Постанова

від 18.12.2023 по справі 916/3354/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3354/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В;

Представники сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" - Прімєрова Н.Г.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таїрово Вайнері" не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 (про призначення експертизи)

по справі №916/3354/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таїрово Вайнері"

про стягнення 688 201,93 грн,

(суддя місцевого господарського суду: Цісельський О.В., Господарський суд Одеської області),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 по справі №916/3354/23 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таїрово Вайнері» (вх. № 35770/23 від 10.10.2023) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 916/3354/23 задоволено; призначено у справі № 916/3354/23 судову почеркознавчу експертизу; проведення судової експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська 8, м. Одеса, 65026); на вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено питання:

- Чи виконаний підпис від імені Крилової Тетяни Володимирівни в графі «Отримав (ла)» в нижній правій частині видаткових накладних: № 990 від 08.10.2021; № 1026 від 19.10.2021; № 1042 від 26.10.2021; № 1062 від 01.11.2021; № 1075 від 04.11.2021; № 1091 від 09.11.2021; № 1105 від 12.11.2021; № 1122 від 18.11.2021; № 1162 від 26.11.2021; № 1185 від 03.12.2021; № 1221 від 15.12.2021; № 1260 від 27.12.2021, особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?

- Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача ___П.І.Б., посада, підпис, печатка)» в нижній правій частині товарно-транспортних накладних: № 504933 від 06-08.10.2021; № 504858 від 17-19.10.2021; № 504991 від 25-26.10.2021; № 504996 від 31.10-01.11.2021; № 504999 від 03-04.11.2021; № 504945 від 08-09.11.2021; № Р1105 від 12.11.2021; № 504831 від 17-18.11.2021; № 504834 від 25-26.11.2021; № 504819 від 03.12.2021; № 504702 від 15.12.2021; № 504708 від 27.12.2021, особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?;

витрати по оплаті проведення судової почеркознавчої експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Таїрово Вайнері»; зобов`язано сторін на вимогу експерта надати у його розпорядження документи та матеріали, необхідні для проведення експертизи; матеріали справи № 916/3354/23 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська 8, м. Одеса, 65026) для проведення експертного дослідження; провадження у справі № 916/3354/23 зупинено.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Укртехгаз ЛХЗ" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 по справі №916/3354/23 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Апелянт не погоджується з ухвалою суду, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Позивач вважає, що судом не обґрунтовано дійсної потреби призначення почеркознавчої експертизи, внаслідок чого затягується розгляд справи, та, відповідно, порушено право позивача на своєчасний розгляд справи.

Заявник апеляційної скарги вказує, що окрім підпису, який не визнає відповідач на спірних документах, факт поставки підтверджується іншими доказами, зокрема, видатковими накладними, які складаються на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також банківською випискою на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок позивача від відповідача як часткова оплата в сумі 150000,00 грн.

Позивач звертає увагу, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи, що предметом доказування у даній справі є факт поставки товару відповідачу та неповна оплата останнім поставленого товару, позивач звертає увагу на наявність в матеріалах справи видаткових накладних, які у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, є первинними документами щодо підтвердження факту постачання товарів (товарно-матеріальних цінностей), як правило, від постачальника до покупця.

Щодо спірних видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, то позивач звертає увагу на те, що окрім підпису Крилової Тетяни Володимирівни, який оспорюється відповідачем, на відповідних видаткових накладних покупця щодо отримання товару міститься відбиток печатки ТОВ «Таїрово Вайнері».

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 по справі №916/3354/23; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3354/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2023 року о 14-00 год, у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

29.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3354/23.

11.12.2023 до апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/3354/23 поза межами приміщення суду; розгляд справи №916/3354/23 призначено на 18.12.2023 року о 14-00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до вимог ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання зв`явився представник позивача, який підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Разом з тим, 15.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Таїрово Вайнері» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що відповідач не мав можливості вчасно подати відзив на апеляційну скаргу через те, що копію апеляційної скарги не отримував.

Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує розгляд справи.

При цьому, судова колегія враховує, що відповідач був обізнаний про дату та час розгляду справи, копія апеляційної скарги надсилалася за його адресою, а останній мав право ознайомитися зі скаргою заздалегідь.

Крім того, за приписами ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таїрово Вайнері», в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 688201,93 грн, з яких: 499412,40 грн заборгованості за отриману продукцію, 9117,58 грн пені, 22669,07 грн 3% річних та 157002,88 грн інфляційних втрат, а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки рідкого двоокисного вуглецю № 12/СО2 від 22.11.2019 в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків за поставлений позивачем товар.

10.10.2023 за вх. № 35770/23 від ТОВ «Таїрово Вайнері» до суду надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому відповідач зазначає, що надані позивачем до суду копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних кикликають сумнів в підписанні їх особисто директором ТОВ «Таїрово Вайнері» Криловою Т.В.

Відповідач вважає, що оскільки перевірка достовірності підпису директора ТОВ «Таїрово Вайнері» у вказаних документах можлива лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в області почеркознавства, необхідно призначити у справі № 916/3354/23 судову почеркознавчу експертизу.

06.11.2023 позивачем до суду першої інстанції надано заперечення (вх. 39839/23) на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, де позивач зазначає, що окрім підпису, який не визнає відповідач на спірних документах, факт поставки підтверджується іншими доказами, зокрема, податковими накладними, які складаються на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також банківською випискою на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок позивача від відповідача як часткова оплата.

Окрім того, на думку позивача, наявність інформації про сформований податковий кредит відповідачем щодо господарських операцій з поставки товару, які він оспорює, однозначно свідчитиме про те, що такий товар ним було отримано, а, отже, не буде жодної необхідності в призначенні почеркознавчої експертизи відносно документів щодо товарів, поставка яких підтверджується фактом формування податкового кредиту.

При цьому, щодо спірних видаткових накладних та товарно-транспортних накладних позивач звертає увагу на те, що крім підпису Крилової Тетяни Володимирівни, який оспорюється відповідачем, на відповідних видаткових накладних покупця щодо отримання товару міститься відбиток печатки ТОВ «Таїрово Вайнері». Водночас, ані заяв, ані будь-якої інформації щодо загублення, викрадення або вибуття печатки в інший спосіб із володіння відповідача, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, матеріали справи не містять.

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 по справі №916/3354/23 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таїрово Вайнері» (вх. № 35770/23 від 10.10.2023) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 916/3354/23 задоволено; призначено у справі № 916/3354/23 судову почеркознавчу експертизу; проведення судової експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що для встановлення обставин підписання спірних документів чинним на час здійснення поставки директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Таїрово Вайнері», необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідну обставину неможливо, отже виникає необхідність призначити у справі судову почеркознавчу експертизу. Суд вказав, що жодною стороною не надано висновок експерта з питання достовірності чи недостовірності підпису відповідача на вказаних документах.

Крім того, місцевий господарський суд відхилив аргументи позивача, оскільки для з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи, а саме - чи є надані позивачем докази достовірними, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Отримання відповідей фахівця на поставлені судом на вирішення судової почеркознавчої експертизи питання, пов`язані з встановленням обставин підписання визначених документів відповідачем, також сприятиме встановленню обставин отримання спірного товару, які мають значення для цієї справи, оскільки можуть бути враховані судом за правилами, які встановлені статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, як в наданні оцінки суб`єктивних тверджень сторін, так і остаточній правовій оцінки спірних правовідносин.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).

Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018р. у справі №917/50/17.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 234 Господарського процесуального кодексу України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Частиною 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Таким чином, суд задовольняючи клопотання відповідача та призначаючи у справі почеркознавчу експертизу зобов`язаний був вказати в ухвалі для встановлення яких саме фактичних даних, що входять до предмета доказування, необхідно призначити експертизу і чому висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Натомість, суд першої інстанції за результатами розгляду клопотання відповідача дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, обґрунтувавши його лише тим, що для встановлення обставин підписання спірних документів чинним на час здійснення поставки директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Таїрово Вайнері» необхідні спеціальні знання у сфері, іншій, ніж право.

Водночас, чому висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, суд не зазначив.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що місцевий господарський суд в порушення вимог ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України не навів в оскаржуваній ухвалі жодних обґрунтованих мотивів та умов, необхідних для призначення експертизи, зокрема неможливості самостійного встановлення відповідних обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що Договір поставки від 22.11.2019, укладений між сторонами по справі, є чинним і в судовому порядку не розривався та недійсним не визнавався.

Крім того, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) інформацію чи було включено платником податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Таїрово Вайнері» (67801, Одеська обл., Одеський р-н, смт. Овідіополь, вул. Берегова, № 9А, код ЄДРПОУ 40837596) до складу свого податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ» (79070, м. Львів, вул. Бережанська, 6, код ЄДРПОУ 35721095), а саме: № 25 від 08.10.2021, № 59 від 19.10.2021, № 78 від 26.10.2021, № 7 від 01.11.2021, № 14 від 04.11.2021, № 29 від 09.11.2021, № 41 від 12.11.2021, № 99 від 18.11.2021, № 127 від 26.11.2021, № 10 від 03.12.2021, № 49 від 15.12.2021, № 86 від 27.12.2021 протягом 2021, 2022, 2023 років.

Враховуючи, що предметом доказування у даній справі є факт поставки товару відповідачу та неповна оплата останнім поставленого товару, судова колегія звертає увагу на наявність у матеріалах справи видаткових накладних, які є у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинними документами щодо підтвердження факту постачання товарів, як правило, від постачальника до покупця.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що предметом позовних вимог є стягнення коштів за поставку товару за договором. Натомість будь-яких зустрічних вимог щодо недійсності договору відповідачем не заявлялося.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявні документи (видаткові накладні, податкова звітність), які в розумінні норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відносяться до первинних бухгалтерських документів, а тому, підлягають переважній оцінці по відношенню до предмету спору.

Однак, місцевий господарський суд, не піддаючи сумніву первинні бухгалтерські документи, дійшов помилкового висновку про необхідність призначення почеркознавчої експертизи, не наводячи дійсної необхідності її призначення, не обґрунтував неможливості розгляду позовних вимог по суті за результатами оцінки наявних у справі доказів без призначення судової експертизи, а лише обмежився посилання на доцільність призначення експертизи для повного та всебічного розгляду даної справи.

Наявність клопотання сторони про призначення експертизи у справі, за відсутності передбачених ст. 99 Господарського процесуального кодексу України умов, необхідних для її призначення, не є безумовною підставою для призначення судом відповідної експертизи у справі (аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/13556/18).

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши вищезгадані документи в їх сукупності, апеляційний господарський суд вважає, що призначення експертизи у даній справі є безпідставним.

Крім того, аналіз тексту заявленого клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи свідчить про відсутність обґрунтування неможливості надати експертний висновок самим заявником, у строки, встановлені для подання доказів, з поважних причин, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08.11.2018р. у справі №910/14672/17, від 24.04.2018р. у справі №910/9394/17 та від 26.10.2018р. у справі №910/9971/17, від 28.01.2021р. у справі №910/11309/18).

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Апеляційний господарський суд вказує, що судом першої інстанції наведеного враховано не було, натомість, призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, може призвести до безпідставного затягування розгляду справи і не здійснення розгляду справи упродовж розумного строку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018р. у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому, у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не було в повному обсязі враховано всіх обставини справи, порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування оспорюванного рішення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стаття 280 Господарського процесуального кодексу України встановлює підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

З огляду на результат перегляду оскаржуваної ухвали в частині призначення судової почеркознавчої експертизи , колегія суддів доходить висновку й про наявність підстав для скасування ухвали в частині зупинення провадження у справі.

За таких обставин колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 (про призначення експертизи) по справі №916/3354/23 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі скасуванню.

Матеріали справи №916/3354/23 відповідно до положень ст. 271, п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України направляються для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 (про призначення експертизи) по справі №916/3354/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 (про призначення експертизи) по справі №916/3354/23 скасувати.

3. Справу №916/3354/23 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 20.12.2023 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: А.І. Ярош

Г.І. Діброва