Постанова

від 19.12.2023 по справі 127/2-1357/10

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/2-1357/10

Провадження № 22-ц/801/2213/2023

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 рокуСправа № 127/2-1357/10м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зцивільних справ:головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Берегового О.Ю., Войтка Ю.Б.

з участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 127/2-1357/10 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Торговий дім «Віктор», КП ВООБТІ про визнання дійсним договору №12 купівлі-продажу від 25 грудня 2006 року, зобов`язання підписання акту-приймання передачі та за зустрічним позовом ТОВ «Торговий дім «Віктор» до ОСОБА_1 , КП ВООБТІ, за участі третіх осіб: ТОВ «Малиш», ТОВ фірма Вінпродторг ЛТД, Вінницька районна державна адміністрація про визнання дійсним договору №12 купівлі-продажу нерухомості від 25 грудня 2006 року та договору №11 купівлі-продажу нерухомості від 20 листопада 2006 року,

за апеляційноюскаргою Акціонерного товариства «РВС Банк» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2023 року про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2010 року, постановлену у складі судді Іщук Т.П.,-

встановив:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява Акціонерного товариства «РВС Банк» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Замостянського районного суду м.Вінниці від 16 квітня 2010 року в справі №2-1357/10 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Торговий дім «Віктор», КП ВООБТІ про визнання дійсним договору №12 купівлі-продажу від 25 грудня 2006 року, зобов`язання підписання акту-приймання передачі та за зустрічним позовом ТОВ «Торговий дім «Віктор» до ОСОБА_1 , КП ВООБТІ, за участі третіх осіб: ТОВ «Малиш», ТОВ фірма Вінпродторг ЛТД, Вінницька районна державна адміністрація про визнання дійсним договору №12 купівлі-продажу нерухомості від 25 грудня 2006 року та договору №11 купівлі-продажу нерухомості від 20 листопада 20006 року.

Заява мотивована тим, що він є правонаступником ПАТ «Сведбанк», яке в процесі розгляду цієї справи було залучено до участі як третю особу. ПАТ «Сведбанк» змінив своє найменування на ПАТ «ОМЕГА БАНК». Щодо останнього було розпочато процедуру ліквідації та згідно плану регулювання неплатежоспроможного банку було визначено спосіб його виводу з ринку шляхом створення перехідного банку. ПАТ «Перехідний Банк «РВС БАНК» є правонаступником в частині визначених відповідно до плану регулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 травня 2015 року ( протокол №102/15) (зі змінами від 12 червня 2015 року (протокол №127/15) та від 03 липня 2015 року (протокол 149/15) активів (уключаючи права за договорами забезпечення та обов`язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями ПАТ «ОМЕГА БАНК».

Відповідно до акту №5/07/2015-Н приймання-передачі перехідному банку ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» нерухомого майна неплатежоспроможного банку ПАТ «ОМЕГА БАНК» від 03 липня 2015 було передано нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, розташований в АДРЕСА_1 , а також підписаний акт приймання передачі документів на вказаний комплекс. Вказаний комплекс був предметом спору в справі № №2-1357/10.

ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» змінив найменування на ПАТ «РВС БАНК» та останній є його правонаступником, а тому в порядку ст.55 ЦПК України просив замінити учасника ПАТ «Сведбанк» на заявника.

Як на підставу для перегляду судового рішення (ухвали від 16 квітня 2010 року) за нововиявленими обставинами посилається на встановленні ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2023 року в справі №127/7160/16-к: підроблений (фальшивий договір) оренди майна з правом викупу від 01 жовтня 2020 року, укладений між ТОВ фірма «Укрводпром» та ТОВ фірма «Вінпродторг ЛТД», примірник якого долучений до апеляційної скарги під час розгляду справи №22-485 від 01 березня 2020 року; підроблений (фальшивий) акт прийому-передачі від 30 вересня 2007 року до цього ж договору, відповідно до яких ТОВ фірма «Вінпродторг ЛТД» нібито передала ТОВ - фірма «Укрводпром» цілісний майновий комплекс у власність; підроблений підпис ОСОБА_2 від імені ТОВ фірма «Вінпродторг ЛТД» в додатку №1 (специфікація майна) до договору про те, що майно є предметом договору оренди майна з правом викупу, який насправді виконаний ОСОБА_3 (факт підробки встановлений висновком експерта) та підроблений підпис ОСОБА_2 у додатку №2 до Договору (акт приймання-передачі від 30 вересня 2007 року), який згідно висновку експерта особисто ОСОБА_2 не підписувався, а виконаний ОСОБА_3 .

