Постанова

від 20.12.2023 по справі 400/1700/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1700/21

Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,

повний текст судового рішення

складено 13.09.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу комунального закладу культури «Миколаївський обласний краєзнавчий музей» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до комунального закладу культури «Миколаївський обласний краєзнавчий музей» про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі позивач) звернулось до суду з позовом до комунального закладу культури «Миколаївський обласний краєзнавчий музей» (далі відповідач), в якому просило: застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) до комунального закладу культури «Миколаївський обласний краєзнавчий музей» у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Набережна, 29, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивач провів перевірку об`єкта відповідача, за результатами якої виявив особливо небезпечні порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 08.12.2020 року №496 та посвідчення на проведення перевірки від 02.02.2021 року №63 посадові особи позивача з 02.02.2021 року по 08.02.2021 року здійснили планову перевірку об`єкта відповідача Комунального закладу культури «Миколаївський обласний краєзнавчий музей» за адресою: Миколаївська область, Миколаїв, вул.Набережна, 29, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт від 08.02.2021 року №63, в якому зафіксовані порушення, зокрема, і такі, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Акт перевірки підписаний директором Комунального закладу культури «Миколаївський обласний краєзнавчий музей», акт вручений відповідачу.

Відповідач частково усунув виявлені перевіркою порушення, що підтверджується актом перевірки від 06.01.2022 року.

За повідомленням позивача (клопотання від 08.08.2023 року), неусунутими залишаються порушення, зазначені в пунктах 1, 6, 8, 10 - 12, 15 - 18, 21, 22, 24 - 28 позовної заяви.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами підтверджено, що з акту перевірки ГУ ДСНС від 12.10.2023 року вбачається та не заперечується позивачем, апелянтом не усунуто 10 з 28 порушень, а саме порушення, зазначені в пунктах 1, 6, 10, 12, 15, 16, 17, 24, 26, 28 позовної заяви.

Доказів усунення в повному обсязі порушень, виявлених перевіркою у даній справі відповідачем не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вищевказані порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки залишились не усунутими, і такі порушення можуть призвести до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі, то їх наявність відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417 (надалі - Правила №1417), є підставою для застосування до відповідача адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Серед повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, є звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (п.12 ч.1 ст.67 Кодексу).

Згідно п.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення, які залишилися не усунутими відповідачем, за своєю суттю є такими, що створюють загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі, а тому існування таких порушень дає адміністративному суду підстави для застосування до відповідача визначених законом заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд першої інстанції цілком обґрунтовано послався на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.06.2018 року у справі №823/589/16, відповідно до якої такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено, що застосування заходів реагування у формі зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Судова колегія звертає увагу на те, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Отже, з матеріалів справи суд вбачається, що до усунення зазначених вище порушень, робота комунального закладу культури «Миколаївський обласний краєзнавчий музей», є небезпечною і створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оскільки апелянтом не надано доказів усунення всіх порушень, які зафіксовано в акті перевірки від 08.02.2021 року, на час ухвалення рішення судом першої інстанції, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального закладу культури «Миколаївський обласний краєзнавчий музей» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька