Постанова

від 14.12.2023 по справі 640/17979/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17979/22 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.

при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В.

за участю учасників судового процесу:

від позивачів (апелянтів): Руденко О.В. ;

від відповідача-1: Гончар В.М.;

від відповідача-2: Музичук Л.В.;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Акціонерне товариство "Банк Січ" про визнання протиправним і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просять суд:

1. Визнати протиправними дій Національного банку України щодо зазначення в пункті 2 Рішення Правління Національного банку України від 05.08.2022 № 403-рш «Про набуття у власність державних облігацій України, переданих АТ «Банк Січ», вартості державних облігацій України, номінованих у національній валюті, переданих АТ «Банк Січ», у заставу Національному банку України в рахунок забезпечення виконання своїх зобов`язань за Генеральним кредитним договором від 19.10.2018 № 380816-ГК, а саме:

95576000,00 грн, замість вірних 100081000 грн за 100000 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000221568 (дата погашення 18.01.2023);

50455560,00 грн, замість вірних 53894105 грн за 50500 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000200885 (дата погашення 19.04.2023);

71626000,60 грн, замість вірних 77187059,60 грн за 73220 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000201255 (дата погашення 24.05.2023);

980601093,00 грн, замість вірних 1076884462,80 грн за 1060740 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000173371 (дата погашення 23.08.2023);

630009837,60 грн, замість вірних 706662699,60 грн за 703506 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000206460 (дата погашення 22.11.2023);

318478748,00 грн, замість вірних 370868260 грн за 384200 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000207880 (дата погашення 22.05.2024);

910125203,00 грн, замість вірних 747587400,12 грн за 670494 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000204150 (дата погашення 26.02.2025);

2. Визнати протиправним (незаконним) та скасування пункт 2 Рішення Правління Національного банку України від 05.08.2022 № 403-рш «Про набуття у власність державних облігацій України, переданих АТ «Банк Січ» у заставу Національному банку України в частині набуття у власність Національного банку України державних облігацій України, номінованих у національній валюті, переданих АТ «Банк Січ» у заставу Національному банку України в рахунок забезпечення виконання своїх зобов`язань за Генеральним кредитним договором від 19.10.2018 № 380816-ГК, а саме з:

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000204150 (дата погашення 26.02.2025) у кількості 313606 штук;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000218531 (дата погашення 13.05.2026) у кількості 64205 штук;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000207518 (дата погашення 26.05.2027) у кількості 43477 штук;

3. Визнати протиправним зарахування НБУ державних облігацій України з рахунку в цінних паперах АТ «Банк Січ», заблокованих для забезпечення кредитів НБУ з підтримки ліквідності, на рахунок у цінних паперах НБУ з обліку цінних паперів, що не обтяженні зобов`язаннями, а саме з:

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000204150 (дата погашення 26.02.2025) у кількості 313606 штук;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000218531 (дата погашення 13.05.2026) у кількості 64205 штук;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000207518 (дата погашення 26.05.2027) у кількості 43477 штук;

4. Зобов`язати Національний банк України (Депозитарій Національного банку України) код за ЄДРПОУ: 00032106) внести до відомостей системи депозитарного обліку стосовно власника Облігацій внутрішніх державних позик України довгострокова відсоткова бездокументарна іменна, код цінного паперу: UА4000204150 в кількості 313 606 штук UА4000207518 в кількості 43 477 штук, UА4000218531 в кількості 64 205 штук АТ «Банк Січ» (код за ЄДРПОУ: 37716841) та зарахувати Облігації внутрішніх державних позик України довгострокова відсоткова бездокументарна іменна, код цінного паперу: UА4000204150 в кількості 313 606 штук, UА4000207518 в кількості 43 477 штук, UА4000218531 в кількості 64 205 штук АТ «Банк Січ» (код за ЄДРПОУ: 37716841) на рахунок АТ «Банк Січ» в Національному банку України (код за ЄДРПОУ: 00032106);

5. Визнати протиправним (незаконним) та скасування Рішення Правління Національного банку України від 09.08.2022 № 405-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «Банк Січ» до категорії неплатоспроможних»;

6. Визнати протиправним (незаконним) та скасування Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2022 № 579 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк Січ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та від 29.08.2022 № 654, згідно з яким продовжено тимчасову адміністрацію в АТ «Банк Січ» на один місяць;

7. Визнати протиправним (незаконним) та скасування Рішення Правління Національного банку України від 06.10.2022 № 495-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Січ»;

8. Визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.10.2022 № 803 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк Січ» та делегування повноважень ліквідатора банку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023:

