Ухвала

від 10.04.2024 по справі 127/33030/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/33030/23

Провадження №11-кп/801/449/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12023020040000505, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2023, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2024 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ставрополь РФ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, та засуджено до покарання:

- за ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді 10 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді 13 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 13 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 25.07.2023 по дату набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з дати набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у розмірі 1672 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн 86 коп.

Позовну заяву ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 6800 (шість тисяч вісімсот) грн у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн моральної шкоди.

Вирішено долю речових доказів.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_8 упродовж тривалого часу, не маючи постійного джерела доходу, достатнього для існування, з метою незаконного збагачення, діючи в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, перебуваючи 24.07.2023 приблизно о 10 год 00 хв в 4 секції будинку АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел направлений на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства та проникненням у житло вирішив його реалізувати.

Так, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечні наслідки, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, ОСОБА_8 підійшов до приміщення квартири АДРЕСА_3 вищевказаного будинку та подзвонив у дзвінок, після чого йому відчинила двері ОСОБА_10 . В цей час, ОСОБА_8 , використовуючи заздалегідь підготовлений ним пневматичний пістолет марки «SAS Makarov Л 77 CAC» 4,5 mm (s), направив його в бік ОСОБА_10 та увійшов до вищевказаної квартири, зачинивши із середини за собою вхідні двері. Перебуваючи всередині вищевказаної квартири, а саме біля вхідних дверей, ОСОБА_8 висловлюючи погрози із застосування зброї та фізичного насильства до ОСОБА_10 , наказав їй передати йому грошові кошти в розмірі 10000 грн. На це ОСОБА_10 повідомила, що не має таких коштів і не володіє інформацією про їх наявність чи наявність будь-яких цінних речей у даній квартирі, оскільки працює нянею та доглядає за 11-ти місячною дитиною, матір`ю якої є орендарка цієї квартири, а саме ОСОБА_9 .

Після вищезазначеного, ОСОБА_8 перемістився з ОСОБА_10 до кухонної кімнати та не отримавши від неї грошових коштів, відібрав належний їй мобільний телефон ТМ «IPhone», моделі «12», у корпусі білого кольору, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4820/23-21 від 09.08.2023 складає 14330 грн та який залишив при собі.

У подальшому, ОСОБА_8 , тримаючи у руці вищевказаний пневматичний пістолет, почав оглядати приміщення квартири на наявність цінних речей, де у тумбочці в спальній кімнаті знайшов одну пару жіночих сережок з підвісками та камінням із золота 585 проби, загальною вагою 4,77 г, чистою вагою 2,95 г, вартість яких згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №4820/23-21 від 09.08.2023 складає 8517,23 грн, які залишив при собі.

Своїми злочинними діями ОСОБА_8 заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 8517,23 грн та потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 14330 грн.

Окрім цього, ОСОБА_8 , маючи на меті приховати вчинений раніше ним злочин по відношенню до ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та не бути в подальшому викритим, 24.07.2023 в період часу з 10:30 год до 10:50 год, точного часу не встановлено, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , взяв з кухонного приміщення вищевказаної квартири до своїх рук кухонний ніж та наказав ОСОБА_10 йти до 11-місячної дитини, яка знаходилася у спальній кімнаті. В той час коли ОСОБА_10 підійшла до дверей спальної кімнати та була повернута спиною до ОСОБА_8 , останній, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 з метою приховати вчинений ним раніше злочин, та не бути в подальшому викритим, усвідомлюючи протиправність та небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, тримаючи у своїй правій руці кухонний ніж, наніс ОСОБА_10 три удари ножем у верхню частину спини, чим спричинив відповідно до висновку експерта № 829/830 від 18.10.2023 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення правої половини грудної клітки, колото-різаного проникаючого поранення лівої половини грудної клітки, наскрізного поранення 2 сегмента верхньої долі правої легені та поранення 6 сегмента нижньої долі правої легені, що призвело до утворення правобічного гемопневмотораксу та емфіземи м`яких тканин правої половини грудної клітки та шиї, що за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлися небезпечними для життя в момент заподіяння.

Після нанесення ОСОБА_8 третього удару ножем в спину ОСОБА_10 , остання впала на підлогу, після чого ОСОБА_8 побачивши, що від останнього удару ніж залишився у спині ОСОБА_10 та усвідомлюючи, що остання лежить на підлозі в безпорадному стані, наніс ще декілька ударів своєю ногою в ділянку обличчя ОСОБА_10 , після яких остання втратила свідомість, чим спричинив відповідно до висновку експерта № 829/830 від 18.10.2023 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та тупої травми носа, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В подальшому, ОСОБА_8 , вважаючи, що досяг своєї злочинної мети та виконав усі дії, які на його думку, необхідні були для доведення злочину до кінця, а саме смерті ОСОБА_10 , залишив місце вчинення злочину, однак наслідки у вигляді смерті останньої не настали завдяки наданню їй своєчасної медичної допомоги, тобто злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Не погоджуючись з вироком суду, адвокат ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок в частині покарання на більш м`яке, посилаючись на те, що призначене судом покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить призначити ОСОБА_8 покарання

- за ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді 10 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Вимоги мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення вперше, вину визнав, щиро розкаявся, не є антисоціальною людиною.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника -адвоката ОСОБА_11 , які підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, виступ прокурора ОСОБА_6 на заперечення доводів апеляційної скарги; думку потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які заперечили проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія судді вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , - не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно зі ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на доказах, достовірність і достатність яких не ставиться під сумнів сторонами та ніким із учасників судового розгляду не оскаржується.

Суд першої інстанції, провівши судове слідство у відповідності до вимог процесуального закону, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочини, передбачені ч.2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст.187 КК України та правильно кваліфікував його дії як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з метою приховати інше кримінальне правопорушення; розбій, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із загрозою застосування насильства. поєднаний із проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, відомості про особу обвинуваченого.

Зокрема, ОСОБА_8 вчинив умисні особливо тяжкі злочини, раніше не судимий, не працює, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставину, яка обтяжує покарання ( вчинення злочину у присутності дитини), пом`якшуючі покарання обставинами є щире каяття).

Крім того, суд враховує і поведінку обвинуваченого після вчинення злочину - він вину визнав повністю.

Апеляційний суд бере до уваги і позицію потерпілих , які погоджуються з призначеним обвинуваченому покаранням., просять апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На переконання апеляційного суду, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши відповідний строк покарання.

Поведінку обвинуваченого, що він нібито визнає вину та кається, апеляційний суд визнає як виключно обрану обвинуваченим поведінку та спосіб захисту від призначеного покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 наголосив, що «…окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину ».

У справі «Скоппола проти Італії № 2» від 17.09.2009 р. Європейський суд з прав людини виклав правову позицію, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справах «Ювченко та інші проти України» (рішення від 09 квітня 2020 року), та в справі «Скачкова та Рижа проти України» (рішення від 16 липня 2020 року),де зазначено, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

У справі «Белане Надь проти Угорщини» (рішення від 13 грудня 2016 року) та у справі «Садоха проти України» (рішення від 11 липня 2019 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Колегія апеляційного суду вважає, що вид та розмір призначеного обвинуваченому покарання є виваженим та слугуватиме справедливою карою за вчинене діяння. Підстав зменшення строку покарання, та зміни рішення суду першої інстанції обвинуваченому, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Керуючись ст.405, 407,408,409,419 КПК України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2024 року відносно ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду протягом 3-х (трьох) місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня отримання копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4