Рішення

від 21.12.2023 по справі 219/1308/22

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/1308/22

Провадження № 2/229/1397/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 грудня 2023 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого суддіХудіної О.О.

за участю секретаряСитника С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Дружківка Донецької області у загальному позовному провадженні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Бахмутська міська рада, Комунальне підприємство «Бахмутське БТІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро приватизації житла «Масандра» про встановлення юридичного факту, про поділ спадкового майна та визнання права на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 , треті особи: Бахмутська міська рада, Комунальне підприємство «Бахмутське БТІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро приватизації житла «Масандра» про встановлення юридичного факту, про поділ спадкового майна та визнання права на спадщину, в обґрунтування своїх вимог вказали, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є рідними сестрами. Відповідач ОСОБА_5 є рідним братом позивачів. Відповідач веде аморальний спосіб життя, не спілкується із сестрами.

Згідно з свідоцтв про народження сестер їх батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Свідоцтво про народження відповідача у позивачок відсутнє. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів ОСОБА_7 . Після смерті батьків позивачок, відкрилася спадщина на:

1)Земельну ділянку площею 3,85 га, кадастровий номер 1420985500:02:017:0009, на території Красненської сільської ради із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 23.02.2001 року серії І-ДН №101592.

2) житловий будинок АДРЕСА_1 .

3) частина житлового будинка із господарськими спорудами та побудовами, розташований за адресою:

АДРЕСА_2 (позивачки за позовом) у передбачений законодавством строк звернулися до Другої бахмутської державної нотаріальної контори із заявою про відкриття спадщини, залишеної після смерті їх батьків, нотаріусом була відкрита спадкова справа. Одразу при відкритті спадкової справи, позивачки сповістили державного нотаріуса про те, що вони як спадкоємиці майна після смерті їх батьків, дійшли згоди про поділ спадщини і укладання відповідного Договору про поділ спадщини.

Відповідач відмовився від здійснення будь-яких дій по оформленню спадщини після батьків, оскільки, його спосіб життя батьки не схвалювали, він постійно відсторонювався від своєї сім`ї ніколи не цікавився інтересами як батьків так і сім`ї в цілому. В останній час позивачкам навіть невідомо де знаходиться відповідач.

Враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_7 не розподілив заповітом майно між спадкоємцями, у позивачів виникло право спадкування за законом. Відповідно до статті 1278 Цивільного кодексу України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Якщо ж спадкоємці дійшли згоди між собою щодо поділу спадкового майна, кожен із спадкоємців має права на виділ його частки в натурі.

До складу спадкового майна входять два житлових будинка i земельна ділянка (пай). Так, згідно із домовленістю між позивачками, до ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_7 повинна перейти земельна ділянка площею3,85 га, кадастровий номер1420985500:02:017:0009, на території Красненської сільської ради із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 23.02.2001 року cepiї I-ДН №101592.

До спадкоємиці ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7 , за домовленістю між спадкоємицями, повинен перейти житловий будинок АДРЕСА_1 .

До спадкоємиці ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_6 за домовленістю між спадкоємицями, повинна перейти частина житлового будинку АДРЕСА_2 .

Тобто, Державний нотаріус Другої бахмутської державної нотаріальної контори Л.А. Балицька, відкрив спадкову справу після смерті батьків позивачок, призначила строк після спливу 6 місяців після смерті їх батька ОСОБА_7 , для оформлення спадщини згідно добровільного поділу між спадкоємцями.

10 червня 2021 року позивачки з`явилися до нотаріуса, але нотаріус, видав на протязі червня - серпня 2021 року кожній Постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, мотивуючи тим, що згідно державних реєстрів, інформації третіх осіб, свідоцтво про право власності на житло від 22.11.1999 року видане с. Артемівське-1, КСП «Артема» бюро приватизації житла Артемівського району «Мансарда» посвідчує, що частина будинку знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , тоді як реєстрація в БТІ пройшла як частка будинку АДРЕСА_3 .

На підставі довідки- технічної характеристики № 1150 від 06.01.2021 року, виданої КП «Бахмутське БТІ» тип об`єкта - будинок, адреса об`єкта - АДРЕСА_2 . Наданий опис об`єкта як ціла споруда, тоді як в примітках вказується про те, що ще 1/2 частка цього ж будинку має адресу - АДРЕСА_4 і це з тим, що ці дві адреси розміщені під одним дахом і мати ціле майно кожному власнику ніяк не можуть.

Далі нотаріус констатує факт того, що зареєструвати таке майно не представляється можливим.

А, враховуючи, що неможливо оформити спадщину на будинок АДРЕСА_2 , оформити спадкові права на інше спадкове майно з урахуванням його поділу також неможливо з наступних підстав.

Статтею1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Ця норма означає, що спадкоємці не можуть прийняти частину спадщини, відмовившись від іншої - спадкоємці або приймають всю спадщину, або відмовляється від усієї спадщини, в тому випадку, коли спадкоємці прийняли спадщину, вони мають право укласти між собою договір про розподіл спадкового майна, відповідно до якого, в нашому випадку, ОСОБА_1 перейде земельна ділянка, ОСОБА_2 перейде житловий будинок АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 перейде частка житлового будинку по АДРЕСА_2 . Договір про розподіл спадкового майна укладається спадкоємцями до видачі свідоцтв про право на спадщину і є підставою для подальшої видачі свідоцтв відповідно до закону та укладеного договору. При цьому слід зазначити, що діючим законодавством при поділі спадкового майна за згодою спадкоємців не ураховується вартість майна, яке розподіляється між спадкоємцями майно не обов?язково має бути рівноцінним. Реалізація права на розподіл спадкового майна між спадкоємцями запобігає проблемам, які можуть виникнути у них в подальшому при розпорядженні успадкованим майном: додаткового збору документів для відчуження, додаткових грошових витрат тощо. А тому, нотаріус відмовила в оформленні іншого спадкового майна між спадкоємицями.

B позасудовому порядку вирішити питання неможливо і єдиним шляхом оформити свої спадкові права на майно після смерті батьків за позивачками є звернення до суду із цим позовом.

Що стосується житлового будинку АДРЕСА_2 , позивачі повідомляють про наступне. Батьки позивачок ОСОБА_7 та ОСОБА_6 працювали в КСП «Артема», від цієї організації їм була видана половина будинку АДРЕСА_2 , інша половина будинку була видана іншім людям. Тобто, це будинок з одним спільним дахом, але окремими входами.

Після того, як розпочався процес приватизації житла, в 1999 році батьки позивачок вирішили приватизувати їх частку будинку. У 1999 році житло батьків було приватизоване, видане свідоцтво про право власності на житло. Відповідно до виданого свідоцтва про права власності на житло від 22.11.1999 р. виданого Бюро приватизації житла Артемівського району « ОСОБА_8 », адреса частини житлового будинку вказана як « АДРЕСА_2 ». В приватизації прийняли автоматично(оскільки були прописані) наступні члени сім`ї: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 . Про той факт, що адреса іншої частина цього ж будинку у інших власників зазначена як « АДРЕСА_4 » позивачі дізналися лише від нотаріуса, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Да і всім відомий факт, що в селищі Хромове ніколи не було АДРЕСА_4 . Позивачі вважають, що y первинних правовстановлювальних документах на приватизацію житла і при подальшій реєстрації цих прав, була допущена помилка i в обидвох адресах було переплутаний населений пункт. Фактично частина будинка батьків позивачів знаходиться в селищі Хромове.

В позасудовому порядку вирішити спір не можливо, оскільки зачіпаються інтереси i інших співвласників іншої частин цього ж будинку, але із адресою : « АДРЕСА_4 », та які взагалі до оформлення спадкових прав після смерті батьків позивачів не мають, а також у зв`язку зі смертю батьків позивачів.

У зв`зяку з цим, просять суд встановити факт того, що частина житлового будинку загальною площею 57.30 кв.м., житловою площею 25.50 кв.м. (літера за планом земельної ділянки А-1a1), сарай (літера В) , вбиральня (літера Г), огорожа (літера №1-№3), водопровід (літера № 4) та який належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Розподілити спадщину після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши за спадкоємцем за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку 1420985500:02:017:0009, на території Красненської сільської ради із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розподілити спадщину після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши за спадкоємцем за законом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок Аа1, житловою площею 26,60 кв.м, загальною площею 50,70 кв.м., господарські будівлі і споруди: гарж Б, сарай Г,Ж, водопровід № 1, розташованого за адресою АДРЕСА_1

Розподілити спадщину після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який в порядку спадкової трансмісії вступив в спадщину після смерті його дружини ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 визнавши за спадкоємцем за законом ОСОБА_3 право власності на 1/5 частини частки житлового будинку Аа1, загальною 57,30 кв.м. та відповідну частку господарських будівель і споруд сарай В, вбиральня Г, огорожа - №1 №3, водопровід № 4 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 21.10.2022 № 61Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного станутериторіальну підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області визначено Дружківському міському суду Донецької області.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 15 вересня 2023 року відкрито провадження по цивільній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, підготовче судове засідання.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 7 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляд у по суті.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином, від представника позивачів надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у поновному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, заяв та клопотань не надходило.

