Рішення

від 13.11.2023 по справі 200/8908/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/8908/19

Провадження № 2/932/1658/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Рибалці В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр «Енергія-Сервіс» та ОСОБА_2 про визнання договорів позики та іпотеки недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов вищезазначений позов, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд:

-визнати недійсним договір позики від 23.12.2013 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Екологія-Сервіс» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом донецького міського нотаріального округу Ізетовою Н.І., зареєстрований у реєстрі за №1921;

-визнати недійсним договір іпотеки від 23.12.2013 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Екологія-Сервіс» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом донецького міського нотаріального округу Ізетовою Н.І., зареєстрований у реєстрі за №1922.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що на виконання виконавчого листа виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська з метою виконання рішення суду ухваленого за результатами розгляду цивільної справи №200/16977/16, було відкрито виконавче провадження в межах якого, виходячи з приписів ЗУ «Про виконавче провадження», розпочато процедуру задоволення вимог стягувача ОСОБА_1 за рахунок майна боржника ОСОБА_2 .

З огляду на те, що ОСОБА_2 , з метою уникнення відповідальності за невиконання вищезазначеного рішення суду, за яким з останнього, на користь ОСОБА_1 стягнуто суму боргу у розмірі 251850,68 доларів США, було укладено, 23.12.2013, договір позики та договір іпотеки з товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Екологія-Сервіс» предметом якого стало нерухоме майно останнього, позивач вважав за необхідне звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Лукінової К.С. від 11.06.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з її не відповідністю приписам ЦПК України.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Лукінової К.С. від 20.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

У зв`язку із закінченням відрядження судді Лукінової К.С. до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, справу було передано судді Женеску Е.В. якою, за ухвалою від 07.10.2019, справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

У зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя, справу було передано судді Куцеволу В.В., яким за ухвалою від 19.02.2021 її прийнято до свого провадження та вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.09.2021 витребувано докази у справі.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12.06.2023, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явився, у заяві від 15.09.2021 року просив розглянути справу без його участі.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи до судового засідання не з`явилися, про причину не явки суд не повідомили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, не здійснювалося.

Так, судом встановлено, що згідно копії акту приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А. від 03.05.2019, в межах виконавчого провадження (ВП №56239615) відкритого на виконання рішення суду ухваленого у справі №200/16977/16 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 251850,68 доларів США, останній скористався правом наданим ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» і виявив бажання залишити за собою нереалізоване на електроних торгах майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва приватного нотаріуса ДМНО Римської А.В. від 23.05.2019, на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, виданого приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А., 03.05.2019, посвідчено, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 , оскільки торги не відбулися і стягував ОСОБА_1 виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2 .

Згідно копії рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Римської А.В. від 29.05.2019 за №47106199, розгляд заяви про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 розпочати після прийняття рішення щодо заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), прийнятої 22.05.2019, яку подав ОСОБА_2 .

Відповідно до копії договору позики від 23.12.2013 сторонами якого зазначено ТОВ Науково-виробничий центр «Енергія-Сервіс» та ОСОБА_2 , останній отримав у борг 1200000,00 грн. з кінцевим строком повернення до 31.07.2018.

Також вказаним договором визначено:

п.6 у разі не повернення позичальником суми позики до 31.07.2018 включно, позичальник зобов`язується передати у власність позикодавця належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . У разі не повернення позичальником суми позики до 31.07.2018 включно та не передання позичальником у власність позикодавця належне йому на праві приватної власності зазначене нерухоме майно, позикодавець пред`явити цей договір до стягнення або визнати за собою право власності на зазначене нерухоме майно у судовому порядку;

п.7 позика вважається повернутою в момент передання позикодавцю грошових коштів або передачі позичальником у власність позикодавця належне йому на праві приватної власності нерухоме майно: квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, з копії договору позики вбачається, що його посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ізетовою Н.І. та зареєстровано в реєстрі за №1921.