Вважаючи, що ці обставини нововиявленими, заявник просив відкрити провадження, скасувати ухвалу Замостянського районного суду м.Вінниці від 16 квітня 2010 року в справі №2-1357/10, якою було закрито провадження в справі щодо первісного позову у зв`язку з відмовою позивача від позову, а зустрічний позов залишений без розгляду, та ухвалити рішення.

Заявник також просив поновити строк, встановлений п.2 ч.1 ст.424 ЦПК України, для подання заяви про перегляд ухвали суду від 16 квітня 2010 року. В обґрунтування цього вказує, що ухвала суду від 08 червня 2023 року, якою встановлені обставини, що є нововиявленими, набула чинності 16 червня 2023 року, тобто строк подачі заяви за нововиявленими обставинами закінчився 17 липня 2023 року, однак заявник первісно звертався із заявою про перегляд ухвали апеляційного суду від 01 березня 2010 року саме до апеляційної інстанції, яка була повернута заявнику та після детального аналізу було визначено, що за нововивявленими обставинами слід здійснювати перегляд ухвали Замостянського районного суду м.Вінниці від 16 квітня 2010 року в справі №2-1357/10 та відповідно звертатися до Вінницького міського суду Вінницької області. При цьому звертає увагу на відсутність підстав для застосування ч.2 ст.424 ЦПК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2023 року у відкритті провадження за заявою Акціонерного товариства «РВС Банк» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2010 року в справі №2-1357/10 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги (заяви) на судові рішення. Норми, які регламентують строки їх подання, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані..

В апеляційній скарзі Акціонерного товариства «РВС Банк» посилаючись напорушення нормпроцесуального права,просить ухвалусуду першоїінстанції скасувати,а справунаправити досуду першоїінстанції для вирішенняпитання про відкриття провадженняза заявою Акціонерного товариства «РВС Банк» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Замостянського районного суду м.Вінниці від 16 квітня 2010 року в справі №2-1357/10.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що суд першої інстанції, постановив оскаржувану ухвалу без врахування дійсних обставин справи, з порушенням норм процесуального права. Суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин принцип «аналогії закону», встановлений ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, хоч в цій ситуації саме цю норму необхідно було застосуват, а також судом не було дотримано вимог законодавства, яким встановлена незворотність в часі дії закону, яким звужуються права учасників судового процесу.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник Акціонерного товариства«РВС Банк»просив апеляційнускаргу задовольнити,ухвалу судупершої інстанціїскасувати танаправити справудо судупершої інстанціїдля вирішенняпитання провідкриття провадження зазаявою Акціонерного товариства «РВС Банк» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2010 року в справі №2-1357/10. Послався на доводи викладені в апеляційній скарзі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість проведення судового розгляду у відсутність осіб, які не з`явилися.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що в провадженні Замостянського районного суду м.Вінниці перебувала цивільна справа №2-1357/10 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Торговий дім «Віктор», КП ВООБТІ про визнання дійсним договору №12 купівлі-продажу від 25 грудня 2006 року, зобов`язання підписання акту-приймання передачі та за зустрічним позовом ТОВ «Торговий дім «Віктор» до ОСОБА_1 , КП ВООБТІ, за участі третіх осіб: ТОВ «Малиш», ТОВ «Вінпродторг», Вінницька районна державна адміністрація про визнання договору №1-11 купівлі-продажу нерухомості від 20 листопада 2006 року дійсним.