Треті особиу судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, від представника Бахмутської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України , фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, встановлюють у судовому порядку, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема, шляхом визнання права власності.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок від 09.07.1992 р., житловий будинок загальною площею 57,30 кв.м., знаходиться в АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_7 .(а.с.99)

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 листопада 1999 р., виданого Бюро приватизації житла Артемівського району «Масандра» вбачається, що адреса частини житлового будинку загальною площею 57,30 кв.м. вказана як « АДРЕСА_2 » та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та його членам сім`ї ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 .(а.с.98)

Також, відповідно до листа старости Іванівського старостинського округу на запит представника позивачів ОСОБА_4 від 12.02.2022 № 174/02 стосовно адреси частини будинку по АДРЕСА_2 вбачається, що згідно погосподарської книги №16 Красненської сільської Ради народних депутатів на 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 , ОСОБА_7 дійсно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Стосовно іншої частки цього житлового будинку було повідомлено, що згідно погосподарської книги №16 Красненської сільської Ради народних депутатів на 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_4 домогосподарство значилось за адресою: АДРЕСА_4 та на теперішній час обидві адреси частин житлового будинку залишились не змінними.(а.с.155-157)

3 листопада 2023 року на адресу суду від ТОВ «Бюро технічної приватизації житла «Масандра» надійшли пояснення, але суд ставиться до них критично інеприймаєдо уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, встановлені судом.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що у первинних правовстановлювальних документах на приватизацію житла і при подальшій реєстрації цих прав, була допущена помилка і в обидвох адресах було переплутаний населений пункт, фактично частина будинка батьків позивачів знаходиться в АДРЕСА_2 .

Щодо позовних вимог стосовно поділу спадкового майна та визнання права на спадщину суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_5 видане Виконкомом Іванівської сільської ради Бахмутського району Донецької області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_6 видане Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).(а.с.105-106)

Після смерті батьків позивачок, відкрилася спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 3,85 га, кадастровий номер 1420985500:02:017:0009, на території Красненської сільської ради із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 23.02.2001 року серії І-ДН №101592, житловий будинок АДРЕСА_1 , частину житлового будинка із господарськими спорудами та побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_2

Як вбачається з державного акту на право власності на землю І-ДН № 101592 ОСОБА_7 09.02.2001 р. було передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,85 га.(а.с.17)

Із свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 31.05.1989 р. вбачається, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_5 належить ОСОБА_7 на праві особистої власності. (а.с.48)

Суд також зазначає, що відповідно до технічного паспорту на житловий будинок від 09.07.1992 р., житловий будинок загальною площею 57,30 кв.м., знаходиться в АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_7 .(а.с.99)

Постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.06.2021 р., 10.06.2021 р., 04.08.2021 р. позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.(а.с.155-117)

Стаття 1298 ЦК України передбачає, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 8 ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає реєстрації (крім земельної ділянки), може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів та довідки зазначеного органу місцевого самоврядування з викладенням характеристики будівлі, на яку видається свідоцтво.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які були посилання як на підставу вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 235, 263, 264, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст.316, 321,328, 384, 392, 1216, 1218, 1261, 1296, 1297,1298 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Бахмутська міська рада, Комунальне підприємство «Бахмутське БТІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро приватизації житла «Масандра» про встановлення юридичного факту, про поділ спадкового майна та визнання права на спадщину - задовольнити.

Встановити факт того, що частина житлового будинку загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 25, 50 кв.м. (літера за планом земельної ділянки А-1a1), сарай (літера В) , вбиральня (літера Г), огорожа (літера №1-№3), водопровід (літера № 4) та який належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Розподілити спадщину після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши за спадкоємцем за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку 1420985500:02:017:0009, на території Красненської сільської ради із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розподілити спадщину після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши за спадкоємцем за законом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок Аа1, житловою площею 26,60 кв.м, загальною площею 50,70 кв.м., господарські будівлі і споруди: гарж Б, сарай Г,Ж, водопровід № 1, розташованого за адресою АДРЕСА_1

Розподілити спадщину після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який в порядку спадкової трансмісії вступив в спадщину після смерті його дружини ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 визнавши за спадкоємцем за законом ОСОБА_3 право власності на 1/5 частини частки житлового будинку Аа1, загальною 57,30 кв.м. та відповідну частку госоподарськх будівель і споруд сарай В, вбиральня Г, огорожа - №1 №3, водопровід № 4 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з моменту отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Худіна