- задоволено клопотання представника Національного банку України про закриття провадження в частині позовних вимог згідно з пунктами 1-4 заяви позивачів про уточнення позову;

- закрито провадження в частині позовних вимог згідно з пунктами 1-4 заяви позивачів про уточнення позову;

- залишено без розгляду клопотання представника Національного банку України про закриття провадження в частині заявлених позовних вимог про стягнення з Національного банку України на користь ОСОБА_2 коштів на відшкодування шкоди у розмірі 75980000 грн та на користь ОСОБА_3 - у розмірі 136240000 грн;

- відмовлено представнику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про закриття провадження в частині оскарження рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2022 № 579, від 07.10.2022 № 803 та рішення Правління Національного банку України від 06.10.2022 № 495-рш.

Не погодившись з ухвалою суду в частині закриття провадження, позивачі звернулись з апеляційною скаргою, у якій просять скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачі вказують, що закриваючи провадження в частині позовних вимог, судом першої інстанції не вірно встановлено суть (зміст, характер) спору та інтересів, за захистом яких звернулись позивачі, проігнорував предмет позову та підстави звернення з позовом до суду; не вірно застосовано положення статті 1054 та пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України до відносин між НБУ та АТ «Банк Січ»; не застосував норми права, які встановлюють повноваження та компетенцію НБУ як центрального органу влади, наділеного владними повноваженнями, в тому числі щодо підтримання ліквідності банківської системи.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а увалу суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача-1 зазначив, що виникнення спірних правовідносин обумовлено зверненням стягнення на цінні папери, переданих АТ «Банк Січ» у заставу внаслідок невиконання умов цивільно-правових договорів, що випливає з договірних правовідносин. Вважає, що вимоги позивачів, заявлені у пунктах 1-4 заяви про уточнення позовних вимог не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки факт вибуття ОВДП з власності АТ «Банк Січ» пов`язано з укладенням генерального кредитного договору від 19.10.2018 № 380816-ГК, отримання АТ «Банк Січ» кредитів рефінансування та порушення АТ «Банк Січ» умов генерального кредитного договору щодо сплати процентів за користування кредитами рефінансування за липень 2022 року. Представник відповідача-1 наполягає на тому, що АТ «Банк Січ» мало чітке волевиявлення щодо укладення генерального кредитного договору і передання в заставу цінних паперів, проте останнім не виконано умови договору щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитами рефінансування, наданими в межах генерального договору, що не оспорюється і підтверджується самим банком.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а увалу суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача-2 зазначив, що вимоги позивачів, заявлені у пунктах 1-4 заяви про уточнення позовних вимог, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з укладенням генерального кредитного договору від 19.10.2018. За наведених обставин, вважає, що спір у цій частині вимог не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Представник позивачів у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача-1 заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача-2 заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з того, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 826/6316/16 дійшла висновку, що оскільки спірні правовідносини пов`язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та застави) і на момент звернення до суду відповідач набув цінні папери у власність, незважаючи на те, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, то цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підвідомчій господарській юрисдикції. Аналізуючи положення статті 11, частин першої, другої статті 509, частини 1 статті 546, частини 1 статті 626, частини першої статті 1054 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачів, що передбачені у пунктах 1-4 заяви про уточнення позовних вимог не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки факт вибуття ОВДП із власності АТ «Банк Січ» пов`язано з укладенням Генерального кредитного договору від 19.10.2018 № 380816 - ГК, отримання АТ «Банк Січ» кредитів рефінансування (ID кредитних угод в САП НБУ №10030753000, 10030809000, 10030847000, 10030960000, 10031014000, 10031061000, 10031552000, 10031559000, 10031655000, 10031722000, 10031737000) та ймовірного порушення АТ «Банк Січ» умов Генерального кредитного договору щодо сплати процентів за користування кредитами рефінансування за липень 2022 року.

З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що пунктом 2 рішення Правління Національного банку України від 05.08.2022 № 403-рш «Про набуття у власність державних облігацій України, переданих АТ «Банк Січ» у заставу Національному банку України» 05.08.2022 задоволено вимоги Національного банку України до АТ «Банк Січ» за кредитами рефінансування (ID кредитних угод в САП НБУ №10030753000, 10030809000, 10030847000, 10030960000, 10031014000, 10031061000, 10031552000, 10031559000, 10031655000, 10031722000, 10031737000) у розмірі 3133164642,94 грн за рахунок набуття у власність Національного банку України державних облігацій України, номінованих у національній валюті, переданих АТ «Банк Січ» у заставу Національному банку України в рахунок забезпечення виконання своїх зобов`язань за Генеральним кредитним договором від 19 жовтня 2018 року № 380816-ГК, а саме з:

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UA4000221568 (дата погашення 18.01.2023) у кількості 100000 штук за справедливою вартістю 95576000,00 грн;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UA4000200885 (дата погашення 19.04.2023) у кількості 50500 штук за справедливою вартістю 50455560,00 грн;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UA4000201255 (дата погашення 24.05.2023) у кількості 73220 штук за справедливою вартістю 71626000,00 грн;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UA4000173371 (дата погашення 23.08.2023) у кількості 1060740 штук за справедливою вартістю 980601093,00 грн;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UA4000206460 (дата погашення 22.11.2023) у кількості 703560 штук за справедливою вартістю 630009837,60 грн;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UA4000207880 (дата погашення 22.05.2024) у кількості 384200 штук за справедливою вартістю 318478748,00 грн;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UA4000204150 (дата погашення 26.05.2025) у кількості 984100 штук за справедливою вартістю 910125203,00 грн;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UA4000218531 (дата погашення 13.05.2026) у кількості 64205 штук за справедливою вартістю 48791305,65 грн;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UA4000207518 (дата погашення 26.05.2023) у кількості 43477 штук за справедливою вартістю 27500941,58 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачі просять суд:

1. Визнати протиправними дій Національного банку України щодо зазначення в пункті 2 Рішення Правління Національного банку України від 05.08.2022 № 403-рш «Про набуття у власність державних облігацій України, переданих АТ «Банк Січ», вартості державних облігацій України, номінованих у національній валюті, переданих АТ «Банк Січ», у заставу Національному банку України в рахунок забезпечення виконання своїх зобов`язань за Генеральним кредитним договором від 19.10.2018 № 380816-ГК, а саме:

95576000,00 грн, замість вірних 100081000 грн за 100000 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000221568 (дата погашення 18.01.2023);

50455560,00 грн, замість вірних 53894105 грн за 50500 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000200885 (дата погашення 19.04.2023);

71626000,60 грн, замість вірних 77187059,60 грн за 73220 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000201255 (дата погашення 24.05.2023);

980601093,00 грн, замість вірних 1076884462,80 грн за 1060740 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000173371 (дата погашення 23.08.2023);

630009837,60 грн, замість вірних 706662699,60 грн за 703506 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000206460 (дата погашення 22.11.2023);

318478748,00 грн, замість вірних 370868260 грн за 384200 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000207880 (дата погашення 22.05.2024);

910125203,00 грн, замість вірних 747587400,12 грн за 670494 штук державних облігацій України з міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000204150 (дата погашення 26.02.2025);

2. Визнати протиправним (незаконним) та скасування пункт 2 Рішення Правління Національного банку України від 05.08.2022 № 403-рш «Про набуття у власність державних облігацій України, переданих АТ «Банк Січ» у заставу Національному банку України в частині набуття у власність Національного банку України державних облігацій України, номінованих у національній валюті, переданих АТ «Банк Січ» у заставу Національному банку України в рахунок забезпечення виконання своїх зобов`язань за Генеральним кредитним договором від 19.10.2018 № 380816-ГК, а саме з:

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000204150 (дата погашення 26.02.2025) у кількості 313606 штук;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000218531 (дата погашення 13.05.2026) у кількості 64205 штук;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000207518 (дата погашення 26.05.2027) у кількості 43477 штук;

3. Визнати протиправним зарахування НБУ державних облігацій України з рахунку в цінних паперах АТ «Банк Січ», заблокованих для забезпечення кредитів НБУ з підтримки ліквідності, на рахунок у цінних паперах НБУ з обліку цінних паперів, що не обтяженні зобов`язаннями, а саме з:

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000204150 (дата погашення 26.02.2025) у кількості 313606 штук;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000218531 (дата погашення 13.05.2026) у кількості 64205 штук;

міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів UА4000207518 (дата погашення 26.05.2027) у кількості 43477 штук;

4. Зобов`язати Національний банк України (Депозитарій Національного банку України) код за ЄДРПОУ: 00032106) внести до відомостей системи депозитарного обліку стосовно власника Облігацій внутрішніх державних позик України довгострокова відсоткова бездокументарна іменна, код цінного паперу: UА4000204150 в кількості 313 606 штук UА4000207518 в кількості 43 477 штук, UА4000218531 в кількості 64 205 штук АТ «Банк Січ» (код за ЄДРПОУ: 37716841) та зарахувати Облігації внутрішніх державних позик України довгострокова відсоткова бездокументарна іменна, код цінного паперу: UА4000204150 в кількості 313 606 штук, UА4000207518 в кількості 43 477 штук, UА4000218531 в кількості 64 205 штук АТ «Банк Січ» (код за ЄДРПОУ: 37716841) на рахунок АТ «Банк Січ» в Національному банку України (код за ЄДРПОУ: 00032106).

Надаючи оцінку указаним обставинам у площині мотивів суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог та через призму аргументів апеляційної скарги і відзиву на неї, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

У свою чергу, пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За змістом пункту 20 частини першої статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк виконує такі функції, зокрема, визначає особливості функціонування банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, здійснення нагляду, в тому числі валютного, за такими особами у разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 15 Закону України «Про Національний банк України» Правління Національного банку приймає рішення, зокрема, щодо організації системи рефінансування; про встановлення в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду особливостей здійснення банківського регулювання та нагляду, а також державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг, у тому числі застосування до банків, небанківських фінансових установ та інших осіб, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, заходів впливу (санкцій); про встановлення в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду особливостей регулювання грошово-кредитного ринку та здійснення валютного регулювання та нагляду.

Згідно з частиною 1 статті 73 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про Національний банк України» рішення (нормативно-правові акти чи індивідуальні акти), дії або бездіяльність Національного банку чи його посадових та службових осіб можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення їх законності. Особливості оскарження окремих рішень Національного банку встановлюються законом.

В контексті викладеного, судова колегія звертає увагу, що рефінансування банків у вигляді кредитів рефінансування, операції з цінними паперами, нагляд за банками є заходами адміністративного реагування та адміністративного впливу Національного банку України і, водночас, засобами реалізації функцій Національного банку України щодо проведення грошово-кредитної політики та банківського нагляду.

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 825/642/18, від 29.01.2019 у справі № 803/1589/17, а також постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №640/20032/18, від 21.05.2020 у справі №826/16196/18, від 18.06.2020 у справі №480/174/19, від 02.07.2020 у справі №826/16977/16, від 10.08.2020 року у справі №580/2278/19, від 14.08.2020 у справі №826/16769/16 та від 30.09.2020 у справі №640/6930/19, від 20.04.2021 у справі №640/11856/19) неодноразово підкреслював, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як було встановлено раніше, указаний спір виник у зв`язку з протиправними, на думку позивачів, діями та рішенням відповідача-1 вчинених під час визначення справедливої вартості облігацій внутрішніх державних позик.

При цьому, колегія суддів враховує, що позивачі звернулись до суду як власники істотної участі АТ «Банк Січ» і останні не заперечують проти набуття відповідачем-1 у власність ОВДП у рахунок погашення боргу за наданими банку кредитами рефінансування для підтримки ліквідності.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Банк Січ» самостійно зверталось до Національного банку України з заявами про набуття останнім у власність ОВДП, і у заяві про уточнення позовних вимог позивачі не заперечують проти набуття відповідачем-1 у власність ОВДП у рахунок погашення боргу за наданими банку кредитами рефінансування для підтримки ліквідності, тобто, спір у даній справі не пов`язаний з набуттям прав на цінні папери, їх розміщенням, обігом чи погашенням.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначенні підсудності спору у заявленій частині помилково керувався висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.12.2018 № 826/6316/16, позаяк обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови Правління НБУ від 31 березня 2016 року № 219 «Про звернення стягнення на цінні папери, передані Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» у заставу Національного банку України» обґрунтовані тим, що вказана постанова прийнята відповідачем з перевищенням повноважень та всупереч вимогам частини четвертої статті 73 Закону України від 20 травня 1999 року№ 679-XIV «Про Національний банк України».

У даному ж випадку, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 підходів визначення справедливої вартості цінних паперів, що є підставою для перегляду оскаржуваного рішення виключно на відповідність вимогам частини 1 статті 74 Закону України «Про Національний банк України» та встановлення обставин щодо порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивачів.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на норми ЦК України, позаяк оскаржуване рішення прийнято на підставі спеціального законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Відтак, закриваючи провадження у частині позовних вимог у справі, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, зазначивши, що спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи, що, як було неодноразово підкреслено вище, цей спір за своєю суттю та суб`єктним складом учасників справи охоплюється компетенцією адміністративного суду, то судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість постановленої Київським окружним адміністративним судом оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про закриття провадження у справі було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 238, 242-244, 250, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року в частині закриття провадження у справі № 640/28089/20 в частині позовних вимог, заявлених позивачами у пунктах 1-4 заяви про уточнення позовних вимог, - скасувати, а справу в даній частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено 19.12.2023.