Постанова

від 20.12.2023 по справі 200/4454/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року справа №200/4454/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Мандрика Владислава Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 200/4454/23 (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 08.01.2023, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 08.01.2023, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В обґрунтування позову зазначив, що під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в 105 прикордонному загоні імені князя Володимира Великого (Військова частина НОМЕР_2 ), позивач виконував бойові завдання на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ).

Відповідач протиправно не нараховував та не виплачував підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100000 гривень відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн не є обов`язковою безпосередня участь в бойових діях, оскільки положення п. 1 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 передбачають, зокрема, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

На підставі Наказів № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ позивач не може бути позбавлений підвищеної додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, оскільки ці накази не пройшли обов`язкової державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Крім того, суд першої інстанції, всупереч вимогам процесуального законодавства, безпідставно поклав на позивача обов`язок доказування, а саме, що позивачу необхідно доказувати факт прийняття участі у бойових діях або безпосередньої особистої участі у заходах оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, військовослужбовцем військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач у період з 28.09.2022 по 07.01.2023 перебував у службовому відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Листом від 29.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) повідомив відповідача, що підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/81-22-АГ Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 не застосовуються, тому довідки про військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_2 не опрацьовувались. Разом з тим, відповідачу направлені копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовців НОМЕР_3 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття правового рішення.

На адвокатський запит від 02.02.2023 щодо реалізації військовослужбовців НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) на отримання збільшеної додаткової винагороди за жовтень і листопад 2022 року листом від 09.02.2023 адміністрація Держприкордонслужби повідомила, що у жовтні і листопаді 2022 року військовослужбовці перебували на бойових позиціях, проте, участі у бойових діях або визначених пунктом 2 наказу № 392 заходах у складі Військової частини НОМЕР_2 не брали, про що зазначено в листі ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) від 06.02.2023 № 22/838-23-Вих, довідки, передбачені додатком 2 до наказу № 392 на адресу Військової частини НОМЕР_1 не направлялись, підстави для нарахування збільшеної додаткової винагороди в НОМЕР_3 прикордонного загону відсутні.

Листом від 03.04.2023 на адвокатський запит відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з ненаданням 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого підтверджуючих документів, в НОМЕР_3 прикордонного загону відсутні підстави для внесення військовослужбовця в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 гривень за спірний період.

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) від 20.06.2023 про надання відповіді на адвокатський запит, позивач перебуває на фінансовому забезпеченні у НОМЕР_3 прикордонному загоні, тому повідомити про причину невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 не має можливості, а довідка про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області від 07.01.2023 № 3531 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого видана керівництву 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) в одному примірнику.

Як вбачається з архівних відомостей, у період з вересня 2022 по січень 2023, виплата позивачу винагороди в розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, не здійснена.

07 січня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_2 позивачу видана довідка № 3531, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 26.09.2022 по 08.01.2023. У якості підстави зазначено бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України № 165 гриф від 16 вересня 2022 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що в період дії воєнного стану, в тому числі в спірний період розмір додаткової винагороди збільшувався до 100000 грн в розрахунку на місяць для тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Однак, позивачем доказів безпосередньої участі в бойових діях чи в забезпеченні таких заходів суду не надано.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану (далі Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону № 389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV Про Державну прикордонну службу України (далі Закон № 661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Частиною першою статті 6 Закону № 661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 19 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.

Отже, відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII Про оборону України (далі Закон № 1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Частиною першою статті 12 Закону № 1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146 Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, яка застосовувалася у період з 01.09.2022 по 20.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій).

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Щодо наказу № 628-АГ Адміністрації Держприкордонслужби, виданого на реалізацію пункту 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», суд зазначає наступне.

30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 був виданий наказ № 392-/0/81-22-АГ Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який введений в дію з 01 серпня 2022 року.

З 01 грудня 2022 року був введений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09 грудня 2022 року Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (далі Наказ № 628/0/81-22-АГ).

Згідно з частиною 3 статті 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом.

Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.1992 № 493 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлений Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (далі - Положення), наказом Міністерства юстиції України від 12.04.05 № 34/5 Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661.

Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.1996 № 468.

Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.

Положенням встановлено, що державній реєстрації в Мін`юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що, зокрема, зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Про захист заробітної плати № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Частинами першою та сьомою статті 43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям грошова винагорода військовослужбовця та оплата праці і заробітна плата, які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.

Зокрема, такий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 820/4748/17, від 12 вересня 2019 року у справі № 812/1255/17, від 02 липня 2020 року у справі № 812/792/17, 07 лютого 2022 року у справі № 420/7697/21.

Таким чином, оскільки Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ зачіпають соціально-економічні, права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, які проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, тому вказані Накази підлягали державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.

Проте, Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ не містять відомостей про їх реєстрацію в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.

Отже, незареєстровані в Міністерстві юстиції України Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ не пройшли правової експертизи і не набули чинності у порядку, встановленому законодавством, і не можуть прийматись до виконання та не викликають правових наслідків.

Наказ №628 АГ визначає умови виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.

Крім того, на користь висновку суду щодо необхідності оприлюднення та державної реєстрації Наказів № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ свідчить той факт, що Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року № 36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.

Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року № 36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.

Проте, зазначений Порядок введений в дію з 01 лютого 2023 року, а тому не може бути застосований до спірних правовідносин.

Згідно статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII Про оборону України особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Указами Президента України № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію введений воєнний стан та оголошена мобілізація.

Відповідно до Указу Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який затверджений Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи судами на території України діє особливий період.

Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначений Інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).

Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється також за ті дні, коли у районі ведення бойових дій (районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, районі воєнних конфліктів та проведення інших заходів в умовах особливого періоду) військовослужбовці беруть участь у здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км); веденні морського бою.

Отже, для визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень відповідно до постанови № 168, необхідно встановити докази безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів.

Пунктом 3 розділу IV Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях.

До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях.

Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.

Згідно з пунктом 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).

Орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди. (Пункт 5 розділу IV Інструкції).

Відповідно до пункту 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.

На підставі пункту 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Аналіз вищеназваних нормативно-правових актів свідчить, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (вогневий контакт з противником, вогневі ураження противником території, на якій здійснюються бойові дії, розвідка на території противника )

При цьому виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.

Отже, для визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень відповідно до постанови № 168, необхідно встановити докази безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів.

Тобто, законодавець, очевидно, запроваджуючи два види доплат (30000 грн та 100000 грн) мав на меті, що збільшений розмір доплати пов`язаний не лише з виконання обов`язків військової служби, натомість має характер винагороди за виконання особливо складних бойових завдань.

Є безпідставними доводи апелянта, що до спірних правовідносин Інструкція не застосовується, бо право на підвищену додаткову винагороду встановлено Постановою № 168, оскільки постановою № 168 не визначено порядок нарахування додаткової винагороди, тоді як Інструкція визначає виплату такої винагороди під час дії в Україні особливого періоду.

Підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської та Сумської областей (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська та Сумська області віднесені до територій можливих бойових дій.

При цьому НОМЕР_5 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), що знаходиться в межах Чернігівської та Сумської областей, бойові завдання на лінії бойового зіткнення не виконував, в зв`язку з чим не опрацьовував довідки про військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), які брали участь у бойових діях або заходах в період з вересня 2022 року по січень 2023 року у складі Військової частини НОМЕР_2 .

Також Адміністрація Державної прикордонної служби України зазначає, що військовослужбовці НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) у жовтні та листопаді 2022 року перебували на бойових позиціях, проте участь у бойових діях або заходах, що визначені п. 2 наказу від 30.07.2022 № 392-АГ, у складі Військової частини НОМЕР_2 не брали, тому довідки, що передбачені додатком 2 до цього наказу, на адресу Військової частини НОМЕР_1 не направлялися.

Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах протягом спірного часу з вересня 2022 року по січень 2023 року.

Суд не приймає, як доказ, довідку військової частини НОМЕР_2 від 07 січня 2023 року № 3531, оскільки вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.

Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.

Крім того, довідка видана на підставі наказу Адміністрації Державної прикордонної служби від 16.09.2022 № 165, яким визначено про необхідність прибуття військовослужбовців, зокрема, позивача до НОМЕР_5 прикордонного загону.

Тобто наказ адміністрації Державної прикордонної служби № 165 від 16.09.2022 не підтверджує участі позивача в бойових діях або відповідних заходах, тому не може бути належним доказом такої участі позивача в період з жовтня 2022 року по січень 2023 року.

Отже, вказана довідка не може бути належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Не є підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях та заходах бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.

В межах позовних вимог та предмету спору у цій справі позивачем не оскаржується бездіяльність НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого щодо не складання та не направлення відповідачу інформації та документів (в тому числі довідок), передбачених наказом № 392, стосовно позивача.

Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах протягом з вересня 2022 року по січень 2023 року.

Віднесення Чернігівської та Сумської областей до районів, де ведуться активні бойові дії, не свідчить про безумовну наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.

Лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168, та не є безумовним доказом безпосередньої його участі у бойових діях чи відповідних заходах.

Суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких позивач протягом вересня 2022 року- січня 2023 року приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови КМУ № 168. Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою КМУ № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.

З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мандрика Владислава Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 200/4454/23 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 200/4454/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 20 грудня 2023 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 грудня 2023 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв