Рішення

від 21.12.2023 по справі 352/1882/23

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1882/23

Провадження № 2/352/645/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Олійника М. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Кукули О.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та припинення стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та припинення стягнення аліментів. З врахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментах в сумі 129 370 грн., а також припинити стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 та на утримання дочки ОСОБА_4 до повноліття сина ОСОБА_3 . Позов обґрунтовано тим, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2022 року з нього на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3500 грн. на кожну дитину. Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, станом на серпень 2023 року вона складає 129370 грн. Проте він ніколи не ухилявся від утримання своїх неповнолітніх дітей, кошти на їх утримання перераховував на їхні банківські рахунки, у період з лютого 2022 року по серпень 2023 року він перерахував дочці ОСОБА_4 25460 грн., а сину ОСОБА_3 більше 80000 грн. Окрім того, син ОСОБА_3 з 05 серпня 2022 року постійно проживає разом з ним в Польщі і знаходиться на повному його утриманні. Також ОСОБА_3 проживав з ним у період з 06 березня 2022 року по 11 квітня 2022 року, що підтверджується відповідним відмітками про перетин державного кордону в паспорті сина. Довідкою від 21 квітня 2023 року підтверджено, що ОСОБА_3 з 01 вересня 2022 року є учнем технікуму № 2 при Комплексі готельно-туристичних шкіл у м. Тоні Халіка в Свідниці. Враховуючи факт постійного проживання сина ОСОБА_3 з ним і перебування сина на повному його утриманні, позивач просив суд повністю звільнити його від сплати заборгованості по аліментах і припинити стягнення аліментів на утримання сина. Окрім того, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати неповнолітніх дітей, вважає, що в нього відсутній обов`язок зі сплати аліментів на дочку ОСОБА_4 до повноліття сина ОСОБА_3 , який перебував на його утриманні, тому просив також припинити стягнення аліментів на вказаний період і на утримання дочки.

16 листопада 2023 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вона просила відмовити в задоволенні позову. По-перше, на думку відповідача позивачем не в повному обсязі був сплачений судовий збір при зверненні до суду, тому позовна заява підлягала б залишенню без руху для усунення недоліків. По-друге, з моменту набрання чинності рішенням суду про стягнення аліментів, відповідач сплатив аліменти лише в сумі 7000 грн., заборгованість по сплаті аліментів становить 129370 грн. Будь-яких вагомих доказів неможливості сплати аліментів позивачем до позову не долучено. Копії платіжних документів про перерахування певних суд позивач вважає недопустимим доказом, оскільки останні не засвідченні належним чином і складені іноземною мовою. Частина позовних вимог про припинення стягнення аліментів задоволенню також не підлягає, оскільки на час уточнення позовних вимог їхній син ОСОБА_3 досяг повноліття, відповідно аліменти на його утримання вже не нараховуються.

2.Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25 серпня 2023 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

25 вересня 2023 року суд відклав підготовче засідання за клопотанням представника позивача та витребував докази.

Ухвалою від 25 жовтня 2023 року суд прийняв до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та відклав підготовче судове засідання.

Ухвалою від 27 листопада 2023 року суд залучив в якості третьої особи ОСОБА_3 , закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, але від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, просила задовольнити позов на підставах, викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просить відмовити в задоволенні позову на підставах, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, але від нього надійшли письмові пояснення в яких він вказав, що на теперішній час проживає в Польщі. Підтвердив, що їздив в Польщу до батька в період з 06 березня 2023 року по 11 квітня 2022 року, а також з 05 серпня 2022 року постійно проживає та навчається за кордном, з того часу батько повністю його забезпечував та перераховував кошти на його особистий банківський рахунок. Також йому відомо, що батько перераховував кошти на банківський рахунок доньки ОСОБА_6 .

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

3.Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Так, рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2022 року у справі №352/313/22 ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнення аліментів розпочати з 18 лютого 2022 року і проводити до повноліття дітей (а.с. 8-10).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2022 року залишено без змін.

Постановою державного виконавця від 28 жовтня 2022 року було відкрито виконавче провадження ВП №70182391 за виконавчим листом №352/313/22 виданим 17 жовтня 2022 року (а.с. 11).

Відповідно до розрахунку із сплати аліментів, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 23 жовтня 2023 року складає 129 370 грн (а.с. 128).

Згідно з відмітками в паспорті ОСОБА_3 , він перетнув державний кордон 06 березня 2022 року повернувся 11 квітня 2022 року, знову перетнув державний кордон 05 серпня 2022 року (а.с. 16-17).

В довідці №38/2023 від 21 квітня 2023 року вказано, що ОСОБА_3 з 01 вересня 2022 року є учнем технікуму № 2 при Комплексі готельно-туристичних шкіл у м. Тоні Халіка в Свідниці (а.с. 19).

Відповідно до копій платіжних документів ОСОБА_1 у період з 16 травня 2022 року по 28 липня 2023 року перераховував на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти в іноземній та національній валюті (а.с. 28 - 104).

3.1. Стосовно частини позовних вимог про звільнення від спати заборгованості по аліментах в розмірі 129370 грн у період з 18 лютого 2022 року по серпень 2023 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною восьмою Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2ст.51 Конституцією України, є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст. 181 СК України)

Згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

При цьому, звільнення від сплати заборгованості по аліментам на неповнолітню дитину повинно мати місце лише у виключних випадках, а при вирішенні таких спорів необхідно виходити, в першу чергу, з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

У розумінні наведених вище положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов`язані з самим фактом виникнення такої заборгованості. Інших підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами діюче законодавство не передбачає.

В даній справі, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої ним не оспорюється.

При цьому, в обґрунтування підстав для звільнення від її сплати аліментів посилається на те, що він самостійно перераховував кошти на утримання дітей на їх особисті банківські рахунки, а також на фактичне передування неповнолітнього сина ОСОБА_3 у нього на утриманні.

3.1.1.Щодо самостійного перерахування коштів ОСОБА_1 на рахунки дітей, суд звертає увагу на таке:

Відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Статтею 181 СК України передбачено, зокрема, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі №1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Суд наголошує на тому, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад обов`язковості виконання рішень.

Статтею 4 Закону Закону України Про виконавче провадження визначено вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі, зокрема зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення.

Отже, саме державний виконавець виконує рішення суду, яке набрало законної сили.

Рішенням суду аліменти на утримання дітей були стягнуті саме на користь відповідача ОСОБА_1 .

Тому належним способом виконанням рішення суду про стягнення аліментів було б перерахування коштів на рахунок стягувача або виконавчої служби.

Подібні висновки викладені в постанов Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 200/14541/17.

Суд наголошує на тому, що з огляду на вказані норми права та встановлені обставини, добровільне зарахування заявником коштів на банківські рахунки, відкриті на ім`я сина та дочки, не може вважатися належним виконанням обов`язку зі сплати аліментів, та відповідно не дає підстави державному виконавцю не виконувати рішення суду з урахуванням його резолютивної частини.

Отже, вказана позивачем обставина не береться судом в якості підстави для звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

3.1.2 Стосовно іншої обставини, наведеної позивачем, а саме перебування сина в нього на утриманні, суд доходить такого висновку:

З урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Отже, заявник вправі звернутися до суду із заявою щодо розміру, способу виконання рішення суду зі сплати аліментів.

Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22).

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

В ході судового розгляду, було встановлено, що син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно з серпня 2022 року і по теперішній час проживає та навчається за кордоном, фактично перебуває на утриманні батька. Вказана обставина була доведена відмітками в закордонному паспорті ОСОБА_3 , довідкою навчання та його письмовими поясненнями.

Окрім того, відповідачем не заперечується, що її син ОСОБА_3 з 05 серпня 2022 року навчається і проживає за кордоном.

Отже, дійсно існує необхідність звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами на час перебування сина ОСОБА_3 на його утриманні в період з серпня 2022 року по серпень 2023 року в розмірі 44 370 грн.

Відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення.

3.2 Стосовно частини позовних вимог про припинення стягнення аліментів, суд звертає увагу на таке:

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Так, позивач просив суд припинити стягнення аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки останній перебуває у нього на утриманні.

Окрім того, позивач просив припинити стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до повноліття ОСОБА_3 . На обґрунтування своїх позовних вимог в цій частині, позивач посилається на ту обставину, що рішенням суду аліменти були стягнуті на утримання двох дітей, один з яких, повністю перебував у нього на утриманні, а враховуючи обов`язок обох батьків утримувати своїх дітей, позивач вважає, що у нього відсутній обов`язок сплачувати аліменти на утриманні дочки ОСОБА_4 .

Позовна вимога про припинити стягнення аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не підлягає задоволенню, оскільки позивачем позов був поданий 14 серпня 2023 року, згодом, 25 жовтня 2023 року позовні вимоги були уточнені, а ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 виповнилося 18 років, і відповідно стягнення аліментів на його утримання було припинено. Окрім того, нараховані аліменти у спірний період з дати звернення до суду 14 серпня 2023 року до повноліття ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , судом вже вирішені, шляхом задоволення відповідної позовної вимоги про звільнення від сплати аліментів.

Не погоджується суд також і з твердженнями позивача, що перебування на його утримання однієї дитини, звільняє його від обов`язку сплати аліментів на другу дитину, оскільки хоча аліменти і були стягнуті на утримання обох дітей одним рішенням суду, аліменти нараховувались і мали б бути сплачені на утримання кожної дитини окремо. Перебування сина на утриманні, батька були б підставою для припинення стягнення з нього аліментів та відповідно стягнення аліментів з матері за рішенням суду, за умови вчасного звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, позовні вимоги в частині припинення стягнення аліментів задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 5, 80, 81, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та припинення стягнення аліментів задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах в розмірі 44370 грн, що була нарахована на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з серпня 2022 року по серпень 2023 року.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Треті особи:

Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ;

ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Максим ОЛІЙНИК