Постанова

від 13.02.2024 по справі 910/5372/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5372/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (суддя Мандриченко О. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 (головуючий суддя Станік С. Р., судді Тищенко О. В., Шаптала Є. Ю.)

у справі № 910/5372/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення"

до 1) Державного підприємства "Сетам" і 2) Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1) Торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Південний", 3) ОСОБА_1 і 4) ОСОБА_2 ,

про визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправним і скасування протоколу, визнання протиправним і скасування акта,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Халдай І. В., відповідача-2 - Кушнір Л. В., третьої особи-1 - Ларіонова О. О., третьої особи-2 - Завойко Д. І.)

СУТЬ СПОРУ

1. Суть позовних вимог позивача зводиться до порушення прав останнього оспорюваними електронними торгами, які проведені всупереч вимогами закону, і порушують право власності останнього на об`єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення), оскільки саме позивач вважає себе законним власником цього нерухомого майна на підставі чинного договору купівлі-продажу.

2. Під час касаційного розгляду справи (з урахуванням вимог статей 300 і 313 ГПК України) перед Верховним Судом постало питання належного складу сторін цього спору (Чи повинен бути переможець електронних торгів відповідачем у справі щодо оскарження таких торгів?), а також процесуальних наслідків незалучення такого відповідача, якщо переможець є фізичною особою (Чи підлягає закриттю провадження у справі щодо оскарження електронних торгів, якщо їх переможець - фізична особа - не був зазначений відповідачем / не брав участі у справі?).

3. За наслідком перегляду судових рішень у цій справі, Верховний Суд позитивно відповів на зазначені питання та дійшов до висновку, що з огляду на характер правовідносин сторін, а також належний суб`єктний склад сторін цього спору, до якого відноситься переможець електронних торгів, та яким у спірних правовідносинах є фізична особа, даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" (далі - позивач, ТОВ "ГК "ГБР") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі - відповідач-1, ДП "Сетам") і Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2, Мін`юст в особі ДВС), в якому просило:

- визнати недійсними електронні торги, проведені ДП "Сетам" 06.08.2018 з реалізації лота під № 290838 - нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, площею 2612,0 кв.м та земельної ділянки, площею 0,14 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, за адресою: місто Одеса, проспект Академіка Глушка, 19;

- визнати протиправним і скасувати протокол № 350042 проведення електронних торгів від 06.08.2018 з реалізації лота під № 290838 - нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, площею 2612,0 кв.м та земельної ділянки, площею 0,14 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, за адресою: місто Одеса, проспект Академіка Глушка, 19, складений (сформований) ДП "Сетам";

- визнати протиправним і скасувати акт від 14.08.2018 № 56504979, складений головним державним виконавцем ДВС Нідченко Є. Д., затверджений заступником директора департаменту - начальником ДВС Клименко Р. В., про реалізацію предмету іпотеки - нежитлового приміщення, загальною площею 2612,0 кв.м, розташованого за адресою: місто Одеса, проспект Академіка Глушка, 19, з публічних електронних торгів при виконанні виконавчого провадження № 56504979 з примусового виконання напису № 2162, виданого 16.08.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А.

5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні електронні торги проведені всупереч вимогами закону і порушують право власності позивача на нежитлове приміщення, оскільки саме позивач вважає себе законним власником цього нежитлового приміщення на підставі чинного та неоспореного у судовому порядку договору купівлі-продажу від 07.10.2011 (укладеного із Публічним акціонерним товариством "Дельта банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А., зареєстрованого в реєстрі за № 2039).

6. Оскільки на момент проведення електронних торгів боржник не був власником майна, що реалізується, наведене, за доводами позивача, є безумовною підставою для визнання вказаних торгів недійсними, а також і оформлених на їх підставі документів.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.

8. Судові рішення мотивовано тим, що позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема, належними і допустимими доказами того, що в межах виконавчого провадження № 56504979 з примусового виконання виконавчого напису № 2162, виданого 16.05.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., були допущені порушення, які б вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення прав позивача і законних інтересів останнього при проведенні електронних торгів, результат яких оспорюється у цій справі.

9. Також, заявлені позивачем у справі позовні вимоги в частині визнання протиправними і скасування протоколу № 350042 проведення електронних торгів від 06.08.2018 з реалізації лота під № 290838 та акта про реалізацію предмету іпотеки від 14.08.2018 № 56504979, судами визнано такими, що не узгоджуються з нормами статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та не забезпечать відновлення порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду, а відтак є неналежними, як спосіб захисту порушеного права.

Касаційна скарга

10. ТОВ "ГК "ГБР" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 03.10.2023 і постанову суду апеляційної інстанції від 19.12.2023, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

11. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність порушення права власності позивача на належне йому нежитлове приміщення, а також про недоведеність порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, внаслідок проведення оспорюваних електронних торгів.

12. Визначаючи підставою касаційного оскарження, зокрема, пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду (у тому числі Великої Палати Верховного Суду), викладених у постановах від 18.03.2020 у справі № 904/968/18, від 19.06.2020 у справі № 240/657/17, від 26.07.2021 у справі № 149/133/20 в частині того, що виконавець, виконуючи, рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має сам боржник щодо цих самих майнових прав.

13. На переконання скаржника, судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано як обставин наявності відповідних обтяжень спірного нерухомого майна на час проведення електронних торгів з його продажу, так і того, що на оспорюваних електронних торгах фактично реалізовано майно, яке ніколи не належало боржнику - Торговій компанії "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - третя особа-1, ТОВ ТК "Алмі").

14. При цьому скаржник зазначає про неврахування судами того, що спірні електронні торги були проведені в результаті протиправних дій та бездіяльності посадових осіб ДВС, що встановлено судовими рішеннями у іншій адміністративній справі № 826/16316/18.

15. Також, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник, посилаючись на частину третю статті 310 ГПК України, зазначає про порушення судами пункту 5 частини четвертої статті 238 ГПК України, оскільки суди попередніх інстанцій не здійснили належної юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи, а обмежилися лише формальними висновками про недоведення позивачем порушення його прав та законних інтересів, а також порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, які вплинули на результат електронних торгів.

16. Окрім цього, зазначаючи у якості підстави касаційного скарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо того, чи є підставою для визнання електронних торгів недійсними факт реалізації на торгах майна, яке не є власністю боржника. Також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо ефективного способу захисту прав власника у випадку реалізації належного йому майна на електронних торгах, в яких він не є боржником.

Відзиви

17. Мін`юст в особі ДВС подало відзив, у якому просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ГК "ГБР" - без задоволення. У відзиві відповідач-2 не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Наголошує на тому, що позивач не є учасником спірних прилюдних торгів, а тому зобов`язаний довести, що оспорюваними прилюдними торгами порушуються його певні права та інтереси, що є умовою надання судового захисту порушуваному, невизнаному або оспорюваному праву особи, чого останнім у цьому спорі не доведено.

18. ТОВ ТК "Алмі" подало відзив, у якому просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ГК "ГБР" - без задоволення. У відзиві третя особа-1 зазначає, зокрема, про: (1) неподібність правовідносин у цій справі та справах, на висновки Верховного Суду у яких посилається позивач; (2) відсутність посилання позивача на конкретні норми законодавства, які б були порушені відповідачами при проведенні торгів, та норми закону, на підставі яких такі торги можна визнати недійсними; (3) необхідність врахування того, що до предмету спірних електронних торгів входило два об`єкти нерухомості (нежитлове приміщення, яке є прибудованим приміщенням, та розташована під ним земельна ділянки), єдиним зареєстрованим власником яких станом на дату проведення торгів було ТОВ ТК "Алмі"; (4) чинність правочинів, на підставі яких ТОВ ТК "Алмі" набуло право власності на земельну ділянку та нежитлове приміщення; (5) відсутність доказового значення щодо посилання позивача на судові рішення у іншій цивільній справі № 520/15970/16-ц, оскільки ДП "Сетам", Мін`юст в особі ДВС та ТОВ ТК "Алмі" не приймали участі у вказаній судовій справі; (4) пріоритет іпотеки спірного нерухомого майна над арештом, який накладено пізніше судом на це спірне нерухоме майно; (5) неправильний склад відповідачів у цій справі, оскільки переможець торгів - ОСОБА_1 (далі - третя особа-3, ОСОБА_1 ) відсутній серед відповідачів.

19. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Південний" (далі - третя особа-2, ТОВ "ТЦ "Південний") та ОСОБА_2 (далі - третя особа-4, ОСОБА_2 ) також подали ідентичні за змістом відзиви, у яких просять залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ГК "ГБР" - без задоволення. У відзивах треті особи зазначають, зокрема, про: (1) відсутність доказів на підтвердження права власності ТОВ "ГК "ГБР" на земельну ділянку та нежитлове приміщення, реалізовані на оспорюваних публічних торгах; (2) необґрунтованість посилання ТОВ "ГК "ГБР" на ухвалу суду про арешт майна у іншій цивільній справі, з огляду на наявність іпотеки, що виникла раніше за арешт, а також відсутність рішення суду про зупинення реалізації предмету іпотеки; (3) необґрунтоване посилання позивача у касаційній скарзі на правові позиції Верховного Суду, які не є релевантними до спірних правовідносин; (4) невірне визначення позивачем складу відповідачів у справі, з огляду на незаявлення вимог до переможця торгів - ОСОБА_1 , який помер за шість місяців до подання позову у цій справі, що є штучною зміною територіальної та юрисдикційної підсудності спору, а також окремою самостійною підставою для відмови у позові.

20. Від Мін`юсту в особі ДВС надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, оскільки, на думку останнього, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, є непідтвердженою. Заявник стверджує, що правовідносини у цій справі та у справах, на висновки у яких посилається ТОВ "ГК "ГБР", є неподібними.

21. Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження у даній справі з мотивів, наведених у цій постанові.

22. Також до Суду надійшли письмові пояснення від ТОВ "ГК "ГБР" та від ТОВ ТК "Алмі" в частині обґрунтування доводів касаційної скарги та відзиву відповідно. Втім, враховуючи, що такі додаткові пояснення подано поза межами строку, визначеного статтею 298 ГПК України для подання доповнень до касаційної скарги (у вигляді додаткових пояснень), а також строку, встановленого ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2024 для подання відзиву на касаційну скаргу, останні долучається до матеріалів справи однак залишаються без розгляду відповідно до положень статей 118, 295 ГПК України (див. пункти 14-24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

23. Згідно з частинами першою-другою та четвертою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій предметом позовних вимог у цій справі є визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправним і скасування протоколу проведення електронних торгів та акта про реалізацію предмету іпотеки.

25. Верховний Суд зазначає, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, та визначено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, за своєю суттю є договором.

26. Згідно з частиною першою статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

27. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

28. Положеннями статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша). До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина четверта). Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (частина п`ята).

29. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

30. Отже, з аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

31. За змістом пункту 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

32. В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно; номер лота реалізованого майна (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).

33. З урахуванням наведеного, Верховний Суд доходить висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

34. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

35. Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі прийняття судового рішення про визнання недійсними електронних торгів за позовом будь-якої заінтересованої особи, хоча б і не учасника цих торгів, зокрема як у даному випадку, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно, виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

36. Разом з тим, звертаючись із позовом у цій справі про визнання недійсними електронних торгів, позивач заявив вимоги лише до однієї із сторін правочину, а саме - продавця (Мін`юст в особі ДВС) та організатора електронних торгів (ДП "Сетам). Переможець електронних торгів ОСОБА_1 залучений до участі у справі як третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

37. Водночас, приймаючи судові рішення у справі суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину, у тому числі і переможець електронних торгів.

38. Аналогічна правова позиція щодо оскарження електронних торгів, у тому числі і за участю фізичних осіб, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 911/845/17, від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17. У наведених постановах касаційний суд виснував, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

39. Отже, Верховний Суд зазначає, що у цій справі судами першої та апеляційної інстанцій вирішено спір при такому складі учасників справи, що не відповідав вимогам матеріального та процесуального закону.

40. Водночас, статтею 20 ГПК України визначено перелік справ, що підвідомчі господарським судам, до якого в контексті позовних вимог відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті відносяться справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Тобто, господарським судами підвідомчі зазначені у пункту 1 частини першої вказаної статті спори за виключенням, якщо стороною правочину є фізична особа.

41. За змістом положень статей 2 та 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

42. Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду (у тому числі Великої Палати Верховного Суду) від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, від 31.07.2019 у справі № 902/644/18, та враховується Верховним Судом під час перегляду цієї справи.

43. Велика Палата Верховного Суду постанові від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 (пункти 5.16-5.18 постанови) виклала висновки, відповідно до яких фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх. Набуття статусу фізичної особи - підприємця не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізичної особи - підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

44. Верховний Суд констатує, що позивачем не доведено, а матеріли цієї справи не містять як доказів наявності у ОСОБА_1 статусу підприємця на час проведення оспорюваних прилюдних торгів, так і доказів використання останнім спірного об`єкта нерухомого майна у господарській діяльності на час звернення позивача із позовом у цій справі. Відповідно до статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають саме у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності; при визначенні юрисдикції суди повинні керуватися зазначеним, а не відсутністю достеменних доказів зворотного. Колегія суддів звертається до власної правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 918/139/21.

45. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

46. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частини перша - друга статті 313 ГПК України).

47. З урахуванням наведеного, виходячи із суб`єктного складу сторін спірних правовідносин, а також того, що належний суб`єктний склад усіх відповідачів у цій справі з урахуванням переможця електронних торгів - ОСОБА_1 , призводить / призвів би до зміни юрисдикції вирішення цього спору (в цій частині колегія суддів, беручи до уваги і враховуючи, зокрема, також і положення статті 13 ГПК України, звертається до сталої практики Верховного Суду (у тому числі Великої Палати Верховного Суду), викладеної у постановах від 06.02.2018 у справі № 911/845/17, від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17, від 12.11.2019 у справі № 920/40/19, від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, від 17.02.2021 у справі № 902/416/20, а також у постановах від 14.01.2020 у справі № 922/1002/19, від 14.01.2020 у справі № 922/808/19, від 14.01.2020 у справі № 922/810/19, від 21.01.2020 у справі № 922/807/19, 22.01.2020 у справі № 922/812/19, від 22.01.2020 у справі № 922/813/19, від 22.01.2020 у справі № 922/814/19, від 22.01.2020 у справі № 922/815/19, від 02.05.2023 у справі № 920/225/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22, від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 16.05.2023 у справі № 925/352/22, від 24.05.2023 у справі № 920/336/22, від 29.08.2023 у справі № 920/226/22, підстав для відступу від правової позиції у яких не вбачає) Верховний Суд приходить до висновку, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись в порядку цивільного судочинства. Відповідно оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

48. Колегія суддів в цій частині (порушення юрисдикційності цього спору) враховує відповідні доводи третіх осіб (підпункт 4 пункту 19 цієї постанови), проте з огляду на викладене у цій постанові відхиляє їх посилання на те, що це мало б бути підставою для відмови у позові.

49. При цьому Верховний Суд окремо зазначає, що наведені сторонами та третіми особами під час касаційного перегляду цієї справи доводи по суті вирішення заявленого у справі спору, у тому числі щодо обставин, пов`язаних із смертю ОСОБА_1 , а відтак і вирішення питання в частині можливості здійснення правонаступництва останнього у спірних правовідносинах, є передчасними, оскільки оцінка відповідним обставинами та доводам має надаватись саме судом, встановленим законом (у даному випадку з урахуванням викладених у цій постанові висновків судом цивільної юрисдикції).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції повністю або частково і закрити провадження у справі (пункт 5 частини першої статті 308 ГПК України).

51. Враховуючи наведені положення процесуального Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Верховного Суду вирішила, що прийняті у справі рішення і постанова підлягають скасуванню, а провадження у даній справі закриттю.

52. Касаційний господарський суд в порядку вимог частини другої статті 231 ГПК України роз`яснює сторонам, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Касаційного господарського суду із заявою про направлення справи до відповідного суду за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 231, 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні бізнес рішення" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 910/5372/23 скасувати.

3. Провадження у справі № 910/5372/23 закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил