Рішення

від 13.12.2023 по справі 303/8738/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/8738/23

2-о/303/257/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Кольчинська селищна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодчий і К»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, у якій зазначив, що йому на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого 19.11.1981 виконкомом Кольчинської селищної ради народних депутатів на підставі рішення №98 від 19.11.1981, зареєстрованого Мукачівським бюро технічної інвентаризації 25.03.1983 в реєстровій книзі за номером запису 678 належить на праві особистої власності домоволодіння АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з одного житлового будинку. Маючи намір реалізувати свої права власника щодо належного йому будинку, він звернувся до державного реєстратора, який повідомив, що державна реєстрація нерухомого майна не може бути проведена до усунення розбіжностей у написанні імені власника, оскільки ім`я особи « ОСОБА_2 », яке зазначене у свідоцтві не збігається з його ім`ям, яке вказане у паспорті громадянина України « ОСОБА_3 ». Просив встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документа - свідоцтва про право особистої власності, виданого 19.11.1981 виконкомом Кольчинської селищної ради народних депутатів на підставі рішення № 98 від 19.11.1981, зареєстрованого Мукачівським бюро технічної інвентаризації 25.03.1983 в реєстровій книзі за номером запису 678 про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з одного житлового будинку.

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2023 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог ст. ст. 177, 318 ЦПК України.

Після усунення недоліків заяви ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2023 відкрито провадження по даній справі.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2023 витребувано у Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області докази по справі.

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2023 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодчий і К» надати суду інвентарну справу на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Заявник у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

З`ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст.293 ЦПК Україниокреме провадженняце вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.1 п.6ст.315 ЦПК Українисуди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті.

Таким чином, законодавством визначено процедуру встановлення факту належності документів особі, у даному випадку шляхом звернення до суду.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Метою встановлення факту належності заявнику свідоцтва про право особистої власності є необхідність оформлення майнових прав на домоволодіння.

У даному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.

Згідно з вимогамист. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Обава, Мукачівський район, Закарпатська область, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Також у матеріалах справи наявна копія архівної довідки виданої Державним архівом Закарпатської області Закарпатської обласної військової адміністрації від 29.06.2023, з якої вбачається, що в документах архіву є дані про те, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в церковну книгу греко-католицької громади с. Обава Мукачівського району внесено відповідний запис №15 від 02.04.1944. Місце народження с. Обава Мукачівського району. Батько- ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 .

Із копії свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 19.11.1981 вбачається, що дане свідоцтво видане виконкомом Кольчинської селищної Ради народних депутатів про те, що ціле домоволодіння, яке розташовано в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_7 на праві особистої власності. Це домоволодіння в цілому складається з одного жилого будинку. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Кольчинської селищної Ради народних депутатів № 98 від 19.11.1981 в зв`язку з перетворенням сільської місцевості на селище міського типу.

Заявник посилався на те, що у вищезазначене свідоцтво на право особистої власності на домоволодіння належить йому, але в ньому неправильно зазначено його ім`я, а саме вказано « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ».

Кольчинська селищна рада листом від 28.08.2023 №02-9-6/991 повідомила про відсутність можливості внести виправлення до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння.

З копії паспорта заявника вбачається, що його місце проживання зареєстровано з 19.02.1998 за адресою: АДРЕСА_2 .

У матеріалах інвентарної справи на домоволодіння по АДРЕСА_1 міститься копія довідки Виконавчого комітету Кольчинської селищної ради від 31.05.2023 № 546 з якої слідує, що з перейменуванням вулиць та нумерацією будинків, адреса житлового будинку в АДРЕСА_1 змінена на АДРЕСА_2 .

Зазначене свідчить про те, що місце проживання заявника зареєстровано в домоволодінні, яке у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння зазначено під АДРЕСА_1 , факт належності якого просить встановити заявник.

Крім того, у матеріалах зазначеної інвентарної справи, які підшиті в хронологічній послідовності міститься зведений оціночний акт по домоволодінню від 03.10.1980, оціночний акт від 03.10.1980, оціночний акт №2 від 03.10.1980, виписка з рішення №98 Кольчинської селищної Ради депутатів трудящих від 19.11.1981, рахунок №113 від 14.10.1983, в яких власником домоволодіння в АДРЕСА_2 значиться ОСОБА_7 , але у подальшому матеріали справи містять технічний паспорт на будинок садибного типу від 29.05.2023, платіжна інструкція від 25.05.2023, договір-заява про надання послуг з технічної інвентаризації нерухомого майна від 29.05.2003 року, в яких власником домоволодіння зазначено ОСОБА_1 .

Таким чином, матеріали інвентарної справи свідчать про те, що ім`я власника домоволодіння по АДРЕСА_2 (до зміни нумерації АДРЕСА_1 змінювалося з ОСОБА_7 на ОСОБА_1 .

Помилкове зазначення імені заявника « ОСОБА_2 » в технічній документації на домоволодіння по АДРЕСА_2 призвело до подальшого прийняття Кольчинською селищною Радою депутатів трудящих рішення №98 від 19.11.1981 про оформлення права особистої власності за ОСОБА_7 на зазначене домоволодіння, а в подальшому - до видачі свідоцтва ОСОБА_7 про право особистої власності на домоволодіння від 19.11.198, а не ОСОБА_1 .

Крім того, про помилковість зазначення імені власника домоволодіння АДРЕСА_2 в технічній документації на домоволодіння по АДРЕСА_2 , що в подальшому призвело до видачі свідоцтва ОСОБА_7 про право особистої власності на домоволодіння від 19.11.1981, а не ОСОБА_1 також свідчить свідоцтво про одруження НОМЕР_1 від 26.10.1968 року, відповідно до якого ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_8 , яке співвідноситься з відміткою в паспорті заявника про те, що ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_8 26.10.1968.

Таким чином, архівна довідка Державного архіву Закарпатської області Закарпатської обласної військової адміністрації від 29.06.2023, свідоцтво про одруження НОМЕР_1 від 26.10.1968 в сукупності з відміткою в паспорті заявника про укладення шлюбу свідчать, що до початку формування технічної документації на домоволодіння по АДРЕСА_2 , в якій на початкових етапах ім`я власника зазначалось ОСОБА_7 , фактичне ім`я власника було ОСОБА_1 .

За таких обставин надані позивачем та зібрані судом докази свідчать

про те, що у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 від 19.11.1981 ім`я заявника помилково зазначено « ОСОБА_2 », замість його дійсного імені « ОСОБА_3 », тому суд приходить до висновку, що свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння від 19.11.1981 належить заявнику.

Необхідно також зазначити, що листи №02-9-6/991 від 28.08.2023 та №02-9-6/1173 від 12.09.2023 Кольчинської селищної ради про те, що власником домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 , а також про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 є однією особою, суд не може прийняти до уваги, оскільки в довідках не зазначено на яких документах засновані такі твердження і чим вони підтверджуються.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги, що факт належності правовстановлюючого документу підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а доказів, що свідчили би про протилежне відсутні, а також з врахуванням того, що даний факт має для заявника юридичне значення, оскільки необхідний для реалізації його майнових прав і встановити його іншим шляхом неможливо, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 4, 76, 258-259, 263-265, 273, 293-294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, ч.2 ст.19 Конституції України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Кольчинська селищна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодчий і К» - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, видане 19.11.1981 виконкомом Кольчинської селищної Ради народних депутатів на підставі рішення № 98 від 19.11.1981 про право особистої власності на домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , що в цілому складається з 1-го житлового будинку та яке зареєстроване Мукачівським бюро технічної інвентаризації 25.03.1983 в реєстровій книзі за номером запису 678.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя