Рішення

від 15.11.2023 по справі 273/2368/21

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

справа №273/2368/21

15.11.23 м.Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судових засідань Гаврилюк О.Г.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Баранівської міської ради Житомирської області та Глуховецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 3,25 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Глуховецької селищної ради (колишньої Білопільської сільської ради) Вінницької області, Хмільницького району, яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно право на земельну частку (пай) площею 3,25 умовних га на території Білопільської сільської ради Козятинського району Вінницької області. На підставі розпорядження Козятинської РДА №417 від 24.10.1996 на ім`я ОСОБА_2 було оформлено та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0105114, що зареєстрований 13.12.1996 за №1973. Однак відомості про отримання державного акту на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 відсутні.

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт від 31.03.1999, зареєстрований в реєстрі за №26, посвідчений секретарем Білопільської сільської ради Козятинського району, згідно якого вона заповідала усе належне їй майно своєму синові ОСОБА_3 , який після смерті матері спадщину прийняв, однак не оформив своїх спадкових прав через відсутність правовстановлюючого документу - сертифікату про право на земельну частку (пай) площею 3,25га, що знаходиться на території Білопільської сільської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, спадщину після смерті якого прийняла його дружина - ОСОБА_4 , отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.03.2003.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_4 . Він після смерті матері спадщину прийняв, звернувшись із відповідною заявою про прийняття спадщини до Баранівської державної нотаріальної контори та отримав свідоцтво про право на спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 0,0358 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:0054, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, всього земель 0,0358га; земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:0029, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд; житлового будинку АДРЕСА_1 . Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай) площею 3,25 га, що знаходиться на території Білопільської сільської ради, виданого згідно розпорядження РДА від 24.10.1996 №417 на ім`я ОСОБА_2 , йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на вказане майно, а саме - сертифікату на право на земельну частку (пай), що стало підставою звернення із даним позовом до суду.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.01.2022 відкрито провадження у вказаній справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.03.2023 підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду .

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кузьмінський Ю.В. в судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача надійшла заява, в якій він просить справу слухати у їхню відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач -представник Баранівської міської ради Житомирської області в судове засідання не з`явився, хоч належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи шляхом направлення на електронну адресу судової повістки про виклик до суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; причини неявки суду не відомі, заяви будь-якого змісту на адресу суду не надходило.

Відповідач - представник Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про розгляд справи засобами електронного зв`язку, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Однак в матеріалах справи наявна заява селищного голови, в якій він просить розглядати справу у відсутність представника відопвідача, позовні вимоги визнає.

Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 5 жовтня 1949 року, матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.04.1984, Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.8).

Із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 06.11.1977 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 06.11.1977 року (а.с.9).

Як вбачається із копії заповіту , посвідченого секретарем виконкому Білопільської сільської ради Козятинського району Вінницької області 31 березня 1999 року , ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно, яке їй буде належати на день смерті заповідала своєму синові ОСОБА_3 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 02.09.2020 (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, зокрема на земельну частку (пай), площею 3,1380 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Білопільської сільської ради Козятинського району Вінницької області, яка належала померлій відповідно до Розпорядження Козятинської РДА від 22 травня 2003 року № 217 про затвердження технічної документації по передачі в приватну власність земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), що розташовані в межах адміністративно-територіального підпорядкування Білопільської сільської ради, та додатком №2 до даного розпорядження, де зазначено список померлих громадян Білопільської сільської ради Козятинського району Вінницької області, яким не видаються державні акти на право власносі на земельну ділянку, де під № 3 такого списку значиться ОСОБА_2 , земельна ділянка № НОМЕР_5 , площею 3,1380 га. (а.с.12,12 зворотна сторона).

Із листа відділу №1 Управління у Хмільницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області вбачається, що ОСОБА_2 , дійсно набула право на земельну частку (пай) площею 3,25 умовних кадастрових гектара на території Білопільської сільської ради. На підставі розпорядження Козятинської райдержадміністрації №417 від 24.10.1996, на її ім`я було оформлено та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0105114, що зареєстрований 13.12.1996 року за №1973, присутній підпис про отримання сертифікату. Однак відомості про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку на її ім`я відсутні (а.с.23).

Відповідно до виписки із списку членів КГП ім. Ватутіна с. Білопілля Козятинського району Вінницької області, що додаються до Державного акту на право колективної власності на землю, на підставі якого було видано сертифікат серії ВН №0105114 згідно розпорядження райдержадміністрації від 24 жовтня 1996 року №417 ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КГП ім. Ватутіна, розміром 3,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.24).

Із інформаційної довідки зі Спадковго реєстру №63684468 від 24.02.2021, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , 10.07.2000 Козятинською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №620/2000 (а.с.17).

Як вбачається із копії спадкової справи №620/2000 до майна померлої ОСОБА_2 , після смерті останньої до Козятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом (вх.№ 435 від 13.07.2000) звернувся ОСОБА_3 .

Однак державним нотаріусом було запропоновано йому звернутися особисто до державної нотаріальної контори із відповідною заявою з метою засвідчення справжності підпису заявника, оскільки справжність підпису на таких заявах повинна бути нотаріально посвідчена.

Інших документів спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_2 не містить.

Із долученої позивачем довідки, виданої 16 січня 2023 старостою сіл Білопілля, Селище, Кашперівка, вбачається, що ОСОБА_3 в шестимісячний строк після смерті мами, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично прийняв спадщину та вступив у володіння та управління спадковим майном, розпорядився особистим майном померлої, здійснив поховання матері.

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 06.12.2005 (а.с.14)

Відповідно до довідки відділу благоустрою та Житлово-комунального господарства Баранівської міської ради Баранівського району Житомирської області від 02.09.2020 №2813, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 ; з ним на день смерті була зареєстрована дружина ОСОБА_4 (а.с.16).

