Рішення

від 20.12.2023 по справі 193/1364/23

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1364/23

Провадження 2/193/374/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2023 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючогосудді Кравченко Н.О.,

з участю: секретаря судового засідання Ратушної В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами»</a>, треті особи: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2023 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами»</a>, треті особи: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. 22.12.2021 року за № 61087 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 16954,18 грн. та просить стягнути із вказаного товариства на користь позивача понесені нею судові витрати по справі. Позов обґрунтовано тим, що 22 серпня 2023 року позивач отримала від державного виконавця Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савицької Л.О. постанову про відкриття виконавчого провадження, з якої вбачається, що на виконанні перебуває виконавчий напис №61087 виданий 22.12.2021 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 16954,18 грн. Вважає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню за написом. Вважає, що у нотаріуса були відсутні підстави для вчинення виконавчого напису.

Ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинця О.В. від 14 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 16.10.2023 зупинено провадження у справі на період проведення врегулювання спору за участю судді на підставі п. 5 ч. 1ст. 251 ЦПК України, у строк до 10.11.2023. Призначено проведення спільної наради на 16.10.2023.

16 жовтня 2023 року на спільній нараді з`явилась позивачка та приймав участь у режимі відеоконференції представник відповідача Велікданов С.К. на якій вони дійшли спільної згоди щодо врегулювання спору на підставі взаємних поступок шляхом укладення відповідної мирової угоди. Під час наради представник відповідача просив оголосити перерву до 20.10.2023 для складання мирової угоди та звернення з нею до суду для її затвердження.

Між тим, протягом встановленого строку врегулювання спору за участю судді спір між сторонами не врегульовано, сторони із заявою про затвердження мирової угоди укладеної між ними до суду так і не зверталися.

21 листопада 2023 року ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинця О.В. припинено врегулювання спору за участю судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами»</a>, треті особи без самостійних вимог: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Поновлено провадження у справі № 193/1364/23. Передано названу вище цивільну справу на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленомустаттею 33 ЦПК України.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2023 року справу передано судді Кравченко Н.О..

Ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О. від 24 листопада 2023 року прийнято справу до свого провадження. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 20 грудня 2023 рокуо09:00год.

Від позивача до суду надійшло клопотання, згідно з яким вона позовні вимоги підтримала, просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Крім того, 27 вересня 2023 року від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в частині визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. зареєстрованого за №61087 від 22 грудня 2021 року таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача судового збору в розмірі 537,00 грн. (а.с. 35). 27 вересня 2023 року від відповідача надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді (а.с. 51)

Треті особи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.12, ч. 1 ст.13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2ст. 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 61087, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» на підставі Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021 відступлено право вимоги за Кредитним договором № 75341769 від 10 серпня 2021 року укладеного між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_2 , заборгованості в розмірі 16954,18 грн (а.с. 12).

Постановою державного виконавця Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савицькою Лілією Олександрівною від 17.08.2022 ВП №69664235 з примусового виконання виконавчого напису № 61087, виданого 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 16954,18 грн. (а.с.14). Зміна прізвища позивача з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 відбулась у зв`язку з укладенням шлюбу 17 липня 2022 року (а.с.17).

За загальним правилом статей15,16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини 1статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону України «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого написунадання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в цивільній справі № 569/8884/17 (провадження № 61-48189св18).

Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Аналізуючи вищезазначене, виконавчий напис може бути вчинений за наявності одночасно двох умов, а саме: з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років та підтверджено безспірність заборгованості.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, нотаріусом не було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу та відсотків за користування кредитом.

Відповідачами відзив не подано, не доведено безспірність заборгованості та не наведено обґрунтувань стягнення з позивача заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису за спірним кредитним договором у вказаному розмірі.

Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має саме товариство, як стягувач, при зверненні до нотаріуса.

Крім того, 26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Тобто, на час розгляду справи редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Міністерство юстиції України в своєму листі № 5232/19.5.6/32-20 від 25.06.2020, адресованому начальникам міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, прямо вказало на незаконність виконавчих написів нотаріусів у разі відсутності нотаріального засвідчення самого договору.

З огляду на викладене, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, дійшов висновку про задоволення позову.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 1073,60 грн. та за надання правничої допомоги5000,00 грн (а.с. 27, 20).

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Україниприсуджує з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору та за надання професійної правничої допомоги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами»</a>, треті особи: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 61087 від 22.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»</a>, заборгованості в загальному розмірі в сумі 16954,18 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»</a> на користь ОСОБА_1 6073,60 грн. (шість тисяч сімдесят три гривні 60 копійок) понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»</a>, фактичне місце знаходження: вул. Стельмаха, 9А, м. Ірпінь, Київська область, 08200, код ЄДРПОУ 35017877.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, фактичне місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), фактичне місце знаходження: вул. Карпенка, буд. 10, сел.Софіївка, Криворізький район, Дніпропетровська область, індекс 53100.

Головуючий суддя: Н.О.Кравченко