Згідно копії договору іпотеки від 23.12.2013 сторонами якого зазначено ТОВ Науково-виробничий центр «Енергія-Сервіс» та ОСОБА_2 , останній передав в іпотеку, з метою забезпечення повного виконання зобов`язання за договором позики від 23.12.2013, квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2

Також вказаним договором визначено:

п.17 іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця в таких випадках: у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язання за договором позики; незалежно від настання строку виконання зобов`язання за договором позики у випадку смерті іпотекодавця/боржника за договором позики; незалежно від настання строку виконання зобов`язання за договором позики у випадку будь-якого порушення умов договору позики; незалежно від настання строку виконання зобов`язання за договором позики у випадку будь-якого порушення іпотекодавцем умов даного договору; незалежно від настання строку виконання зобов`язання за договором у випадку, коли предмет іпотеки використовується іпотекодавцем не за призначенням; незалежно від настання строку виконання зобов`язання за договором позики, коли іншою особою розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки; в інших випадках, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України;

п.18 у відповідності до ст.36 ЗУ «Про іпотеку» цей договір є змішаним договором, який одночасно містить умови договору про задоволення вимог іпотекодержателей, який надає іпотекодержателям право на власний розсуд: звернення стягнення на предмет іпотеки здійснити одним з таких способів за вибором іпотеко держателя: (1) за рішенням суду; (2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; (3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених даним договором застережень про задоволення вимог іпотеко держателя.

Крім того, з копії договору іпотеки вбачається, що його посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ізетовою Н.І. та зареєстровано в реєстрі за №1922.

Відповідно до копії листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ізетової Н.І. від 18.07.2023 за вих.№95/02-14:

-договір позики та договір іпотеки укладені між ТОВ Науково-виробничий центр «Енергія-Сервіс» та ОСОБА_4 , що зареєстровані в реєстрі за №1921 та №1922, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ізетовою Н.І., 23.12.2023 не посвідчувались;

-за реєстровим №1921 засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 на заяві до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Ізетової Н.І. про згоду на укладення чоловіком ОСОБА_6 договору про продаж квартири (заява від 24.12.2013, спеціальний бланк нотаріальних документів ВТМ №242749);

-за реєстровим №1922 посвідчено договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (спеціальні бланки нотаріальних документів ВТМ №242750 та №242751).

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі ч.1 ст.2-2 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України і згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.640 ЦК України договір, якийпідлягає нотаріальномупосвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно визначення термінів, що містяться у ст.1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.18 ЗУ «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина1 статті 220 ЦК України).

Як роз`яснено у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальномупосвідченню, і державнійреєстрації,оскількимомент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Відповідно висновку до якого дійшла колегія суддів ВС/КГС у постанові від 25.07.2019, прийнятій за результатами розгляду справи №914/194/17, у разі наявності вимоги про обов`язкове нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору, договір не міг бути зареєстрованим без виконання вимоги щодо нотаріального посвідчення, а тому він неукладений, не має юридичної сили та не породжує для його сторін бажаного правового результату і відповідних прав та обов`язків.

Тобто з вищезазначеного вбачається, що договір, який підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню є не укладеним у разі не додержання сторонами вимог щодо його нотаріального посвідчення.

З огляду на те, що матеріали справи містять відомості, які свідчать про не додержання сторонами договору іпотеки від 23.12.2013 обов`язку щодо його обов`язкового нотаріального посвідчення, він є не укладеним.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

ВП/ВС неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

З огляду на те, що вищезазначений договір іпотеки є не укладеним, визнання його не дійсним є неналежним способом захисту прав позивача, у зв`язку з чим заявлена позовна вимога про визнання договору іпотеки від 23.12.2013 недійсним не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання договору позики не дійсним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Так, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора (постанова ВП/ВС від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір; ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника (постанова ВС/КЦС від 07.10.2020 у справі №755/17944/18).

Згідно норм матеріального права, договір позики не підлягає нотаріальному посвідченню, ознак за умови наявності в ньому приписів, які дозволяють кредитору задовольнити свої вимоги за рахунок майна боржника, тобто фактично містить ознаки притаманні іпотечному договору, такий договір підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Як було зазначено вище, згідно ч.3 ст.640 ЦК України договір, якийпідлягає нотаріальномупосвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

З огляду на те, що матеріали справи містять відомості, які свідчать про не додержання сторонами договору позики від 23.12.2013 обов`язку щодо його обов`язкового нотаріального посвідчення, він є не укладеним, а тому не може бути визнаним не дійсним, у зв`язку з чим вимога позивача щодо визнання вказаного договору не дійсним не підлягає задоволенню, оскільки він не породжує будь-яких правових наслідків.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр «Енергія-Сервіс» та ОСОБА_2 про визнання договорів позики та іпотеки недійсними - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Куцевол

13 листопада 2023 року