"11" грудня 2023 р.
Справа №489/7908/23
Провадження №2/489/2781/23
УХВАЛА
11 грудня 2023 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав
встановив.
У листопаді 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановленост. 5 ЦПК України.
За загальним правилом, визначеним ч. 1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Представниця позивачки в позовній заяві зазначає місце проживання відповідача ОСОБА_2 як внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_1 .
У якості доказу проживання відповідача у м. Миколаєві надає скріншот з екрану телефону, який суд не може прийняти у якості належного доказу на підтвердження місця перебування відповідача.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 29.11.2023 за № 16.27-32703-2023, відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 на території м. Миколаєва.
Відповідно до довідки з відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС в Миколаївській області, яка надійшла до суду 07.12.2023 за вх. № 23473, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Стаття 28 ЦПК Українине передбачає альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тому територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, то для цього закон встановлює певні правила (ч.9, ч.10 ст.28, ст.29 ЦПК України). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленогостаттею 27 ЦПК України- процесуальний закон не передбачає.
Відсутні підстави для визначення підсудності позову про позбавлення батьківських прав цьому суду (за місцем фактичного знаходження позивача), - незалежно від того, чи окремо подається до суду даний позов чи він об`єднаний з іншою позовною вимогою. Процесуальний закон не передбачає можливості зміни територіальної підсудності позову (конкретно визначеної процесуальним законом).
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що основною позовною вимогою є позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказаний спір стосується саме невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків.
Зі зміступоданої позовноїзаяви невбачається обставин,що дозволяютьпозивачеві обратиальтернативну підсудністьсправи замісцем свогопроживання (перебування),а такожне міститьпідстав длязастосування правилвиключної підсудностісправи. Таким чином, в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 1ст. 27 ЦПК Українизареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Відповідно до ч.9ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст.31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідност.32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Поняття право на «суд, встановлений законом» є структурним елементом права на справедливий суд, поширене тлумачення якого надано в прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини (справи «Сокуренко і Стригун проти України», «Занд проти Австрії», «Коем та інші проти Бельгії»), що відносить належність справ до юрисдикції певних категорій судів, тобто конкретного національного суду, що має юрисдикцію судити.
Згідно зКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод,Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. При цьому, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Ленінському районному суду м. Миколаєва, а відтак таку необхідно передати за підсудністю до Баштанського районного суду Миколаївської області, за місцем реєстрації відповідача.
Керуючись ст.4,27, 28,31, 187 ЦПК України, суд
ухвалив:
цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав - передати на розгляд до Баштанського районного суду Миколаївської області.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Повний текст судового рішення складено «11» грудня 2023 року.
Суддя Н.О. Рум`янцева
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2023 |
Оприлюднено | 22.12.2023 |
Номер документу | 115787420 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Рум’янцева Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні