Постанова

від 13.12.2023 по справі 910/8127/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. Справа№ 910/8127/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Коростельов С.В.

від відповідача: Бевза М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайт Скул Кам`янка"

на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 (повне рішення складено та підписано 12.06.2023)

у справі № 910/8127/22 (суддя Бондаренко - Легких Г. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайт Скул Кам`янка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології"

про стягнення грошових коштів у розмірі 452 898, 00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Флайт Скул Кам`янка" (позивач; ТОВ "ФСК") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" (відповідач; ТОВ "ХІАТ") про стягнення 452 898, 00 грн передоплати за договором оперативного лізингу повітряного судна літака ХИАТ-650 УТ/СХ на підставі норм статті 1212 Цивільного кодексу України.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив умови зазначеного договору в частині передачі літака у лізинг.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/8127/22 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності з більшою вірогідністю підтверджується досягнення сторонами мети договору оперативного лізингу № 04-2021-Л від 30.04.2021, а саме передання літака лізингодавцем з метою його використання експлуатантом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська льотна академія "Хімічні авіаційні технології" для виконання експлуатантом учбово-тренувальних польотів шляхом укладення договору оренди літака № 03-L від 11.05.2021 та підписання акта №1 прийому-передачі літака, що є об`єктом лізингу, а позивач в свою чергу здійснив оплату за фактично надані послуги оперативного лізингу у сукупному розмірі 452 898, 00 грн на виконання умов договору лізингу № 04-2021-Л від 30.04.2021, що втому числі корелює з умовами договору оренди № 03L віл 11.05.2021. Суд зазначив, що з огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, та недоведеністю позивачем порушень з боку відповідача договірних зобов`язань, що вказує на наявність правової підстави для отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 452 898, 00 грн в якості оплати послуг оперативного лізингу, підстави для застосування до виниклих правовідносин у справі статті 1212 ЦК відсутні, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

Позивачем до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/8127/22, в якій просить суд його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що:

літак не передавався позивачу на виконання умов договору №04-2021-Л, натомість його передано в оренду іншій особі на підставі договору №03L;

позивач розірвав договір оперативного лізингу в односторонньому порядку, повідомивши про це письмово відповідача;

висновки місцевого суду про те, що сплачені кошти підтверджують факт погодження позивача з обсягом наданих послуг не відповідають дійсності, оскільки здійснені позивачем платежі були здійснені як передоплата за майбутні послуги, що не суперечить умовам договору;

показання свідків не можуть підтверджувати виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо передання літака;

надані відповідачем відеоматеріали є рекламними роликами, які створювалися позивачем для залучення потенційних клієнтів і не підтверджують факт передання літака позивачу;

відповідачем порушено процесуальний порядок подання доказів;

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні та залишити в силі рішення суду першої інстанції, вказуючи серед іншого на те, що літак на виконання договору був переданий позивачу і ним експлуатувався.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 (судді: Ходаківська І.П. - головуюча; Демидова А.М.; Владимиренко С.В.) поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8127/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2023 та зупинено дію оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 (судді: Ходаківська І.П. - головуюча; Демидова А.М.; Владимиренко С.В.) за клопотанням ТОВ "ФСК" розгляд справи № 910/8127/22, призначений на 22.11.2023, постановлено здійснювати в режимі відеоконференції у системі EasyCon.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 (судді: Ходаківська І.П. - головуюча; Демидова А.М.; Владимиренко С.В.) у розгляді справи оголошено перерву до 13.12.2023.

У судовому засіданні 13.12.2023 взяв участь в режимі відеоконференції представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 13.12.2023 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване судове рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

30.04.2021 між ТОВ "ФСК" (лізингоодержувач), ТОВ "ХІАТ" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська льотна академія "Хімічні Авіаційні Технології" (ТОВ "УЛА "ХІАТ") (експлуатант) був укладений договір №04-2021-Л оперативного лізингу повітряного судна літака ХИАТ-650 УТ/СХ (надалі - договір лізингу), згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, лізингодавець передає належний йому на праві власності об`єкт лізингу - повітряне судно (ПС) класу (варіант) - ХИАТ-650 УТ/СХ, реєстраційний номер UR-YAO (надалі іменується ПС) у строкове і платне користування лізингоодержувачеві, а лізингоодержувач приймає ПС з метою використання його експлуатантом лізингодавця ТОВ "УЛА "ХІАТ" для виконання експлуатантом учбово-тренувальних польотів.

Згідно пункту 1.4. договору лізингу визначено, що експлуатантом ПС є ТОВ «Українська льотна академія «Хімічні авіаційні технології».

Пунктом 2.1. договору лізингу передбачалось, що передача ПС лізингоодержувачеві здійснюється не пізніше 20 квітня 2021 року, про що сторонами складається Акт приймання-передачі ПС.

Пунктом 11.1. договору лізингу сторонами передбачалось, що цей договір вважається укладений і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, діє до 01.01.2022 року з правом його пролонгації.

Згідно п. 11.5. договору лізингу - у випадку порушення лізингодавцем умов цього договору лізингоодержувач має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, повідомивши про це лізингодавця за 7 (сім) календарних днів до запланованої дати розірвання цього договору.

Додаток № 1 до договору лізингу передбачає технічні характеристики повітряного судна - літака ХИАТ-650 УТ/СХ. Додаток № 2 до договору лізингу передбачає Порядок розрахунків.

Порядок замовлення та сплати за лізинг ПС визначений пунктом 8 додатку № 2 до договору лізингу.

За період з 18.05.2021 по 28.07.2021 позивачем було здійснено передплату на користь відповідача за оперативний лізинг ПС у загальному розмірі 452 898, 00 грн, однак, як стверджує позивач, ні в період вказаний у договорі, ні в подальшому, відповідачем не було виконано обов`язку щодо передачі позивачеві літака ХИАТ-650 УТ/СХ, реєстраційний номер UR-YAO та акт приймання-передачі літака згідно п. 2.1. договору між сторонами підписано не було.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору лізингу, 04.08.2022 позивач письмово повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку договору №04-2021-Л оперативного лізингу повітряного судна літака ХИАТ-650 УТ/СХ на підставі п. 11.5. договору з 12.08.2022. В повідомленні від 04.08.2022 позивач також вимагав повернути передоплату за оперативний лізинг ПС, сплачену відповідно до умов договору у загальному розмірі 452 898, 00 грн, на підставі статті 1212 ЦК України.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення попередньої оплати у розмірі 452 898, 00 грн.

Правовою підставою такого повернення позивач визначив статтю 1212 ЦК України.

Позов обґрунтовано тим, що: за період з 18.05.2021 по 28.07.2021 позивачем було здійснено передоплату за оперативний лізинг літака у розмірі 452 898, 00 грн: 18.05.2021 оплачено 90 579, 60 грн; 01.06.2021 оплачено 90 579, 60 грн; 24.06.2021 оплачено 90 579, 60 грн; 19.07.2021 оплачено 90 579, 60 грн; 28.07.2021 оплачено 90 579, 60 грн; відповідач зобов`язаний був передати об`єкт лізингу у оперативний лізинг позивачеві в строку не пізніше 20.04.2021; ні в період, вказаний у договорі, ні в подальшому, відповідач не виконав договірні зобов`язань та не передав літак у лізинг, у зв`язку з чим між сторонами не було підписано акт приймання-передачі літака; 04.08.2022 позивач листом за № 04-08 повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку з 12.08.2022 на підставі п. 11.5. договору лізингу та вимагав повернути сплачені в якості передоплати грошові кошти у розмірі 452 898, 00 грн на підставі статті 1212 ЦК України (повернути виконане однією із сторін у зобов`язанні); здійснені позивачем платежі на загальну суму 452 898, 00 грн є безпідставно набутими та збереженими відповідачем коштами в розумінні норми статті 1212 ЦК України, а тому підлягають поверненню останнім.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно умов договору лізингу, зокрема пункту 8 додатку № 2 (порядок розрахунків) до договору вбачається, що порядок замовлення та сплати за лізинг ПС (повітряного судна) наступний:

а) лізингоодержувач надсилає експлуатанту та лізингодавцю заявку на використання літака у термін не менше ніж 5 діб до початку звітного місяця з зазначенням розкладу польотів та орієнтовного льотного часу за місяць;

б) експлуатант та лізингодавець повинен у термін не більше 3-х діб повідомити лізингоодержувача про надання ПС та узгодження польотів;

в) після погодження льотного часу та польотів ПС на наступний місяць лізингодавець виставляє рахунок на передплату за використання ПС. Рахунок виставляється у розмірі 30 % від запланованого часу використання ПС, а лізингоодержувач виконує оплату до початку звітного місяця;

г) у термін не більше 3 діб після завершення звітного місяця лізингоодержувач надає лізингодавцю довідку про польоти за звітний місяць з обов`язковими зазначенням загального льотного часу використання ПС (та з зазначенням розкладу польотів, маршрутів та т.і.);

д) у термін не більше 3-х діб лізингодавець готує акт виконаних робіт та рахунок на доплату за використання ПС;

ж) у термін не більше 3-х діб лізингоодержувач затверджує акти (або направляє аргументовану відмову) та виконує оплату згідно отриманих рахунків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем в період з 18.05.2021 по 26.07.2021 були здійснені такі оплати:

- 18.05.2021 у розмірі 90 579, 60 грн з призначенням платежу: «Оперативний лізинг літака ХИАТ 650 УТ/СХ Р/Н UR-YAO»;

- 01.06.2021 у розмірі 90 579, 60 грн з призначенням платежу: «Оперативний лізинг літака ХИАТ 650 УТ/СХ Р/Н UR-YAO. Згідно РФ№ Х-00000011 від 31.05.2021»;

- 24.06.2021 у розмірі 90 579, 60 грн «Оперативний лізинг літака ХИАТ 650 УТ/СХ Р/Н UR-YAO. Згідно РФ№ Х-00000019 від 23.06.2021»;

- 19.07.2021 у розмірі 90 579, 60 грн «Оперативний лізинг літака ХИАТ 650 УТ/СХ Р/Н UR-YAO. Згідно РФ№ Х-00000024 від 13.07.2021»;

- 28.07.2021 у розмірі 90 579, 60 грн «Оперативний лізинг літака ХИАТ 650 УТ/СХ Р/Н UR-YAO. Згідно РФ№ Х-00000025 від 26.07.2021»;

Матеріали справи також містять рахунки-фактури РФ№ Х-00000011 від 31.05.2021, РФ№ Х-00000019 від 23.06.2021, РФ№ Х-00000024 від 13.07.2021, РФ№ Х-00000025 від 26.07.2021, що виписані відповідачем, з яких вбачається, що оплата позивачем здійснювалась за 50 льотних годин по кожному рахунку згідно вартості передбаченої пунктом 1 додатку № 2 до договору лізингу у розмірі 1 811, 59 грн за кожну льотну годину.

Таким чином, місцевий суд обґрунтовано не визнав, що позивачем здійснювалась передоплата за майбутні послуги лізингу, оскільки, умовами договору, а саме пунктом 8 додатку № 2 до договору лізингу, сторонами передбачено інший порядок здійснення платежів.

Попри вказане, позивач впродовж трьох місяців проводив оплату виставлених відповідачем рахунків за оперативний лізинг літака ХИАТ 650 УТ/СХ Р/Н UR-YAO в повному обсязі, в той час як у випадку непередання відповідачем об`єкту лізингу та внесення попередньої оплати позивачем згідно пункту 8 додатку № 2 до договору, позивач не зобов`язаний був вносити кожен наступний платіж за виставленими відповідачем рахунками за послуги, які фактично не були надані.

В матеріалах справи наявний договір № 03L оренди літака "ХИАТ-650" від 11.05.2021, що укладений між відповідачем та експлуатантом - ТОВ "УЛА "ХІАТ".

Згідно пункту 1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у користування за плату у строк з 11 травня 2021 до 31 грудня 2021 літак ХИАТ 650 заводський №12.650.02.01.УТ/СХ бортовий №UR-YAO для внесення ПС в частину В-1 сертифіката експлуатанта (АТО) орендаря.

Пунктом 1.2. договору оренди визначено, що орендований літак призначений для виконання навчальних польотів згідно договору №04-2021-Л від 30.04.2021 з ТОВ «ФСК».

11.05.2021 між ТОВ "УЛА "ХІАТ" (експлуатант, орендар) та ТОВ "ХІАТ" (лізингодавець, орендодавець) підписано акт № 1 прийому-передачі літака ХИАТ-650УТ/СХ заводський №12.650.02.01.УТ/СХ для виконання учбово-тренувальних польотів, перевозу пасажирів та багажу за маршрутами, у відповідності до умов договору оренди № 03L від 11.05.2021.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт передання літака ХИАТ 650 заводський №12.650.02.01.УТ/СХ бортовий № UR-YAO його експлуатанту.

Позивач стверджує, що між сторонами не підписувались акти виконаних робіт, що також свідчить про відсутність факту виконання відповідачем обов`язку з передачі об`єкту лізингу та надання послуг оперативного лізингу, щодо чого суд зазначає наступне.

Відповідач надав в матеріали справи підписані в односторонньому порядку акти виконаних робіт (наданих послуг) за оперативний лізинг літака від 31.05.2021, від 23.06.2021, 13.07.2021, 26.07.2021. Разом з тим, належні докази надіслання таких актів на адресу позивача суду не надані, оскільки, з електронного листування не можливо встановити чи належить електронна адреса отримувача електронних листів із вкладеними актами (alex_fed@live.com) - позивачеві або його уповноваженому представнику.

Місцевий суд правильно зазначив, що непідписання сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за умови підтвердження фактичного надання послуг, не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, та їх відсутність не звільняє зобов`язану сторону від обов`язку з оплати наданих послуг.

В даному випадку, в матеріалах справи містяться виписані відповідачем рахунки-фактури за оперативний лізинг від 31.05.2021, від 23.06.2021, 13.07.2021, 26.07.2021, що, як було зазначено вище, оплачені позивачем з відповідним посиланням на такі рахунки в призначенні платежів, та що підтверджується випискою по рахунку позивача за період з 01.01.2021 по 30.11.2021, що додана до позову (том 1, а.с. 22).

Як зазначив місцевий суд, передача літака ХИАТ-650 УТ/СХ, реєстраційний №UR-YAO безпосередньо експлуатанту у відповідності до умов п.1.1. договору лізингу, в тому числі пояснюється відсутністю у позивача сертифікату затвердженої навчальної організації, що виданий Державною авіаційною службою України.

Згідно статті 13 Повітряного кодексу України сертифікат на відповідність вимогам авіаційних правил України повинні отримати підприємства та організації, які в галузі цивільної авіації здійснюють:

1) розроблення цивільної авіаційної техніки і змін до неї з метою схвалення типової конструкції та серійне виробництво авіаційної техніки схваленої конструкції;

2) технічне обслуговування авіаційної техніки;

3) управління підтриманням льотної придатності;

4) експлуатацію повітряних суден;

5) навчання авіаційного персоналу та персоналу, діяльність якого стосується забезпечення авіаційної безпеки, персоналу з наземного обслуговування;

7) надання послуг з аеронавігаційного обслуговування;

8) захист цивільної авіації від актів незаконного втручання;

9) інші види діяльності, передбачені законодавством, у тому числі авіаційними правилами України.

Видами діяльності позивача - ТОВ "ФСК" згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код 44028491) є: 85.53 Діяльність шкіл із підготовки водіїв транспортних засобів (основний); 33.16 Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 51.10 Пасажирський авіаційний транспорт; 51.21 Вантажний авіаційний транспорт; 52.23 Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства; 74.20 Діяльність у сфері фотографії; 77.35 Надання в оренду повітряних транспортних засобів; 85.53 Діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 85.60 Допоміжна діяльність у сфері освіти.

Таким чином, діяльність позивача підлягає обов`язковій сертифікації. Проте, позивач не надав суду доказів наявності у його розпорядженні відповідних сертифікатів Державної авіаційної служби України з метою належного використання повітряного судна в галузі цивільної авіації.

Відповідач, в свою чергу, надав суду сертифікат затвердженої навчальної організації UA.ATO.0011 АА № 019896 від 26.06.2019, що виданий Державною авіаційною службою України, яким засвідчено, що ТОВ "УЛА "ХІАТ" (тобто експлуатант) є навчальною організацією, що відповідає вимогам Part-ORA та має право проводити підготовку згідно вимог Part-FCL, включаючи використання FSTD, перелік яких додається у додатку затвердження навчальних курсів до цього сертифікату.

Умовами договору оперативного лізингу об`єкт лізингу повинен був бути переданий лізингоодержувачеві, проте фактично лізингоодержувач (позивач) не мав права отримувати повітряне судно, з огляду на відсутність відповідної сертифікації в галузі цивільної авіації. При цьому, здійсненими оплатами в період з травня по липень 2021 за оперативний лізинг літака ХИАТ 650 УТ/СХ Р/Н UR-YAO, позивач підтвердив факт використання експлуатантом об`єкту лізингу для виконання учбово-тренувальних польотів.

Факт використання літака ХИАТ-650 УТ/СХ, реєстраційний №UR-YAO експлуатантом підтверджують свідки у наданих суду заявах свідків, що оформлені у відповідності до статті 88 ГПК України (а.с. 192-193), а саме пілот-інструктор ОСОБА_1 , яка перевіряла звіти щодо підготовки курсантів ТОВ "ФСК" та ОСОБА_2 , що 03.07.2021 проходив навчання за програмою "приватного пілота" (PPL), яку проводив позивач на вказаному вище літаку.

Так, відповідно до заяви свідка ОСОБА_1 від 10 квітня 2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудік І.П., у період з 01 березня 2021 року по 31 грудня 2021 року, вона працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІЙ ЛЬОТНІЙ АКАДЕМІЇ «ХІМІЧНІ АВІАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ»» (надалі ТОВ «УЛА ХІАТ») пілотом-інструктором та виконувала обов`язки начальника штаба. Згідно своєї посади мала доступ до всіх завдань на політ, звітів кожного курсанта-пілота. Робила перевірку льотної документації курсантів, після певного проміжку часу. Перевіряла докладні та періодичні звіті інструкторів про хід підготовки курсантів ТОВ «ФЛАЙТ СКУЛ КАМ`ЯНКА», а також відомості про проміжні льотні перевірки. Після завершення курсантом курсу підготовки ОСОБА_1 перевіряла сумарний час льотної підготовки, відповідність завдань на політ та звітів до курсу підготовки. Також в її обов`язки входило виписувати сертифікати про завершення курсу підготовки, сертифікати на тип літака згідно журналів тематичних планів та завдань на політ. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 ознайомлена з усіма льотними документами курсантів ТОВ «ФЛАЙТ СКУЛ КАМ`ЯНКА», стверджує, що у період з 11 травня по 01 серпня 2021 року інструктора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювали учбово-тренувальні польоти на літаку ХИАТ-650, реєстраційний номер UR-YAO на ЗПМ Кам`янка (ЦКУК) в ТОВ «ФЛАЙТ СКУЛ КаМ`ЯНКа». Наразі, згідно наказу Рагt- ORA.АТО всі докладні відомості про наземну, льотну підготовку кожного курсанта, докладні та періодичні звіти інструкторів про хід підготовки зберігаються в залізному сейфі учбової частини ТОВ «УЛА ХІАТ», що знаходиться в зоні тимчасової окупації, за адресою: Запорізька область, Мелітопольский район, село Широке, вулиця Мирона Скиби 1 а. ОСОБА_1 , обізнана зі змістом закону про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань - ст. 384 Кримінального кодексу України та готова з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Згідно із заявою свідка ОСОБА_2 від 10 квітня 2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудік І.П. У період з 11 березня 2021 року по 11 липня 2021 року, він навчався в ТОВ «УЛА ХІАТ» та працював старшим оперуповноваженим Мелітопольського РВ УСБУ в Запорізькій області. 03.07.2021 року за програмою навчання «приватного пілота» (РРL), ОСОБА_2 здійснював учбово-тренувальній політ за маршрутом ВЕСЕЛЕ- КАМ`ЯНКА, під наглядом льотного екзаменатора ОСОБА_5 , на літаку ХИАТ-650 УТ, реєстрацій номер ИК-СРР. Мета польоту на посадковий майданчик «КАМ`ЯНКА» була отримання практичного досвіду для підготовки к екзаменаційному польоту. На посадковому майданчику «КАМ`ЯНКА» з метою отримання досвіду свідок був присутнім на передекзаменаційному брифінгу, який льотний екзаменатор ОСОБА_5 проводив для кандидата на отримання свідоцтва «приватного пілота» (РРL), якого рекомендував на екзаменаційний політ льотний інструктор ОСОБА_3 та директор ТОВ «ФЛАЙТ СКУЛ КАМ`ЯНКА» ОСОБА_6 , з яким кандидат на отримання ОСОБА_7 склав угоду на навчання. Екзаменаційний поліг ОСОБА_7 з льотним екзаменатором Яригіним В.М. виконував на літаку ХИАТ-650 УТ/СХ, реєстраційний номер UR-YAO. Після виконання екзаменаційного польоту та заповнення всіх необхідних документів на післяпольотному брифінгу, свідок ОСОБА_2 з ОСОБА_5 на літаку ХИАТ-650 УТ, реєстрацій номер UR-CPP, повернулися на посадковий майданчик «Веселе», Мелітопольського району, Запорізької області, а пілот-інструктор ОСОБА_3 залишився на посадковому майданчику «КАМ`ЯНКА» та продовжив польоти та навчання інших курсантів ТОВ «ФЛАЙТ СКУЛ КАМ`ЯНКА». Свідок ОСОБА_2 , обізнаний із змістом закону про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань - ст. 384 Кримінального кодексу України та готовий з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Таким чином, заяви вказаних свідків, які були оцінені судом першої інстанції, у сукупності з іншими доказами по справі, доводять факт використання представниками позивача ТОВ "ФСК", об`єкта лізингу - літака ХИАТ-650 УТ/СХ, реєстраційний номер UR-YAO, для проведення учбово-тренувальних польотів.

Місцевим судом також було досліджено та оцінено надану суду в порядку статті 96 ГПК України копію електронного доказу (том 1, а.с. 96) - диск з дев`ятьма відеофайлами, що завантажені з соціальних мереж ТОВ "ФСК" - Фейсбук та Інстаграм, належність яких позивачеві не заперечувалось останнім під час розгляду справи. З досліджених відеофайлів вбачається, що в період дії договору лізингу (травня-липня 2021), позивач заявляв у своїх соціальних мережах про використання ТОВ "ФСК" об`єкта лізингу - літака ХИАТ-650, реєстраційний № UR-YAO та анонсував про можливість проходження навчання на вказаному ПС, а також робив відеоролики про навчання пілотів на вказаному вище літаку.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що надані відповідачем відеоматеріали є рекламними роликами, які створювались позивачем для залучення потенційних клієнтів, і не підтверджують факт передання літака «ХИАТ-650» у користування позивачу, є безпідставними, оскільки на вказаних відеозаписах, створення та авторство, яких не спростовується позивачем, що містяться у матеріалах справи та досліджені судом у судовому засіданні, зафіксовано використання представниками ТОВ "ФСК" літака ХИАТ-650 УТ/СХ, реєстраційний номер UR-YAO, який є об`єктом лізингу, за договором № 04-2021-Л оперативного лізингу повітряного судна від 30.04.2021.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно приписів статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максиміconcedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З урахуванням вищенаведеного можна дійти висновку, що саме позивач за умовами договору повинен був робити заявки відповідачу із зазначенням часів нальоту, за наслідками чого виставлялись рахунки на здійснення 30 % передплати за послуги, що будуть надані, проте діями сторін умови виконання договору було змінено.

Поданими у справу доказами, які оцінені судом у відповідності до вимог процесуального законодавства, підтверджено, що замість трьохстороннього договору, між сторонами було укладено два двосторонні договори, відповідачем було передано експлуатанту літак, який фактично використовувався позивачем для навчання приватних пілотів з використанням літака, та послуг експлуатанта. При цьому, сторонами конклюдентними діями було змінено умови договору та експлуатація літака оплачувалась не шляхом здійснення 30% попередньої оплати, і оплати решти 70 % по факту використання, а шляхом оплати послуг за фактом їх надання (без попередньої оплати).

При цьому, у суді першої інстанції позивач не зміг пояснити, на якій підставі він регулярно впродовж травня-липня 2021 року сплачував рахунки, що виставлялись відповідачем за використання літака, хоча позивач стверджує, що послуги з користування літаком йому не були надані 20 квітня 2021 року, про що позивач мав достеменно знати, що свідчить про непослідовність тверджень та дій позивача.

Наявними у справі доказами у їх сукупності підтверджується надання відповідачем літака у користування позивачеві, не зважаючи на ненадання акта приймання-передачі літака, як-то передбачено умовами договору, і відповідачем було виконано належним чином свої зобов`язання по договору лізингу № 04-2021-Л від 30.04.2021 та впродовж травня 2021-липня 2021 надавались послуги оперативного лізингу, за якими позивачем були здійснені відповідні оплати.

Попри здійснені оплати в 2021 році, позивач звернувся з вимогою про повернення грошових коштів лише у серпні 2022 року згідно повідомлення № 04-08 від 04.08.2022, а не відразу при виявленні факту нібито невиконання відповідачем умов договору оперативного лізингу № 04-2021-Л від 30.04.2021, як про те стверджує позивач.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності з більшою вірогідністю підтверджується досягнення сторонами мети договору оперативного лізингу №04-2021-Л від 30.04.2021, а саме передання літака лізингодавцем з метою його використання експлуатантом ТОВ "УЛА "ХІАТ" для виконання експлуатантом учбово-тренувальних польотів шляхом укладення договору оренди літака № 03-L від 11.05.2021 та підписання акта № 1 прийому-передачі літака, що є об`єктом лізингу, а позивач в свою чергу здійснив оплату за фактично надані послуги оперативного лізингу у сукупному розмірі 452 898, 00 грн на виконання умов договору лізингу № 04-2021-Л від 30.04.2021, що в тому числі корелює з умовами договору оренди № 03L віл 11.05.2021.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Зважаючи на те, що позивачем було сплачено на користь відповідача вартість оренди (лізингу) літака ХИАТ-650 УТ/СХ, реєстраційний номер UR-YAO на підставі діючого договору №04-2021 -Л оперативного лізингу повітряного судна від 30 квітня 2021 року, на суму 452 898,00 грн, правовідносини сторін мали договірний характер, а порушення договірних зобов`язань зі сторони відповідача не доведені позивачем, відтак положення ст.1212 ЦК до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що на підставі встановлення належного виконання відповідачем умов договору лізингу, не заслуговують на увагу доводи позивача щодо припинення зобов`язань за договором лізингу внаслідок розірвання договору позивачем в односторонньому порядку на підставі п. 11.5. договору (на підставі порушення лізингодавцем умов договору) з 12.08.2022. Крім того, закінчення строку дії договору само по собі не є підставою для повернення майна набутого за результатами виконання зобов`язань по договору, за умови доведеності належного виконання відповідачем ТОВ "ХІАТ" своїх зобов`язань по договору № 04-2021 -Л від 30 квітня 2021 року.

Статтею 631 ЦК України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Умовами пункту 11.1. договору лізингу погоджено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 01.01.2022 з правом його пролонгації.

Місцевий суд вірно зазначив, що матеріали справи не містять домовленостей сторін щодо пролонгації договору лізингу, разом з тим, суд не може дійти до висновку, що зобов`язання сторін за договором оперативного лізингу припинені з 01.01.2022, оскільки, для такого висновку, матеріали справи мають містити докази повного виконання умов договору належним чином також за інші періоди, а не тільки за травень-червень 2021.

З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, та недоведеність позивачем порушень з боку відповідача договірних зобов`язань, що вказує на наявність правової підстави для отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 452 898, 00 грн в якості оплати послуг оперативного лізингу, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для застосування до виниклих правовідносин у справі статті 1212 ЦК відсутні, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо посилання позивача на те, що відповідачем порушено строк на подання додаткових доказів, а у матеріалах справи відсутні будь-які рішення суду щодо поновлення строку на подання доказів, колегія вважає їх безпідставними, оскільки разом з поданням нових доказів по справі, відповідач у клопотанні від 13.04.2023 просив суд поновити строк на подання доказів у цій справі, який пропущено відповідачем з поважних причин, а саме - проходженням свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 військової служби у в/ч НОМЕР_1 у період воєнного стану і складностями у ТОВ "ХІАТ" у отримання від вказаних свідків письмових заяв, які б відповідали вимогам ст.88 ГПК України та підписи свідків, у яких посвідчені нотаріусом. Також, ТОВ "ХІАТ" вказувало, що не має доступу до приміщень товариства, які знаходяться на тимчасово окупованій території с. Широке, Мелітопольського району, Запорізької області, у зв`язку з чим, відповідач обмежений у доступі до первинної документації щодо договору № 04-2021-Л. У судовому засіданні 18.04.2023 судом першої інстанції, протокольно прийнято рішення про поновлення відповідачу строку на подання додаткових доказів, про що зазначено у оскаржуваному судовому рішенні.

Враховуючи вищевикладене, місцевим судом було повно та всебічно досліджено усі докази, які мають значення для правильного вирішення справи, надано належну оцінку позиціям сторін та наданим доказам, та ухвалене правильне законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за її подання до суду, в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайт Скул Кам`янка" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/8127/22 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 18.12.2023.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко