Постанова

від 21.12.2023 по справі 953/2563/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 953/2563/22

Номер провадження 22-ц/818/1876/23

22-ц/818/1980/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2023 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвокат Шевченко Д. С.,

представника відповідача адвокат Кучер Ю. Ю.,

представника третьої особи адвоката Шевченко Д. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Модуль» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року в складі судді Зуб Г.А., а також апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Модуль» на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року в складі судді Зуб Г.А., у справі № 953/2563/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Модуль», про визнання недійсним патенту,

в с т а н о в и в :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Модуль» (далі - ТОВ Фірма «Модуль», товариство), про визнання недійсним патенту.

Позов, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, мотивовано тим, що позивач є засновником та керівником ТОВ Фірма «Модуль», та у співавторстві із ОСОБА_4 ними було створено та з часом вдосконалено виріб - (хомут) для подальшої його реалізації Товариством з метою одержання прибутку, чим ТОВ Фірма «Модуль» успішно займалась впродовж 20-ти років. ТОВ Фірма «Модуль» випускала хомут задовго до того як відповідачі 10 серпня 2020 року запатентували «Комплект з`єднання для двох труб». Зокрема перший експорт цього товару ТОВ Фірма «Модуль» здійснено ще в 1997 році, а актуальний зразок хомута було випущено ще у 2002 році. Спір між сторонами виник з 2020 року, коли на даний продукт за відповідачами в порушення авторських прав позивача та ОСОБА_4 було зареєстровано патент. Одразу після отримання патенту відповідачами було подано заяву про вчинення позивачем кримінального правопорушення та заявлено про порушення з його боку їх авторських прав та завдання матеріальної шкоди. Наявність зареєстрованого за відповідачами патенту порушує авторські права саме позивача та спрямована на завдання йому матеріальної шкоди в майбутньому. Відповідач по справі ОСОБА_3 працював у ТОВ Фірма «Модуль» на посаді менеджера з питань комерційної діяльності та управління з 01 червня 2016 року по 01 вересня 2018 року, а тому останній саме у період трудових відносин, з метою незаконного збагачення у майбутньому, неправомірно заволодів технічною документацією на виріб. Довготривала реалізація товару до укладення трудового договору з ОСОБА_3 спростовує правомірність реєстрації за ним патенту та позбавляє виріб такої якості як новизна. Правомірність реєстрації за відповідачами патенту спростовується у листуванні іншого відповідача - ОСОБА_2 з ТОВ Фірма «Модуль», що датоване 2019 роком, в якому останній прямо визнає, що авторських прав на виріб він не має. У той же час, ретельно ознайомившись із матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 177 КК України також було виявлено, що відповідачами, окрім оскаржуваного патенту № НОМЕР_1 , було одержано свідоцтво на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований 10 листопада 2020 року.

Посилаючись на вказане, з урахуванням заяви про зміну предмета позову ( т. 1, а.с. 218-2223) остаточно ОСОБА_1 просив:

визнати недійсним патент України від 10 серпня 2020 року за № UA НОМЕР_1 U на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2», зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі, в якому зазначено винахідника: ОСОБА_3 та власників: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (дата подачі заявки 07 травня 2020 року);

встановити право попереднього користування промисловим зразком «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом № НОМЕР_2 до дати подання заяви № s202001171 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», тобто до 06 серпня 2020 року, та визнати недійсним свідоцтво від 10 листопада 2020 року за № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований в Державному реєстрі промислових зразків, в якому зазначено автора: ОСОБА_3 та власників: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (дата подачі заявки 06 серпня 2020 року);

зобов`язати ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та зобов`язати ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру промислових зразків щодо визнання недійсним свідоцтва від 10 листопада 2020 року за № UA 42746 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1»;

стягнути судовий збір з відповідачів.

23 січня 2023 року Мінекономіки подало відзив в якому просило відмовити у задоволені позову.

Відзив мотивовано тим, що національним органом інтелектуальної власності на даний час є ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій». 07 травня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була подана заявка № u202002745 на видачу патенту на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2». Під час проведення формальної експертизи заявки корисна модель відповідно до законодавства не перевіряється на відповідність умовам патентоздатності - «новизна» та «промислова придатність». Патент України від 10 серпня 2020 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» був виданий відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи і корисні моделі, а Мінекономіки, в свою чергу, приймаючи рішення про видачу патенту, не порушило жодної з вимог законодавства України та діяло у відповідності до Закону, Правил, та принципів, встановлених у статті 19 Конституції України, а саме: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Законом. Розгляд заявки № u202002745 на видачу патенту на корисну модель № НОМЕР_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» були здійснені у повній відповідності до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на промислові зразки. Також звертає увагу суду на те, що оскільки під час проведення експертизи заявки на корисну модель заявлений об`єкт не перевіряється на відповідність умові патентоздатності - новизні, тому доказом щодо того, що корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» за патентом № НОМЕР_1 не відповідає умовам патентоспроможності, може бути лише висновок відповідної судової експертизи.

02 березня 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кучер Юлія Юріївна, подав відзив на позов в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відзив мотивовано тим, що з наданих позивачем матеріалів не вбачається яким чином наявність патенту у відповідача впливає на його господарську діяльність, оскільки останнім не надано на підтвердження своїх доводів достатніх доказів. Сама по собі наявність у позивача охоронюваного законом інтересу щодо отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності з використання «Комплекту з`єднання для двох труб» не може бути покладена в основу позовних вимог про визнання недійсним патенту. Разом з цим, стороною у справі виступає позивач ОСОБА_1 , а не ТОВ «Модуль». Також недопустимим є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні. Так, позивач в межах цієї справи намагається визнати патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 10 серпня 2020 недійсним, що в подальшому нівелює доцільність кримінального провадження № 120200220490002993 від 12 жовтня 2020 року. Патент України від 10 серпня 2020 року № НОМЕР_1 на корисну модель «Комплект для з`єднан- ня двох труб» був виданий відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи та корисні моделі. Наданий до суду висновок експерта № 6 від 25 серпня 2021 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому його не доцільно брати до уваги при вирішенні справи по суті.

20 березня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Дар`я Станіславівна, подав відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якому просив позов задовольнити.

Відповідь на відзив мотивована тим, що позов про визнання патенту може подати будь-яка особа, яка вважає, що її право було порушено. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовуються тим, що патент від 10 серпня 2020 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» та свідоцтво від 10 листопада 2020 року на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідають умовам патентоспроможності, встановлених статтею 7 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», оскільки хомут було створено позивачем у співавторстві для подальшого його реалізації, та задовго до того як відповідачі запатентували «Комплект з`єднання для двох труб». Спір за даний продукт триває з 2020 року між сторонами, та спірні патенти стосуються прав та інтересів позивача. На підтвердження доводів позивача ним було виготовлено висновок експерта, який підтверджує вказані обставини.

22 березня 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кучер Ю.Ю. подав відзив на позовну заяву з урахуванням зміни предмета позову, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Відзив на позовну заяву з урахуванням зміни предмета позову мотивовано тим, що у позивача відсутні будь-які авторські права на спірний виріб, оскільки його право інтелектуальної власності зареєстровано не було. Факт роботи ОСОБА_3 на посаді менеджера не свідчить про неправомірне заволодіння останнім технічною документацією. Позивач звернувся до суду з вказаним позовом з метою нівелювання кримінального провадження.

23 березня 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кучер Ю.Ю. подав за перечення на відповідь на відзив.

Заперечення на відповідь на відзив мотивовані тим, що тези сторони позивача, що спірний патент порушує авторські права позивача не відповідає дійсності, оскільки за останнім не зареєстровано таких прав. Наданий до суду висновок від 09 серпня 2021 року виконаний ДП «Український інститут інтелектуальної власності» є неналежним доказом у справі, оскільки в ньому не зазначено, що він підготовлений для суду і експерт попереджений про кримінальну відповідальність. Позивач звернувся до суду з вказаним позовом з метою нівелювання кримінального провадження.

21 квітня 2023 року ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» подала відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у задоволенні позову.

Відзив мотивовано тим, що ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності з 08 листопада 2022 року. Так, 07 травня 2020 року фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали заявку № u202002745 про видачу патенту України на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2», за якою в подальшому видано патент України № НОМЕР_1 . При розгляді заявки на корисну модель не проводиться кваліфікаційна експертиза, а проводиться лише формальна експертиза, та патент на корисну модель видається під відповідальність його володільця за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року позов задоволено частково.

Встановлено право попереднього користування промисловим зразком «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом № НОМЕР_2 до дати подання заявки № s202001171 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», тобто до 06 серпня 2020 року. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 992,40 грн тобто по 496, 20 грн з кожного. В решті позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов про визнання патенту недійсним може подати будь-яка особа, яка вважає, що відповідний патент порушує її права та охоронювані законом інтереси. Коло таких осіб (крім сторін договору) з`ясовується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Перевіряючи наявність/відсутність новизни спірної корисної моделі, судом досліджено надані до суду висновки експертів, оскільки вони є належними та допустимими доказами щодо предмету доказування у зазначеній справі. Крім того, стороною відповідача клопотання про призначення іншої судової експертизи не заявлено під час судового розгляду, та не спростовані висновки в ній. Враховуючи те, що на даний час, в провадженні суду перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 177 КК України, тобто останній обвинувачується у незаконному використанні корисної моделі, що є предметом спору у цій справі, тому позовні вимоги у цій частині позову суд першої інстанції вважав передчасними, та такими, що задоволенню на даний час не підлягають, оскільки спрямовані на оцінку доказів, що стосуються кримінального провадження, що є неприпустимим, та неефективним способом захисту порушеного права.

Що стосується вимоги щодо промислового зразка, то суд першої інстанції виходив з наступного.

На момент подачі заявки відповідачами, позивач уже здійснював виробництво і реалізацію промислового зразку «ІНФОРМАЦІЯ_1», схожих за сукупністю зовнішніх ознак промислового зразку за патентом № 42746. В розумінні положень Закону України Про охорону прав на промислові зразки сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом № 42746 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s202001171 до Установи, а саме до 06 серпня 2020 року.

У зв`язку з чим суд першої інстанції вважав, що вимога позивача про встановлення право попереднього користування промисловим зразком «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом № НОМЕР_2 до дати подання заявки № s202001171 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», тобто до 06 серпня 2020 року, є такою що підлягає задоволенню, а в частині визнання свідоцтва на вказаний промисловий зразок недійсним слід відмовити, оскільки висновок експерта надано щодо патенту № 42746 від 10 листопада 2020 року, а не свідоцтва на промисловий зразок № 42746.

Вимоги позивача про зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та зобов`язати ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру промислових зразків щодо визнання недійсним свідоцтва від 10 листопада 2020 року за № UA 42746 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» є похідними, та задоволенню не підлягають, оскільки свідоцтво та патент судом недійсними не визнавались.

Додатковим рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 7000, 00 грн.

Додаткове рішення мотивоване тим, що дана справа перебувала в провадженні суду з 2023 року, представник відповідача приймала участь в справі з 15 лютого 2023 року, судові засідання були проведені за участю представника відповідача, яка подавала до суду клопотання, заяви по суті, знайомилась з матеріалами справи в приміщенні суду, а тому вказана заява підлягає частковому задоволенню, та суд першої інстанції вважав заявлений розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн є значно завищеним, та вважав, що співмірним розміром судових витрат на надання правничої допомоги, враховуючи складність даної справи, та часткове задоволення позовних вимог, є 7000 грн, що підлягають відшкодуванню на користь відповідача з позивача, а в іншій частині суд першої інстанції вважав за доцільне відмовити у зв`язку з неспівмірністю.

17 серпня 2023 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Кучер Ю.Ю., подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не є належним позивачем у справі, оскільки його права не порушені, про що також заявлялось в суді першої інстанції. Крім того, вважає, що під правом попереднього користування згідно положень закону передбачається саме право використання з комерційною метою. Тобто, позивач як фізична особа має право вільно використовувати промисловий зразок без комерційної мети і таке право встановлене законом. Крім того, між позивачем та відповідачами виник спір, пов`язаний із захистом прав інтелектуальної власності, враховуючи склад учасників даного спору, предмету позову, вважає, що його вирішення віднесено до юрисдикції господарського суду.

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шевченко Д.С., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення в частині відмовлених позовних вимог та додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у сторін виник реальний спір, спірні патенти стосуються прав та інтересів ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у нього виникло право на його оспорювання відповідно до статті 33 Закону № 3687-ХІІ, статті 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки». Наявність двох експертиз є достатньою підставою для задоволення позовних вимог, однак позивачем були надані суду ще докази, а саме з інтернет - ресурсів за 2018 рік, РrtSc з англомовного веб-сайту Exhaustpartsuk.com на підтвердження того, що такі самі вироби виготовляються та продаються по всьому світі і ніхто їх не патентує, PrtSc сторінки відповідача в Інстограмі в офісному приміщенні ТОВ «Модуль», на стінці в кабінеті ТОВ Фірма «Модуль», де сидів відповідач ОСОБА_3 зображено той самий хомут він же - запатентований 10 серпня 2020 року «Комплект з`єднання для двох труб», видатковими накладними, датованими за довго до подання заявки відповідачами, підтверджують використання виробів у торгівлі, показами свідків та іншими. Крім того, судом першої інстанції помилково зазначено, що висновок експерта надано щодо патенту № 42746 а не щодо виданого свідоцтва, оскільки патент і свідоцтво є одним і тим самим в праві інтелектуальної власності. Зазначив, що установлення судом першої інстанції факту наявності у господарюючого суб`єкта права попереднього користувача на промисловий зразок свідчить про правомірність використання відповідного об`єкта промислової власності до того, як відповідачі подали свої заявки. Вимоги зобов`язати ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» є похідними і взаємопов`язаними. Без внесення змін до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо визнання недійсним патенту України від 10 серпня 2020 року за № UА НОМЕР_1 U на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» та зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру промислових зразків щодо визнання недійсним свідоцтва від 10 листопада 2020 року за № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» захист прав позивача буде неповним і неефективним. Вважає, що додаткове рішення повинно бути скасовано з підстав скасування рішення по суті позовних вимог.

04 вересня 2023 року ТОВ Фірма «Модуль» через свого представника адвоката Шевченко Д.С., подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення в частині відмовлених позовних вимог та додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована доводами які є аналогічними доводам які викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 . Крім того, зазначило, що наслідком відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - засновника ТОВ Фірма «Модуль» фактично є зупинення господарської діяльності підприємства, предметом якої понад 20 років є випуск та реалізація виробів, на які відповідачами протиправно зареєстровано спірний патент.

25 вересня 2023 року та 28 вересня 2023 року ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила розглянути апеляційні скарги з урахуванням викладеної у відзиву правової позиції.

Відзив мотивовано доводами які є аналогічними доводам викладеним у відзиві на позовну заяву.

16 жовтня 2023 року ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Кучер Ю.Ю., подав відзив на апеляційні скарги в якому просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ Фірма «Модуль».

Відзив мотивовано тим, що цивільна справа ініційована позивачем не для ефективного захисту своїх цивільних прав, а з метою руйнування кримінального провадження № 12020220490002993 від 12 жовтня 2020 року. Твердження апелянтів про наявність порушення авторських прав ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки за останнім не зареєстровано таких прав належним чином. Саме по собі існування спірного патенту за відповідачами не порушує його прав. Посилання на фото (датоване 2017 роком) в інстаграм, на якому начебто зображено спірний вироб, теж не може братись за основу та бути належним доказ, оскільки неможливо встановити технічні особливості виробу по фото, та визначити, що зображено саме спірний вироб, а не будь - який подібний. Показання свідків, на які посилається апелянт не можуть бути підставами для однозначних висновків. Крім того, твердження апелянта, що задоволення позовної вимоги стосовно визнання право попереднього користування спростовує новизну спірного патенту є неспроможним.

Інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 09 листопада 2023 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: ОСОБА_1 отримав , ОСОБА_2 отримав , ОСОБА_3 отримав , Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України отримало , ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» отримала , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ТОВ Фірма «Модуль», отримало

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , представника позивача та третьої особи ТОВ Фірми «Модуль» адвоката Шевченко Д. С., які підтримали подані ними апеляційні скарги, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 не визнали, представника відповідача адвоката Кучер Ю. Ю., яка заперечувала проти апеляційних скарг позивача та третьої особи, подану відповідачем апеляційну скаргу підтримала, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та третьої особи ТОВ Фірма «Модуль» підлягають задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 слід відхилити з таких підстав.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаними вимогам не відповідає виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 э керівником ТОВ Фірма «Модуль», яка здійснює підприємницьку діяльність щодо реалізації деталей вихлопної системи транспортного засобу, в тому числі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_1». Авторські права за позивачем на вказані деталі зареєстровано не було.

