Рішення

від 14.12.2023 по справі 285/3184/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/1291/2023

ЄУН 285/3184/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Шевченко Л. В., за участю секретаря Шипілової Г. І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кучерука Д. В., розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференції впорядку загальногопозовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), треті особи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ, Міністерство оборони України, про розірвання договору безоплатного користування майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

16.06.2021 адвокат Щербак Роман Сергійович, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001090, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 01.03.2019 № 255 та ордеру серії КС № 607764 від 09.06.2021, звернувся до з позовом до Військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), треті особи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ, Міністерство оборони України, про розірвання договору безоплатного користування майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди в сумі 5536484,45 грн, у тому числі стягнути з військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) вартість матеріальних збитків в сумі 5286484,45 грн., моральну шкоду в сумі 250000 грн. В обґрунтування позову вказує, що в лютому 2015 року позивач дізнався, що в приміщенні будівлі, що належала його батькові на праві власності, та на прилеглій земельній ділянці, без згоди якого, будо розміщено військові частини Збройних Сил України, які задіяні в антитерористичній операції. 3 метою недопущення порушення права власності, Позивач, діючи на підставі доручення від імені батька, звернувся до Головного квартирно - експлуатаційного управління ЗСУ з вимогою з`ясування обставин перебування військових угрупувань на приватній території та про укладення договору оренди з подальшим відшкодуванням витрат на комунальні послуги та експлуатаційних витрат. Листом TBO начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ N303/1/6/317 від 09 березня 2015 року позивача було повідомлено про необхідність з`ясування, які підрозділи ЗСУ були розміщені в приміщенні батька та зобов`язано посадових осіб ЗСУ укласти з власником договір оренди з орендною платою 1 грн в рік, або договір позички (безоплатного користування) на користування будівлею та укладання договорів на відшкодування витрат власника на утримання орендованого (позиченого) нерухомого майна та комунальних послуг. Так, було визначено, що в приміщенні, власником якого був ще батько позивача, розмістилася військова частина польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). 08 червня 2015 року між позивачем, ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності від 17 квітня 2012 року, військовою частиною польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та КЕВ м. Луганськ було укладено Договір безоплатного користування майном № 66. Договорів про відшкодування витрат власника на утримання орендованого (позиченого) нерухомого майна та комунальних послуг не укладалося. 08 червня 2015 року між позивачем і відповідачем було підписано і Акт приймання-передачі будівлі в користування. Пізніше він дізнався про неналежне користування відповідачем переданим йому майном. З метою визначення актуального розміру матеріальної шкоди, що спричинена довгостроковим знаходженням та експлуатацією нежитлової будівлі та прилеглої території, позивач звернувся до Донецького відділення Національного Наукового Центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса». Відповідно до Висновку експерта № 2246 за результатами проведення судового будівельно-технічного дослідження від 28 травня 2021 року встановлено, що розмір матеріальної шкоди, що спричинений довгостроковим знаходженням та експлуатацією нежитлової будівлі та прилеглої території за адресою: АДРЕСА_1 складає 5 274 969,47 грн. (п?ять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі дев?ятсот шістдесят дев?ять гривень сорок сім копійок). Крім того, в жовтні 2020 року позивач отримав Податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2020 року № 1177960-3312-2657, відповідно до якого йому було визначено суму податкового зобов`язання за Податком на нерухоме майно у сумі 11514,98 грн. Дане податкове зобов`язання виникло у позивача як власника нерухомого майна, хоча він фактично позбавлений можливості реалізації свого права власності у зв`язку з безкоштовною передачею нерухомого майна у користування підрозділам для розміщення особового складу військовослужбовців Збройних сил України. На думку позивача, завдання таких суттєвих збитків його майну, яке передавалось, фактично в примусовому порядку в безкоштовне користування підрозділам Збройних сил України викликало душевні страждання у позивача. Душевні страждання полягали в постійних нервуваннях, страхах, стресах, пов`язаних з хвилюванням за долю вартісного нерухомого майна, порушенні нормального життєвого ритму через необхідність постійних поїздок на об?єкт нерухомості з метою з?ясування стану нерухомого майна та відвідування посадових осіб з метою врегулювання питання, щодо відшкодування матеріальних збитків. Позивач просить стягнути з відповідача завдану моральну шкоду, яку позивач оцінює в 250000 (двісті п?ятдесят тисяч гривень).

Новоград-Волинський суд Житомирської області ухвалою від 17.06.2021 матеріали справи № 285/3184/21 передав для розгляду до Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Артемівський міськрайонний суд Донецької області ухвалою від 20.07.2021 прийняв до розгляду вказану цивільну справу, відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання у справі.

11.08.2021 року від відповідача Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та вказує, що договір безоплатного користування майном № 66 від 08 серпня 2015 року був укладений між сторонами з дотриманням вимог чинного законодавства, був підписаний представниками сторін без заперечень та зауважень. Умови договору відповідають інтересам як позивача, так і користувачів, засвідчений підписами сторін. Умови договору виконувались. Вказує, що позивачем з 2015 року не пред`являлось відповідачу жодних претензій чи заперечень. Зазначає, що відповідач використовує приміщення будівлі по АДРЕСА_1 за призначенням і у відповідності до умов договору, в належному стані, ремонтуючи за власні кошти, строк дії договору не скінчився і наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору позички, заперечення позичкодавця протягом одного місяця не надійшли і договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Зазначає, що твердження позивача про те, що на момент подання позову приміщення нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , знаходяться в непридатному для користування стані не відповідає дійсності, оскільки вони є придатними для використання стані і використовуються відповідачем за призначення відповідно умов договору. Посилання позивача на отримання податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2020 року № 1177960-3312-2657, яким йому було визначено податкове зобов?язання щодо сплати податку на нерухоме майно в сумі 11514,98 грн, ніяким чином не стосується предмету даного позову і ніяким чином не впливають на його вирішення по суті, жодним чином позивач не обґрунтовує, яке відношення має відповідач до цього повідомлення-рішення податкового органу, суми податкового зобов`язання позивач не покладає на відповідача і не ставить на вирішення суду в позовних вимогах. Також зазначає, що договір безоплатного користування майном № 66 від 08 серпня 2015 року було укладено сторонами на виконання Указу Президента України № 405/2014 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України, Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Відповідач посилається на пункт 6 статті 15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» відповідно до якого, надано право особам, що приймають участь в проведенні антитерористичної операції, входити (проникати) в жилі та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам, під час припинення терористичного акту та при переслідуванні осіб, які підозрюються у вчиненні такого акту, на територію та в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров?ю людей. Отже, на території Донецької та Луганської областей на час укладення зазначеного договору проводилась антитерористична операція (на теперішній час проводиться Операція об?єднаних сил), на яку поширюється дія Закону України «Про боротьбу з тероризмом», який надає право Збройним силам України в рамках проведення зазначеної операції користуватися жилими та іншими приміщеннями та земельними ділянками, що належать громадянам. До відзиву додано протокол огляду будівлі, схема, фототаблиці (арк.с.203- 236 т.1).

31.08.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він повній мірі погоджується з доводами відповідача з приводу того, що договір безоплатного користування майном № 66 від 08 серпня 2015 року був укладений з дотриманням вимог чинного законодавства та, з урахуванням автоматичних пролонгацій, є чинним і на сьогоднішній день. Просить задоволнити позов в повному обсязі (арк.с. 5-13 т.2).

19.01.2022 від представника третьої особи Міністерства оборони України надійшли пояснення на позовну заяву та зазначає, що Міноборони заперечує проти позову в повному обсязі. Вважає, що позивачем були заявлені необґрунтовані та безпідставні позовні вимоги, які не відповідають дійсним обставинам справи, через що останні є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Артемівський міськрайонний суд Донецької області ухвалою від 19.01.2022 закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду. За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - який технічний стан (ступінь фізичного зносу) нежитлового приміщення трьохповерхової будівлі колишнього АТП-114, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 станом на день звернення позивача до суду 16.06.2021? - Які пошкодження нежитлового приміщення трьоховерхової будівлі колишнього АТП-114, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 виникли внаслідок залиття, стихійного лиха, механічного виливу, просідання грунту, природного (екологічного) впливу? - Яка технічна причина пошкодження та руйнувань нежитлового приміщення трьохповерхової будівлі колишнього АТП-114, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (елементів, конструкцій, інженерних мереж, тощо) та час їх виникнення? Провадження у справі на час проведення експертизи було зупинено.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану введено воєнний стан на всій території України. На теперішній час Указом Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено, військовий час триває на час ухвалення рішення.

Відповідно до Розпорядження Голови Верховного Суду від 21.10.2022 року № 61 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області на Дружківський міський суд Донецької області.

Справу передано до Дружківського міського суду Донецької області за підсудністю судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

10.04.2023 від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа та листом повідомлено, що замовник експертизи не здійснив оплату вартості експертизи.

Ухвалою Дружківського міського суду від 27.04.2023 у справі поновлено провадження.

Представник позивача адвокат Опанасюк В. А. в судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача Кучерук ДВ. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 26.10.2021 в судовому засіданні представни третьої особи КЕВ м.Луганська Случайний К.Ю. вважав, що позов не підлягає задоволенню, оскільки невідомо коли зроблені фото будівлі, ким, можливо ще в 2014 році, і навіть який це об`экт на фото выдображений (арк.с.27 т.2).

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі, заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з урахуванням такого.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Як встановлено судом, 25 квітня 2007 року між Дочірнім підприємством Артемівське автотранспортне підприємство 11474 Відкритого акціонерного товариства Донецькавтотранс (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено в письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зазначену в плані літерою А3, інвентарний № 2012, будівля контори, загальною площею 1576,80 кв. м. В договорі вказується, що балансова вартість станом на 01.03.2007 року становила 236665 грн, залишкова вартість 176309,32 грн. Батьком позивача майно придбано за 215108,40 грн (арк. с. 12, 13 т.1).

Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14526787 від 14.05.2007 власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 25 квітня 2007 року приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області Дубровським В. М., зареєстровано в реєстрі за № 2371 (арк. с. 14 т.1).

Згідно з заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2008 у справі № 2-1005-2008 визнано право власності за ОСОБА_4 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зазначену в плані літерою АЗ, інв. № 2012, будівля контори, загальною площею 1576,80 кв. м (арк. с. 15-17 т.1).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що рішення суду про визнання права власності було необхідне, оскільки позивачу не надавался технічна документація після укладення договору купівлі-продажу, а також відповідачі у дані справі вважали укладений договір таким, що не має юридичної сили тому, що Артемівське БТІ на той час не мало права відчужувати майно на користь позивачів. Цим рішенням підтверджено, що нежитлове приміщення придбано законно, оскільки продавець мав право власності згідно наказу Фонду державного майна України від 10.08.1995 № 3944 з актом передачі від 25.05.1998. В подальшому змінено адресу будинку АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 .

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17628522 від 05.02.2008 власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2008 у справі № 2-1005-2008 (арк. с. 18 т.1).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 716258, виданого 04.04.2008 Артемівською міською радою, ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.02.2008 № 1287 є власником земельної ділянки площею 1,2650 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010814700172 (арк. с. 19-20 т.1).

09.03.2015 тимчасово виконуючий обов`язки начальника Головного управління квартирно - експлутаційного управління Збройних Сил України полковник ОСОБА_5 листом № 303/1/6/317 повідомив позивача про необхідність з`ясування, які підрозділи ЗСУ були розміщені в приміщенні та зобов`язано посадових осіб ЗСУ укласти з власником договір оренди з орендною платою 1 грн в рік, або договір позички (безоплатного користування) на користування будівлею та укладання договорів на відшкодування витрат власника на утримання орендованого (позиченого) нерухомого майна та комунальних послуг (арк. с. 23 т.1).

08червня 2015року міжпозивачем, ОСОБА_2 ,військовою частиноюпольова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 )та КЕВм.Луганськ булоукладено Договірбезоплатного користуваннямайном №66. На той час ОСОБА_2 діяв на підставі довіреності від 17.04.2012, строком дії до 17.04.2020, хоч в довіреності вказується стро 10 років (тобто фактично срок має бути вказано до 17.04.2022).

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача, ОСОБА_4 , помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2019 року серії НОВ 266561, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мангуш А. М., зареєстрованого в реєстрі за № 3237 спадкоємцем земельної ділянки площею 1,2650 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1410300000:00:003:0245, ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 (арк. с. 21 т.1).

Свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НОВ 266562 від 25 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мангуш А. М., зареєстрованого в реєстрі за № 3238 спадкоємцем нежитлової будівлі площею 1576,80 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 (арк. с. 22 т.1).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК Українипередбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

За приписами статтей 626-629 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

08 червня 2015 року між позивачем, ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності від 17 квітня 2012 року, військовою частиною польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та КЕВ м. Луганськ було укладено Договір безоплатного користування майном № 66.

Відповідно до п. 1.1 Договору безоплатного користування майном № 66 від 08.06.2015 позичкодавець зобов`язується передати військовій частини польова пошта НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) в безоплатне користування нежитлове приміщення трьохповерхової будівлі ATП-114, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення особового складу військовослужбовців військової частини - пп НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ).

Відповідно до п. 3.3. Договору Користувач (Відповідач по справі) був зобов`язаний у разі припинення та розірвання Договору повернути Позичкодавцеві майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в безоплатне користування, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Позичкодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної чи часткової) майна з вини Користувача 1.

Відповідно до п. 6.2. Договору Позичкодавець (Позивач по справі) має право Виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору або його розірвання в разі погіршення стану невиконання або неналежного виконання умов Договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору, строк чинності Договору закінчувався 31 грудня 2015 року. Проте, відповідно до п. 8.4. Договору, Договір автоматично пролонгувався на той самий термін та на тих же умовах.

Таким чином, Договір безоплатного користування майном № 66 від 08 червня 2015 року є чинним. Як вказував позивач, станом на час подання позову, військовослужбовці використовували приміщення.

28 червня 2015 року між позивачем і відповідачем було підписано і Акт приймання-передачі будівлі в користування. Згідно з Актом приймання-передачі від 28.06.2015 ОСОБА_2 передав, а військова частина польова пошта НОМЕР_1 , строком встановленим у договорі нежитлове приміщення трьохповерхової будівлі АТП-114, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1600 кв. м розміщення особового складу військовослужбовців військової частини - пп НОМЕР_3 , згідно Договору оренди № 66 від 08.06.2015. Зазначено: «Технічний стан будівлі задовільний і дозволяє використовувати її з метою, передбаченою Договором безоплатного користування майном. Будівля цілком справна. Усі металеві та дерев`яні двері, перекриття, вікна та пройоми неушкоджені. Підлога, стелі та дах у задовільному стані, теж неушкоджені. Будівлю оточує бетонно-металева огорожа, цілком справна». З невідомих підстав у акті вказується площа будівлі 1600 кв. м, замість вірної за технічним паспортом 2003 року та за рішенням суду від 18.01.2008 року - 1576,8 кв. м (арк. с. 28 т.1).

Відповідно до частин першої, другої статті 773 ЦК Українинаймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 783 ЦК Українивизначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Отже, підставою для розірвання договору оренди може бути, зокрема, користування річчю всупереч договору або призначенню речі чи з порушенням умов договору найму.

Положеннями статті 651 ЦК Українивизначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 статті 653 ЦК Україниякщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною третьоюстатті 653 ЦК Українипередбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

На переконання позивача, незважаючи на взяті на себе зобов`язання за Договором безкоштовного користування майном, відповідач майже відразу неналежним чином користувався будівлею, допускаючи псування та руйнування приміщень будівлі. Він звернувся до Командування Сухопутних військ ЗСУ з повідомленням про неналежне користування приміщенням будівлі АТП-114 військовослужбовцями та відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для настання деліктної відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України необхідна наявність: а) шкоди; б) протиправної поведінки її заподіювача; в) причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вини останнього. Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» у зв`язку з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки, втручанням рф у внутрішні справи України, зростанням соціальної напруги в Автономній Республіці Крим (далі - АРК) і місті Севастополі та відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106, статті 112 Конституції України оголошено про проведення часткової мобілізації.

17 березня 2014 року зазначений указ Президента України затверджено Верховною Радою України, а саме Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року та розпочато АТО.

Верховна Рада України 27 січня 2015 року постановою № 129-VIII затвердила звернення до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання рф державою-агресором.

АТО - це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності (стаття 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).

Район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція (стаття 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).

Наказом Першого заступника Голови Служби безпеки України - керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено райони проведення АТО та терміни її проведення, зокрема Донецьку область - з 07 квітня 2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року, затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

До цього переліку внесено, зокрема, м. Артемівськ (Артемівської міської ради) (на теперешній час Бахмут) Донецької області, на території якого розташоване нежитлове приміщення позивача.

30 квітня 2018 року Президент України Указом № 116/2018 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (документи для службового користування).

Цього ж дня Президент України підписав наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей". Згідно із цим наказом з 14 години 30 квітня 2018 року розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.

Аналіз указаних нормативно-правових актів свідчить про те, що у зв`язку з прийняттям Закону № 2268- VIIIстворена нова правова основа для вирішення завдання з відсічі ворожій агресії на території Донецької та Луганської областей, унаслідок чого фактично було переформатовано антитерористичну операцію в операцію Об`єднаних сил з передачею управління від Служби безпеки України до Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 9901/263/20).

Отже, правовідносини у даному спорі склалися між позивачем та відповідачем під час дії на території Донецької та Луганської областей особливого режиму.

25.02.2016 тимчасово виконуючий обов`язки начальника Головного управління квартирно- експлутаційного управління Збройних Сил України полковник ОСОБА_6 листом № 116/10/2/5/108 повідомив позивача, що відшкодування збитків завданих неналежним користуванням нежитловим приміщенням триповерхової будівлі АТП-114 може бути здійснено після детального з`ясування обставин та проведення розслідування (арк. с. 31 т.1).

14.04.2016 начальник тилу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковник ОСОБА_7 листом № 116/10/2/5/221 повідомив позивача, що на момент розміщення особового складу військової частини пп НОМЕР_1 будівля знаходилась в незадовільному стані, приміщення мали значні ушкодження. Для підтримання умов проживання, особовим складом військової частини власними силами та засобами було проведено відновлення приміщень будівлі. З доповіді командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 відомо, що укладено лише договір про безоплатне користування приміщення будівлі при цьому акт прийому-передачі не складався (арк. с. 32 т.1).

05 жовтня 2016 року позивач уклав Договір на проведення експертної оцінки майна з Приватним Підприємством «Донецько-східний Торговий дім» з метою оцінки ринкової вартості збитків від пошкодження нерухомого майна - нежитлової будівлі АТПІ-114, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку експертизи № 02/2016 СТ від 17.10.2016, проведеної експертом Приватного підприємства «ДВ Брокерським торговий дім» Давиденко А. І., ринкова вартість збитків від пошкодження нерухомого майна - нежитлової будівлі АТП-114, за адресою: АДРЕСА_1 , складає 508 743 (п`ятсот вісім тисяч сімсот сорок три) грн 14 коп (арк. с. 34-88 т.1).

04.02.2019 начальник Головного КЕУ ЗСУ полковник Галушко О. листом № 303/2/7/89 повідомив позивача, що договір безоплатного користування майном № 66 від 08.06.2015 укладений між позивачем та КЕУ відділом м. Луганськ є діючим. Кошти для проведення поточного ремонту та підтримання майна буде спрямовано протягом 2019 року (арк. с.89 т.1).

09.04.2019 заступник начальника Головного КЕУ ЗСУ полковник Гринь В. листом № 303/2/8/387 повідомив позивача, що на виконання доручення Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України фахівцями КЕВ м. Луганськ було проведено обстеження будівлі, яка орендується за договором безоплатного користування майном № 66 від 08.06.2015 року, визначено перелік робіт та потребу в коштах. 3 метою приведення майна за вищезазначеною адресою до належного технічного стану (але не гіршому ніж на момент передачі), кошти на виконання робіт поточного ремонту буде сплановано протягом 2019 року (арк. с. -90 т.1).

Згідно з висновком експерта Міністерства юстиції України Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» Донецьке відділення, № 2246 від 28 травня 2021 року за результатами проведення судового будівельно-технічного дослідження розмір матеріальної шкоди, спричинений довгостроковим знаходженням та експлуатацією нежитлової будівлі та прилеглої території за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. П. Лумумби, 115, з точки зору судової будівельно-технічної експертизи на момент проведення дослідження складає: 5274969, 47 грн. (арк.с. 91-161 т.1 з фото до нього). Як зазначено у даному експертному будівельно-технічному дослідженні, останній виконувався, зокрема, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо встановлення вартості об`єктів нерухомого майна, яке зазнало значних ушкоджень та руйнувань, Донецький НДІСЕ Міністерства юстиції України, № держреєстрації 0116U003876.

Суд зважаєна те,що наказомМіністерства юстиціївід 08.05.2018N1467/5затверджено переліки рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз». В даному переліку такі Методичні рекомендації відсутні.

Координаційною радою з проблем судової експертизи рішенням від 14.02.2020 вирішено включити до Переліків рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, затверджених наказом від 08.05.2018 № 1467/5, запропоновану державними спеціалізованими установами спеціальну літературу, у тому числі (п.5 даного переліку) Методичні рекомендації щодо встановлення вартості об`єктів нерухомого майна, яке зазнало значних ушкоджень та руйнувань. В.В. Контимирова, ОСОБА_8 , В.І.Жуков, Слов`янськ, Донецький НДІСЕ, 2019, 95с.

Втім, на сайті Верховної Ради України у розділі «Законодавство» відсутні дані про включення цих Методичних рекомендацій до вищезгаданого Переліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 08.05.2018 № 1467/5.

При дослідженні експертом використовувався технічний паспорт станом на 14.07.2003 (арк.с.62-68 т.1).

Експертом були витребувані додаткові матеріали для проведення дослідження. На його вимогу надані пояснення та перелік пошкоджень, які виникли внаслідок експлуатації об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з Договором безоплатного користування N? 166 від 08.06.2015, а саме:

-в підвальному приміщенні пошкоджені: стіни кабінетів та комор були обклеєні шпалерами, а в сан. вузлах та технічних приміщеннях була облаштована керамічна плитка, наразі фактично шпалери обідрані, а керамічна плитка повністю пошкоджена; ??стеля була виконана з системи «Армстронг», наразі фактично дане покриття зруйноване; ??комунікації, опалювальні прилади, трубопроводи в підвальному приміщені демонтовані; ??ємності накопичувальні для питної води виконані з нержавіючої сталі об?ємом 2 т у кількості 2 шт. фактично відсутні;

-на першому поверсі було пошкоджено: ??підлога по всій площині була виконана з мармурової крихти, наразі підлога залита частково бетоном; ??стіни кабінетів та комор були обклеєні шпалерами, а в сан. вузлах та технічних приміщеннях була облаштована керамічна плитка, наразі фактично шпалери обідрані, а керамічна плитка повністю пошкоджена; ??стеля була виконана з системи «Армстронг», наразі фактично дане покриття зруйноване; ??комунікації, опалювальні прилади, трубопроводи на першому поверсі демонтовані;

-на другому поверсі було пошкоджено: два кабінети керівника було обклеєно «пробковим» матеріалом, наразі дане покриття суттєво пошкоджене, та знаходиться в непридатному стані;

-на третьому поверсі було пошкоджено: стеля була виконана з системи «Армстронг», наразі фактично дане покриття зруйноване; комунікації, опалювальні прилади, трубопроводи на третьому поверсі демонтовані; приміщення актового залу було облаштовано звукоізоляційним матеріалом (драп), наразі дане покриття пошкоджене та меблі (у кількості 12 рядів сидінь) фактично відсутні.

З експертноговисновку встановлено,що з метою збору остаточних відомостей про технічний стан нежитлової будівлі експертом було проведено натурний огляд об?єкта дослідження з фотофіксацією основних пошкоджень, які зведено до фототаблиці до висновку. При цьому відзначено, що на момент огляду вказана будівля та прилягаюча до неї територія знаходиться у користуванні ЗСУ, на території розташована військова техніка та в приміщеннях знаходяться речі військовослужбовців. Натурним оглядом об?єкта дослідження експертом підтверджені дані щодо пошкоджень нежитлової будівлі, які зазначені у відповіді на клопотання про матеріалів N?2246 від 26.04.2021, та встановлені інші фактичні дані щодо технічного стану будівлі, зокрема:

в підвальному приміщені пошкоджено: ??підлога по всій площині приміщень крім приміщення N?17 площею 51,4 кв.м. має сирі сліди, а частково навіть залита водою; ??стіни більшості приміщень виконані з плитки, яка частково відпала, а інша частина знаходиться в непридаткову стані у зв?язку з впливом вологи; ??стеля по всій площині підвалу облущена, частково відпала шпаклівка між плитами перекриття; ??комунікації, опалювальні прилади, трубопроводи в підвальному приміщені на момент огляду фактично відсутні, маються лише каналізаційний трубопровід, який на момент огляду протікає; металеві конструкції витяжних каналів повністю покритті слідами іржі та облущеної фарби;

на першому поверсі було пошкоджено: ??підлога коридору частково має ділянки які виконані з важкого бетону з мармуровою крихтою, а більша частина виконана у вигляді цементно-піщаної стяжки, яка має велику кількість нерівностей та тріщин; у приміщеннях № 35 та № 36 виконане облаштування додаткових дерев?яних перегородок для відокремлення даних приміщень від коридору та розділу приміщень на декілька кімнат; ??стіни кабінетів та комор частково обклеєно шпалерами, а в більшій частині кустарним способом улаштовано тонкий утеплювач; ??в сан. вузлах та технічних приміщеннях улаштована керамічна плитка, яка частково демонтована та повністю пошкоджена впливом вологи. Крім того, стіни та стеля в коридорі біля сан вузів має значні пошкодження штукатурки у вигляді довгострокового впливу вологи; ??на стелі в коридорі залишись сліди улаштування системи «Армстронг», яке на момент огляду фактично відсутнє; ??комунікації, опалювальні прилади, трубопроводи на першому поверсі демонтовані

на другому поверсі було пошкоджено: ??підлога суттєвих пошкоджень покриття на момент огляду не зазнала, маються окремі сліди фізичного зносу; ??стіни кабінетів та комор частково обклеєні шпалерами, а в більшій частині кустарним способом улаштовано тонкий утеплювач; ??в сан. вузлах та технічних приміщеннях улаштована керамічна плитка, яка частково демонтована та повністю пошкоджена впливом вологи. Крім того стіни та стеля в коридорі біля сан вузлів має значні пошкодження штукатурки у вигляді довгострокового впливу вологи; ??стеля в коридорі має сліди від системи «Армстронг», на момент огляду дане покриття відсутнє; ??комунікації, опалювальні прилади, трубопроводи на другому поверсі на момент огляду відсутні; ємності накопичувальні водогрійні в сан. вузлах фактично на момент огляду відсутні;

на третьому поверсі було пошкоджено: ??підлога коридору суттєвих пошкоджень покриття на момент огляду не зазнала, маються окремі сліди фізичного зносу; при цьому в приміщенні № 65 «актового залу» маються сліди часткового демонтування покриття підлоги; ??стіни кабінетів та комор частково обклеєні шпалерами, а в більшій частині кустарним способом улаштовано тонкий утеплювач; в сан. вузлах та технічних приміщеннях улаштована керамічна плитка, яка частково демонтована та повністю пошкоджена впливом вологи. Крім того стіни та стеля в коридорі біля сан вузлів має значні пошкодження штукатурки у вигляді довгострокового впливу вологи; ??стеля в коридорі має сліди від системи «Армстронг», на момент огляду дане покриття відсутнє; комунікації, опалювальні прилади, трубопроводи на третьому поверсі демонтовані; в приміщення «актового залу» на момент огляду частково демонтовано штукатурний шар зі стін, на стінах та стелі відсутнє звукоізоляційне покриття, жодних меблів на момент огляду не виявлено;

а також залізобетонна огорожа висотою близько 2,2 метри - на момент огляду частково відсутня. По всій площі території навколо будівлі улаштовано асфальтове покриття, яке на момент огляду знаходиться в зруйнованому вигляді та потребує відновлення».

Позивач вказує, що з літа 2014 року в м. Артемівськ (Нині - Бахмут) жодних бойових дій не велось. Тобто, на думку позивача, шкода нерухомому майну була завдана не бойовими діями, а саме недбалим ставленням до майна, його псування та розкраданням. Позивач ще декілька разів звертався до Збройних Сил України з приводу проведення ремонту в приміщенні, що передано в користування відповідачу. Проте жодних робіт з приводу відновлення пошкодженого приміщення, що передавалось в користування відповідачу не здійснювалось. Станом на момент подання позову, внаслідок неналежного користування майном, що було передано в користування Відповідачу, приміщення нежитлової будівлі площею 1576,80 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в непридатному для користування стані.

Суд зазначає, що завданням будівельно-технічної експертизи є визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням, наприклад, наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.

