Рішення

від 13.12.2023 по справі 344/17676/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/17676/23

Провадження № 2/344/3469/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б.М.

секретаря судового засідання Стефанець Г.Я.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Микулича І.В.,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом адвоката Микулича Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним наданням медичних послуг,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Микулич Ігор Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , 22.09.2023 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним наданням медичних послуг.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29.09.2023 відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.11.2023 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на початку жовтня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» через сильний зубний біль. В ході звернення, позивачку прийняла лікар ОСОБА_3 , яка вказала, що працює у відповідача. Позивачка скаржилась на зубний біль, зокрема біль 22 (двадцять другого) зуба. В ході огляду позивачці було запропоновано лікарем ОСОБА_3 здійснити резекцію 22 (двадцять другого) зуба під наркозом. Позивачка, довіряючи лікареві ОСОБА_3 , яка ще є і професором кафедри хірургічної стоматології ІФНМУ, погодилась на проведення запропонованої операції. Лікування проходило із 09.11.2022 по 16.11.2022 у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». 09.11.2022 лікуючий лікар ОСОБА_3 (по медичній документації ОСОБА_4 ) зробила позивачці резекцію 22-го зуба під наркозом у стаціонарі лицьового відділу Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Після проведеної операції позивачці більше нічого не зроблено лікарем щодо подальшого лікування зубів. 16.11.2022 позивачка покинула приміщення лікарні, попередньо попередивши про це лікаря ОСОБА_3 , оскільки повинна була поїхати до Республіки Польща. З моменту проведеної операції у позивачки різко погіршився стан здоров`я, відбулося підвищення рівня цукру, позивачка почала страждати безсонням, втратою пам`яті, підвищився артеріальний тиск, очний тиск. В період з 16.11.2022 по 01.01.2023 позивачка відчувала постійний біль, зокрема і на місці зробленої операції на 22 зубі, однак лікар ОСОБА_3 запевняла що біль зуба, яка так і не пройшла, це наслідки операції, і що потрібен час щоб все пройшло. Після цього, позивачка не могла більше терпіти зубний біль, а тому 01.01.2023 повернувшись до міста Івано-Франківська із Республіки Польща та звернулася до відповідача щодо встановлення причини болю, зокрема перевірки швів зробленої резекції 22 зуба. Проте, лікар ОСОБА_3 вказала на те, що у позивачки нитки шва самі "розсмоктатись" та сказала щоб позивачка прийшла через тиждень. В свою чергу, позивачка вирішила звернутись до завідувача відділення щелепо-лицьового відділу - лікаря Ігоря Гвоздина, який зняв нитки із шва на місці резекції 22 зуба. Після чого, позивачка була змушена змінити місце надання медичних послуг, оскільки вважала, що ні лікар ОСОБА_3 , ні лікар ОСОБА_4 , не надали їй якісно стоматологічні послуги.

Позивачка звернулась за стоматологічними послугами до стоматологічної клініки Івано-Франківського національного медичного університету, де з 01.03.2023 до 01.05.2023 їй проводили стоматологічне лікування зубів. В зазначений вище період, позивачці надавались у стоматологічній клініці Івано-Франківського національного медичного університету як ортопедичне так і терапевтичне лікування. Згідно щоденника лікаря, лікар ОСОБА_5 здійснила наступні дії: 01.03.2023 - рекомендувала провести електрофорез з йодидом калію в проекції верхівки коренів 21,22 зубів (10 сеансів); 20.03.2023 - під інфільтраційного анестезію проведено депульпування 23 та 26 зубів; 23.03.2023 - проведена інструментальна та мед.обробка к.к.23 зуба. Пломбування к.к.23 зуба методом латеральної кондексації гутанерія. Накладення тимчасової пломби на 23 зуб; 28.03.2023 - проведена інструментальна та мед.обробка к.к.26 зуба. Пломбування к.к.26 зуба методом латеральної кондексації гутанерія. Накладена тимчасова пломба на 26 зуб. Проведено Rtg-графію після пломбування 23 та 26 зубів. З огляду на дані щоденника лікаря, у позивачки не було встановлено діагноз «Інші кіст щелеп» та не було проведено лікування такого типу захворювання. 03.02.2023 року позивачка зробила рентген знімки, за результатами яких встановлено, що лікар ОСОБА_3 зробила позивачці резекцію не 22 зуба, а 21 зуба, який був здоровий та не потребував лікування (двд-записи знімків). Звернувшись до зазначеного закладу, позивачка вказує, що на її прохання стоматолог відрізав їй 22 зуб від протезу, а корінь цього зуба витягнув елеватором. Ніякої резекції на корені 22 зуба не було.

Факт звернення за медичної допомогою до відповідача підтверджується листом від 28.07.2023 року № 1782, де вказано, що позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицева хірургія з 09.11.2022 по 16.11.2022. Також, у зазначеному листі відповідач підтвердив, що 09.11.2022 позивачці була проведена операція - резекція кореня 21-го зуба. Однак, лікуючим лікарем вказано не ОСОБА_3 , яка фактично здійснювала надання стоматологічних послуг, а лікаря ОСОБА_4 , який має 4 роки стажу, без визначеної категорії. Факт звернення до Івано-Франківського національного медичного університету підтверджується відповідним листом від 11.08.2023 № 06/2622, де вказано, що позивачка звернулась за наданням їй стоматологічних послуг в період з 01.03.2023 до 01.05.2023.

Позивачка звертає увагу на те, що згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого 24463/2022 їй визначено діагноз: радикулярна киста від 22 та 21 зубів. У перебігу хвороби, проведено лікування, а саме: цистектомія та резекція верхівок 22 та 21 зубів під загальним наркозом. У детальному описі і назві процедури вказано, що з 09.11.2022 з 10:50 хв. до 12:30 хв. позивачка перебувала під наркозом, однак 09.11.2022 об 12:00 год. під кодом процедури - 97241-00 було здійснено лікуючим лікарем ОСОБА_4 резекцію кореня зуба. Один корінь (не зазначено який саме зуб). Отже, судячи із наявних записів, лікуючий лікар ОСОБА_4 здійснив резекцію корень зуба (один корінь), однак не вказав якого саме зуба 22 чи 21. Також, із наведеної виписки медичної карти встановлено перебіг лікування саме у цистектомії та резекції верхівок 22 та 21 зубів. Без резекції кореня. Теж саме визначено і у епікризі виписному 24463/2022 де вказано, що лікуючим лікарем ОСОБА_4 було вчинено резекцію кореня зуба, один корінь (не зазначено якого саме зуба).

Позивачка стверджує, що резекцію 21 зуба вона не просила робити, 21 зуб був здоровий. Такими діями лікарів відповідача, позивачці завдана матеріальна та моральна шкода, яка полягає у порушенні її прав як споживача.

Відповідно, позивачка оцінює завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 1051 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн., яку просить стягнути із відповідача у її користь.

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» скористався правом відзиву на позов, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що позивачка звернулась щодо надання медичної допомоги згідно направлення КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради», з метою планової госпіталізації. При зверненні позивачка скаржилася не тільки на зубну біль 22 зуба, але й на біль який іррадіює у верхню губу, ліву підочну ділянку, біль при накушуванні, припухлість в проекції верхівок зубів; гіпереміє слизової оболонки, щільний болючий інфільтрат в проекції 21 зуба, перкусія 21, 22 зуба, діагностований хронічний періодонтит 21, 22 зуба в стадії загострення, що підтверджується даними клінічного і об`єктивного обстеження, результатами комп`ютерної томографії.

09.11.2022 позивачка була госпіталізована з діагнозом: Радикулярна киста 22 та 21 зубів. Надавши письмову інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, була прооперована лікарем ОСОБА_4 разом з асистентом ОСОБА_3 . Після проведеної операції, позивачці було повідомлено про проведення щоденних перев`язок, було дано призначення, яке зафіксовано в листку призначень, але на перев`язки позивачка не з`являлася та не виконувала рекомендації лікаря. 16.11.2023 позивачка була виписана зі стаціонару за порушення лікарняного режиму.

Відтак відповідач вважає, що погіршення стану здоров`я позивачки у період з 01.11.2022 (передує даті звернення до відповідача) по 05.09.2023 спричинила наявність супутніх захворювань (гіпертонія, цукровий діабет, обтяжений алергічний анамнез (антибіотики), гінекологічна операція по видаленню яєчників. Дані захворювання були наявні до проведення оперативного втручання, і, зі слів позивачки, зазначені у первинному огляді та виписному епікризі 24463/2022. Позивачка неодноразово зверталась за медичною допомогою до вузькоспеціалізованих спеціалістів з приводу супутніх захворювань (до 09.11.2022), про що свідчать медичні документи. Одночасно відповідач повідомляє, що професор ОСОБА_3 є працівником Івано-Франківського національного медичного університету та, згідно угоди № 18 від 01.02.2023р. «Про співпрацю та організацію взаємовідносин», проводить спільну роботу по забезпеченню лікувально-діагностичного процесу та надання кваліфікованої медичної допомоги хворим.

З наведених підстав представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача адвокат Микулич Ігор Володимирович у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити. Зазначає, що обставини щодо надання неналежних медичних послуг, про які йдеться у позові, підтверджені матеріалами справи. Необхідності залучення до участі у справі Івано-Франківського національного медичного університету чи інших осіб не вбачає. Вважає, що позов заявлено до належного відповідача. На стадії дослідження матеріалів справи, коли суд дійшов до дослідження долученого стороною позивача компакт-диску з рентген знімками (з пояснень позивача), представник позивача погодився з представником відповідача з приводу того, що суд не має, ані технічної можливості (потрібна спеціальна програма), ані відповідних знань для дослідження та оцінки такого доказу. Відтак представник позивача заявив клопотання про повернення до підготовчого судового засідання та вирішення клопотання про залучення спеціаліста.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Суду пояснила, що лікар ОСОБА_3 зробила їй резекцію не 22 зуба, а 21 зуба, який був здоровий та не потребував лікування. Зазначає, що для цього потрібен експерт. Лікар ОСОБА_4 її не надавав медичних послуг (вона його взагалі не бачила). З лікарні вона пішла без виписки, бо змушена була їхати закордон, а виписку отримала після повернення.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві. Факт надання неналежних медичних послуг не визнає, пов`язує погіршення стану здоров`я позивачки із її супутніми захворюваннями та самовільним залишенням стаціонару без дозволу лікуючого лікаря. Звертає увагу, що в матеріалах справи наявне клопотання про залучення співвідповідачем у справі Івано-Франківський національний медичний університет, з яким лікар ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах, проте судом таке клопотання не вирішено.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ч. 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Для застосування відповідальності передбаченої ст. 1166 ЦК України (відшкодування шкоди) необхідною передумовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох із зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування шкоди.

Як встановлено судом, згідно з листом Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 28.07.2023 року № 1782, позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицева хірургія з 09.11.2022 по 16.11.2022. Позивачці 09.11.2022 лікуючим лікарем ОСОБА_4 була проведена операція - резекція кореня 21-го зуба. Діагноз: Радикулярна киста від 22 та 21 зубів (а.с.11).

Згідно епікризу виписного та виписки із медичної карти стаціонарного хворого 24463/2022 позивачці визначено діагноз: радикулярна киста від 22 та 21 зубів. Позивачка перебувала на лікуванні з 09.11.2022 по 16.11.2022, і у перебігу хвороби 09.11.2022 лікарем ОСОБА_4 проведено лікування, зокрема: цистектомія та резекція верхівок 22 та 21 зубів (а.с.15-16).

Позивачка надала добровільну згоду на операцію та знеболення (а.с.67,68).

Також, як підтверджено сторонами, позивачка до закінчення лікування без дозволу лікуючого лікаря покинула стаціонар, а виписку отримала після повторного звернення до медичного закладу.

В період з 01.03.2023 до 01.05.2023 позивачка зверталась за наданням їй стоматологічних послуг до Івано-Франківського національного медичного університету де їй надавалось ортопедичне та терапевтичне лікування лікарем ОСОБА_5 , що підтверджується листом від 11.08.2023 № 06/2622 (а.с.17).

Згідно щоденника лікаря ОСОБА_5 позивачці надані наступні послуги з лікування: 01.03.2023 - рекомендувала провести електрофорез з йодидом калію в проекції верхівки коренів 21,22 зубів (10 сеансів); 20.03.2023 - під інфільтраційного анестезію проведено депульпування 23 та 26 зубів; 23.03.2023 - проведена інструментальна та мед.обробка к.к.23 зуба. Пломбування к.к.23 зуба методом латеральної кондексації гутанерія. Накладення тимчасової пломби на 23 зуб; 28.03.2023 - проведена інструментальна та мед.обробка к.к.26 зуба. Пломбування к.к.26 зуба методом латеральної кондексації гутанерія. Накладена тимчасова пломба на 26 зуб. Проведено Rtg-графію після пломбування 23 та 26 зубів (а.с. 19 зворот, 20).

Як стверджує позивачка, 03.02.2023 нею зроблено рентген знімки, компакт-диск з даними яких долучено до матеріалів справи (а.с.25). Сторони в судовому засіданні погодилися, що зазначений доказ не може бути досліджений судом, як за відсутності технічної можливості, так і за відсутності в суду необхідних знань в галузі медицини. У встановлені законом строки сторона позивача не скористалися правом подання до суду клопотань з приводу призначення експертиз, залучення спеціалістів, на що зверталася увага суду в підготовчому судовому засіданні. При цьому, на стадії підготовчого судового засідання представником позивача стверджувалося, що у вчиненні будь-яких інших підготовчих дій потреби немає, а зібрані у справі докази є достатніми для доведення обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Також суд звертає окрему увагу на те, що, за твердженням позивачки в судовому засіданні, її не лікував лікар ОСОБА_6 (з пояснень, вона його не бачила), а лікування здійснено лікарем ОСОБА_7 , яка є професором та працює в Івано-Франківському національному медичному університеті.

Із змісту поданого відповідачем клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача (а.с.41, 42) та відзиву на позовну заяву (а.с.47-49) вбачається, що відповідач фактично підтверджує те, що лікування позивача здійснювалося не тільки лікарем ОСОБА_6 , а також і лікарем ОСОБА_7 , яка перебуває у трудових відносинах з Івано-Франківським національним медичним університетом та, як зазначає відповідач, проводить спільну роботу по забезпеченню лікувально-діагностичного процесу та надання кваліфікованої медичної допомоги хворим згідно угоди № 18 від 01.02.2023р. «Про співпрацю та організацію взаємовідносин». Проте матеріалами справи не містять підтверджень таким обставинам, як і не містять даних щодо умов спільної участі лікарів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у лікуванні позивача, розподілі між ними обов`язків, а відтак персональної відповідальності кожного за надані послуги.

Також суду не відомі умови угоди № 18 від 01.02.2023р. «Про співпрацю та організацію взаємовідносин» на підставі якої, за твердженням відповідача, лікар ОСОБА_7 проводить спільну роботу по забезпеченню лікувально-діагностичного процесу та надання кваліфікованої медичної допомоги хворим, зокрема те чи визначає така угода наявність трудових відносин між лікарем та лікувальним закладом, в якому надавалася медична допомога, що, в значенні ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ст. 33 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", є передумовою для відповідальності саме роботодавця за шкоду завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Змістом ч. 6 ст. 86 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відтак суд приходить до висновку, що сторона позивача не довела суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, що є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що всі докази зібрані в даній справі на стадії підготовчого судового засідання, тобто були відомі сторонам до початку розгляду справи по суті, проте сторона позивача на визначеній стадії процесу не скористалася своїм процесуальним правом на залучення співвідповідача, як і не подала будь-яких інших клопотань щодо витребування доказів, призначення експертиз, вчинення інших процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів у справі.

При цьому, суд зазначає, що з врахуванням конкретних обставин справи, суд суд не має процесуальної можливості без клопотання сторони призначити у справі відповідні експертизи чи вчиняти інші дії, спрямовані на отримання доказів, що відповідає ст.13 ЦПК України.

Відтак, з урахуванням досліджених доказів, судом не встановлено жодного з елементів складу цивільного правопорушення, таких як: протиправної поведінки відповідача (працівників, які перебували з цим відповідачем в трудових обов`язках) та вини, яка пов`язана з неналежним наданням медичних послуг; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі за недоведеністю позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову адвоката Микулича Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним наданням медичних послуг відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 21.12.2023.

Суддя Богдан АТАМАНЮК