Рішенням Замостянського районного суду м.Вінниці від 25 січня 2007 року в цій справі в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Визнано дійсним договір №1-11 купівлі-продажу нерухомості від 20 листопада 2006 року, визнано за ТОВ «Торговий дім «Віктор» право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язано ВООБТІ зареєструвати право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Торговий дім «Віктор», визнано дійсним звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,5402 га від 09 лютого 2004 року, виготовлений експертом ПП ЦЕП «Сервіс-Центр, зобов`язано Вінницьку районну державну адміністрацію вирішити питання продажу ТОВ « Торговий дім «Віктор» земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,5402 га за ціною експертної оцінки 55298,47 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01 березня 2010 року рішенням Замостянського районного суду м.Вінниці від 25 січня 2007 року скасоване, а справа направлена на новий розгляд.

Ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці від 31 березня 2010 року до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучений ПАТ « Сведбанк», зважаючи, що предметом спору є право власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором, стороною якої є ПАТ «Сведбанк».

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2010 року суд прийняв відмову ОСОБА_1 від позову до ТОВ «Торговий дім «Віктор», КП ВООБТІ про визнання дійсним договору №12 купівлі-продажу від 25 грудня 2006 року, зобов`язання підписання акту-приймання передачі та закрив провадження в справі за первісним позовом відповідно до п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України та залишив без розгляду зустрічний позовом ТОВ «Торговий дім «Віктор» до ОСОБА_1 , КП ВООБТІ, за участі третіх осіб: ТОВ «Малиш», ТОВ «Вінпродторг», Вінницька районна державна адміністрація про визнання договору №1-11 купівлі-продажу нерухомості від 20 листопада 2006 року дійсним на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Заявник 22 серпня 2023 року звернувся із заявою про перегляд цієї ухвали за новововияленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 423, п. 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для цього є, зокрема, встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 424 ЦПК України, з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Тобто, зі змісту наведених вище положень чинного законодавства слідує, що десятирічний строк, визначений п. 2 ч. 2 ст. 424 ЦПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної, на думку особи, помилки, а тому за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк (10 років) є преклюзивним (присічним) і не може бути поновлений, незалежно від причин його пропуску.

З поданої заяви слідує, що заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2010 року.

Тобто, звернувшись до суду 22 серпня 2023 року із заявою про перегляд ухвали суду від 16 квітня 2010 року, десятирічний строк є пропущеним.

Наслідком пропущення десятирічного строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є відмова у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності пропуску цього строку.

Враховуючи те, що передбачений п. 2 ч. 2 ст. 424 ЦПК України десятирічний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами пропущений, вказаний строк є преклюзивним (присічним) і не може бути поновлений, незалежно від причин його пропуску, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Щодо посилання заявника на не застосування вказаного обмежувального процесуального строку, з огляду на те, що судове рішення набрало законної сили до моменту змін в цивільно-процесуальному кодексі, а нововиявлені обставини встановлені судовим рішенням після набуття таких змін, то суд не бере їх до уваги, зважаючи, що запроваджуючи відповідні зміни в цивільно-процесуальному законодавстві законодавець передбачив цілий ряд особливостей, виклавши їх в Розділі ХІІІ «Перехідні Положення» ЦПК, зокрема і щодо розгляду поданих заяв про перегляд судового рішення за нововивченими обставинами, однак жодних особливостей щодо застосування положень ч.2, 3 ст.424 ЦПК України не передбачено.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Слід також зазначити, що вказана норма не визнана неконституційною.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Прецедентними з цього питання є рішення ЄСПЛ у справах «Osman v. the United Kingdom» (Осман проти Сполученого Королівства) від 28 жовтня 1998 року та «Kreuz v. Poland» (Креуз проти Польщі) від 19 червня 2001 року.

Суд також зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги (заяви) на судові рішення. Норми, які регламентують строки їх подання, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для відповідача, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положеньст. 375 ЦПК Україниапеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд ,

постановив :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РВС Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: О.Ю. Береговий

Ю.Б. Войтко