Із копії спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , вбачається, що після смерті останнього до Баранівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулась його дружина ОСОБА_4 . Син померлого ОСОБА_3 ОСОБА_5 звернувся із відповідною заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_4 , інших спадкоємців немає.

Як вбачається із копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26 березня 2003 року державним нотаріусом Баранівської державної нотаріальної контори, спадщину після померлого ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_4 , зокрема на частину житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 04.11.2005 (а.с.13)

Із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №63683783 від 24.02.2021 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 Баранівською державною нотаріальною конторою 24.02.2021 заведено спадкову справу №53/2021 (а.с.18)

Відповідно до довідки про склад спадкоємців, виданої завідувачем Баранівської державної нотаріальної контори 24.03.2021, 24 лютого 2021 року Баранівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №53/21 до майна померлої ОСОБА_4 , спадкоємцями, які прийняли спадщину за законом після її смерті є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 19). Вказане також підтверджується і самою копією спадкової справи, яка долучена до матеріалів справи.

Із копій свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих державним нотаріусом Баранівської державної нотаріальної контори 16.06.2021, вбачається, що ОСОБА_1 отримав відповідні свідоцтва на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , зокрема на земельну ділянку площею 0,0358 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:0054, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, всього земель 0,0358га; земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:0029 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд; житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.20,21,22)

Із роз`яснення завідувача Баранівської державної нотаріальної контори від 09.11.2021, вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай), після померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказану земельну частку (пай), а саме сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцем якого була його дружина - ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вказане також підтверджується долученою до матеріалів справи постановою завідувача Баранівською державною нотаріальною конторою від 10.11.2023, про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що стало підставою звернення із даним позовом до суду.

Відповідно дост. 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»,відносини спадкування регулюються правиламиЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відтак, до правовідносин стосовно спадкування земельної частки (пай) ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовуються нормиЦК УРСР.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правилаЦК УРСР(1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, спадкоємців за заповітом і за законом.

Стаття 524 ЦК УРСРвстановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Стаття 534 ЦК УРСР містить положення щодо спадкоємства за заповітом, відповідно до якої кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Стаття 549 ЦК УРСР встановлює дії, що свідчать про прийняття спадщини. Зокрема вказаною статтею передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння

спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем

відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом

шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається із витребуваної судом копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_2 , вона відкрита на підставі заяви ОСОБА_3 , який звернувся до Козятинської державної нотаріальної контори із заявою, в якій повідомив про те, що його мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , та яка зробила на випадок своєї смерті заповіт на його ім`я, зазначивши, що необхідні документи ним будуть подані особисто. Така заява ОСОБА_3 була зареєстрована державним нотаріусом, однак спадкоємцю запропоновано звернутися особисто із вказаною заявою про прийняття спадщини з метою нотаріального засвідчення справжності його підпису на вказаній заяві. Однак, матеріали спадкової справи не містять відомостей щодо особистого звернення із відповідною заявою про прийняття спадщини спадкоємцем ОСОБА_6 до державного нотаріуса після померлої ОСОБА_2 , що в свою чергу не підтверджує прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом.

Натомість, позивачем в ході розгляду справи долучено до матеріалів справи довідку старости сіл Білопілля, Селища, Кашперівки Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області, датованої 16 січня 2023 року, яка підтверджує той факт, що ОСОБА_3 в шестимісячний строк після смерті мами, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично прийняв спадщину та вступив у володіння та управління спадковим майном, розпорядився особистим майном померлої, здійснив поховання матері.

Таким чином, ОСОБА_3 спадщину прийняв після смерті своєї матері ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, зокрема й спадщину, яка складається із права на земельну частку (пай), площею 3,25 га, що розташована на території Білопільської сільської ради Козятинського району Вінницької області, однак не оформив своїх спадкових прав на вказані права, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із копії спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 вбачається, що спадщину після смерті останнього прийняла його дружина ОСОБА_4 , звернувшись у встановлений законом строк до Баранівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та оформила свої спадкові права, отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Натомість син померлого ОСОБА_5 від прийняття спадщини після смерті батька відмовився на користь своєї матері.

Стосовно правовідносин, які стосуються спадкування ОСОБА_7 земельної частки пай після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд застосовує нормиЦК України.

Устатті 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК Українивстановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною другоюстатті 1220 ЦК України,часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідност. 1223 ЦК України,право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. ст. 1269 та 1270ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3Указу ПрезидентаУкраїни «Проневідкладні заходищодо прискоренняземельної реформиу сферісільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IVправо на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 успадкувала спірну земельну ділянку після смерті чоловіка ОСОБА_3 , шляхом подачі відповідної заяви про прийняття спадщини до Баранівської державної нотаріальної контори , яку в свій час чоловік успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 , оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном, відтак фактично став власником спірної земельної ділянки, проте юридично свої права не оформив.

Позивач ОСОБА_5 , будучи спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_4 спадщину після її смерті прийняв у встановленому законом порядку, однак у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) площею 3,25 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Глуховецької селищної ради (колишньої Білопільської сільської ради) Вінницької області, Хмільницького району, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабі - ОСОБА_2 , нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи те, що позивач оформити право на спадкове майно не має можливості, будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, відповідачі проти задоволення позовних вимог не заперечували, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає заяву обґрунтованою, підставною і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524-527, 529, 534, 548-549 ЦК УРСР, ст. ст. 15, 328, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1258, 1268-1270, 1296, 1298 ЦК України, ст. ст. 2, 5,76-81, 279, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_8 ) право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3,25 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Глуховецької селищної ради (колишньої Білопільської сільської ради) Вінницької області, Хмільницького району, яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Пєтухова

15.11.23