Для вирішення питань щодо визначення технічного стану (ступеня фізичного зношення), аварійності, групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості об`єкта нерухомого майна, а також визначення пошкоджень та руйнувань об`єкта і його конструктивних елементів та причин їх виникнення експерту необхідно експерту надати проектну документацію на будівництво об`єкта, документ про приймання його в експлуатацію, матеріали технічної інвентаризації, акти і звіти попередніх обстежень та досліджень тощо. Питання, які можуть бути поставлені на вирішення експертизи: Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об`єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)? Які пошкодження об`єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?

Втім, висновок експерта за результатами проведення судового будівельно-технічного дослідження розмір матеріальної шкоди, спричинений довгостроковим знаходженням та експлуатацією нежитлової будівлі та прилеглої території, не відповідає на запитання щодо ступеня фізичного зношення та у який саме період будівля отримала зазначені у висновку пошкодження і внаслідок чого?

Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу, які регулюють правовідносини найму (оренди).

Згідно наявної судової практики, оцінка порушення договору як істотного повинна здійснюватися відповідно до критеріїв, установленихст.651 ЦК України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; розмір шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування положеннязаконумає співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відповідна правова позиція відображена у постановах КГС Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 910/21214/17, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 24.10.2018 у справі № 910/20596/17, від 10.10.2018 у справі № 910/21862/17, від 11.10.2018 у справі № 910/20206/17, від 07.11.2018 у справі № 910/1772/18.

Отже, у разі звернення з позовними вимогами про розірвання договору оренди у зв`язку з істотним порушення його умов з боку іншої сторони (орендаря), суду потрібно встановити обставини, які б підтверджували істотність такого порушення, внаслідок чого позивач (орендодавець) зазнав значних збитків і втратив зацікавленість у подальшому виконанні договору.

При, цьому оцінка істотності порушення договору підлягає встановленню лише у разі доведення факту такого порушення.

Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», яким оголошено проведення часткової мобілізації, постановлено: місцевим органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів ЗСУ та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Позивач ОСОБА_2 , допитаний в судовому засіданні як свідок, пояснив, що військовослужбовці самовільно зайняли приміщення, він не був проти, але хотів, щоб це було оформлено правильно. Майно було придатне для користування, він «заводив» туди воду, оплачував за охорону та освітлення. Дізнався про заборгованість за електроенергію в РЕСі, і тільки там його повідомили, що там військова частина розташувалася. Подумав тоді, чому він має сплачувати за 100 людей. Виходило, що спочатку він тільки витрачав кошти, і нічого не отримував від того, що приміщенням користувалися інші, а не власник. Договір позички приміщення йому запропонували укласти більш ніж через чотири місяці з того моменту, як військова частина почала ним користуватися. Він не вважає, що погіршення приміщень сталося внаслідок спеціального пошкодження, однак, військовослужбовці поводилися з майном не у відповідності до закону. Вони засипали бомбосховище мусором, коли він це побачив, у нього був шок. Коли він спілкувався з лейтенантом військово\ частини, він запевняв, що військова частина в приміщенні зробить усе так, щоб там можна було проживати, всі оздоблення зроблять самі. Згадав, що в 2007-2008 році було проникнення в приміщення, хоч приміщення і охоронялося. Він ні до кого не звертався з приводу того, що військова частина самовільно зайняла нежитлове приміщення. Йому тільки було відомо, що з кожним днем стан приміщень був гіршим, і гіршим.

Експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що обстеження приміщень будівлі проводилося з участю представника військової частини. Йому не перешкоджали у огляді будівлі.

Представник військової частини Кучерук Д.В. в судовому засіданні звернув увагу суду на те, що у висновку експерта вказується, що «стіни були проклеяні шпалерами з пробки», але це нічим не підтверджується. Металеві двері, на вікнах занавіски …..Технічний паспорт востаннє зроблений в 2003 році. Тобто, навіть при укладенні договору до акту не вносилися дані щодо усіх приміщень. Заперечував категорично щодо стягнення матеріальної шкоди з відповідача. Вказував, що немає жодних доказів того, що майно, власником якого позивач залишається та за місцезнаходженням якого він наразі не перебуває, використовувалося саме відповідачем до укладання договору безоплатного користування (позички) і що саме останній завдав шкоду у такому виді та розмірі, який визначено висновком експерта. Відсутні докази того, що військовослужбовці зайняли нежитлове приміщення самовільно за 4 місяці до укладання договору, як і відсутні докази того, що жодна особа не заходила на територію домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 і не мала можливості пошкодити майно. Тобто, на переконання представника військової частини ОСОБА_10 , відсутні докази, що саме внаслідок дій відповідача об`єкт нерухомості зазнав негативних змін.

Указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан та оголошено про проведення загальної мобілізації.

03 березня 2022 року зазначений указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 затверджено Верховною Радою України, а саме Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію».

Абзацом шостим статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон України «Про оборону України») визначено, що збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України.

У разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни (стаття 4 Закону України «Про оборону України»).

Згідно з абзацом тринадцятим частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України»).

Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац четвертий статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (абзац перший частини восьмої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Таким чином, особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

До Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 квітня 2022 року № 80, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789 України, станом на 27 квітня 2022 року віднесено Бахмутський район, зокрема Бахмутську міську територіальну громаду.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 Бахмутська міська територіальна громада з 24.02.2022 віднесена до території активних бойових дій.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 679-р «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області»передбачено провести обов`язкову евакуацію населення Донецької області.

В судовому засіданні 30.06.2023 представник відповідача ОСОБА_11 , який діє на підставі довіреності від 28.06.2023, надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи рапорт помічника командира бригади з правової роботи начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_2 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 про витребування інформації з відділення розвідки штабу військової частини НОМЕР_2 від 26.06.2023 та відповідь начальника розвідки начальника відділення розвідки штабу військової частини НОМЕР_2 від 28.06.2023.

Згідно відповіді начальника розвідки начальника відділення розвідки штабу військової частини НОМЕР_2 від 28.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 знаходилася нежитлова трьохповерхова будівля колишнього АТП-114. Координати ділянки місцевості, на якій розташована зазначена будівля: х=53-85682; у=74-30764 (система координат УСК-2000). Проведеним аналізом розвідувальної інформації, у тому числі даних супутникових знімків, отриманих від партнерів, встановлено, що станом на 15.05.2023 (у порівнянні з 15.05.2022) вищевказану будівлю, яка розташована на ділянці місцевості за координатами х=53-85682; у=74-30764, знищено та приведено у непридатний стан внаслідок нанесених вогневих уражень артилерійськими системами у поєднанні з ударами армійської та штурмової авіації збройних сил Російської Федерації під час активної фази бойових дії за місто Бахмут та після його захоплення.

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.02.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану».

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно до яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, починаючи з моменту настання непередбачуваних обставин, а саме початку 24.02.2022 повномаштабного вторгнення та військової агресії російської федерації проти України, об`єктивне існування на території Донецького регіону надзвичайних обставин, а саме: введення воєнного стану, здійснення з боку агресора постійних обстрілів, безпосередня близькість місця розташування об`єкта оренди до зони активних бойових дій, а в подальшому і в зоні бойових дій, це безумовно зміна істотних обставин, які в свою чергу мають прямий і безпосередній вплив на здатність обох сторін, і Позичкодавця (позивача) і Користувача (відповідача), до виконання взятих на себе договірних зобов`язань за договором безоплатного користування (позички) від 08.06.2015 і тягар настання негативних наслідків, пов`язаних з цими обставинами несуть також обидві сторони. Тому беззаперечно, зміна істотних обставин відбулася для обох сторін договору. Відповідач фактично був позбавлений можливості використовувати нежитлове приміщення за призначенням. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов в частині розірвання договору безоплатного користування приміщенням має бути задоволено у зв`язку з істотним зміненням обставин.

Крім того, оцінивши надані суду докази з точки зору допустимості та належності, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 5274969, 47 та 11514,98 грн. (суму податку на нерухоме майно), всього 5286484,45 грн. необгрунтованими, тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Щодо стягнення моральної шкоди з відповідача.

Відповідно до ст.23 ЦК Україниморальна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди є недоведеними, вважає також непереконливими доводи про те, що він зазнав моральної шкоди саме від дій відповідача: тимчасового перебування у будинку та на земельній ділянці військовослужбовців ЗСУ і приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 250000 грн.

22 травня 2023 року набув чинностіЗакон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"(далі Закон), якийвизначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України,з дня набрання чинностіУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Отже, відмова в задоволенні позову не перешкоджає позивачу використати передбачені чинним законодавством України юридичні засоби для отримання відповідної компенсації (відшкодування) за втрачене майно за наявності для цього підстав та у визначеному порядку, а тому не становить для позивача надмірного тягаря.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Відповідно до ст.76 ЦПК Укранидоказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановленихЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, згідно ст. 76, 77, 78, 89 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині розірвання договору безоплатного користування нежитловим приміщенням, в іншій частині щодо стягнення матеріальної шкоди 5286484,45 грн., моральної шкоди в сумі 250000 грн. - в задоволенні позову відмовити.

Судови витрати в сумі 908 грн. стягнути з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 142, 229, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), треті особи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ, Міністерство оборони України, про розірвання договору безоплатного користування майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати Договір безоплатного користування майном № 66 від 08 червня 2015 року укладений між ОСОБА_2 , Військовою частиною польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та КЕВ м. Луганськ.

Стягнути з військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908 /дев`ятсот вісім/ грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення підписано 20.12.2023.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Військова частина польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ 07962707, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;

треті особи:

- Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ, код ЄДРПОУ 07652214, адреса місцезнаходження: вул. Польова пошта, 20, м. Слов`янськ, Донецька обл.;

- Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ.

Суддя Л. В. Шевченко