Рішення

від 14.12.2023 по справі 148/1517/23

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 148/1517/23

Провадження № 2/148/532/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом адвоката Кугутюка О.В., який діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1083816 від 07.07.2023 в інтересах ОСОБА_1 до Тульчинської державної нотаріальної контори та ОСОБА_2 про скасування арешту з майна.

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Кугутюк О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 25 липня 1989 року позивач придбала будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 25.07.1989 pоку, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Суворівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі № 33.

04.05.2023 року звернувшись до Центру надання адміністративних послуг Тульчинської міської ради з метою провести реєстрацію місця проживання неповнолітньої онуки, ОСОБА_1 було отримано інформаційну довідку 331168966, відповідно до якої наявний арешт (архівний запис) реєстраційний № 5308493 від 16.07.2007 який накладений Тульчинською державною нотаріальною конторою, підстава 2-60 Тульчинського районного народного суду (поновлення архівних даних від 06.02.1998 р. за № реєстру 121).

Відповідно до відповіді Тульчинського районного суду від 17.07.2023 № 01- 08/43/2023 у архіві суду за 1997-1998 роки судове рішення № 2-60 про накладення арешту на майно ОСОБА_2 не обліковується.

Довідкою № 97 від 15 травня 2023 підтверджується, що ОСОБА_2 не був зареєстрований та фактично не проживав у будинку, що належить ОСОБА_1 , а довідкою № 96 від цього ж дня підтверджується, що ОСОБА_2 був зареєстрований та фактично проживав з 21.08.1998 року по 25.06.2018 року АДРЕСА_2 .

Позивачем в законному порядку набуто право власності на вказаний будинок, вона вільно ним володіє більше 34 років і наявність арешту в правовідносинах в яких вона не є стороною створює їй суттєві перешкоди в користуванні майном.

Просить суд скасувати заборону накладену на будинок АДРЕСА_1 із реєстраційним номером обтяження: 5308493.

Представник позивача, за дорученням адвокат Кугутюк О.В. у судове засідання надав заяву згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглянути без участі позивача та її представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник Тульчинської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, надав листа про розгляд страви у його відсутності, заперечень щодо скасування арешту не має.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, на адресу суду надав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутності, заперечень щодо скасування арешту не має.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом з`ясовано, що згідно договору купівлі-продажу від 25.07.1989 року, ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1 . Договір посвідчений секретарем виконавчого комітету Суворівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі № 33. (а.с. 5)

Згідно довідки КП Тульчинське МБТІ від 27.06.2023 року за № 289, станом на 31.12.2012 pоку, згідно архівних даних власником нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку від 25.07.1989 року, посвідчено секретарем виконавчого комітету Суворовської сільської Ради народних депутатів Р№ 33, зареєстроване в КП «Тульчинське МБТІ» 07.06.1990 р. під Р№ 294. (а.с. 6)

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 від 25.11.1998 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в с. Суворівське з 18.12.1991 року.(а.с. 3-4)

Згідно Витягу з рішення № 2279 від 20.04.2023 року Тульчинської міської ради Вінницької області «Про перейменування вулиць і провулків у населених пунктах Тульчинської міської територіальної громади», вул. Суворова перейменовано на вул. Валентина Балика (а.с.7-8)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 331168966 від 04.05.2023 року, на будинок АДРЕСА_1 накладено обтяження за № 5308493 від 16.07.2007 Тульчинською державною нотаріальною конторою, підстава: 2-60 Тульчинського районного народного суду (поновлення архівних даних від 06.02.1998 р. за № реєстру 121). (а.с. 9)

Згідно довідки Тульчинської міської ради від 15.05.2023 за № 96, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 з 21 серпня 1998 року по 25 червня 2018 року. (а.с. 10)

Згідно довідки Тульчинської міської ради від 15.05.2023 за № 97, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не був зареєстрований та фактично не проживав за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 11)

Згідно відповіді Тульчинського районного суду від 17.07.2023 № 01- 08/43/2023 у архіві суду за 1997-1998 роки судове рішення № 2-60 про накладення арешту на майно ОСОБА_2 не обліковується. (а.с. 12)

Згідно повідомлення Державного нотаріального архіву Вінницької області від 22 вересня 2023 року за № 1813/01-18, на підставі Повідомлення Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 лютого 1998 року, Тульчинською районною державною нотаріальною конторою 06 лютого 1998 року накладено арешт на майно ОСОБА_2 . (а.с. 57)

Згідно повідомлення Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 лютого 1998 року за № 2-60, Тульчинський районний суд пропонує повідомити письмово про наявність грошових вкладів, страхових внесків, зареєстрованого житлового будинку, дачі, автотранспорту на ім`я засудженого ОСОБА_2 жителя АДРЕСА_2 . При наявності вищевказаного на все накладається арешт і заборона на відчудження. (а.с. 58)

Згідно вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.04.1997 року справа № 1-72, визнано винним за ст. 206 ч. 2 КК України і піддано покаранню : ОСОБА_2 , з приміненням ст. 44 КК України, до двох років виправних робіт по місцю його роботи без позбавлення волі з відрахуванням в прибуток держави 20% заробітної плати з передачею на поруки мехзагону КСП ім. Леніна с. Суворівського.

Позов прокурора задоволено. Стягнуто з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до Тульчинського районного бюджету (РАЙФО) 96 гривень витрат затрачених на фінансування медичного закладу при лікуванні потерпілого ОСОБА_5 солідарно.

Солідарно з засуджених на користь потерпілого ОСОБА_6 стягнуто 150 гривень за надання йому юридичної допомоги.

Таким чином судом встановлено, що в цілях виконання вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.04.1997 року справа № 1-72, яким засуджено ОСОБА_2 , помилково накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку від 25.07.1989 року, посвідчено секретарем виконавчого комітету Суворовської сільської Ради народних депутатів Р№ 33, зареєстроване в КП «Тульчинське МБТІ» 07.06.1990 р. під Р№ 294, оскільки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вищевказаною адресою не був зареєстрований та не проживав, відповідно повідомлення виконкому Тульчинської міської ради був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 з 21 серпня 1998 року по 25 червня 2018 року.

Та враховуючи, що в повідомленні Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 лютого 1998 року за № 2-60, адреса засудженого ОСОБА_2 жителя АДРЕСА_2 заповнювалася від руки та є нерозбірливим саме номер будинку (16 чи 76), у зв`язку з чим помилково накладено арешт на будинок позивача.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а саме: на будинок АДРЕСА_1 , унеможливлює здійснення належного захисту майнових прав позивача щодо зняття арешту з її майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна у випадку помилкового накладення арешту на майно боржника, оскільки як встановлено у судовому засіданні в повідомленні Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 лютого 1998 року за № 2-60, адреса боржника ОСОБА_2 жителя АДРЕСА_2 заповнювалася від руки та є нерозбірливим саме номер будинку (16 чи 76), у зв`язку з чим помилково накладено арешт на будинок позивача ОСОБА_1 , а саме: будинок АДРЕСА_1 .

При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (більше 25 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном власника майна.

На підставі зазначеного суд вважає, що не зняття арешту з майна законного власника майна, саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної нотаріальної контори, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом скасування арешт з майна.

Відповідно до частин третьої, восьмої статті 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

За таких обставин та враховуючи помилковість накладення арешту на майно позивача, відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно ОСОБА_1 та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно, що є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 76, 81, 89, 141, 263, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов адвоката Кугутюка О.В., який діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1083816 від 07.07.2023 в інтересах ОСОБА_1 до Тульчинської державної нотаріальної контори та ОСОБА_2 про скасування арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт на будинок АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер обтяження: 5308493 від 16.07.2007) накладений Тульчинською державною нотаріальною конторою, власником якого являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О.Дамчук