Постанова

від 13.12.2023 по справі 380/14382/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14382/21 пров. № А/857/18787/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,

представника позивача Іванейко Я. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року (прийняте у м. Львові суддею Гуликом А. Г.; складене у повному обсязі 06 жовтня 2023 року) про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/14382/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі № 380/14382/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, позов Головного управління ДПС у Львівській області (далі також - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) задоволено частково.

Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» (далі також - Підприємство, відповідач) код ЄДРПОУ 08680477, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Хуторівка, буд. 2 до бюджету податковий борг у розмірі 1 032 744 (один мільйон тридцять дві тисячі сімсот сорок чотири) грн 78 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

29 березня 2023 року за вх. № 21346 на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення, у якій Підприємство просить відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі № 380/14382/21 про стягнення з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області коштів до бюджету - терміном на 1 (один) рік.

Заява обґрунтована тим, що державна установа Львівська виправна колонія № 48 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23 вересня 2017 року № 2865/5 попала під оптимізацію шляхом консервації. Відповідно з ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» звільнені всі працівники, крім в.о. директора підприємства і таке припинило свою діяльність. Листом від 15 квітня 2020 року відповідач повідомив позивача про припинення своєї діяльності шляхом ліквідації.

Звертає увагу на те, що суми сплачених відповідачем податків спрямовувались позивачем на погашення податкового боргу минулих періодів. Вказане спричинило виникнення податкового богу, нарахованого в поточному періоді. У зв`язку з цим просить відтермінувати виконання рішення суду від 09 січня 2023 року у справі № 380/14382/21 про стягнення податкового боргу на суму 1 032 744,78 грн, оскільки сума боргу є значною, що унеможливлює її своєчасне погашення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі № 380/14382/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках терміном на три місяці.

У задоволенні решти заяви відмовлено.

Приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції покликався на те, що судом встановлено наявність обставин, що ускладнюють виконання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі № 380/14382/21 та враховано існування обмежень щодо можливості сплати заборгованості перед бюджетом за відсутності виробничої діяльності.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Львівській області, яке вважає, що ухвала суду першої інстанції не враховує всіх обставин справи і суперечить нормам процесуального законодавства. Тому просило скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині задоволеної заяви та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» про відстрочення виконання рішення.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання судового рішення, попри це платник податків 7 років не може виконати рішення суду про стягнення заборгованості, що свідчить про відсутність наміру та бажання виконати постанову суду у повному обсязі. Також можна стверджувати, що ці заходи (відстрочення виконання судового рішення) створюють боржнику можливість ухилятися від виконання постанови суду та надають безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість відстрочення виконання судового рішення повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників, а отже невиконання судового рішення у повному обсязі загрожує не надходженням коштів до бюджету України. Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникнення спору. З урахуванням викладеного, вважає вимоги відповідача, викладені в заяві про відстрочення виконання судового рішення безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, що відповідно до приписів частини другої статті 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Питання відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі унормовані статтею 378 КАС України, відповідно до частин першої, третьої, четвертої якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставами для відстрочення/розстрочення виконання рішення є причини, які обумовлюють неможливість виконати судове рішення у встановлений законом строк, за доведеності обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим.

Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення / розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

При розгляді питання щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно враховувати доцільність та об`єктивну необхідність надання відтермінування виконання судового рішення.

При цьому, наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником, а строки відтермінування залежать від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду, проте не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, звільняти відповідача від обов`язку сплати податкового боргу та від настання наслідків у разі невиконання (несвоєчасного виконання) такого обов`язку; повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підтвердження вимог заяви про відстрочення виконання судового рішення Підприємство, зокрема, покликається на те, що Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» згідно наказу Міністерства юстиції України від 23.09.2017 № 2865/5 попало під оптимізацію шляхом консервації.

Відповідно з Підприємства звільнені всі працівники, окрім в.о. директора підприємства і Підприємство припинило свою діяльність.

Згідно наказу Міністерства юстиції № 978/5 від 16.03.2019 «Про припинення Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» підприємство припинено шляхом ліквідації.

Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» листом від 15.04.2020 повідомило Державну податкову службу України про припинення діяльності шляхом ліквідації.

Також, Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» регулярно та вчасно сплачувало до бюджету всі поточні нарахування по податках, проте Головне управління ДПС у Львівській області зараховувало сплату поточних нарахувань податків Підприємства у 2018 - 2021 роках, як погашення пені, нарахованої на заборгованість по податках, не сплачених до 2018 року.

Податки не сплачувалися через відсутність коштів на рахунку підприємства.

Тобто, у підприємства зростає борг перед бюджетом в частині податків, нарахованих в поточних періодах.

У зв`язку з цим Підприємство просить відтермінувати виконання рішення суду від 19 січня 2023 року про стягнення заборгованості, оскільки сума, заявлена до стягнення за рішенням є великою і сплата всієї практично неможлива.

Обставиною, що обмежує можливість сплати заборгованості перед бюджетом є відсутність виробничої діяльності.

Також відповідач зазначає, що він звертався до державного секретаря Міністерства юстиції України з листами від 30.03.2023 та від 19.06.2023 і відповідними документами для отриманням дозволу на списання основних засобів (обладнання), які перебувають на балансі Підприємства.

Крім того, представник відповідача долучив до матеріалів справи повідомлення від 19.05.2020 про ліквідацію, адресовані банківським установам, з проханням закрити усі рахунки, відкриті у відділеннях.

Як видно із витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 14 лютого 2023 року відповідач систематично погашає перед бюджетом наявний податковий борг.

Згідно зі Звітом про фінансовий стан відповідача на 31.12.2022 його баланс станом на кінець звітного періоду становив 8012 грн.

Сукупний дохід відповідача за 2022 рік становив 1681 грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2022 рік.

Власний капітал відповідача на кінець 2022 року становив 5232 грн, що підтверджується звітом про власний капітал.

На переконання колегії суддів вказані обставини, зокрема, ліквідація підприємства, відсутність виробничої діяльності, складний фінансовий стан (недостатність коштів на рахунках), який унеможливив виконання судового рішення є обставинами, що істотно ускладнюють виконання судового рішення та підпадають під ознаки пункту 3 частини четвертої статті 378 КАС України.

На підтвердження вказаних обставин відповідач додав відповідні докази: наказ від 16 березня 2020 року № 978/5 «Про припинення Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 48)» шляхом ліквідації; витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 14 лютого 2023 року; Звіти про фінансовий стан відповідача на 31.12.2022 та за 2022 рік; Звіт про рух грошових коштів за 2022 рік; Звіт про власний капітал за 2022 рік; повідомлення банкам про ліквідацію; Довідка про залишки коштів на рахунках в банках; листи від 19.06.2023 та 30.03.2023 на ім`я державного секретаря Міністерства юстиції України для отриманням дозволу на списання основних засобів (обладнання), які перебувають на балансі Підприємства.

Вказане, зокрема сплата поточних платежів, звернення для отримання дозволу на списання основних засобів, на переконання суду, підтверджує відсутність підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому та спростовує відповідні доводи апелянта з цього питання.

Враховуючи зазначене, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями Підприємства, яке є державним, погасити заборгованість, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тому, що наведені вище обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та інші обставини, які врахував суд першої інстанції, вказують на підстави для відстрочення судового рішення і таке відстрочення не призводить до невиконання судового рішення, з урахуванням скрутного майнового стану відповідача та зазначені вище обставини.

Доводи апеляційної скарги загалом спростовані наведеними вище аргументами.

Решта доводів апеляційної скарги на законність ухвали суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року про відстрочення виконання судового рішення в справі № 380/14382/21 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 19 грудня 2023 року.