Рішення

від 20.12.2023 по справі 219/10400/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/1021/2023

ЄУН 219/10400/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого суддіШевченко Л. В.,

при секретарі судового засідання Шипілової Г. І., за участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

У С Т А Н О В И В :

11.11.2020 позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Просить стягнути з Військово-медичногоклінічного центраПівнічного регіону(військовачастина НОМЕР_1 )на сумувитрат напроведення автотоварознавчоїекспертизи врозмірі 1400грн 00коп., сумувартості матеріальногозбитку,з урахуваннямексплуатаційного зносу,замінних деталейавтомобіля марки«ЗАЗ DAEWOOLANOS»р.н. НОМЕР_3 ,в розмірі56016,75грн,суму витратна проведенняавтотехнічного дослідженняв розмірі675грн 36коп.,а такожстягнути з ОСОБА_3 ,у відшкодування моральноїшкоди врозмірі 20000грн.В обґрунтування позову вказує, що 29.02.2020 приблизно о 09 годині 40 хвилин по вул. Горбатова в м. Бахмут Донецької області в напрямку вул. Садової рухався санітарний автомобіль військової частини НОМЕР_2 марки «VOLKSWAGEN LT - 35» р. н. НОМЕР_4 під керуванням військовослужбовця водія ОСОБА_3 , який на регульованому перехресті нерівнозначних доріг вулиць вул. Горбатова та вул. Садової проїжджаючи перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора скоїв зіткнення з автомобілем марки «3A3 - DAEWOO LANOS» р. н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 , який проїжджав дане перехрестя на зелений сигнал світлофора, з вул. Садової.

Внаслідок даної пригоди позивач отримав легкі тілесні ушкодження, які потягнули за собою короткочасний розлад здоров?я та потребували для одужання строк більш 6 але менш 21 дня, а його автомобіль отримав механічні пошкодження.

Факт ДТП був внесений до ЄРДР за № 12020050150000433 від 29.02.2020, а 27 жовтня 2020 року кримінальне провадження за № 2020050150000433 від 29.02.2020 було закрито, тому як всі учасники даної події отримали легкі тілесні ушкодження.

Згідно висновків автотехнічного дослідження № 2/19-234 від 13.07.2020 з технічного точку зору в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «VOLKSWAGEN LT - 35» р. н. НОМЕР_5 ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п. 8.7.3 і п. 3.1 Правил дорожнього руху, перебували в причинному зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

3 метою встановлення хто саме винен в скоєнні даного ДТП йому довелося провести автотехнічне дослідження за свій рахунок. Таким чином, у нього виникло право на відшкодування за рахунок Відповідача 1 вартості оплати проведення дослідження в розмірі 675,36 грн.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 61 ЦІК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України: «Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування».

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України: «Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)».

Отже, без отримання оцінки експертом його пошкодженого транспортного засобу, позивач не міг би реалізувати своє право на компенсацію матеріальної шкоди, тому що її розмір був би не встановлений.

Тож, експертизу позивачу довелося провести за свій рахунок. Таким чином, у нього виникло право на відшкодування за рахунок Відповідача 1 вартості оплати проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1400,00 грн.

Згідно проведеної автотоварознавчої експертизи від 17.06.2020 проведеної ФОП СОД ОСОБА_6 : 1) Ринкова вартість автомобіля марки «3А3 - DAEWOO LANOS» р. н. НОМЕР_6 , на момент проведення дослідження, без урахування пошкоджень спричинених внаслідок ДТП, складає: 72 731,06 грн. 2) Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «ЗА3 - DAEWOO LANOS» р. н. НОМЕР_6 , на момент проведення дослідження, складає: 79 184,75 грн. 3) Вартість матеріального збитку, з урахуванням експлуатаційного зносу, замінних деталей автомобіля марки «3А3 - DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_6 , складає: 56 016,75 грн. 4) Проведення відновлювального ремонту автомобіля марки «ЗАЗ - DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_6 , на даному етапі з економічної точки зору не доцільно.

Позивач вказує, що визначити розмір заподіяної йому моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б частково компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести йому і його родині протягом тривалого часу та витрати , пов`язані з відновленням його психічного стану.

Розмір його душевних страждань і страждань його родини він оцінює в 20000 грн, яку йому повинен відшкодувати Відповідач 2. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося йому перенести зокрема: порушення звичайного способу життя. негативного впливу на стан здоров`я, перенесеного болю, а також моральних страждань, пов`язаних з дорожньо-транспортною пригодою.

Артемівський міськрайонний суд Донецької області ухвалою від 14.12.2020 по вказаній справі відкрив провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті в порядку загального позовного провадження. Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

05.02.2021 від представника відповідача Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_2 ) Тим`яка М. Б. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 (Відповідач) не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), тому вона не може бути Відповідачем у даному цивільному провадженні. Позивачем не зазначено у цивільному позові у чому полягає вина відповідача 1 у заподіянні шкоди позивачу. Із матеріалів справи, висновків експертизи не встановлено вини відповідача 2 у заподіянні шкоди позивачу. Відповідач 1 не є власником автомобіля Фольцваген під час ДТП даним автомобілем керував Відповідач 2. У відповідності до п. 13.1. ст.13 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Враховуючи той факт, що відповідач 2 є учасником бойових дій (посвідчення НОМЕР_7 ) тому відповідач не є особою яка повинна відповідати за шкоду заподіяну вчиненням ДТП. (арк.с.73-77).

11.02.2021 від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Овчаренко О. О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_5 до ОСОБА_3 є необґрунтованими, та суперечать вимогами законодавства України. Обгрунтовує свою позицію таким. Згідно ст. 1188 УК України - «шкода, заподіяна в результаті взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1). Шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою...». Згідно ст. 1172 ЦК України, «юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язів». Враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вони несуть відповідальність за ч. 2 ст. 1187 ЦК України. На момент ДТП власником автомобіля Volkswagen LT-35 державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , була військова частина НОМЕР_2 ЗСУ, та який був закріплений за військовослужбовцем ОСОБА_3 . Також повідомляє суд, що ОСОБА_3 є учасником бойових дій, та згідно законодавства України звільняється від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (арк.с.78-91).

Артемівський міськрайонний суд Донецької області ухвалою від 16.02.2021 закрив підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначив справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Цією ж ухвалою витребувано з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020050150000433 від 29.02.2020 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України для їх огляду у судовому засіданні (арк.с.130).

Артемівський міськрайонний суд Донецької області ухвалою від 08.06.2021 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_8 зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 219/5071/20 про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_3

Артемівський міськрайонний суд Донецької області за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 ухвалою від 09.11.2021 поновив провадження у справі, оскільки справу 219/5071/20 було розглянуто 08.10.2021.

16.12.2021 до суду надійшов уточнений відзив від представника Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_2 ) Тим`яка М. Б., в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вказує, що суддею Артемівського міськрайонного суду Донецької області Хомченко Л. І. 08.10.2021 року було розглянуто матеріали адміністративної справи, які надійшли з Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 (Відповідача 2). За результатами розгляду даної адміністративної справи суд постановив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв?язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається (арк.с.167-174).

02.02.2022 від відповідача у справі - військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі як відповідача Моторно (транспортне) страхове бюро України, оскільки на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 , який керував транспортним засобом, був учасником бойових дій, що підтверджується копіює посвідчення. Відповідно по положення п.13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом (арк.с.194-195). Протокольною ухвалою 03.02.2023 суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки, по-перше, підставою для подання клопотання визначено ст.44 КАС України, що є помилковим. Крім того, згідно ч.1 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. ЦПК не надає право відповідачу звертатися з таким клопотанням до суду.

Також 02.02.2022 до суду надійшло клопотання від позивача ОСОБА_5 , у якому він з урахуванням ч.3 ст.51 ЦПК України, просить замінити первісного відповідача військово-мобільний госпіталь (військова частина НОМЕР_2 ) належним відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_9 .

В судовому засіданні 03.02.2022 суд протокольною ухвалою постановив не розглядати дане клопотання до з`ясування чи отримали відповідачі такий уточнений позов, тому що представник відповідача ОСОБА_7 адвокат Овчаренко О.О. заявив, що не отримав цивільний позов, тому слід вирішити клопотання в наступному судовому засіданні (арк.с.205).

10.03.2023 справу передано до Дружківського міського суду Донецької області за підсудністю судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_5 до Військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, надіслану 02.02.2022. Замінено первісного відповідача по вказаній цивільній справі Військовий мобільний госпіталь (військова частина НОМЕР_2 ) на належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 )(код ЄДРПОУ 07931813, адреса: АДРЕСА_1 ).

Представники позивача ОСОБА_9 та ОСОБА_2 в судовому засіданні просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заявив клопотанян про виклик в судове засідання експерта Смолянко, оскільки вважав, що ним не визначена утилізаційна вартість автомобіля, що має значення для справи. Суд ухвали про відмовлення в задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки справа прозглядається вже досить тривалий час і представник відповідача не був позбавлений можливості заявити таке клопотання раніше. Крім того, експерт може надати пояснення тільки з приводу зробленого ним висновку щодо тих питань, які йому були поставлені. Крім того, ОСОБА_4 вважав, що не підлягає стягненню моральна шкода, тому що молодою людиною - ОСОБА_10 шкода не доведена.

Представник відповідача Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 )в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів такого захисту є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що гарантується в першу чергу Конституцією України, а також Цивільним Кодексом і відповідними законами України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Судом встановлено, що автомобіль марки «3A3 - DAEWOO LANOS», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить ОСОБА_5 на праві власності, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 (арк.с.11).

29.02.2020о 09годині 40хвилин повул.Горбатова вм.Бахмут Донецькоїобласті внапрямку вул.Садової рухавсясанітарний автомобільвійськової частини НОМЕР_2 марки « (арк.с.130) під керуванням військовослужбовця за контрактом старшого солдата військової частини водія ОСОБА_3 , який на регульованому перехресті нерівнозначних доріг вулиць вул. Горбатова та вул. Садової проїжджаючи перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора з включеними проблисковими маячками синього кольору скоїв зіткнення з автомобілем марки «3A3 - DAEWOO LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проїжджав дане перехрестя на зелений сигнал світлофора з вул. Садової (з постанови від 27.10.2020, арк.с.13).

Постановою слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, від 27.10.2020 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050150000433 від 29 лютого 2020 року, за фактом порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, оскільки потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 отримали легкі тілесні ушкодження (арк.с.15).

Згідно висновку експертного дослідження № 2/19-234 від 13.07.2020, проведеного судовим експертом Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Приходько П.І. з технічної точки зору, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля 3A3 - DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимого п.12.3 Правил дорожнього руху, тобто в момент виникнення небезпеки для руху, зобов`язаний був застосувати гальмування. Однак, з технічної точки зору, за умов завчасного гальмування, не мав технічної можливості запобігти даний дорожньо-транспортній події. В даній дорожній обстановці водій автомобіля VOLKSWAGEN LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.8.7.3 і п.3.1 Правил дорожнього руху, тобто водій ОСОБА_3 ,, керуючи автомобілем який обладнано спеціальним світловим проблисковим маячком синього кольору, виконуючи невідкладне службове завдання, відступаючи від вимог розділу 8 (крім сигналів регулювальника) Правил дорожнього руху, повинен був переконатися в безпеці виконуваного ним маневру. При виїзді на перехресті відповідно до вимог п.8.7.3 водій ОСОБА_7 повинен був зупинити керований транспортний засіб у відповідному для цього місці. Виконуючи вимоги п.8.7.3 і п.3.1 Правил дорожнього руху, водій автомобіля VOLKSWAGEN LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, в діях водія транспортного засобу 3A3-DAEWOOLANOS,реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_5 не вбачаєтьсяневідповідності вимогамп.12.3Правил дорожньогоруху.З технічноїточки зорудії водіяавтомобіля VOLKSWAGENLT 35,реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_3 ,які не відповідаливимогам п.8.7.3і п.3.1Правил дорожньогоруху,перебували впричинному зв`язкуз настаннямданої дорожньо-транспортноїпригоди (арк.с.23,24).

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи про вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «3A3 - DAEWOO LANOS» р. н. НОМЕР_3 , проведеної ФОП СОД ОСОБА_6 , ринкова вартість автомобіля марки «3A3 - DAEWOO LANOS» р. н. НОМЕР_3 , на момент проведення дослідження, без урахування пошкоджень заподіяних внаслідок ДТП, складає 72731,06 грн. Вартість відновного ремонту автомобіля марки «3A3 - DAEWOO LANOS» р. н. НОМЕР_3 , на момент проведення дослідження, складає: 79184,75 грн. Вартість матеріальних збитків, з урахуванням експлуатаційного зносу, замінних деталей автомобіля марки «3A3 - DAEWOO LANOS» р. н. НОМЕР_3 , складає 56016,75 грн. Проведення відновлюваного ремонту автомобіля марки «3A3 - DAEWOO LANOS» р. н. НОМЕР_3 , на даному етапі з економічної точки зору недоцільно (арк.с.26-38).

Відповідно до інформації Міністерства юстиції Військовий мобільний госпіталь (військова частина НОМЕР_2 ) є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (арк.с.102). Тому суд вважав за необхідне замінити первісного відповідача на відповідача- юридичну особу.

При ухваленні рішення суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів і обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08.10.2021 у справі 219/5071/20 (провадження № 3/219/8/2021) закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення та відсутності підстав для закриття справи за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Встановлено що, вина ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 16.05.2020, протоколом огляду місця ДТП від 29.02.2020, протоколом огляду транспортного засобу від 29.02.2020. Висновком Експерта N° 2635-2642 судової автотехничної експертизи від 28.04.2021 року, а саме: п.5) технічна можливість запобігти дорожньо-транспортну пригоду (зіткнення) визначалась належним виконанням водієм автомобіля «Volkswagen LT-35» державний номерний знак НОМЕР_11 ОСОБА_3 нормативних вимог п. 3.1 Правил Дорожнього руху України п.7) в діях водія автомобіля «Volkswagen LT-35» державний номерний знак НОМЕР_11 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 3.1 Правил Дорожнього руху України, при цьому невідповідності вище вказаним вимогам ПДР сформували необхідні умови для настання події, що з технічної точки зору, свідчить про наявність причинного зв?язку між фактичними діями водія ОСОБА_3 і насталою подією. За таких обставин суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена (арк.с.147-149).

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 465/674/19 зазначено про те, що тлумачення статті 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 07 лютого 2018 року в справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року в справі № 927/623/18, від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18, від 29 квітня 2020 року в справі № № 686/4557/18.

У постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі № 641/2795/16-ц зазначено, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо.

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил України, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

У результаті аналізу зазначених вище норм матеріального права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81цс18) зробила правовий висновок про те, що враховуючи, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вони несуть відповідальність згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

За даними, встановленими судом, ухвалою суду від 15.04.2020 у справі №219/3467/20 (провадження №1-кс/219/787/2020) скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 березня 2020 року, а саме:санітарний автомобіль«VOLKSWAGEN LT-35», військовий номерний знак НОМЕР_11 ,відповідно до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_12 , виданого 23 січня 2020 року відділенням ВІБДР Харківського ЗВ ВСП належить військовій частині НОМЕР_2 . Таким чином, судом встановлено, що автомобіль «Volkswagen LT-35» державний номерний знак НОМЕР_11 , за кермом якого був ОСОБА_3 , належить військовій частині НОМЕР_2 , структурному підрозділу відповідача.

Згідно зі ст. 1192 Цивільного кодексу Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З огляду на зазначені положення ЦК Українифакт завдання шкоди майну потерпілому джерелом підвищеної небезпеки породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належнім виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоду (боржник).

Факт закриття адміністративного провадження у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, не є обставиною, яка спростовує наявність (відсутність) вини особи в скоєнні ДТП. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16, від 16.04.2019р. у справі № 927/623/18.

Оскільки вина ОСОБА_7 у завданні шкоди внаслідок ДТП встановлена в судовому засіданні, його дії були неправомірними і між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок, суд вважає обґрунтованим позов ОСОБА_5 про відшкодування завданої шкоди в сумі 56 016,75 грн, яка підлягає стягненню з відповідача Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ), оскільки ОСОБА_3 є працівником цієї установи.

Позивачем також підтверджено вартість оплати проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1400,00 грн. та вартість проведення автотехнічного дослідження в розмірі 675,36 грн, які сплачені представником позивача ОСОБА_1 згідно укладеного договоору на надання правової допомоги, і підлягають стягненню з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з положень ст. ст.23, 1167 ЦК України, а також роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.23 ЦК Україниморальна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує межі позовних вимог, характер і обсяг, глибину душевних і фізичних страждань, яких зазнав позивач. В постанові про закриття кримінального провадження від 27.10.2020 зазначено, що внаслідок ДТП водій автомобілю ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді ЗЧМТ, СГМ? садна м`яких тканин обличчя злsва, забій м`яких тканин нижньої щелепи зліва, ЗТГК, забій грудної клітини зліва, забій і пошкодження зв`язок правої кісті, лівих тазостегневого, колінного та голено-ступного суглобів, хоч і відносяться до легких тілесних ушкоджень, однак шкода здоров`ю нанесена. Тому, враховуючи наведені обставини, приписи ст.23 ЦК України, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 6500 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог (13500 грн. моральної шкоди) - відмовити.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, наданих суду доказів, суд приходить до висновку, позов підлягає задоволенню частково: стягнути з Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ) витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1400 грн 00 коп., суму вартості матеріального збитку, з урахуванням експлуатаційного зносу, замінних деталей автомобіля марки «ЗАЗ DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_3 , в розмірі 56016,75 грн, суму витрат на проведення автотехнічного дослідження в розмірі 675 грн 36 коп., а також стягнути з ОСОБА_3 , у відшкодування моральної шкоди в розмірі 6500 грн.

Судові витрати в сумі 840,80 грн. стягнути з відповідача - Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина НОМЕР_13 користь позивача, а судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам в частині стягнення моральної шкодив сумі 6500 грн. (840,80* 6500/20000=273,26) стягнути з ОСОБА_3 на користь держави Україна в сумі 273, 26 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 142, 229, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_5 до Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суму витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1400 /однатисяча чотириста/ грн 00 коп.

Стягнути з Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суму вартості матеріального збитку, з урахуванням експлуатаційного зносу, замінних деталей автомобіля марки «ЗАЗ DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_3 , в розмірі 56016 /п`ятдесятшість тисячшістнадцять/ грн 75 коп.

Стягнути з Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суму витрат на проведення автотехнічного дослідження в розмірі 675 /шістсотсімдесят п`ять/ грн 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшкодування моральної шкоди в розмірі 6500 /шістьтисяч п`ятсот/ грн.

В іншій частині позовних вимог (13500 грн. моральної шкоди) - відмовити.

Стягнути з Військово-медичного клінічного центра Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судові витрати (судовий збір) в сумі 840 /вісімсот сорок/ гривень 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави Україна, судовий збір в сумі 273 /двісті сімдесят три/ грн 26 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 20.12.2023.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

відповідач 1: Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ 07931813, адреса місцезнаходження: вул. Культури, буд. 5, м. Харків, Харківська обл.

відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3

Cуддя Л. В. Шевченко