10 серпня 2020 року, на підставі заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 07 травня 2020 року № u202002745, зареєстровано патент України на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» згідно з яким ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стали власникам патенту № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» (т. 1, а.с. 17).

02 жовтня 2020 року до Київського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява від ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що ТОВ Фірма «Модуль» без відповідних прав та дозволів проводить виготовлення та реалізацію корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_2», чим порушується їх право на винахід, та завдається шкода в особливо великому розмірі. За вказаною заявою внесені відомості до ЄРДР, кримінальне провадження № 12020220490002993 за частиною 3 статті 177 КК України (т. 1 а.с. 172).

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 було повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 177 КК України, тобто у не законному використанні корисної моделі, вчинені службовою особою з використанням службового становища, яке завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах (т. 1, а.с. 191-198).

На даний час вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді у суді, відповідний вирок ухвалено на даний час не було.

Відповідно до висновку експертизи щодо умов патентоздатності від 09 серпня 2021 року № 10450/ЗУ/21, складеного ДП Укрпатент, за результатами експертизи запатентованої корисної моделі встановлено, що запатентована корисна модель за патентом України на корисну модель № НОМЕР_3 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеної для неї частиною 2 статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме за незалежним пунктом 1 формули не є новою (т. 1, а.с. 19-23).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 28 травня 2021 року № 6 складеного судовими експертами у сфері інтелектуальної власності Дорошенком О.Ф. та Жихаревим О.С. , корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» за патентом № НОМЕР_1 від 10 серпня 2020 року, бюл. № 15, не відповідає умовам надання правової охорони, а саме критерію «новизна» (т. 1, а.с. 33-49).

Відповідно до висновку експерта № G-002-TTM/23 у сфері інтелектуальної власності від 17 березня 2023 року складеного судовим експертом Ткачук Т.М., промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № 42746 від 10 листопада 2020 року не відповідає умові охороздатності «новизна» відповідно до наданих матеріалів (т. 1 а.с. 157- 171).

ОСОБА_1 звертався до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 від 10 серпня 2020 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2», однак ухвалою судді від 01 листопада 2021 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті позовної заяви, та позовну заяву з додатками повернуто заявнику у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та позовні вимоги мають розглядатись за правилами цивільного судочинства (т. 1, а.с. 30-32).

Відповідно до частини 1 статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема промислові зразки (частина 1 статті 420 ЦК України).

Згідно з абзацом 3 статті 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок - результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо є новим і має індивідуальний характер.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» визначено, що будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними повністю або частково на підставі невідповідності промислового зразка умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. За дорученням заявника заяву може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

Згідно пункту 85 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12, статтями 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» встановлено підстави визнання недійсними патентів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки; позов про визнання патенту недійсним може подати будь-яка особа, яка вважає, що відповідний патент порушує її права та охоронювані законом інтереси. Коло таких осіб (крім сторін договору) з`ясовується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. При цьому слід враховувати тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» наведене в пункті 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 року.

Відтак, патент на промисловий зразок може бути визнаний недійсним повністю або частково у судовому порядку, якщо сукупність його суттєвих ознак стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Згідно до частиною 1 статті 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності.

Згідно із частини 1 статті 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 461 ЦК України промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Згідно до статей 462, 464 ЦК України набуття права інтелектуальної власності засвідчується патентом, зважаючи на що недійсним може бути визнаний сам патент.

Відповідно до статті 469 ЦК України права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, визнаються недійсними, з підстав та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 8.1.4.1 «Правил складання та подання заявки на промисловий зразок» затверджених наказом МОН України №110 від 18 лютого 2002 року, суть промислового зразка характеризується сукупністю відображених на зображеннях його суттєвих ознак, які визначають зовнішній вигляд виробу з його естетичними та/або ергономічними особливостями. Ознака належить до суттєвих, якщо вона впливає на формування зовнішнього вигляду виробу, якому притаманна така ознака.

Згідно із статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно частини 3 статі 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з пунктом 8.1.4.1 «Правил складання та подання заявки на промисловий зразок» суть промислового зразка характеризується сукупністю відображених на зображеннях його суттєвих ознак, які визначають зовнішній вигляд виробу з його естетичними та/або ергономічними особливостями.

Відповідно до пункту 8.1.4.3 «Правил складання та подання заявки на промисловий зразок» при виділенні суттєвих ознак промислового зразка повністю має бути описана сукупність суттєвих ознак основного з варіантів, а розкриття суті кожного з інших варіантів здійснюється шляхом описування тих ознак, які відрізняють кожний інший варіант від основного.

Належним та допустимим доказом у справах, пов`язаних з вирішенням спорів про визнання недійсними патенту на промисловий зразок, є експертиза, оскільки питання, пов`язані з віднесенням ознак промислового зразка до суттєвих, використанням сукупності суттєвих ознак промислового зразка у виробі чи в іншому зареєстрованому промисловому зразку з більш пізнім пріоритетом, потребують спеціальних знань.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 760/6508/16-ц (провадження № 61-21899св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 760/20341/16-ц (провадження № 61-29381св18), від 24 червня 2020 року у справі № 760/4123/16-ц (провадження № 61-13947св18).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 надав до суду висновок судових експертів Дорошенко О.Ф. та Жихарева О.С. , які атестовані як судові експерти з питань інтелектуальної власності за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі раціоналізаторські пропозиції», мають свідоцтво судового експерта - Дорошенко О.Ф. № 933 та Жихарева О.С. - № 1973, Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

З висновку судових експертів за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 6 від 28 травня 2021 року вбачається, що промисловий зразок за патентом України № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» не відповідає умові патентоздатності «новизна» відповідно до наданих матеріалів та не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним статті 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (т. 1 а.с. 33-49).

Крім того, ОСОБА_1 надано висновок судового експерта Ткачук Т.М., який є атестованим судовим експертом з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності у тому числі за спеціальностями 13.4 «Дослідження, пов`язані з промисловими зразками» та 13.6 «Дослідження, пов`язані комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для торгівлі і послуг), географічними зазначеннями», має свідоцтво № 1909 видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України.

З висновку судового експерта за результатами проведення судової експертизи від 17 березня 2023 року № G-002-TTM/23 промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № 42746 від 10 листопада 2020 року не відповідає умові охороноздатності «новизна» відповідно до наданих матеріалів (т. 1 а.с. 157- 171).

Крім того, зазначено, що суттєві ознаки промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № 42746 від 10 листопада 2020 року співпадають з ознаками зовнішнього вигляду виробів виробництва ТОВ «Модуль» відображених у наданих матеріалах.

Також, про реалізації промислового зразка саме позивачем свідчать надані до суду копії видаткових накладних за 2014-2019 року (т. 2, а.с. 211-233).

Відповідно до п. 4.3.2.5 «Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг» при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.

Отже, на момент подачі заявки відповідачами, позивач уже здійснював виробництво і реалізацію промислового зразку «ІНФОРМАЦІЯ_1», схожих за сукупністю зовнішніх ознак промислового зразку за патентом № 42746.

Таким чином, при реєстрації спірного патенту були порушені права ОСОБА_1 , оскільки оспорюваний патент був загальновідомим на території України до моменту подання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявки на реєстрацію промислового зразка до Державної служби інтелектуальної власності України та використовувався у тому числі ТОВ Фірма «Модуль».

Вищезазначеними висновками судових експертів підтверджено, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом № НОМЕР_2 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s202001171, тобто до 06 серпня 2020 року, а тому не відповідає умовам патентоспроможності, і, як наслідок, відповідний патент підлягає визнанню судом недійсним на підставі пункту «а» частини 1 статті 25 Закону України «Про захист прав на промислові зразки».

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що реєстрація спірного патенту на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбулась із порушеннями пункту 1 статті 5, пункту 1 статті 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та частини 1 статті 461 ЦК України, а саме: промисловий зразок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за вищевказаним патентом України не є патентоспроможним, а отже, згідно пунктом 1 статті 5, пункту 1 статті 6 Закону не може отримати правової охорони та відповідно до частини 1 статті 461 ЦК України не є придатним для набуття прав інтелектуальної власності на нього, що є підставою для визнання патенту № UA НОМЕР_1 U на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» недійсними повністю, як це передбачено пунктом «а» частини 1 статті 25 Закону України «Про захист прав на промислові зразки».

Крім того, зібраними у справі доказами підтверджено заявлені у справі вимоги, а відповідачем не наведено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства і не розглянута на час апеляційного перегляду цієї справи. Зібрані у справі докази дозволяють суду встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, тому суд першої інстанції помилково вважав заявлені вимоги щодо визнання патенту № UA НОМЕР_1 U на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2» недійсним передчасними.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно того, що вирішення спору віднесено до юрисдикції господарського суду, суд відхиляє, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 01 листопада 2021 року у справі № 922/4051/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в якому він просив: - визнати недійсним патент України від 10 серпня 2020 року за № UА НОМЕР_1 U на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2», зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі та зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо визнання недійсним патенту України від 10 серпня 2020 року за № UА НОМЕР_1 U на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2», відмовлено у прийнятті позовної заяви.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, Господарський суд зазначив, що вказаний спір підлягає вирішенню в загальному суді.

Вказана ухвала Господарського суду міста Києва від 01 листопада 2021 року не оскаржена та набрала законної сили.

Відмова у прийнятті позовної заяви у господарському судочинстві за аналогічними вимогами позивача поставить під загрозу сутність гарантованих Конвенцією прав позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, оскільки непослідовність національних судів створює позивачеві перешкоди у реалізації права на судовий захист. З огляду на пріоритет забезпечення принципу правової визначеності є підстави для висновку, що розгляд цього спору має завершитися за правилами цивільного судочинства.

Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 243/5078/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 761/46959/17 (провадження № 14-306цс19), від 27 листопада 2019 року у справі № 640/3452/19 (провадження № 14-583цс19).

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 не є належним позивачем у справі, оскільки його права не порушені, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки позов про визнання патенту недійсним може подати будь-яка особа, яка вважає, що відповідний патент порушує її права та охоронювані законом інтереси.

Крім того, сам факт відкриття кримінальне провадження № 12020220490002993 за частиною 3 статті 177 КК України відносно ТОВ Фірма «Модуль» порушує права ОСОБА_1 як засновника вказаного товариства.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням викладеного, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ Фірма «Модуль» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Що стосується додаткового рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року суд зазначає наступне.

Оскільки рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, підстави для стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 7000, 00 грн відсутні, а тому додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року підлягає скасуванню.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 2 - 4 частина 1 статті 376 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

За подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 3058,40 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (квитанціями) від 18 січня 2022 року № 6698-3316-2249-0117, від 05 березня 2023 року № 32528798800006432973 та випискою про зарахування судового збору до спеціально фонду державного бюджету України від 30 листопада 2022 року № @ 2PL456865 (т. 1, а.с. 13, 57, 132).

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 4587,61 грн, що підтверджується платіжним дорученням (квитанцією) від 01 вересня 2023 року № 0.0.3176726801.1 (т. 3, а.с. 99).

ТОВ Фірма «Модуль» за подання апеляційної скарги сплатило судовий збір в розмірі 4587,61 грн, що підтверджується платіжним дорученням (квитанцією) від 01 вересня 2023 року № 72 (т. 3, а.с. 116).

Оскільки апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ Фірма «Модуль»підлягають задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року залишити без задоволення.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Модуль» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2023 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним патент України від 10 серпня 2020 року за № UA НОМЕР_1 U на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_2», зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі, в якому зазначено винахідника: ОСОБА_3 та власників: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (дата подачі заявки 07 травня 2020 року).

Встановити право попереднього користування промисловим зразком «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом № НОМЕР_2 до дати подання заяви № s202001171 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», тобто до 06 серпня 2020 року, та визнати недійсним свідоцтво від 10 листопада 2020 року за № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований в Державному реєстрі промислових зразків, в якому зазначено автора: ОСОБА_3 та власників: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (дата подачі заявки 06 серпня 2020 року).

Зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру промислових зразків щодо визнання недійсним свідоцтва від 10 листопада 2020 року за № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (ЄДРПОУ 27508596), Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ЄДРПОУ 44673629) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та її перегляд апеляційним судом в розмірі 7646 (сім тисяч шістсот сорок шість) грн 01 коп по 1911 (одна тисяча дев`ятсот одинадцять) грн 50 коп з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (ЄДРПОУ 27508596), Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ЄДРПОУ 44673629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Модуль» (ЄДРПОУ 21175471) витрати по сплаті судового збору за перегляд справи апеляційним судом в розмірі 4587 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят сім) грн 61 коп по 1146 (одній тисячі сто сорок шість) грн 90 коп з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду

Повний текст постанови складено 21 грудня 2023 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В.Бурлака

В.Б.Яцина