстави як незнання про наявність заповіту.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги в порядку ч. 4 ст.263 ЦПК України Постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 910/15551/20, де наголошено на тому, що звернення до суду з позовом з підстави, про яку позивач не заявляв в попередніх позовах, не порушує правової визначеності, тому гарантується.

Доводи апеляційної скарги про відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії а саме відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину є безпідставними, оскільки предметом позову є не оскарження дій нотаріуса, а встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка залишила заповіт на користь позивача. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2021 року у справі №644/7785/19.

У матеріалах справи, також, наявний лист приватного нотаріуса Кочергіної С.М. від 21.01.2020 №10/02-14 , яким відмовлено позивачу у прийнятті заяви та видачі свідоцтва про спадщину з причини пропуску строку. (а.с. 42)

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 18.12.2023 року .

Суддя-доповідач

Судді