Ухвала

від 14.12.2023 по справі 465/1297/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/1297/23

2-ві/465/22/23

УХВАЛА

судового засідання

"14" грудня 2023 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В. Я.

за участі секретаря судового засідання Саченко А. К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Величка Олександра Володимировича від розгляду цивільної справи № 465/1297/23, -

У С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Франківського районного суду м. Львова Величка Олександра Володимировича перебуває цивільна справа № 465/1297/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Казароза» про зобов`язання вчинити дії.

20 листопада 2023 року представником позивачки ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Величка Олександра Володимировича від розгляду цивільної справи № 465/1297/23.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 23.11.2023 заявлений представником позивачки ОСОБА_2 відвід судді Франківського районного суду м. Львова Величку О. В. у справі № 465/1297/23 визнано необґрунтованим, матеріали цивільної справи № 465/1297/23 передано для вирішення питання про відвід у порядку, встановленомуч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Покликаючись на положення абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України, суддя Величко О. В. дійшов висновку, що питання про відвід підлягає вирішенню суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановлених частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Матеріали цивільної справи № 465/1297/23, які були передані для вирішення питання про відвід, зареєстровані канцелярією суду, як окреме судове провадження за № 2-ві/465/22/23 та відповідно до Протоколу та Звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 05 грудня 2023 року передані судді Кузю В. Я.

Згідно з ч. 8ст. 40 ЦПК України,суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши зміст ухвали судді Величка О. В. від 23.11.2023, приходжу наступного.

Як убачається із змісту заяви, суддя Величко О. В. в ухвалі суду від 23.11.2023 зазначив, що аргументи заявниці ґрунтуються виключно на припущеннях і суб`єктивній думці сторони позивача, яка базується на непогодженні з процесуальними рішеннями судді, ухваленими під час розгляду справи. Не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, відтак суд вважає подану заяву про відвід необґрунтованою.

Окрім цього, суддя покликається на ч. 3, ч. 4 ст. 39 ЦПК України, що відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України). Окрім цього, суддя Величко О. В. покликається на ст. 36 ЦПК України, яка визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема у разі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Разом з тим, суддя Величко О. В. зазначає, що аргументи заявниці ґрунтуються виключно на припущеннях і суб`єктивній думці сторони позивача, яка базується на непогодженні з процесуальними рішеннями судді, ухваленими під час розгляду справи, не підтверджені жодними належним та допустимими доказами, відтак суддя вважає таку заяву про відвід необґрунтованою. Таким чином, як суддя - колега судді Величка О. В., вважаю, що він прийняв процесуальне рішення, яким вважає подану заяву про відвід необґрунтованою, тобто суддя мотивував це своє рішення, виходячи з вимог закону та внутрішнього переконання.

На тлі зазначеного, слід звернутися до норми закону, яка безпосередньо регулює питання відводів у цивільному процесі.

Так, ст. 40 ЦПК України, передбачає порядок вирішення питання відводу. До прикладу, якщо питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 7ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади»,визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України», зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду, для визначення суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

З огляду на викладене, вважаю, що вирішення питання відводу суддею Франківського районного суду м. Львова Величком О. В. у судовій справі № 465/1297/23 (судове провадження 2/465/1855/23), щодо на його думку, відсутності підстав для відводу, є процесуальним рішенням, яке вмотивовано нормами закону, його внутрішнім переконанням, об`єктивними обставинами судового процесу з розгляду справи.

За таких обставин вважаю, що як суддя суду першої інстанції не можу перевіряти рішення свого колеги, яке оформлено процесуальним документом, що набрав законної сили, оскільки це суперечить статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , відповідно до якої суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі . Судді в Україні мають єдинийстатус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Отже, суддя Величко О. В. виконав свій обов`язок, передбачений ст. 40 ЦПК України, - заявлений йому відвід визнав необґрунтованим, а відтак матеріали справи № 465/1297/23 передав до канцелярії суду для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України. Разом з тим, перевіряти чи правильно суддя Величко О. В. виконав свій обов`язок судді, виходить за межі компетенції іншого судді, а здійснення такої перевірки іншим суддею є некоректним.

Отже, виходячи із аналізу положень вказаних вище норм закону, приходжу до висновку, що суддя Величко О. В. не знайшов підстав для відводу від розгляду цивільної справи № 465/1297/23, не може піддаватися перевірці іншим суддею, оскільки це не законно, а тому не може бути предметом перегляду з метою задовольнити чи відмовити у задоволенні заяви.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_2 про відвід судді Величка О. В. у розгляді цивільної справи № 465/1297/23 слід відмовити, зважаючи на те, що обставини викладені в заяві про відвід судді є надуманими, не підтверджені жодними належними та достатніми доказами, є субєктивними твердженнями представника позивачки.

Крім того, відвід є невмотивованим, формальним і за своєю суттю спрямований представником позивачки на перешкоджання розгляду справи.

Відтак, заявлений представником позивачки відвід судді Величку О. В., заявлений у спосіб, що суперечить положеннямст. 36 ЦПК України, а тому не підлягає задоволенню ще й з цих підстав.

На підставі викладеного, керуючись відповідними положеннями Конституції України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» статтями 2, 5, 7, 10, 38, 40, 43-44, 259, 260, 263 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Величка Олександра Володимировича від розгляду цивільної справи № 465/1297/23 - відмовити за безпідставністю.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь