Ухвала

від 19.12.2023 по справі 127/33030/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/33030/23

Провадження № 1-кп/127/980/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено 24.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020040000505, клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників кримінального провадження.

Також прокурор просив розглянути клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи тим, що ризики, які стали підставою для обрання останньому такого запобіжного заходу наразі продовжують існувати. Наразі підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу немає. Прокурор вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду та не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 підтримав думку обвинуваченого та не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Потерпілі підтримали думку прокурора, просили призначити справу до судового розгляду.

Вислухавши клопотання та думки учасників судового провадження з приводу заявлених клопотань, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Щодо можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження в частині обвинувачення за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, колегія суддів зауважує, що під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.

З метою підготовки до судового розгляду встановлено, що угоди про визнання винуватості до суду в порядку ст.ст.468-475КПК України щодо вказаних обвинувачених не надійшло.

Підстав для закриття провадження згідно з ст.284КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акта немає.

Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_6 увчиненні злочинів,передбачених ч.4ст.187,ч.2ст.15,п.9ч.2ст.115КК України у відкритому судовому засіданні.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обраного відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2023 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Також при вирішенні заявлених клопотань, суд враховує вимоги п.3 і п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відтак, тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом враховано, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень. Також обвинувачений офіційно непрацевлаштований, не має постійного заробітку та доходу, не одружений, соціальні зв`язки, що мали б стримуючий позитивний вплив на його поведінку відсутні, а тому обвинувачений може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання, а під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відтак, застосування жодного іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам, оскільки не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним покладених на нього обов`язків. Тому обвинуваченому ОСОБА_6 доцільно продовжити строк дії застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів.

Також в даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_8 , в порядку ст. 128 КПК України, заявлено до обвинуваченого цивільний позов про стягнення з останнього матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочинів.

Форма і зміст поданої позовної заяви відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства, а тому слід визнати ОСОБА_8 цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні. Відповідно, копія позовної заяви підлягає врученню обвинуваченому з наданням останньому строку для подання відповідного відзиву на позовну заяву відповідно до вимог ч. 7 ст. 178 ЦПК України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 31, 128, 177, 183, 194, 217, 314 317, 331, 334, 469 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено 24.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020040000505, призначити до судового розгляду в залі №20 Вінницького міського суду Вінницької області на 26 грудня 2023 року о 16 год 00 хв.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально у відкритому судовому засіданні.

У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих та свідків відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Визнати ОСОБА_8 цивільним позивачем за позовом до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України надати ОСОБА_6 строк для подачі відзиву на цивільний позов не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому задовольнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою ще на 60 днів з 19.12.2023 до 16.02.2024 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької окружної прокуратури для відома.

На ухвалу суду в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. В решті ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: