Постанова
від 19.12.2023 по справі 910/5372/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/5372/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 19.12.2023:

від позивача: не з?явився

від відповідача1:не з?явився

від відповідача2:Кушнір Л.В.

від третьої особи1:Вовк О.Є.

від третьої особи2:не з?явився

від третьої особи3:не з?явився

від третьої особи4:Гончаров О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.10.2023 (повний текст складено 27.10.2023)

у справі № 910/5372/23 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення"

до 1. Державного підприємства "Сетам"

2. Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1.Торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Південний"

3. ОСОБА_1

4. ОСОБА_2

про визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправними і скасування протоколу, визнання протиправними і скасування акту

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення", в якому просить:

- визнати недійсними електронні торги, які були проведені Державним підприємством "Сетам" 06.08.2018 по реалізації лота під № 290838 - нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, площею 2612,0 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,14 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним і скасувати протокол № 350042 проведення електронних торгів від 06.08.2018 по реалізації лота під № 290838 - нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, площею 2612,0 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,14 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, за адресою: АДРЕСА_1 , складений (сформований) Державним підприємством "Сетам";

- визнати протиправним і скасувати акт про реалізацію предмету іпотеки № НОМЕР_4 від 14.08.2018, складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Євгеном Дмитровичем, затверджений заступником директора департаменту - начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Романом Васильовичем, про реалізацію предмету іпотеки нежитлового приміщення, загальною площею 2612,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з публічних електронних торгів при виконанні виконавчого провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання напису № 2162, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Наталією Артемівною 16.08.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні електронні торги проведені всупереч вимог закону, і порушують його право власності на нежитлове приміщення, оскільки саме він є його законним власником на підставі чинного та неоспорюваного договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2011 року, укладеного із Публічним акціонерним товариством "Дельта банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А., зареєстрованого в реєстрі за № 2039, а отже, на момент проведення електронних торгів боржник не був власником майна, що реалізується, що, на його думку, є безумовною підставою для визнання вказаних торгів недійсними, а також і оформлених на їх підставі документів.

Короткий зміст заперечень проти позову

Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідач 2), заперечуючи проти позовних вимог вказувало, що виконавче провадження № НОМЕР_4 закінчено постановою від 14.08.2018, а відомості щодо скасування даної постанови відсутні, отже вказана постанова є чинною, а реалізація на прилюдних торгах майна в рахунок погашення боргу, документи, прийняті державним виконавцем у результаті цієї процедури, та складений державним виконавцем акт не можуть визнаватися недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідач 2 стверджував, що державним виконавцем вчинено дії у спосіб та порядок визначений Законом України "Про виконавче провадження", спрямований на повне та фактичне виконання виконавчого документу, а саме виконавчого напису №2162 виданого 16.05.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., у зв`язку з чим правові підстави для його невиконання у державного виконавця були відсутні..

Крім того, відповідач 2 вказував, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Матеріали виконавчого провадження НОМЕР_5 були передані до архіву, а враховуючи положення розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017, відповідно до яких строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, виконавче провадження НОМЕР_5 знищено за закінченням терміну їх зберігання.

Також відповідач 2 вказував, що позивачем пропущено строк позовної давності на подання до суду позову про оскарження результатів електронного аукціону, оскільки ним оскаржуються результати електронного аукціону від 06.08.2018, а ст. 48 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник електронного аукціону мають право протягом трьох місяців з дня проведення електронного аукціону оскаржити його результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна. Однак позивачем, при поданні вказаного позову, не заявлено вимогу про поновлення такого строку та не наведено обставин, які б підтверджували те, що ним пропущено строк з поважних причин, а суд такий строк у даній справі не поновлював.

Як вказував відповідач 2, враховуючи положення ст. 48 Закону України "Про іпотеку" та ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, позов про оскарження результатів електронного аукціону має бути поданий до суду за місцезнаходженням нерухомого майна. Таким чином, дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника вчинені у межах, спосіб та в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про іпотеку" та іншими нормативно-правовими актами, а підстави з урахуванням наведених вище обставин, для задоволення позову відсутні.

Торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) наголошувало у письмових поясненнях, що позивач ніколи не мав прав на земельну ділянку загальною площею 0,14 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:31:002:0049), а відтак і не міг набути нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2612,0 кв.м. та складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 167628051101, номер запису про право власності: 23902743) у власність у законний спосіб. Отже, оскільки позивач не був власником вказаної земельної ділянки, яка була предметом електронних торгів, то його права не можуть бути порушеними внаслідок їх проведення, і позивачем не зазначено конкретні норми законодавства, які були порушені при проведенні спірних торгів та на підставі яких норм вказані торги можна визнати недійсними.

Торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) наголошувавло, що правочини, на підставі яких вона набула права власності на земельну ділянку та нежитлове приміщення є дійсними.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Південний" (третя особа 2), надаючи пояснення щодо предмета спору, вказувало, що надані позивачем докази не підтверджують заявлених позовних вимог, а версія подій викладена в позові заснована на перекручуванні фактичних обставин, не доведена належними та допустимими доказами та спростовується судовими рішеннями в інших справах, що наявні у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому вказані вище обставини є підставою для відмови в задоволенні позову оскільки, позов є недоведеним, а обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги не знаходять свого підтвердження наявними доказами.

ОСОБА_2 (третя особа 4) вказувала, що на підставі договору про поділ спільного майна подружжя, що був укладений 26.02.2020 та був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус I.O. за № 99, було припинено право власності на первісне вбудовано-прибудоване приміщення площею 2 612 кв.м., а за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на земельну ділянку та нежитлове приміщення площею 535,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2041037851 101).

В свою чергу, на підставі договору про поділ спільного майна подружжя від 26.02.2020, було припинено право власності на первісне вбудовано-прибудоване приміщення площею 2 612 кв.м., а за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на нежитлове приміщення площею 2057,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2041050051101).

Внаслідок укладення договору поділу спільного майна подружжя, ОСОБА_2 стала також власником земельної ділянки кадастровий № 5110136900:31:002:0049 площею 0, 14 га. Внаслідок проведеного поділу нежитлового приміщення площею 2612 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 167628051101) вказаний об`єкт нерухомості, що був придбаний на торгах 06.08.2018 перестав існувати, а відповідний розділ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно було закрито.

Також третя особа 4 вказувала, що два нових приміщення, які утворились внаслідок поділу вбудовано-прибудованого приміщення були передані в заставу і перебувають в іпотеці у ПАТ "Банк Восток" на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського МНО Іллічовою Н.А., а відтак, за наявності чинного договору іпотеки, будь-які вимоги ТОВ "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" не підлягають задоволенню, оскільки вимоги заставодержателя мають вищий пріоритет перед будь-якими вимогами третіх осіб.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" до Державного підприємства "Сетам", Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Південний", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправними і скасування протоколу, визнання протиправними і скасування акту - відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем, під час розгляду справи, не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України того, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису № 2162, виданого 16.05.2018, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. були допущені порушення, які б вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів, результат проведення яких ним оспорюється. Також, заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не узгоджуються з нормами ст. 16 Цивільного кодексу України, не забезпечать відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а відтак є неналежними, як спосіб захисту порушеного права.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" (10.11.2023 згідно фіскальної накладної на конверті, в якому направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначав, що суд першої інстанції не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та доводів позивача, обмежившись лише формальними висновками про те, що позивач не надав суду доказів в підтвердження позовних вимог. Крім того, суд першої інстанції не застосував ст. ст. 319, 320, 321 Цивільного кодексу України, а також не врахував, що матеріалами справи підтверджується, що позивач є законним власником спірної нерухомості, і на електронних торгах було реалізоване саме належне позивачу нерухоме майно, що є безумовною підставою для визнання їх недійсними.

Також, скаржник наголошував, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачу стало відомо, що 24 жовтня 2022 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 помер. Про це, зокрема, стало відомо із заяви ОСОБА_2 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. На підтвердження цього факту, а також на підтвердження факту, що вона є правонаступником померлого, заявниця надала свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 24 жовтня 2022 року та лист приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Брандіс А. Б. від 26 квітня 2023 року № 103/02-14. За таких обставин позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну учасни ка справи його правонаступником, в якій просив замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його правонаступником - ОСОБА_2 . Суд першої інстанції, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні заяви позивача про заміну учасника справи його правонаступником, проте, скаржник зазначає, що особа, яка померла, має бути замінена правонаступником.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати рішення Господарського суду від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" до Державного підприємства "Сетам", Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Південний", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправними і скасування протоколу, визнання протиправними і скасування акту задовольнити в повному обсязі, а саме:

- визнати протиправним і скасувати акт про реалізацію предмету іпотеки № НОМЕР_4 від 14.08.2018, складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Євгеном Дмитровичем, затверджений заступником директора департаменту - начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Романом Васильовичем, про реалізацію предмету іпотеки нежитлового приміщення, загальною площею 2612,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з публічних електронних торгів при виконанні виконавчого провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання напису № 2162, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Наталією Артемівною 16.08.2018;

- стягнути в рівних частках з Державного підприємства «Сетам», Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 130 грн. 00 коп.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/5372/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23.

27.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/5372/23.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 24.11.2023 по 29.11.2023 включно? P 30.11.2023 по 01.12.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів, але не є суддею доповідачем, з 26.11.2023 по 02.12.2023 включно перебувала у відрядженні, і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу головуючого судді Станіка С.Р. з відпустки та після виходу судді Тищенко О.В. з відрядження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 Відкрити апеляційне провадження у справі № 910/5372/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023. Судове засідання вирішено призначити на 12.12.2023 об 13 год. 55 хв.

11.12.20223 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з перебуванням представника скаржника на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23 вирішено відкласти на 19.12.2023 о 14 год. 00 хв.

14.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Торгової компанії «Алмі» надійшла заява про проведення судового засідання по справі № 910/5372/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 19.12.2023 об 14 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 заяву Торгової компанії «Алмі» про проведення судового засідання у справі № 910/5372/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

15.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 (адвт Гончаров О.О. ) надійшла заява про проведення судового засідання по справі № 910/5372/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 19.12.2023 об 14 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 заяву ОСОБА_2 (адвт Гончаров О.О.) про проведення судового засідання у справі № 910/5372/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

15.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» до Державного підприємства «Сетам», Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Торгова компанія «Алмі» (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправними і скасування протоколу проведення електронних торгів та акта державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 520/548/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Торгової компанії «Алмі» (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», Торгової компанії «Алмі» (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власністю.

18.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю представника третьої особи-2 в якості захисника обвинуваченого в кримінальній справі.

18.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (повний текст складено 27.10.2023) у справі № 910/5372/23 без змін.

18.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Торгової компанії «Алмі» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-1 просив рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» залишити без задоволення.

18.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-4 просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23 залишити без змін.

19.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на рішення Господарськго суду м. Києва від 10.11.2023 у справі № 910/5372/23, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23 залишити без змін.

У зв`язку з перебуванням з 18.12.2023 по 23.12.2023 включно у відрядженні судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19.12.2023, справу № 910/5372/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 прийнято справу № 910/5372/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23, витрішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 19.12.2023 об 14 год. 00 хв.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 19.12.2023 з`явився представник Міністерства юстиції України (відповідач-1), представник Торгової компанії «Алмі» (третя особа-1) та представник ОСОБА_2 (третя особа-4).

Інші учасники справи до суду своїх представників не направили, про час і дату судового засідання повідомлялись засобами поштового зв`язку, а також засобами електронного зв`язку із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Крім того, 18.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Південний" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, які обгрунтовані неможливістю представників бути присутніми в судовому засіданні.

В судовому засіданні 19.12.2023 суд апеляційної інстанції поставив на обговорення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 19.12.2023 представники Міністерства юстиції України, Торгової компанії «Алмі» та ОСОБА_2 просили відмовити у задоволенні поданих клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» (позивач), Державного підприємства «Сетам» (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» (третя особа-2) та ОСОБА_6 (третя особа-3) , не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні, у зв?язку з чим клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Південний" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» про відкладення розгляду справи, - є необгрунтованими та відхиляються.

Представник Міністерства юстиції України (відповідача-2) в судовому засіданні 19.12.2023 просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23 без змін.

Представник Торгової компанії «Алмі» (третя особа-1) в судовому засіданні 19.12.2023 просив рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній«Глобальні бізнес рішення» залишити без задоволення.

Представник ОСОБА_2 (третя особа-4) в судовому засіданні 19.12.2023 просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 31.05.2018 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д. Є. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису № 2162, виданого 16.05.2018, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., резолютивною частиною якого передбачено звернути стягнення на:

- нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2612,0 кв.м. та складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 167628051101, номер запису про право власності: 23902743), та належить Торговій компанії "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (далі також - третя особа 1), код платника податків за ЄДРПОУ 31327274, місцезнаходження: 65005, Одеська область, місто Одеса, вул. Середня, будинок 83-В, на праві власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ілічовою Н.А. 13.12.2017 року, зареєстровано в реєстрі за № 6823;

- земельну ділянку загальною площею 0,14 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:31:002:0049, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1188515251101, номер запису про право власності: 23902803), та належить Торговій компанії "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), на праві власності на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. 13.12.2017, зареєстровано в реєстрі за № 6824. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомості задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний" станом за період з 12.12.2017 по 15.05.2018 у розмірі: прострочена заборгованість за кредитом - 29 000 000,00 грн прострочені проценти - 239 250,00 грн витрати за здійснення виконавчого напису - 2000,00 грн всього до стягнення - 29 239 250,00 грн.

Боржником за виконавчим документом визначено Торгову компанію "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), адреса: Одеська обл., м. Одеса, вул. Середня, 83-В, код ЄДРПОУ: 31327274.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" (м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ: 20953647) зазначене стягувачем за вказаним виконавчим документом.

04.06.2018 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д. Є. виніс постанову про опис та арешт майна а саме: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2612,0 кв.м. та складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок та земельної ділянки загальною площею 0,14 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:31:002:0049.

15.06.2018 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д. Є. виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для оцінки об`єкта нерухомого майна для його подальшої реалізації з публічних торгів.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримано звіт про оцінку майна боржника та в подальшому ознайомлено сторони виконавчого провадження з результатами оцінки шляхом направлення відповідного повідомлення.

03.07.2018 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д. € сформував заявку на реалізацію арештованого майна у межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 з метою продажу на публічних електронних торгах.

Електронні торги призначені з 06.08.2018 по 06.08.2018 із стартовою ціною лота № 290838 (нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2612,0 кв.м. та складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок та земельної ділянки загальною площею 0,14 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:31:002:0049) у розмірі 34 290 878,60 грн.

Згідно з протоколом від 06.08.2018 № 350042, переможцем торгів став ОСОБА_1 (ІН: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ).

14.08.2018 на підставі протоколу № 350042, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д. Є. складено акт № НОМЕР_4 про реалізацію предмета іпотеки, який в подальшому був затверджений начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Р. В.

Також 14.08.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д. Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" в обгрунтування позовних вимог вказувало, що електронні торги були проведені незаконно у зв`язку з наступним.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 826/16316/18 було задоволено адміністративний позов ТОВ "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний", ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування акту про реалізацію предмету іпотеки.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року в адміністративній справі № 826/16316/18 апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Торгової компанії "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний", ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року скасовано. Провадження у справі частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту № НОМЕР_4 від 14.08.2018 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Євгена Дмитровича, затвердженого заступником директора департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Романом Васильовичем про реалізацію предмету іпотеки нежитлового приміщення загальною площе 2612,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з публічних електронних торгів при виконанні виконавчого провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання напису №2162, виданого 16.05.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.Д. - закрито та у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Касаційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року в адміністративній справі № 826/16316/18 касаційну скаргу ТОВ "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" було задоволено частково, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності та залишити в цій частині в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року, в решті постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року залишено без змін.

Таким чином, на переконання позивача, при розгляді справи №826/16316/18 встановленими є обставини щодо протиправності проведення електронних торгів з реалізації належного позивачу нежитлового приміщення, оскільки їх було проведено в результаті протиправних дій, бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби, у зв?язку з чим спірні електронні торги були проведені в результаті протиправних дій, бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби, що є підставою для визнання їх недійсними.

Крім того позивач наголошував, що спірні електронні торги було проведено щодо майна, право власності на яке було зареєстроване за боржником, Торговою компанією "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) незаконно, зокрема на підставі рішення суду, скасованого в подальшому рішенням суду апеляційної інстанції.

Так позивач вказував, що право власності з позивача на третіх осіб було незаконно перереєстровано на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року у цивільній справі № 520/15970/16-ц, скасованого постановою Апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року.

Позивач зазначав, що спірні електронні торги порушують його право власності на нежитлове приміщення, оскільки саме він є його законним власником на підставі чинного та неоспорюваного договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2011 року, укладеного із Публічним акціонерним товариством "Дельта банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А., зареєстрованого в реєстрі за № 2039, а отже, на момент проведення електронних торгів боржник не був власником майна, що реалізується, що, на його думку, є безумовною підставою для визнання вказаних торгів недійсними.

Торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) наголошувало у письмових поясненнях, що позивач ніколи не мав прав на земельну ділянку загальною площею 0,14 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:31:002:0049), а відтак і не міг набути нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2612,0 кв.м. та складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 167628051101, номер запису про право власності: 23902743) у власність у законний спосіб. Отже, оскільки позивач не був власником вказаної земельної ділянки, яка була предметом електронних торгів, то його права не можуть бути порушеними внаслідок їх проведення, і позивачем не зазначено конкретні норми законодавства, які були порушені при проведенні спірних торгів та на підставі яких норм вказані торги можна визнати недійсними.

ОСОБА_2 (третя особа 4вказувала, що на підставі договору про поділ спільного майна подружжя, що був укладений 26.02.2020 та був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус I.O. за № 99, було припинено право власності на первісне вбудовано-прибудоване приміщення площею 2 612 кв.м., а за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на земельну ділянку та нежитлове приміщення площею 535,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2041037851 101).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як встановлено ст. 318 Цивільного кодексу України, суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.1, ч. 3, ч. 5, ч.6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут та далі по тексту в редакції чинній на момент проведення електронних торгів), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок №2831/5), тут та далі по тексту в редакції чинній на момент проведення електронних торгів, визначено, що електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не є учасником прилюдних торгів, а тому зобов`язаний довести, що оспорюваними прилюдними торгами порушуються його певні права та інтереси, що є умовою надання судового захисту порушеному, невизнаному або оспорюваному праву особи.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до пункту 3 розділу II Порядку № 2831/5, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Відповідно до п. 4 розділу II Порядку № 2831/5, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Організатор повертає заявку на реалізацію майна приватному виконавцю у разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Державне підприємство "СЕТАМ" (далі також - відповідач 1, ДП "СЕТАМ" ) розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2026 по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, відповідно до якого головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.06.2020 у справі № 372/3161/18, провадження № 61-86св20.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи встановив, що підставою для визнання результатів оспорюваних електронних торгів недійсними позивач зазначає те, що реалізована на цих торгах нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2612,0 кв.м., та складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок, належить йому на праві власності на підставі чинного та неоспорюваного договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2011 року, укладеного із Публічним акціонерним товариством "Дельта банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріально-го округу Виходцевим І. А., зареєстрованого в реєстрі за № 2039. При цьому, позивач вважає, що право власності з позивача на третіх осіб було незаконно перереєстровано на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року у цивільній справі № 520/15970/16-ц, скасованого постановою Апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року.

Таким чином, за доводами позивача, спірні електронні торги порушують його право власності на нежитлове приміщення, оскільки саме він є його законним власником на підставі чинного та неоспорюваного договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2011 року, укладеного із Публічним акціонерним товариством "Дельта банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріально-го округу Виходцевим І. А., зареєстрованого в реєстрі за № 2039.

Таким чином, позивач стверджує, що на момент проведення електронних торгів боржник не був власником майна, що реалізується, що, на його думку, є безумовною підставою для визнання вказаних торгів недійсними.

Проте, матеріалами справи підтверджується, вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивачем, під час розгляду справи, не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України того, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису № 2162, виданого 16.05.2018, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. були допущені порушення, які б вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів, результат проведення яких ним оспорюється.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що правові підстави для визнання недійсними електронних торгів, які були проведені Державним підприємством "Сетам" 06.08.2018 по реалізації лота під № 290838 - нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, площею 2612,0 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,14 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні і позивачем не було доведено наявність обумовлених законом підстав для визнання їх недійсними, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними та скасування протоколу № 350042 від 06.08.2018 та акту про реалізацію предмету іпотеки № НОМЕР_4 від 14.08.2018 , суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Пунктом 2 розділу VII Порядку № 2831/5 визначено, що реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку". Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів. Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна. Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов`язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов`язання. Іпотекодержатель також зобов`язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронних торгів. За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником Організатора та покупцем предмета іпотеки. У протоколі, крім інформації, передбаченої пунктом 1 розділу VIII цього Порядку, зазначаються дата видачі/підписання протоколу та початкова ціна предмета іпотеки, встановлена відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку". Протокол електронних торгів роздруковується переможцем електронних торгів із особистого кабінету, підписується та передається особисто або через представника Організатору або надсилається засобами зв`язку на поштову адресу Організатора. Підписаний протокол повинен надійти до Організатора не пізніше семи робочих днів з дати отримання протоколу переможцем в особистому кабінеті. Протягом трьох робочих днів після надходження від переможця електронних торгів підписаного протоколу його копія надсилається іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та виконавцю. Якщо переможець електронних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За відсутності цінових пропозицій або відмови усіх учасників, які подавали цінові пропозиції, виконати протягом встановлених строків вимоги цього пункту електронні торги оголошуються такими, що не відбулися. У разі зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок чого електронні торги у призначений строк не відбулися, Організатор проводить такі торги після продовження примусового виконання рішення. Про проведення електронних торгів після продовження примусового виконання рішення Організатор не пізніше ніж за десять робочих днів до дня їх проведення повідомляє всіх учасників, які зареєструвалися в установленому порядку. Якщо належна до сплати сума від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За його відсутності або відмови електронні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол. Організатор протягом трьох днів з дня підписання переможцем протоколу електронних торгів надсилає відповідний протокол виконавцю. Протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про іпотеку" та не пізніше наступного робочого дня надсилає його Організатору. Протягом п`яти робочих днів з дня надходження від виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки Організатор видає цей акт переможцю електронних торгів (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю. Зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України "Про іпотеку". У разі якщо електронні торги з реалізації предмета іпотеки оголошено такими, що не відбулися, акт про реалізацію предмета іпотеки (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронних торгів, що не відбулися.

За змістом п. 4 розділу X Порядку № 2831/5, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Таким чином, правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення прилюдних торгів.

Згідно з п. 8 розділу X Порядку № 2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (ст. 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 656 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 Цивільного кодексу України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. 1-3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову - матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за яким воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці 10 пункті 9 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2003 від 30.01.2003 р.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 Цивільного кодексу України.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Близька за змістом правова позиція щодо обґрунтування порушеного права викладена у мотивувальній частині постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 9901/14/20 (пункт 19), від 15.04.2020 у справі № 9901/580/19 (пункт 21), від 11.03.2020 у справі № 9901/590/19 (пункт 16) та у постановах Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 820/3018/17 (абзац 27), від 13.05.2020 у справі № 826/12446/18 (пункт 38).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві предмет та підставу позову, зазначаючи яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, тобто вказує суду на обраний позивачем спосіб захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №924/831/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок неодноразово робила Велика Палата Верховного Суду і його застосовували та продовжують застосовувати суди інших інстанцій, включно з касаційними, які також доклали зусиль для формування позиції стадійності захисту права.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом або договором та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах.

Про цей висновок Велика Палата Верховного Суду нагадала у постанові від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не узгоджуються з нормами ст. 16 Цивільного кодексу України, не забезпечать відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а відтак є неналежними, як спосіб захисту порушеного права.

А відтак суд апеляційної інстанції, враховуючи вищевказане та той факт, що позовні вимоги в частині визнання протиправними і скасування протоколу № 350042 проведення електронних торгів від 06.08.2018 по реалізації лота під № 290838 та акту про реалізацію предмету іпотеки № НОМЕР_4 від 14.08.2018 є похідними від вимоги про визнання недійсними електронних торгів, які були проведені Державним підприємством "Сетам" 06.08.2018 по реалізації лота під № 290838, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Крім того, відповідач 2 вказував, що позивачем пропущено строк позовної давності на подання до суду позову про оскарження результатів електронного аукціону, оскільки ним оскаржуються результати електронного аукціону від 06.08.2018, а ст. 48 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник електронного аукціону мають право протягом трьох місяців з дня проведення електронного аукціону оскаржити його результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom)).

У рішенні ЄСПЛ від 29 січня 2013 року за заявою № 66610/09 у справі «Золотас проти Греції» (Zolotas v. Greece) зазначено, що інститут строків давності є спільною рисою правових систем держав-учасниць і має на меті гарантувати правову певність, встановлюючи межу для дій або ж перешкоджаючи несправедливості, яка могла б бути скоєна, якби суди мали ухвалювати рішення щодо подій, які відбулися в далекому минулому.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В свою чергу, оскільки позивачу у позові відмовлено, а тому застосування строку позовної давності, саме як спосіб захисту від обгрунтованого права, застосуванню у даному випадку не підлягає.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначав, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачу стало відомо, що 24 жовтня 2022 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 помер, про що стало відомо із заяви ОСОБА_2 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. На підтвердження цього факту, а також на підтвердження факту, що вона є правонаступником померлого, заявниця надала свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 24 жовтня 2022 року та лист приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Брандіс А. Б. від 26 квітня 2023 року № 103/02-14. За таких обставин позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну учасни ка справи його правонаступником, в якій просив замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його правонаступником - ОСОБА_2 . Суд першої інстанції, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні заяви позивача про заміну учасника справи його правонаступником, проте, скаржник зазначає, що особа, яка померла, має бути замінена правонаступником.

Суд апеляційної інстанції вказані доводи відхиляє як підставу для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ОСОБА_2 приймала участь у розгляді справи у статусі третьої особи та надавала відповідні пояснення, зокрема, і щодо спірних правовідносин, які виникли і за життя ОСОБА_1 , а отже, відповідні доводи скаржника не є такими, що є підставою саме для скасування оскаржуваного рішення на підставі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Також, в судовому засіданні 19.12.2023 судом апеляційної інстанції поставлено на обговорення клопотання позивача про зупинення розгляду справи № 910/5372/23 до розгляду справи № 520/548/18 та набранням по ній законної сили.

Клопотання обгрунтовано тим, що Постановою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у цивільній справі № 520/548/18 встановлено ряд обставин, які мають преюдиціальне значення для вирішення господарської справи № 910/5372/23, яка переглядається в апеляційному порядку Північним апеляційним господарським судом. Однак дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року у цивільній справі № 520/548/18 після перегляду справи в суді касаційної інстанції. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 травня 2022 року у цивільній справі N° 520/548/18 було відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_2 , зупинено дію постанови Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року і рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року. Таким чином, на переконання скаржника, станом на день розгляду апеляційної скарги ТОВ "ГК "ГБР" зупинено дію постанови Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у цивільній справі № 520/548/18, якою встановлено ряд обставин, які мають преюдиціальне значення для вирішення господарської справи № 910/5372/23, яка переглядається в апеляційному порядку Північним апеляційним господарським судом. Таким чином, позивач вважає, що ця справа № 910/5372/23 не може бути вирішена до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі N° 520/548/18, і підлягає зупиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Міністерства юстиції України (відповідач-1), представник Торгової компанії «Алмі» (третя особа-1) та представник ОСОБА_2 (третя особа-4) проти заявленого клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.

П. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд зобов?язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думки присутніх представників, дійшов висновку, що заявлене позивачем клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 520/548/18, як не доведено і належними засобами доказування які саме факти матимуть саме преюдиційне значення для цієї справи. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі., що виключає наявність обумовлених п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження у справі.

Усі інші посилання, обгрунтування, доводи враховані судом апеляційної інстанції, проте не такими, що спростовують висновки суду апеляційної інстанції та суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог за наведених позивачем обгрунтувань.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23, за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5372/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/5372/23 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 20.12.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	19.12.2023
Оприлюднено	27.12.2023
Номер документу	115814024
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 19.12.2023 по справі 910/5372/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/5372/23

Постанова від 19.12.2023

Постанова
від 19.12.2023 по справі 910/5372/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД